Довіра є основною цінністю в світі медіа. Яким чином відбулася дискусія щодо білих списків на ДМФ?
Щоб здобути довіру широкої аудиторії, медіа повинні бути активними на всіх платформах, де споживаються новини, включаючи соціальні мережі. Важливо адаптувати контент під різні формати, активно взаємодіяти з аудиторією та пояснювати їй значення журналістських стандартів і прозорості фінансування. Одним із викликів є конкуренція з контентом, що створює споживчий інтерес через клікбейт, а також необхідність знайти баланс між дотриманням стандартів та забезпеченням фінансової стабільності, особливо в умовах скорочення донорської підтримки.
Про це йшлося на панельній дискусії Інституту масової інформації "Довіра як капітал: чому прозорість і якість визначають майбутнє медіа" в межах Донбас медіафоруму 10 жовтня в Києві.
Особи, що повертаються назад.
Довіра до медіа - це валюта, вважає головна редакторка онлайн-медіа "МикВісті" (Миколаїв) Катерина Середа.
Одночасно, для головної продюсерки "Суспільне Новини" Христини Гаврилюк, довіра до медіа є ключовим показником ефективності. Вона зазначає, що процес формування довіри - це тривалий і складний шлях, що вимагає значно більше зусиль та глибшого підходу, ніж просто досягнення чітко вимірних результатів.
"Ми інвестуємо значні зусилля у вимірювання рівня довіри до наших новин та контенту в цілому. Тому я підходжу до цього питання з практичної точки зору. Для нас це є важливим індикатором якості нашої діяльності," - зазначила Христина.
Довіра полягає у стабільності стосунків з аудиторією, зазначила Анастасія Дзюбак, редакторка та медіаменеджерка онлайн-видання "Гречка" з Кропивницького.
"Це ті особи, які знову і знову знаходять шлях до нас. Навіть якщо вони вже ознайомились з короткими новинами або прочитали їх у Телеграмі, все одно заходять на наш сайт, щоб підтвердити інформацію. Це постійна аудиторія, яка вже багато років з нами, і щодня розпочинає або завершує свій день, переглядаючи наш сайт," - зазначила Анастасія.
Список надійних джерел та Карта рекомендованих медіа - символи довіри.
За словами медіааналітикині Інституту масової інформації Олени Голуб, Мапа рекомендованих медіа та Білий список, що містить прозорі та відповідальні медіа, можуть виступати показниками довіри до інформаційних джерел. Вона зазначила, що основними користувачами таких списків є донори та бізнес-структури.
"Ми хотіли показати якісні медіа, які варто підтримувати. Тому що такі медіа не можуть заробляти, наприклад, на джинсі, якихось нечесних механізмах. Ми хотіли показати ці відповідальні перед власною аудиторією медіа", - додала Олена.
Згідно з висловлюваннями Олени, журналісти можуть розглядати списки як елемент репутаційної системи, тоді як суспільство може застосовувати їх для фактчекінгу, перевіряючи інформацію, знайдену в соціальних мережах, за допомогою цих медіа.
14 із 15 новинних ютуб-каналів українського сегмента використовують для залучення аудиторії відверті жахалки, нагнітання чи маніпуляції. Як у цих умовах розвивати свої канали чесним якісним медіа?
"Цього тижня в мене було дві наради про те, як ми працюємо з ютубом наступного року. Тому що ми бачимо деякі падіння переглядів, тому постійно шукаємо спосіб, як нам бути на цій платформі, яка не регулює клікбейт попри те, що вони це декларували", - розповіла Христина Гаврилюк.
Незважаючи на те, що Суспільне має хорошу аудиторію завдяки регіональному охопленню, йому складно змагатися з тими, хто активно використовує клікбейт. Єдиною перевагою залишається потужна мережа регіональних представництв.
"На каналі Чернігова можна знайти фільми, які здобули мільйони переглядів. Це стрічки, що висвітлюють воєнні злочини, дії росіян та оборону Чернігова. Причиною цього є те, що канал також транслюється для національної аудиторії. Ми маємо можливість робити це завдяки нашій команді, яка працює на місцях, що є нашою конкурентною перевагою. Саме тому ми активно співпрацюємо з регіонами та інвестуємо в них. Ми не можемо змагатися з клікбейтними заголовками, але можемо запропонувати якісний контент," - додає Христина.
