Чому в Європі це можливо, а в Україні — ні? Які причини стоять за вимогою МВФ скасувати субсидії, і хто від цього постраждає в першу чергу?

Крісталіна Георгієва, директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду, висловила думку, що Україна має потенціал стати "економічним левом Європи", однак для досягнення цієї мети необхідно припинити субсидії на електроенергію та опалення. Експерт Юрій Корольчук роз'яснив, які наслідки це може мати для українського населення.

Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня на полях Давосу заявила, що Україна здатна стати "економічним левом Європи", однак для цього має прискорити реформи та поступово відмовитися від субсидіювання електроенергії й опалення. Вона також наголосила на потребі справедливішого розподілу податкового тягаря, усуненні бар'єрів для приватного сектору, вирішенні дефіциту робочої сили та наближенні вступу до ЄС як ключового магніту для економічного зростання.

Що це означатиме для українців на практиці та чи ризикне держава під час активної фази бойових дій припиняти субсидіювання, УНН поговорили зі співзасновником Інституту енергетичних стратегій, експертом Юрієм Корольчуком.

Субсидії, оподаткування та трудові ресурси: які вимоги МВФ ставить перед Україною в післявоєнний період.

Георгієва обговорювала питання скасування субсидій на електрику та опалення під час панельної дискусії "Україна: на передовій майбутнього", що відбулася в Давосі. Цю подію організував Фонд Віктора Пінчука в рамках Всесвітнього економічного форуму.

Серед основних невирішених питань, що стоять перед країною, вона виділила енергетичні та комунальні субсидії. На її думку, електрична енергія та опалення все ще отримують часткову підтримку з бюджету, і, враховуючи фінансову ситуацію в державі, від цього слід поступово відмовитися. Крім того, на думку керівника МВФ, Україні необхідно зосередитися на більш справедливому розподілі податкового навантаження, хоча це й є непростим завданням.

Україна готується до масштабних змін: МВФ вимагає посилення податкової політики02.12.25, 08:00 * 61692 перегляди

Крісталіна Георгієва проілюструвала свою точку зору, згадуючи приклад Болгарії: після розпаду комуністичного режиму ейфорія була швидко замінена суворою дійсністю, а відновлення економіки вимагало складних рішень і значних жертв.

Окремо посадовиця підкреслила, що офіційному Києву потрібно прибирати бар'єри для розвитку приватного сектору.

Георгієва визначила безпеку і доступність робочої сили як найбільш критичні чинники. Вона зазначила, що під час нещодавньої бізнес-зустрічі в Києві деякі підприємці навіть висловили, що проблема доступу до кадрів є для них пріоритетнішою, ніж питання безпеки. За її словами, Міжнародний валютний фонд готовий надати підтримку в практичних аспектах, зокрема, у стимулюванні повернення українців на батьківщину, зменшенні структурного безробіття та сприянні інтеграції ветеранів у трудовий ринок.

Директорка-розпорядниця МВФ завершила свою промову закликом "вірити в себе, як у лева", закликаючи всіх проявляти впевненість у повсякденному житті. Вона підкреслила важливість уникання внутрішніх конфліктів і боротьби з корупцією. На її думку, лише таким чином можна досягти успіху, хоча цей шлях буде сповнений труднощів.

Сигнал від Міжнародного валютного фонду: субсидії як індикатор політичних змін в післявоєнній економіці.

Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: заява директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої про потребу позбутися субсидіювання електроенергії та газу для України прозвучала не як технічна порада, а як чіткий політичний меседж.

У рамках логіки Фонду дане питання стосується не лише тарифів, але й перерозподілу бюджетного навантаження, зменшення соціальних витрат та трансформації системи підтримки домогосподарств у найближчому майбутньому.

Експерт, аналізуючи зміст заяви, підкреслює, що висловлювання Георгієвої не є поверхневими і містять чітке послання, яке адресоване не лише урядовим структурам, але й більш широким колам влади, включаючи майбутнього президента. Це свідчить про необхідність вжити заходів для усунення певних проблем.

Що конкретно мається на увазі під терміном "субсидіювання"?

Перш ніж перейти до обговорення можливого скасування субсидій на енергетичні ресурси в Україні, експерт звертає увагу на важливі аспекти цього питання.

Ключова плутанина в дискусії про субсидії полягає в тому, що у публічному просторі цим словом називають і адресні житлові субсидії, і пільги, і механізми ПСО та різницю між ринковою ціною і тарифом для населення - каже він.

Юрій Корольчук пропонує своє бачення основного значення, яке, на його думку, вкладала керівниця МВФ: насамперед мова йде про так звану різницю у тарифах.

