Дрони СБУ створили для Кремля складну "мережу" принижень і стратегічних програшів.
Розглядаємо наслідки безпрецедентної операції українських спецслужб для Кремля, а також її тривалі уроки для світової безпеки.
Першого червня Служба безпеки України здійснила операцію під кодовою назвою "Павутина", яка вже має всі підстави для того, щоб зайняти своє місце в історії військового мистецтва. Мова йде про одночасний удар по чотирьом стратегічним авіабазам Росії: "Бєлая", "Дягілєво", "Олєнья" і "Іваново". Ці аеродроми були основними пунктами відправлення літаків, які здійснювали атаки на українські міста. За інформацією СБУ, під прицілом опинилося 41 літак, серед яких не лише основні "робочі" моделі терору, такі як Ту-95 і Ту-22М3, але й флагманські Ту-160 та надзвичайно важливі А-50. Генерал-лейтенант Василь Малюк, очільник спецслужби, підкреслив: "Загалом мова йде про знищення 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на ключових аеродромах Росії. Це був не лише нищівний удар по ворожій авіації, а й серйозне послання щодо сили та терористичної природи РФ".
Технічні аспекти цієї складної роботи вже ретельно проаналізовані. Нас більше цікавить інше питання: чи можна вважати результати цього "дружнього візиту" дронів переломним моментом у війні?
ВЛИЯНИЕ НА СИТУАЦИЮ И ВОПРОС ПЕРЕЛОМНОГО МОМЕНТА В ВОЙНЕ
Операція "Павутина" безсумнівно викликала широкий резонанс, спонукаючи багатьох до роздумів про потенційні зміни в ході війни. Однак фахівці наполегливо закликають до обережного оптимізму, зосереджуючи увагу на фактичному, а не уявному впливі на розвиток бойових дій.
Наприклад, військовий оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пропонує тверезий погляд на ситуацію, розмежовуючи вплив на фронт та на терористичний потенціал ворога. Він підкреслює, що уражені борти - це не штурмовики чи винищувачі, що безпосередньо впливають на лінію зіткнення. "Я б не назвав це переломним моментом у війні, адже мова йде не про бойову авіацію, що активно застосовується на лінії фронту. Йдеться про літаки, які переважно використовувалися для терору мирного населення - обстрілів глибокого тилу України, ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі".
На думку експерта, це призведе до безпосереднього впливу на частоту ракетних обстрілів, зокрема з використанням дальнобійних ракет Х-101, Х-22 або Х-32. "Важко уявити, що одночасно буде запущено 50 таких ракет", - підкреслює Коваленко, зауважуючи, що основний результат відчуватиметься у зниженні загрози для цивільних осіб та інфраструктури, а не на фронті.
Павло Лакійчук, який очолює безпекові програми Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", має дещо інший підхід до оцінки ситуації. Він визнає, що "Павутина" не зможе миттєво зламати хребет російському військовому апарату, оскільки на фронті переважають інші типи озброєнь, а для атак на наші тилові позиції Росія все ще використовує "шахеди" та балістичні ракети. Проте він акцентує увагу на величезному військово-психологічному значенні цієї операції. "Потоплення флагмана Чорноморського флоту РФ стало початком зміни ситуації на морі. Так само знищення російської стратегічної авіації може стати знаковою подією на полі бою. Не варто очікувати цього негайно, адже Мединський продовжить в Стамбулі твердити, що, якщо не за двадцять, то за сто років вони все ж досягнуть Дніпра, і нічого цьому не завадить. Але погодьтеся, його слова на наступний день після "Цусіми-2" сприйматимуться у світі зовсім інакше, ніж ще позавчора".
Лакійчук зазначає, що досягнення на фронті є основою для дипломатичних успіхів, і саме політики та дипломати повинні "підтверджувати" військові перемоги на своєму "фронті".
Таким чином, хоча ще рано діставатися до висновків про перелом, операція "Павутина" викликала значний психологічний вплив, який, при правильному застосуванні, може перетворитися на реальні дипломатичні вигоди.
МІЖНАРОДНИЙ РЕЗОНАНС: ЯК ЗАХІД ОЦІНЮЄ УКРАЇНУ І ЯКІ УРОКИ ВІН МАЄ ВИВЧИТИ?