Як регіональним ЗМІ ефективно використовувати соціальні мережі для розвитку
МикВісті володіють популярним телеграм-каналом у своєму регіоні, який налічує близько 35 тисяч підписників.
"Ми – єдине медіа в Миколаївській області, яке вирішило залишити коментарі в Telegram доступними для всіх. На нашу думку, це має велике значення, адже ми одразу отримуємо зворотний зв'язок про нашу діяльність. Люди діляться додатковою інформацією, надсилають запити щодо місцевих питань. Ми вважаємо себе локальним медіа і завжди прагнемо реагувати на такі звернення," – підкреслює Катерина Середа.
Крім того, редакція розвиває інстаграм і тікток.
"Ми випробовуємо різні формати, такі як картки та Reels. Наше завдання — доступно і коротко передати інформацію нашій аудиторії," — поділилася журналістка.
Анастасія Дзюбак вважає, що присутність медіа в соцмережах обов'язкова. Але для "Гречки", наприклад, тікток є викликом, бо досі незрозуміло, чому одні публікації набирають перегляди, а інші лишаються невидимими.
Водночас доводиться боротися за увагу з блогерами, які не зв'язані редакційними політиками.
"Ми дотримуємося чітких принципів. Контент у соціальних мережах має безпосереднє відношення до нашого бренду та довіри, яку до нас мають. Не можна стверджувати, що на сайті ми маємо строгі редакційні політики, а в соцмережах дозволяємо собі вільні висловлювання. Це питання етики", - підкреслює Анастасія.
Роль спільноти й добровільних внесків
Після припинення фінансування з боку USAID, значно активізувався вплив читачських клубів та регулярних внесків. "Гречка" та МикВісті також мають свої громади прихильників.
"МикВісті запустили клуб читачів кілька місяців тому. Сьогодні в нас там близько 60 людей. Як на мене, це непоганий показник - за такий короткий період зібрати 60 людей, які постійно з вами", - поділилася Катерина Середа. Вона додає, що була здивована, що найменша кількість людей обрала найнижчу суму: "У нас найнижчий внесок - це 100 грн, і це відсотково найменша кількість людей у спільноті. Є навіть ті, хто передплатив одразу на рік уперед".
Катерина зазначила, що МикВісті не вводять платний доступ, оскільки для них важливо підтримувати зв'язок з аудиторією. Натомість підписники отримують ряд переваг. "Ми маємо закритий чат, де спілкуємося більш інтимно, обмінюємося думками. Наприклад, коли плануємо пресконференцію з представниками місцевої влади, ми звертаємося до наших читачів за їхніми питаннями, які б вони хотіли задати," - підкреслила вона.
Катерина Середа розповіла, що на початку повномасштабного вторгнення їхнє видання втратило все фінансування, і протягом декількох місяців змушене було покладатися на підтримку читачів. "Ми звернулися до нашої аудиторії через соцмережі. Деякі надсилали по 30 грн, інші — більше. Це був важкий час для всіх, оскільки війна тільки починалася. Однак наші читачі не залишили нас у біді. Завдяки їм ми змогли зберегти нашу команду", — зазначила вона.
"Я, на жаль, трохи скептична щодо того, що за кілька років наші підписники зможуть забезпечувати нас як медіа, - зазначає Анастасія Дзюбак. - Зараз у "Гречці" є добровільна можливість передплати, і ми фактично дійсно знаємо кожного нашого передплатника, тих людей, які захотіли дати нам гроші. Для нас це те ядро аудиторії, яке захоче бути з тобою далі, яке підтримає в разі кризи, яке буде готове допомагати. Я не думаю, що це буде вагомим відсотком навіть за кілька років. Найімовірніше, це буде невелике коло свідомих людей".
ШІ на службі в журналістів
Яким чином медіа застосовують технології штучного інтелекту для підтримки довіри серед своїх читачів? У випадку з респектабельними виданнями, ключовими аспектами є обережність, контроль за процесами та відкритість.
