Європа перебуває в полум'ї. Які причини поширення протестів у Франції та які наслідки це може мати для України?
На вихідних у Франції сталися заворушення, внаслідок яких згоріла історична мерія Ліможа. Правоохоронці затримали більше 1800 людей по всій території країни. Це піковий момент, але, здається, ще не завершення протестів, що охоплюють Європу.
РБК-Україна пояснює, чому протести спалахнули, яка динаміка та які можливі наслідки для України.
Основное:
Основна причина заворушень полягає в протестах, які виникли внаслідок тривалої кризи в освітній системі та намірів уряду зменшити соціальні витрати. Однак, з часом ці акції перетворилися на політичні протистояння та загальний безлад.
* Розповсюдження в Європі: хвиля підтримки охопила сусідні держави, зумовлена спільними соціально-економічними викликами, що торкаються молоді.
* Радикалізація політикуму: вуличне протистояння вигідне крайнім політичним силам і загрожує знищити поміркований центр.
* Україні загрожує внутрішня нестабільність, яка може відвернути увагу союзників і підвищити ймовірність перегляду їхньої підтримки для Києва.
Європейські протести розпочалися з Франції ще місяць тому. Першопочаткові причини стосувалися проблем освіти, які накопичувались протягом тривалого часу. Йдеться про неналежні умови навчання, брак учителів, надмірне навантаження, занедбаний стан навчальних приміщень.
Стартували протести з локального інциденту. 17 вересня у ліцеї Сент-Екзюпері, що в передмісті Парижа, вчителі оголосили страйк через кадрові проблеми. За їхніми словами, у школі не було викладачів математики, французької, історії, літератури й інших предметів.
Напередодні уряд оголосив про свої плани суттєво обмежити та зменшити фінансування соціальної сфери, включаючи освітню систему, у рамках розробки нового бюджету.
Наступного ранку вчителів підтримали ліцеїсти. Навколо будівлі ліцею почали з'являтися барикади. Невдовзі протести поступово поширилися всією Францією. Їх підтримав Профспілковий союз ліцеїстів та інші шкільні об'єднання, а також студентські профспілки.
У кінці вересня акції отримали підтримку від ключових профспілок працівників державного сектору: CGT, FO та Solidaires.
Хоча більшість акцій протесту проходили без насильства, все ж мали місце випадки, коли деякі учасники підпалювали сміттєві контейнери, нищили зупинки громадського транспорту або вступали в конфлікти з правоохоронцями. Поліція у відповідь застосувала кийки, сльозогінний газ та спеціальну зброю, щоб пригасити заворушення.
Варто зазначити, що у Франції існує глибока традиція вуличного протесту. Французи історично сприймають вуличні акції як потужний засіб впливу на уряд. Це є наслідком багатьох революцій XVIII-XIX століть, подій 1968 року, а також нещодавніх протестів "жовтих жилетів" під час першого терміну президентства Макрона.
Протестні акції в цілому мають характер хвиль — їх інтенсивність зменшується в будні дні, але набирає обертів на вихідних. Це пов'язано з тим, що реакція французької влади на питання, підняті мітингувальниками, часто виявляється неповною.
З одного боку, уряд оголосив про термінове направлення тисячі вчителів на підтримку найскладніших шкіл та пообіцяв виділити додаткові бюджетні кошти для ремонту навчальних закладів. З іншого боку, загальні параметри жорсткої економії в державному бюджеті залишилися незмінними, що лише посилило відчуття ігнорування серед учасників протестів. Також, напруженість у ситуації поглиблюється через рішучу реакцію силових структур Франції.
Французькі протести стали значущими не лише для самої Франції, але й отримали широкий відгук на європейському рівні. Акції солідарності, блокування навчальних закладів та студентські демонстрації поширилися, зокрема, на Бельгію, Італію, Іспанію та Австрію.
Там місцева молодь вийшла на вулиці з подібними лозунгами, демонструючи солідарність з французькими учнями та висловлюючи незгоду зі скороченням бюджетних витрат на освіту та соціальні питання у своїх країнах.
Політичні наслідки
Чим далі, тим більше протести перетворюються на виступи загалом проти чинної влади у Франції у всіх її проявах. А інколи до порядку денного додаються і зовсім сторонні речі.
Наприклад, під час протестів на вулицях можна було помітити палестинські прапори. Це не є несподіванкою, адже молодь з лівими поглядами в Європі вже тривалий час проявляє антиізраїльські настрої, а серед мігрантів з арабських та африканських країн це відчуття ще сильніше.
У ряді регіонів протести втрачають свою політичну мету, перетворюючись на звичайні акти хуліганства та грабежу.