Мова йде про випадок, коли існує ринковий тариф, що виконує роль орієнтира, і тариф для населення, який є нижчим за цей рівень.

Експерт наводить яскравий приклад:

Коли є нібито ринковий тариф на газ 12 тисяч гривень і той тариф, який платить українець 8 тисяч гривень. Відповідно, оця різниця 4 тисячі гривень, їх "Нафтогаз України" й оплачує

За його словами, аналогічний підхід використовують і щодо електричної енергії:

Існує певна справжня вартість, яка є вищою, а також існує знижена ціна.

Перехресне субсидіювання: обсяги зменшилися, проте проблема все ще актуальна.

Важливий момент: навіть якщо субсидіювання зменшилося порівняно з довоєнними періодами, це не означає, що МВФ перестане тиснути на Україну з цього приводу.

У бесіді з УНН експерт зазначає, що 10-15 років тому перехресне субсидіювання в Україні становило приблизно 4 мільярди доларів на ринку. Наразі, за його оцінками, ця сума зменшилася і складає максимум 2 мільярди доларів.

Курс під контролем НБУ: що стоїть за січневими стрибками долара та євро22.01.26, 09:01 * 24074 перегляди

Корольчук підкреслює, що в контексті внутрішніх уявлень МВФ, субсидіювання може включати більш широкий спектр, до якого входять не лише субсидії, але й пільги, а також адресні житлові допомоги.

Європейський парадокс: їм дозволено, нам - заборонено.

Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначає, що в європейських країнах уряди здатні пропонувати своїм громадянам фінансові пільги та субсидії. Проте, в Україні існує ймовірність, що така практика не принесе очікуваних результатів.

Як приклад, він згадує Францію.

У них 30 млрд євро пішло на дотації для ринку електроенергії та газу.Крім того, приблизно 10 млрд євро пішло на населення

Ще один яскравий кейс, який він згадує, це приклад Польщі.

Вони мають значний сектор вугілля, і Європейський Союз чинить на них тиск. Польща ж тримається до кінця, водночас фінансуючи вугільну промисловість та надаючи допомогу домогосподарствам, які використовують вугілля для опалення своїх осель.

У підсумку Корольчук руйнує популярний міф про так званий "чистий ринок"

Ця ринкова ціна, про яку так часто згадують, насправді відсутня. Просто її немає.

На що насправді вплине МВФ: соціальні програми, субсидії та коло бенефіціарів.

На думку експерта, вплив Фонду буде проявлятися в двох напрямках:

* Перша - це згортання перехресного субсидіювання (різниці між тарифом і ринком).

* Другий аспект - зменшення кількості людей, які отримують субсидії та пільги. Юрій Корольчук відкрито передбачає:

Міжнародний валютний фонд наполягатиме на відмові від перехресного субсидіювання та на подальшому зменшенні кількості осіб, які користуються пільгами та субсидіями. У цьому зв'язку він згадує досвід 2015-2016 років, коли 7,5 мільйона домогосподарств отримували субсидії, після чого їхня кількість поступово скорочувалася.

Проте, за оцінкою експерта УНН, соціальна ситуація після війни може мати зворотний ефект. Юрій Корольчук вважає, що навіть попри те, що на сьогодні 3,5 мільйони українців користуються субсидіями та пільгами, через кілька років ця цифра може зрости ще на 2 мільйони осіб, які потребуватимуть такої підтримки. Це обумовлено збільшенням кількості ветеранів і людей з інвалідністю. Тому він вважає, що скорочення субсидій для України є неминучим.

Міжнародні резерви України встановили новий рекорд, досягнувши позначки в $57,3 млрд, за даними НБУ станом на 7 січня 2026 року. * 41296 переглядів

Найжорсткіша частина прогнозу експерта стосується саме військових і ветеранів. Юрій Корольчук називає це прямим сенсом заяви Георгієвої.

Це посил стосовно військових... ветеранів, інвалідів. Це питання буде жорстко актуалізуватися однозначно

Фіскальний ефект: коли легше кошторису, але соціальна проблема не зникає

На питання щодо фактичного впливу бюджету співрозмовник УНН відповідає з обережністю.

Мені важко визначитися. Проте, визнаю, що це зменшить тягар на фінансові ресурси.

Згідно з його аргументацією, держава зможе спрямувати звільнені фінансові ресурси на інші потреби. Проте він також підкреслює можливість виникнення соціальної напруги.

Проблема соціальної нерівності завжди буде актуальною, і якщо підтримка буде скорочена, це може призвести до появи великої кількості людей, які стоятимуть у чергах за соціальними благами, - висловлює свої занепокоєння співзасновник Інституту енергетичних стратегій.