До прикладу, "Гречка" за допомогою ШІ створює зображення, але не мімікрує ними під справжні фото й обов'язково ставить дисклеймер про використання штучного інтелекту.
Редакція також має технічну можливість генерувати короткі відеопідсумки новин: аватар озвучує основні моменти у стиснутому форматі, який можна легко поділитися в соціальних мережах. Крім того, відео отримує відповідну маркування. Застосування штучного інтелекту регламентується редакційною політикою видання.
"Наприклад, у нас гарно зайшов у соцмережах формат пісні про школу, яка відсвяткувала своє сторіччя. У принципі, це вся новина. Ми зробили фотоколаж, закинули інформацію про школу в ШІ, і він написав пісню. Ми такої подяки, вдячності, захвату не отримували дуже давно. Люди щасливі", - розповіла редакторка.
МікВісті застосовує штучний інтелект в ролі помічника, зокрема для оптимізації пошукових запитів у адміністративній панелі веб-сайту.
"У 2022 році Google застосував до нас санкції, бо в нас не було авторства в новинах, ми просто випали з пошуковика, все втратили. А за останній рік у нас понад 4 мільйони унікальних переглядів на сайті. Це значне зростання для нас і дуже гарний показник для регіону", - ділиться Катерина Середа.
Інколи журналісти виготовляють ілюстрації та колажі, завжди вказуючи на використання штучного інтелекту. Однак новини та публікації в соціальних мережах вони зазвичай створюють без його участі.
На Суспільному ШІ в основному застосовують для виконання рутинних завдань, таких як розшифровка записів, зазначає Христина Гаврилюк.
"У нас є політика використання ШІ. Там прописано принципи, як ми працюємо зі штучним інтелектом, у якій роботі заборонено застосовувати штучний інтелект редакторам, працівникам. Тобто, умовно кажучи, штучний інтелект не генерує тексти, які ви можете прочитати в нас на сайті. Але може допомогти журналісту, редактору з тим, щоб його створити", - пояснила вона.
Штучний інтелект також застосовується для озвучення відео, проте лише для читання тексту, який уже був перевірений редакторами. Глядачів заздалегідь інформують про це.
Як місцевим медіа зберігати довіру своїх читачів
Для того щоб читачі залишалися вірними своїм місцевим виданням, журналісти повинні бути обізнані про їхні проблеми та активно сприяти їх вирішенню, вважає Катерина Середа. На її думку, головна мета регіональних медіа полягає в тому, щоб висвітлювати події в регіоні та надавати читачам актуальні локальні новини.
"Коли місцева влада стає дедалі віддаленішою від своїх громадян і виборців, ми залишаємося єдиними, хто виступає проти цієї системи, вказуючи на проблеми, які потребують вирішення. Ми помічаємо, що після публікацій відбуваються певні зміни. Читачі це помічають, і це сприяє формуванню довіри. Вони знають, що можуть звернутися до журналістів, і їхні запити не залишаться без відповіді. У свою чергу, влада, яка раніше їх ігнорувала, також починає реагувати," - коментує Катерина Середа.
Ось один з таких випадків: жителі центрального району Миколаєва звернулися до журналістів, оскільки протягом року їхня вулиця жодного разу не була прибрана, незважаючи на численні звернення до комунальних служб. Журналістка з МикВістей вирушила на місце подій, зробила фотографії, підготувала матеріал - і вже наступного дня територію прибрали.
"На мою думку, це питання довіри," - зазначає головна редакторка.
Подібні випадки відбуваються і в Кропивницькому, зазначає Анастасія Дзюбак: "Люди вражаюче радіють, коли після публікації дорогу нарешті відремонтували".
Водночас, на її думку, дуже важливо писати історії про людей.
В даний час існує високий попит на контроль різних корупційних схем, але, на мою думку, люди вже дещо втомилися від постійних новин про розкрадання коштів у сфері будівництва шкільних укриттів. Вони прагнуть більше репортажів про простих людей та їхні життєві історії. Хоча це не завжди викликає великий резонанс, такі матеріали справді цікаво читати. Однак така робота вимагає чимало ресурсів: часу і якісних фотографій. І не завжди вдається встигати за потоком новин, - поділилася редакторка "Гречки".
