Єврокомісія зробила помилку стосовно CBAM для України, і це необхідно виправити, заявив віцепрем'єр-міністр України.
Європейська Комісія виявила помилку у своїх розрахунках стосовно впровадження механізму коригування вуглецевого імпорту (CBAM) для України, запланованого на 1 січня 2026 року. Цю помилку підтвердили результати, отримані в першому кварталі 2026 року, тому її слід виправити. Наразі тривають відповідні переговори на рівні Єврокомісії, про що повідомив Тарас Качка, віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
"Це питання, яке ми розглядаємо разом з Єврокомісією. Я впевнений, що ми зможемо знайти компроміс, який влаштує Комісію," - зазначив він під час обговорення на Третьому бізнес-саміті Україна-ЄС, що відбувається в Брюсселі 22-23 квітня.
За словами Качки, у Брюсселі відбулася "гарна дискусія" з гендиректором директорату з питань оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Герассімосом Томасом.
"І ми бачимо, що ми здатні знайти порозуміння щодо того, як виправити щось технічне, що призвело до цієї помилки", - сказав віцепрем'єр.
Міністр економіки, екології та аграрної політики Олексій Соболев, який також брав участь у зустрічі з Томасом, під час обговорення проявив більш рішучу позицію: він охарактеризував співпрацю між Україною та Європейським Союзом в контексті CBAM як "незвичну". "Іноді це нагадує газлайтинг", - підкреслив міністр.
Він підкреслив, що впродовж всього минулого року, особливо у його другій половині, українська сторона неодноразово висловлювала занепокоєння з приводу можливих проблем, які може спричинити CBAM, та наводила відповідні аналітичні дані.
"І справа не в тому, що ЄС казав, що це неважливо. Вони казали, що цього не станеться. У них є розрахунки, що впливу не буде. Тепер ми бачимо справді, справді великий вплив. І ... це новина для ЄС: ... "о, це набагато гірше, ніж ми очікували", Це дуже незвично. Зазвичай у нас немає таких розбіжностей з ЄС в інших секторах... І так, нам потрібно це вирішити", - заявив Соболев під час дискусії на бізнес-саміті.
У Facebook він уточнив, що через об'єктивну неможливість верифікації викидів під час війни, втрати українського експорту в галузі металургії у першому кварталі 2026-го склали від 17% до 93% - залежно від сектору.
Міністр повідомив, що було укладено угоду, згідно з якою DG TAXUD пришвидшить перевірку викидів в Україні та розробить практичні рекомендації для підприємств.
"Додатково, завтра (23 квітня) ми виведемо обговорення на політичний рівень для подальшого вирішення питання," - зазначив Соболев.
За словами Качки, питання, пов'язане з CBAM, є відображенням більш широкої стратегічної проблеми.
"Віцепрем'єр зазначив, що для (Європейської) Комісії важливо сприймати Україну не лише як торгового партнера, а як складову частину свого ринку."
За його словами, Україна - це не просто іноземний ринок, "третя держава". Бо між ЄС та Україною підписана Угода про асоціацію, Україна є кандидатом на вступ до ЄС, й таке застосування CBAM є дискримінацією.
На мою думку, це стратегічне послання для бізнесу: українські та європейські підприємства повинні усвідомлювати, як ми ставимося одне до одного. Нам слід розпочати аналізувати помилки, які, принаймні, одна або кілька, виникли у наших припущеннях минулого року, і знайти шляхи їх виправлення в цьому році, щоб уникнути незворотних втрат для української промисловості. Адже мова йде не лише про безпосередні збитки, а й про підрив довіри між нами, - підкреслює Качка.
Його підтримав генеральний директор трубно-колісної компанії "Інтерпайп" Лука Занноті. Він підкреслив важливість створення чіткої стратегії співпраці з Європейським Союзом, яка стане основою для компаній у розробці власних політик.
Керівник "Інтерпайп" відзначив, що вплив механізму CBAM негативно позначається на українських виробниках, навіть тих, що демонструють невеликі викиди, оскільки у них відсутні можливості для їхньої верифікації.
Раніше представники енергетичної галузі висловлювали занепокоєння щодо неможливості уникнення сплати за максимальним тарифом CBAM через відсутність верифікації.
"Отже, всі, хто наважився в Європі придбати електричну енергію (в Україні), навіть з сонячної станції, повинні будуть на кінець кварталу сплатити EUR68 за кожну мегават-годину", - повідомив наприкінці березня Олексій Оржель, голова київського офісу Секретаріату Енергетичного співтовариства (ЕС) та колишній керівник Міненерго у 2019-2020 роках.
Він пояснив, що ця "карбонова ціна" розраховується як добуток ціни на викиди CO2, яка зараз більше за EUR70, та коефіцієнту, який для електричної енергії дорівнює 0,9.
Оржель повідомив агентству "Інтерфакс-Україна", що реалізація CBAM-верифікації генеруючих потужностей в Україні, яка триває під час війни, навряд чи відбудеться цього року і на початку наступного. Причиною є значний попит на цю послугу, зокрема з боку балканських країн, які також відчули негативний вплив запровадження даного механізму.
"Ми підкреслили, що в умовах війни українська промисловість стикається з величезними викликами, тому нам необхідні ефективні та своєчасні рішення для забезпечення справедливого ставлення, стабільності та подальшої економічної витривалості. Також ми домовилися продовжити технічну співпрацю для покращення доступу до фактичних даних і їх перевірки, а також для перегляду застосування стандартних значень. Потрібен більш передбачуваний і збалансований підхід," - резюмував Качка у соціальній мережі X після зустрічі з генеральним директором директорату з оподаткування та митного союзу (DG TAXUD) Томасом.