Димова завіса над російськими аеродромами виявилася напрочуд прозорою для міжнародної спільноти. "Вибуховий інцидент" змусив багатьох по-новому поглянути на можливості України та, що важливіше, на вразливість Росії.
Олександр Коваленко акцентує увагу на тому, хто спостерігав за цим, без перебільшення, публічним актом приниження. І тут мова йде не лише про тих, кого російська пропаганда називає "ворогами". "Найголовніше навіть не те, що це стало відомо на Заході - це побачили і так звані "друзі" Росії, зокрема Китай. Пекін спостерігав, як ядерна держава, що нещодавно прагнула стати глобальним гравцем, втрачає свою стратегічну авіацію у значних масштабах - внаслідок атак FPV-дронів".
На думку фахівця, відповідь таких "партнерів", як Китай, може призвести до найзначніших тривалих наслідків для Москви, включаючи можливе пришвидшення її перетворення на васала.
Політолог Сергій Таран розширює цю тему, досліджуючи, яким чином військова операція може змінити світове сприйняття Росії. За його словами, кількість розмов про перемоги Росії зменшиться, так само як і побоювання щодо її потенційної агресії проти Заходу. "Проте, набагато важливіше те, що зростаюча впевненість у можливостях України створить позитивний імідж щодо її підтримки - на Заході більше охочі допомагати не тим, хто виглядає безсилим, а тим, хто здатен досягати успіхів," - зазначає Таран. Із тонкою іронією він додає, що зниження військової репутації Росії "викличе радість у всіх. Навіть у товариша Сі, хоча він ніколи про це не зізнається".
Політолог відзначає суттєвий зсув у світовій політиці: "Знищення частини стратегічних повітряних сил ядерної держави свідчить про нове сприйняття ролі ядерної зброї в сучасному світі. Це вже не забезпечує належних гарантій безпеки... Традиційні уявлення часів холодної війни виявилися застарілими... Навіть Ілон Маск, який не завжди підтримує Україну, був змушений висловитися про українську атаку, підкресливши, що майбутнє належить дроновим технологіям. І тут варто зазначити, що Україна перебуває на передовій цих інновацій. Це не просто метафора, а реальність."
Отже, Захід і весь світ знову отримали яскравий приклад: російський "Голіаф" виявився вразливим перед українським "Давидом", озброєним сучасними технологіями. Вдячність Україні полягає не лише в її здатності стримувати агресора, але й у руйнуванні небезпечних міфів, а також у прискоренні розвитку сучасних військових технологій. Це свідчить про те, що майбутнє належить інноваціям, а не застарілій зброї.
РЕПУТАЦІЙНИЙ УДАР ТА ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ: "ЦУСІМА-2" ДЛЯ РОСІЙСЬКОЇ АВІАЦІЇ?
Якщо військово-стратегічні наслідки операції "Павутина" ще будуть розгортатися в часі, то репутаційний удар по Росії є миттєвим і нищівним. Приниження такого масштабу важко знайти в новітній історії, і експерти вже шукають відповідні паралелі.
Олександр Коваленко впевнено заявляє, що у світі немає жодних аналогів цієї операції. На його думку, ні за розмірами, ні за досягнутими результатами, ані за співвідношенням "ціна-якість" жоден проект не може зрівнятися з українським досягненням.
"Навіть знаменита ізраїльська операція "Пейджер" - так, технічно все було зроблено блискуче, але треба розуміти: Хезболла - це Хезболла, Ліван - це Ліван. А тут - зовсім інший рівень", - стверджує військовий оглядач.
Він акцентує увагу на тому, що коли FPV-дрон, що коштує всього кілька сотень доларів, знищує літак, вартість якого сягає сотень мільйонів, а стратегічна цінність якого не має ціни через неможливість його відновлення, це перетворює цю операцію на виняткову в контексті світової історії.
Павло Лакійчук категорично заперечує асоціацію з Перл-Харбором, яку активно просувають російські Z-блогери. Він наполягає на набагато більш чутливій для росіян паралелі: "Це не Перл-Харбор, це Цусіма! ... Навіть якщо припустити, що в результаті "Павутини" було виведено з ладу не чотири десятки російських "стратегів", а вдвічі менше, то за повітряною складовою "ядерної тріади" Росія опуститься на третю позицію, поступаючись не лише армії США, але й Китаю".
