Експерт: зменшення кількості університетів як реакція на кризу не вирішить проблеми в освіті.
Україні потрібен німецький шлях -- розвиток науки у вишах.
Демографія й війна б'ють по вищій освіті. Українські університети виживають замість розвиватися. Але скорочення закладів вищої освіти -- не єдиний вихід із кризи, вважає науковець Андрій Шевченко.
У статті "Реформа науки в університетах: від виживання до спільного створення майбутнього" автор підкреслює, що просте скорочення кількості вищих навчальних закладів призведе до втрати тисяч кваліфікованих науково-педагогічних кадрів, на підготовку яких держава витратила чималі ресурси. Він вважає, що замість політики скорочення необхідно впроваджувати політику концентрації, яка передбачає підтримку дослідницьких центрів, кластерів досконалості та спільних лабораторій.
У цьому питанні науковець пропонує орієнтуватися на досвід Німеччини, де замість закриття вишів держава запустила "Ініціативу досконалості" - програму, яка зробила університети осередками інновацій і співпраці з промисловістю. Саме це дозволило німецьким університетам увійти до топ-100 світових рейтингів.
"Університети не зазнали суттєвих скорочень — їм надали фінансову підтримку, довіру та можливість довести свою цінність", - зазначає Шевченко.
На думку автора, Україні важливо забезпечити університетам фінансову стабільність, автономію в дослідженнях та достатній час для того, щоб вони змогли стати осередками генерації знань через наукові розробки.
"Україні терміново потрібні потужні університети. Це не повинні бути лише формальні заклади з традиційними навчальними програмами та стандартними лекціями. Важливо створити простори для співпраці, інноваційних досліджень та інтелектуальних проривів. Для досягнення цієї мети варто переосмислити саму природу науково-педагогічної діяльності. Вона повинна бути не просто механічним злиттям лекцій та теоретичних знань, а справжнім "навчанням через дослідження". Цей підхід надасть студентам глибокий сенс, а країні – нові можливості для розвитку", - зазначає науковець.
Основне завдання держави, зауважує автор, полягає в тому, щоб забезпечити умови, в яких університет перетвориться не лише на значний навчальний заклад, а й на осередок, де формується майбутнє.
"Замість арифметики скорочень треба перейти до змістовної архітектури: університети, наукові інститути, бізнес і держсектор мають об'єднуватися у тематичні спільноти довкола реальних викликів -- оборона й безпека, відбудова та матеріали, енергетика, здоров'я, агробіотехнології. У такій моделі вирішальним стає не статус установи, а спроможність команди: спільні лабораторії, спільні наукові програми, спільні керівництва в аспірантурі (co-supervision)", - констатує Андрій Шевченко.
Раніше Міністерство освіти і науки визнало, що на початку процесу оптимізації університетської мережі були допущені деякі помилки та прийняті кілька невдалих рішень. Проте, як зазначив колишній заступник міністра Михайло Винницький, у 2024 році відбулося дев'ять успішних реорганізацій закладів вищої освіти, що є рекордом для Міністерства за один рік. Він також підкреслив, що укрупнення не стосуватиметься університетів, які є єдиними у своїх містах.
