Взрослое представление, серьезные вопросы для взрослых.
Що відбудеться, якщо досвідчені журналісти запросить до розмови конструктивних співрозмовників для обговорення актуальних тем?
Кажуть, що важкі часи формують сильних людей. І, напевно, найскладніші періоди в історії України стали каталізатором для створення одного з найяскравіших токшоу – "Новий відлік". Ця програма вирізняється професіоналізмом, технократичним підходом і практичною користю. Тут представники опозиції та влади ведуть конструктивний діалог на важливі теми, які стосуються кожного. Їхні висловлювання мають велику цінність, адже в ефірі глядачі отримують актуальну інформацію та результати достовірних соціологічних досліджень.
Це частково випадковість, і, звісно, не всі випуски "Нового відліку" однаково насичені. Проте вчорашній випуск, присвячений багатовимірній кризі, що охоплює військові, дипломатичні та корупційні аспекти (нам справді пощастило!), виявився особливо вражаючим. Це дійсно дивно для українських політичних токшоу, які зазвичай зосереджуються на катастрофічних сценаріях і тривалих суперечках навіть через незначні події, як, наприклад, візит політика на концерт. А тут ми спостерігаємо за реальною кризою, коли учасники програми обмінюються компліментами про повагу один до одного.
У першу чергу, це, звичайно, заслуга не формату, а людей, що його створюють. Ведучої Власти Лазур, яка зупиняє гостей та пояснює глядачам контекст: бо дійсно не всі читають Financial Times, замість переспівів "Трухи". Це заслуга ведучого Андрія Діхтяренка, який дотискає в'юнких демагогів за трибунами до конкретики. І, принаймні цього разу, це заслуга самих гостей: Андрія Осадчука, нардепа "Голосу", Юрія Гудименка, ветерана та голови громадської антикорупційної ради при Міноборони, Дмитра Золотухіна, директора громадської організації "Інститут постінформаційного суспільства", і в першу чергу -- Микити Потураєва, народного депутата від "Слуги народу".
Останній приєднався до токшоу на самому завершенні, оскільки був зайнятий зустріччю фракції з президентом. Під час більшої частини програми, коли учасники обговорювали проблеми влади, його місце за трибуною залишалося помітно порожнім. Ніхто б не здивувався, якби член монобільшості вирішив послатися на якісь затримки та так і не з’явився на ефірі, присвяченому складним питанням його команди. Проте він виявився достатньо сміливим, щоб прийти, донести свіжі заяви президента та відповісти на всі запитання колег і ведучих.
Не можна стверджувати, що чотири учасники дискусії за півтори години встигли всебічно проаналізувати одну з найзначніших загроз для України, але вони висловили низку захоплюючих міркувань. Основна частина бесіди зосередилася на тому, якою повинна бути реакція уряду на корупційний скандал, пов'язаний із Міндічем, а також на тому, наскільки широко розповсюджується відповідальність.
Юрій Гудименко, наприклад, підкреслював, що не можна зводити всю відповідальність за поточну ситуацію лише до "Слуги народу". Варто також згадати про депутатів, які раніше підтримали позбавлення незалежності НАБУ та САП. Він також ставив запитання, кому ж належить приблизно 80% відомих корупційних коштів, якщо Міндіч має лише їх частину?
Розмова про Володимира Зеленського виявилася досить цікавою — чи був президент обізнаний щодо схеми? Усі учасники дискусії дійшли до висновку, що краще уникати цієї теми, оскільки будь-які відповіді можуть бути невтішними. Андрій Осадчук навіть висловив думку, що обговорення таких питань доцільніше перенести на час після війни, адже підрив легітимності президентського інституту в даний момент є шкідливим для України. Чи уявляєте таку ситуацію на українському ток-шоу?!
Натомість Гудименко та Осадчук не приховували свого розчарування несуб'єктним урядом, неконституційним, водночас занадто впливовим Офісом президента та де-факто відсутньою монокоаліцією. Виникла навіть ідея, щоб зі "Слуги народу" вийшло п'ять членів і владі довелося домовлятися про реальну коаліцію з іншими партіями. Але тут вже включився Дмитро Золотухін: він згадав, що парламенту ще, узагалі то, приймати бюджет.
Насправді, Дмитро Золотухін, який славиться своїми радикальними ідеями у фейсбуці, зокрема критикою частини антикорупціонерів, дещо розчарував на токшоу Суспільного. Він майже весь час мовчав, уникав прямих відповідей та за найменшої нагоди переходив до найбільших узагальнень. Хто винен у корупційній кризі? Імовірно, всі українці, які у 2019 році віддали президенту необмежену владу -- принаймні такий висновок можна було би зробити з кількох хвилин абстракцій гостя. З іншого боку, пан Золотухін єдиний згадав, що у скандалі фігурують не лише українці, але ще й, знову, здавалися би забуті зрадники, на кшталт Деркача.
За півгодини до завершення шоу до студії завітав Микита Потураєв, який у прямому ефірі, обираючи слова на ходу, розповів про зустріч фракції з президентом. Напередодні Потураєв висунув ідею створення коаліції та уряду національної єдності, тож інші учасники програми жартома запитали, чи все ще представляє він "Слугу народу". Нардеп запевнив, що так, і намагався виправдати президента, пом'якшуючи реальність подій. Варто зазначити, що Зеленський під час зустрічі з фракцією чітко заявив, що не планує звільняти голову свого офісу Єрмака, а його політичних опонентів до уряду і коаліції не братимуть. Проте Потураєв подав цю інформацію в м'якшій формі, зазначивши, що його ідеї не були сприйняті, а щодо Єрмака — ситуація залишилася невизначеною. Він також підкреслив, що президент був дуже відвертим. На це Осадчук зауважив, що президент — поганий політик, але відмінний актор. Член "Голосу" активно критикував опонентів на токшоу, але зрозуміло, що в умовах нинішньої ситуації це важко йому закидати.
На завершення, Суспільне оприлюднило результати своєї соціології стосовно довіри до президента, де майже однаково виявилися цифри тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє. Це здивувало Потураєва і знову підняло питання про можливі ризики кризових ситуацій.
Тут настрій гостей розділився. Юрій Гудименко говорив про прикладні речі: донати, СЗЧ, потенційне зростання агресії українців під час антивладних протестів. Андрій Осадчук хвилювався про геополітику: фінанси та зброю. А Микита Потураєв, з одного боку, поспішив запевнити глядачів та колег, що панікувати не треба: гроші та набої будуть. Але, з іншого, порівняв нинішню владу з командою ЧАЕС за кілька годин до катастрофи: мовляв, усе зараз вирішать наші наступні дії. От таке заспокоєння.
У студії Суспільного відбулася зріла (спокійна, обдумана, реалістична) дискусія на дуже складні теми. Це було надзвичайно важливо для українців: адже така розмова допомагає краще усвідомлювати ситуацію, а також спостерігати за процесом вирішення проблеми безпосередньо, а не покладатися на інформацію з ненадійних джерел у Telegram.
Зазвичай у подібних матеріалах "Детектор медіа" додає інформацію про недоліки конкретної програми. Але, схоже, сьогодні ми вже маємо достатньо критики. Щодо Суспільного, то йому варто висловити подяку, адже навіть це токшоу повністю підтверджує його значимість.
Проте, якщо розглянути негативні аспекти: для чого ж тоді потрібен державний Марафон...?
