Дослідження свідчить: фактична підтримка Німеччини Україні становить лише трохи більше ніж половину від оголошених 100 мільярдів євро.
Більше ніж третина коштів була витрачена безпосередньо в Німеччині, переважно на підтримку біженців, тоді як ще 22 мільярди євро залишаються лише в рамках обіцянок.
З 100 мільярдів євро, які уряд Німеччини класифікує як двосторонню підтримку для України, лише приблизно 41,7 мільярда можна вважати реальною допомогою. Решта 35,9 мільярда є витратами всередині Німеччини, переважно на підтримку українських біженців, а 22 мільярди є лише задекларованими зобов'язаннями щодо військової допомоги в майбутньому, як повідомляє Кільський інститут світової економіки.
У серпні уряд Німеччини оцінив свою підтримку України станом на 30 червня 2026 року в 100 млрд євро: 43,3 млрд євро цивільної та 57,6 млрд євро військової допомоги, наданої або запланованої на наступні роки. Цю цифру швидко підхопили в публічній дискусії, але її рідко пояснювали чи перевіряли.
Найбільші відмінності спостерігаються у сфері цивільної допомоги. З загальних 43,3 мільярдів євро, які були віднесені урядом до цивільної підтримки, 35,9 мільярдів євро, що складає приблизно 80%, було витрачено в Німеччині. Основна стаття витрат — соціальна допомога Bürgergeld для українських біженців, яка становить 27,45 мільярдів євро. Крім того, 7,15 мільярдів євро було виділено федеральним землям і громадам для забезпечення житла та підтримки біженців, а також 1,3 мільярдів євро призначено на гарантії експорту та інвестицій для німецьких компаній, що працюють в Україні.
До України потрапило лише 7,4 млрд євро цивільної допомоги. З них 6,3 млрд євро спрямували на гуманітарну допомогу, екстрену допомогу енергетиці та відновлення роботи українських органів влади. Ще 1 млрд євро став грантом на рахунок під управлінням Міжнародного валютного фонду для української держави, а 0,1 млрд євро становить пом'якшення боргового тягаря через призупинення обслуговування боргу.
"Головна частина фінансової допомоги, яку федеральний уряд вважає цивільною підтримкою України, насправді витрачається в Німеччині на українців, які там проживають," - зазначає керівник Ukraine Support Tracker Крістоф Требеш. Він підкреслює: "Ці кошти не сприяють українській владі в її захисті від російських агресій. Адже соціальні витрати на біженців із Сирії ми також не вважаємо двосторонньою допомогою для Сирії."
З військовою підтримкою різниця є меншою. Берлін повідомляє про суму в 57,6 млрд євро. Відповідно до федерального бюджету, Німеччина виділила приблизно 22,7 млрд євро на військову допомогу в період з 2022 по 2025 рік, а на 2026 рік заплановано додаткові 11,6 млрд євро. Проте, невідомо, яка частина цієї суми вже була виплачена. Ще 22 млрд євро становлять зобов'язання на майбутнє: з них 10,1 млрд євро - це твердий обіцянки, а 12 млрд євро - це дозволи уряду на витрати в наступні роки. Загальна сума військової допомоги, яку можна відстежити, становить 56,3 млрд євро, що на 1,3 млрд євро менше, ніж вказує уряд, але пояснень цієї різниці надано не було.
З червня 2025 року уряд не публікує деталей військової допомоги, найважливішої частини двосторонньої підтримки, хоча загальні суми називає. "Німеччина є найбільшим європейським донором для України. Але комунікація федерального уряду про допомогу стає дедалі менш зрозумілою. Сума 100 млрд євро вводить в оману, якщо її називають двосторонньою допомогою Україні. Це прикро, особливо тому, що Німеччина робить дуже багато", -- наголосив Требеш.
Під час візиту до Києва 4 жовтня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив новий пакетдопомоги на понад 1,3 млрд євро. Понад 1 млрд євро з нього піде на військову допомогу, зокрема на спільне виробництво дронів-перехоплювачів проти реактивних "Шахедів", а близько 350 млн євро на відновлення енергосистеми до холодів. Загалом сторони підписали 15 угод і документів на понад 8,5 млрд євро, повідомив президент України Володимир Зеленський.
У статті ZN.UA "Мерц поки тримає курс на Україну. Але Київ має почати підготовку плану Б" німецький історик та політичний експерт, доктор історії Гумбольдтського університету Томас Вайе зазначає, що Берлін наразі не планує змінювати свою позицію щодо України, проте Києву вже слід подумати про альтернативні варіанти.
