Європейська оборонна індустрія може скористатися перевагами від торгової війни, ініційованої Трампом, - повідомляє NYT.
Багато європейських держав планують відмовитися від військової техніки США.
Від початку широкомасштабної агресії Росії проти України в Європі спостерігається зростання попиту на військову техніку. У контексті поступового відходу адміністрації президента США Дональда Трампа від співпраці з європейськими країнами, європейські держави переглядають свої підходи до виробництва озброєння, зазначає видання The New York Times.
Відзначається, що Європа має намір розширити експорт своєї продукції на глобальному ринку. Оновлений акцент на виробництві озброєнь свідчить про зміни в поколіннях на континенті, який після закінчення Холодної війни зменшив свої військові сили на користь інвестицій у соціальні програми.
Високопрофільний представник компанії Leonardo, Джанкарло Меццанатто, який раніше обіймав посаду виконавчого директора консорціуму Eurofighter, поділився з журналістами думкою, що через політику Трампа щодо Європи, зросте кількість країн, які вирішать придбати європейську військову техніку.
У публікації акцентували увагу на тому, що Польща та Туреччина вже на даний момент вивчають перспективи укладення багатомільярдних контрактів на закупівлю винищувачів Eurofighter Typhoon, замість розширення своїх авіаційних парків за рахунок американських літаків.
"Це питання того, наскільки успішні продукти, і як технології допомагають продуктам бути успішними на ринку. Потім, звичайно, є геополітичні ситуації, на які явно впливає Трамп", - сказав Меццанатто.
У публікації зазначено, що перед введенням жорстких глобальних мит Трампом акції європейських оборонних компаній різко зросли. Експерти вважають, що це явище частково зумовлене тим, що інституційні інвестори, які раніше не звертали на них уваги, змінили свої стратегії.
Зокрема, індекс Stoxx Europe Total Market Aerospace & Defense, що охоплює провідних постачальників оборонних технологій, таких як Leonardo, Rheinmetall та BAE Systems, за цей рік підвищився приблизно на 24%, у той час як індекс S&P 500 знизився більш ніж на 10%.
У виданні заявили, що мита Трампа похитнули впевненість інвесторів практично скрізь. Проте аналітики вважають оборонний сектор надійним, особливо з огляду на політичний тиск, спрямований на переозброєння Європи.
Журналісти нагадали, що в березні Єврокомісія оголосила про широку пропозицію щодо збільшення видатків на оборону приблизно на 840 мільярдів доларів, включно зі 165 мільярдами доларів у вигляді кредитів. У Європейському інвестиційному банку також говорили про те, що планують щонайменше подвоїти фінансування проєктів у сфері безпеки та оборони, а також розширити фінансування виробництва військової техніки.
"Я думаю, що перелом у громадській думці викликаний очевидним небажанням адміністрації Трампа підтримувати Європу у сфері оборони. Коли змінюється громадська думка, найімовірніше, зміниться і думка інвесторів", - пояснив старший науковий співробітник Програми корпоративного управління Гарвардської школи права Стівен М. Девіс.
У виданні нагадали, що довгі роки багато європейських пенсійних фондів забороняли прямі інвестиції в оборонні компанії, які виробляють касетні бомби, хімічну, ядерну та біологічну зброю, а також міни. Проте все змінилося з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну. НАТО закликало уряди, банки і приватні фонди інвестувати в оборонну промисловість, щоб прискорити виробництво зброї.
Одним із фондів, що пом'якшив свої інвестиційні обмеження через кілька місяців після початку російського вторгнення, став фінський фонд Varma. Ще до того, як Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році, фонд ухвалив рішення дозволити інвестиції у виробників контроверсійної зброї, зокрема касетних боєприпасів, за умови, що частка таких виробів у загальному обсязі продажів компанії не перевищує 5%.
"Щодо звичайних озброєнь обмежень немає, якщо продукція використовується насамперед для захисту суверенітету і запобігання конфліктам", - розповіла старша віцепрезидентка Varma зі сталого розвитку та комунікацій Ханна Каскела.
У публікації акцентували увагу на тому, що для зміцнення обороноздатності Європі необхідні не лише фінансові ресурси, а й політична воля. Багато з основних виробників зброї на континенті мають часткову державну власність, а кожен уряд керується своїми пріоритетами у фінансуванні, регуляціях та стратегіях у військовій сфері. Ця ситуація призвела до зниження ефективності національних виробництв, які здатні виготовляти лише обмежені обсяги озброєнь.
Згідно з даними Інституту Брейгеля, вартість однієї самохідної 155-міліметрової артилерійської гаубиці, виробленої в Європі, коливається від 6 до 19 мільйонів доларів. У той же час, американська версія такої ж гаубиці коштує менш ніж 2 мільйони доларів. Ситуація може ускладнитися, якщо через торговельні суперечки, ініційовані Трампом, зростуть ціни на сталь, мідь та інші метали, які є критично важливими для виробництва військової техніки.
У публікації зазначається, що в умовах непевності стосовно торговельної політики Трампа деякі європейці активно піднімають питання про доцільність використання винищувачів F-35, вироблених компанією Lockheed Martin.
"Якщо ми прагнемо отримати F-35, це означає, що нам необхідно вкласти кошти в американський військовий сектор, що, наскільки я можу судити, не всім припаде до душі в умовах комерційної суперечки зі Сполученими Штатами," - висловився експерт Інституту міжнародних відносин у Римі Тібо Мюзерг на конференції, організованій НАТО цього місяця.
Раніше в The Times писали, що європейські оборонні компанії позбуваються американських деталей у своїй зброї через політику президента США Дональда Трампа. Багато європейських виробників зброї вважають США ненадійними партнерами.
Крім того, у The Times повідомляли про те, що Британія планує позбутися критичної збройової залежності від США. Зазначається, що на території Великої Британії буде збудовано контейнери для виробництва вибухівки RDX, яку використовують у 155-міліметрових артилерійських снарядах.