Щоб краще зрозуміти значення порівняння з Цусімою, звернемося до слів українського письменника та військового Остапа Українця: "Битва при Цусімі відбулася 120 років тому, 27-28 травня 1905 року. У той час японський адмірал Тоґо Хейхатіро знищив дві третини 2-ї Тихоокеанської ескадри російського флоту. Ця поразка стала каталізатором революційних змін у Російській імперії та призвела до падіння монархії".
Образ "Цусіми" для російських стратегічних повітряних сил виходить за межі простого символізму. Це уособлення можливих глибоких змін у сприйнятті Росії як військової сили, що завдає удару по фундаменту її імперських прагнень.
БОЛІСНІСТЬ ВТРАТ ДЛЯ РФ: НЕЗАМІННІ "ПТАШКИ" ТА СТРАТЕГІЧНІ НАСЛІДКИ
Чому ж втрата цих, на перший погляд, старомодних радянських літаків є такою важливою для сучасної Російської Федерації? Відповідь полягає в їхній незамінимості та центральному місці у військовій стратегії РФ, зокрема в контексті їх використання як носіїв ядерної зброї.
Олександр Коваленко детально пояснює, чому ці втрати є невідновними. Йдеться про Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-160 - літаки, серійне виробництво яких залишилося в минулому: "Так, на Казанському авіаційному заводі формально імітують "відновлення виробництва" Ту-22М3 та Ту-160, але насправді це не нові літаки. Це доробка фюзеляжів, що залишились ще з радянських часів - з кінця 1980-х, початку 1990-х... Знищено чи пошкоджено 41 літак - і Росія не здатна виготовити навіть частину з них наново".
На думку фахівця, особливо важким ударом може стати підтвердження пошкодження двох з трьох боєздатних на момент проведення операції літаків ДРЛВ А-50. Ці літаки є унікальними, і їх відновлення в умовах, що склалися, для Росії є практично неможливим. Залишитися з лише одним таким літаком — це "катастрофічно недостатньо", фактично це призводить до "осліплення авіаційної складової".
Експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк пропонує провести кількісну оцінку шкоди, завданої авіаційній складовій ядерної тріади противника. Якщо раніше частка авіації становила 10-15% від загального ядерного потенціалу, то, за його підрахунками, "Павутина" знизила цей показник до 5-7%. "Стратегічна авіація фактично втратила можливість здійснювати масований перший удар – її роль зменшилася вдвічі... Втрата частини Ту-95МС особливо відчутна: ці літаки є носіями ракет Х-102 з ядерними боєголовками, що мають дальність пуску до 5500 км, які раніше становили основу масованих атак на США та Європу", - зазначає він.
Кевлюк звертає увагу на вражаючу асиметрію у військових діях: вартість атаки, що включає 250 FPV-дронів по $1000 кожен на чотирьох аеродромах, приблизно дорівнює мільйону доларів (без урахування логістики), тоді як збитки супротивника виявляються вдвічі більшими — у два тисячі разів. "Ось як виглядає асиметрія у сучасній війні", - зазначає експерт.
Картина ситуації доповнюється коментарем Валерія Романенка, авіаційного експерта, який підкреслює, що російська сторона зазнала втрат не лише в техніці, але й у "ілюзії безпеки". Він зазначає: "У Росії недостатня кількість аеродромів, здатних приймати такі літаки... Теоретично, залишені в строю машини можуть бути переведені до Оленього, Моздока або Сєришево (авіабаза Українка), але навіть там вони піддаються ризикам атак. Безпечних баз більше не існує". Романенко додає, що операція "Павутина" руйнує міф про неуразливість, адже "війна дійшла до Енгельса, Бєлаї та Владивостока". Україна продемонструвала свою здатність завдавати точкових ударів, що істотно змінює геополітичну ситуацію.
Отже, для Російської Федерації масштаб цього явища – це не тільки кількість знищених літаків. Це тривала шкода для бойової готовності, втрата безцінних технологій, руйнування ілюзії про безпечний тил та вияв вражаючої економічної неефективності у відповідь на сучасні асиметричні виклики.
МІЖНАРОДНА ВІДПОВІДЬ: РЕАКЦІЯ, ОЦІНКА ТА ЗАКЛИКИ ДО АКТИВНИХ ДІЙ
Операція Служби безпеки України спричинила справжній резонанс на міжнародному рівні, де креативність українців поєднувалася з детальним вивченням можливих наслідків для світової безпеки.