Оцінка наслідків ворожих атак на Київ та обговорення програми підтримки: Свириденко провела зустріч із керівником МВФ 15.01.26, 18:08 * 3543 перегляди

І тут виникає ще один складний момент для держави: хоча в Європі існують відповідальні компанії та фонди, в Україні можливості фінансування соціальної підтримки є обмеженими, і волонтерські організації не можуть в довгостроковій перспективі стати повноцінною заміною державі.

Деградація та відсутність відновлення як "вузьке місце" енергетичної галузі.

Окремо Юрій Корольчук у розмові торкається того, що тарифна дискусія відбувається на тлі деградації енергосистеми через удари рф. Експерт описує ситуацію як втрату здатності до регенерації. Адже система фактично деградувала та вже не буде такою, як була до війни.

Його оцінка стосовно можливого рівня відновлення виглядає досить невтішно.

У кращому випадку десь на відсотків 70 потрібно сподіватися на відновлення, не більше. При цьому проблема не лише у війні, а й у фінансуванні. Просто взагалі навіть не дають гроші на це

Чи вирішать тарифи проблему інвестицій у енергосектор

Юрій Корольчук, розглядаючи питання тарифів та системи субсидій, зауважує, що існуючі тарифи на тепло і воду є недостатніми і потребують підвищення.

Але щодо електроенергії звучить складніша позиція. Експерт наводить приклад розрахунку для атомної генерації.

Діючий тариф складає 4 гривні 32 копійки, тоді як собівартість становить 50 гривень. Цього достатньо для підтримки функціонування компанії.

Існує ще одне важливе питання, яке стосується інвестицій та розвитку. Експерт впевнений, що для будівництва нових блоків компанії необхідно підвищити тарифи. Проте Юрій Корольчук висловлює важливе застереження: підвищення тарифів на основі обіцянок поліпшення енергосистеми не є реалістичним.

Сьогодні, якщо почнуть збирати кошти, це буде обманом. У світі ніколи нічого не будувалося за рахунок тарифів. Завжди мають місце інвестиції. Згідно з цією логікою, тариф може повертати витрачені кошти поступово, але не може замінити початкові інвестиції.

Для ілюстрації функціонування ринкових механізмів в Україні, співзасновник Інституту енергетичних стратегій висловлює думку про "зелений тариф", зазначаючи, що його слід було б призупинити на період війни.

Далі він пропонує перевірку реальністю: виробники мали б вийти на ринок і спробувати продати електроенергію в умовах ринку, де у пікові сонячні години ціна може різко падати. Цей пасаж у коментарі звучить як критика подвійних стандартів у регулюванні: грошей немає, але на зелений тариф гроші є.

Тарифна політика як випробування зрілості держави.

Юрій Корольчук акцентує увагу на тому, що заява Георгієвої, якщо аналізувати її з урахуванням поданих аргументів, перетворюється на елемент майбутніх масштабних переговорів. Ці переговори торкатимуться балансу між фіскальною дисципліною і соціальною стабільністю, а також вимогами кредиторів і реаліями суспільства, яке виходитиме з війни в умовах нових ризиків та вразливостей.

Зменшення обсягу субсидій згідно з оцінками МВФ, ймовірно, не стане разовим заходом, а стане тривалим процесом, що передбачає поступове скорочення перехресних механізмів та перегляд різноманітних пільг. Проблема полягає в тому, що соціальні питання не вирішуються просто за наказом кредитора, а зруйнована енергетична система не відновлюється автоматично.

Україні доведеться одночасно шукати інвестиції в інфраструктуру, перезбирати соціальну підтримку і витримувати зовнішній тиск.

Обстановка

Зазначимо, що в рамках EFF уряд взяв на себе зобов'язання розробити план дій для поетапної лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після закінчення воєнного стану, з чітко визначеними термінами реалізації після його скасування.

Ця дорожня карта є елементом Плану співпраці між ЄС та Україною та охоплює реформування спеціальних зобов'язань (ПСО), поступове підвищення тарифів або зміни в методах їх встановлення, механізми вирішення проблеми боргів, а також всебічний захист найбільш вразливих домогосподарств. Окремо, в середині 2025 року, Міжнародний валютний фонд зазначав, що тарифи на газ та електроенергію для населення покривають приблизно половину ринкової вартості.

В кінці минулого року Україна та Міжнародний валютний фонд уклали угоду на рівні персоналу (SLA) стосовно нової чотирирічної програми. Як зазначила директорка з комунікацій МВФ Джулія Козак, теоретично рада директорів може розглянути цю програму вже в лютому цього року.