На політичній арені протест отримав значну підтримку з боку ультралевої партії "Нескорена Франція", очолюваної Жан-Люком Меланшоном. Ліві радикали не тільки відкрито закликали молодь продовжувати боротьбу, але й намагаються впливати на формування порядку денного. Виглядає так, що їхня мета полягає в перетворенні протесту в освітній сфері на масову революцію проти фінансової політики президента Еммануеля Макрона.
У цій ситуації ультраправі фракції виступили на підтримку влади, закликаючи до суворого покарання для "вандалів". Однак у довгостроковій перспективі ці протести можуть виявитися вигідними для Марін Ле Пен та її партії "Національне об'єднання", які активно використовують антимігрантську риторику.
"Вочевидь, це, крім всього, підкріплює позиції ультраправих у Франції, оскільки влада не може дати ради станом на зараз тому, що відбувається. Багато підкреслюється, що саме мігранти стоять за багатьма виступами, і дуже чітко це прослідковується в соцмережах", - сказав РБК-Україна виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.
На його думку, основна загроза полягає в тому, що поточна криза може призвести до остаточної маргіналізації поміркованих політиків у Франції в контексті президентських виборів, які відбудуться наступного року.
Якщо "вулиця" продовжить загострювати свої настрої, це може призвести до ризику, що у фінальний тур виборів потраплять лише радикальні кандидати - як з ультралівого, так і з ультраправого спектру.
Вплив на Україну
У Франції протест виявився особливо явним. Проте те, що його підтримали й в інших державах Євросоюзу, свідчить про спільні виклики та труднощі в їх подоланні.
Схожу тенденцію Європа вже переживала у травні 1968 року. Тоді протести в Латинському кварталі Парижа так само почалися з вимог студентів щодо реформування застарілої системи вищої освіти. Але після жорстких сутичок із поліцією та зведення барикад до студентів долучилися профспілки й робітники.
Врешті-решт, ситуація призвела до масових протестів в усій Європі, що в Франції викликало політичну кризу і, як наслідок, відставку президента Шарля де Голля.
Для України нинішня турбулентність означає суттєві ризики. Внутрішні соціальні вибухи у країнах-партнерах неминуче зміщують фокус уваги європейських урядів та суспільств із зовнішньої політики й відсічі російській агресії на гасіння власних внутрішніх "пожеж".
Окрім цього, зростання радикальних настроїв серед виборців та ймовірний прихід до влади екстремістських рухів можуть поставити під сумнів підтримку Києва.
"Ситуація у Франції матиме значний вплив на підтримку України та загальний стан Європейського Союзу, адже Франція є однією з основних країн у складі ЄС. Якщо в цій країні виникнуть спроби скоротити фінансування європейських ініціатив або, наприклад, розпочати дискусії про можливість примирення з Росією, це може призвести до серйозної кризи в європейській політиці в цілому," - зазначив Олександр Леонов в інтерв'ю.
До слова, кремлівська пропаганда вже намагається використати кадри підпалів та сутичок у Франції для роздмухування антимігрантських страхів та просування наративу про "розколоту та слабку Європу".
У 1968 році протести придушили, однако після них таки відбулися системні реформи. Чи вдасться це зараз - окреме відкрите питання. На відміну від тих часів, перед Європою зараз куди більше викликів і загроз.
Питання та відповіді (Часті запитання):
Чому у Франції розпочалися масові акції протесту?
- Поштовхом став страйк учителів 17 вересня через брак педагогів, занедбаний стан навчальних закладів та надмірне навантаження. Обурення освітян і підлітків посилилося після анонсу уряду щодо суворого скорочення видатків на соціальну сферу в новому бюджеті.
Чому на протестах в Європі почали використовувати прапори Палестини?
Виникнення близькосхідної символіки пов'язане з активним залученням молоді з мігрантських районах та участю ультралівих груп. У сучасному протестному середовищі Європи палестинський стяг розглядається як загальний символ боротьби проти влади та нерівності.
Які європейські держави стали ареною для хвилі освітніх протестів?
Окрім Франції, солідарні акції, студентські марші та блокування навчальних закладів відбулися в Бельгії, Італії, Іспанії та Австрії. Місцева молодь вийшла на вулиці під схожими гаслами проти скорочення державних витрат на освіту.
Яким чином протести у Франції можуть вплинути на підтримку України?
Великі внутрішні заворушення змушують уряди союзників зосереджуватися на внутрішніх викликах, відволікаючись від зовнішньої політики. Додатково, посилення радикальних угруповань може призвести до перегляду рівня фінансової та військової підтримки для Києва.
Хто отримує вигоду від політичної нестабільності у Франції?
Тривалі коливання в суспільстві та безлад на вулицях сприяють посиленню ультраправих рухів, зокрема, підтримки Марін Ле Пен. Підвищення рівня хаосу та акцент на проблемах міграції підсилюють антимігрантські настрої, що ставить під загрозу існування поміркованого політичного центру.
Ваша безкоштовна пробна версія Premium завершилася.