Як вірно підкреслив колишній прем'єр-міністр Швеції Карл Більдт: "Навіть фільми про агента 007 не змогли вигадати нічого подібного".
Екс-командувач Сухопутних сил США в Європі Бен Годжес підтримав українську тактику, висловившись влучним військовим афоризмом: "Легше знищити стрільця, ніж перехоплювати його стріли!"
Доктор філософії Лондонської школи економіки та політичних наук Майкл МакКей, який документує російську агресію, прямо заявив про внесок України у глобальну безпеку: "Знищивши велику кількість стратегічних бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю, які використовує російська терористична держава, українські сили зробили світ набагато безпечнішим. Поки решта світу відсторонено спостерігає й відмовляється боротися, українці роблять те, що необхідно. Дякуємо вам, захисники!"
Американський республіканець Дон Бейкон звернувся до біблійної мудрості, зазначивши: "Путін посіяв вітер – тепер пожинає бурю".
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс підкреслив, що Україна вже не вперше вражає світ: "Протягом останніх трьох років Україна не раз дивувала нас своїми вчинками. Згадаємо, наприклад, затоплення "Москви" в 2022 році, успішний контрнаступ у 2023-му, події в Курську в 2024 році та нещодавню атаку дронів на російські бомбардувальники. Тож давайте продовжувати нашу підтримку — не сумнівайтеся, Україна ще не раз приємно нас здивує!"
Відомий політичний коментатор Брайєн Крассенштайн: "Україна щойно здійснила одну з найзухваліших атак у сучасній воєнній історії... Наслідки - колосальні".
Експрем'єр Великої Британії Борис Джонсон: "Вітаємо Україну з блискучим ударом по російських військово-повітряних силах. Українці - незламні та технологічно блискучі... Настав час для Великої Британії та ЄС підтримати законопроєкт Ліндсі Ґрема щодо вторинних санкцій проти Росії. Пора стискати лещата навколо Путіна й завершувати цю війну".
Канадсько-американський політичний коментатор Девід Фрум побачив у цьому епізоді зміну динаміки у відносинах Києва та Вашингтона: "Ми дійшли до того моменту, коли Україні потрібно дуже ретельно обміркувати, чи готова вона надати НАТО гарантії безпеки України (...) Допомога Байдена Україні купила США право вето на дії України. Зрада України Трампом-Венсом анулювала вето США, і українці доводять, що вони цілком здатні проводити важливі операції, на які США хотіли б накласти вето, якби могли".
Журналіст Wall Street Journal Ярослав Трофімов стисло зазначив: "Росія відкинула українську пропозицію про повне або часткове припинення вогню. Трамп не підтримав запит України щодо надання систем протиповітряної оборони та відмовився вводити санкції проти Росії за її смертельні ракетні атаки на українські міста. Водночас, Україна знищила літаки, які використовувалися для цих атак. Ситуація ясна".
Ірландський журналіст Каолан Робертсон вказав на глибинний символізм атаки: "Цього ранку світ став свідком одного з найблискучіших асиметричних ударів у сучасній війні. Україна не просто вразила російські літаки. Вони вдарили по гордості Росії. Вони вдарили по ілюзії контролю. Світ побачив, що Росія слабша, ніж вона вдає".
Цей хор голосів свідчить про те, що "Павутина" СБУ є не лише військовим досягненням. Це яскравий сигнал для всього світу про стійкість, інноваційність та стратегічний підхід України, яка має здатність змінювати правила гри.
Альтернатива підсумку.
Спеціальна операція СБУ під назвою "Павутина" стала не лише черговим етапом російсько-українського конфлікту, а й подією з багатьма важливими наслідками. Вона значно знизила терористичні можливості Росії для атак на український тил, завдала серйозного репутаційного удару по Кремлю та продемонструвала світові, включно з так званими "союзниками" Росії, її військову і технологічну вразливість.
Хоча називати цю операцію моментальним переломом у війні було б занадто оптимістично, вона, безумовно, є значущим етапом у зміні стратегічного співвідношення сил. "Павутина" знову підтвердила високий рівень професіоналізму українських спецслужб і здатність України завдавати асиметричних ударів, які мають глобальний вплив. Світ засвідчив, що українці не лише обороняються, але й активно формують нову реальність на фронті та в геополітичному контексті, змушуючи переосмислити традиційні уявлення про військову потужність і безпеку.
