Шановний кредиторе, чи дійсно нова програма МВФ є вигідною для України?
Наприкінці листопада наш уряд урочисто відзвітував про нову чотирирічну програму з Міжнародним валютним фондом (МВФ), яка дасть можливість Україні отримати фінансування бюджету в розмірі приблизно 8,4 млрд дол. Та цю новину не було сприйнято з ентузіазмом через те, що в пресрелізі МВФ згадав про необхідність збільшити податки, у тому числі для малого та мікробізнесу. Це своєю чергою викликало дискусію про користь від співпраці з МВФ.
Давайте залишимо деталі податкових суперечок фахівцям цієї галузі і зосередимося на загальних аспектах співпраці з Фондом як кредитором. Спробуємо розібратися, чи дійсно кредити МВФ приносять користь Україні. Іншими словами, розглянемо Міжнародний валютний фонд з точки зору позичальника, подібно до того, як клієнт оцінює банк, і надамо йому свою оцінку. Вже зараз варто зазначити, що ця оцінка далека від ідеалу.
На сайті Міжнародного валютного фонду, в розділі, що описує кредитну політику, зазначено, що Фонд "надає різноманітні види кредитів, які відповідають різним потребам країн і їх унікальним умовам". Це свідчить про те, що МВФ виступає як надійний кредитор, готовий розробити фінансову програму, яка найбільше відповідатиме вимогам тієї чи іншої держави.
Що таке "відповідальний кредитор", важко описати двома словами. Простіше розповісти на прикладі, що таке безвідповідальний кредитор.
Уявіть собі ситуацію: ви плануєте купити мікрохвильову піч у кредит і звертаєтеся до банку за відповідною позикою. Проте виявляється, що цей банк не має програми кредитування для мікрохвильовок. Не бажаючи втратити вас як клієнта, банк намагається підлаштувати свою програму автокредитування під ваші потреби. Він попросить у вас надати посвідчення про досвід використання мікрохвильовок, довідку про доходи за останні два роки, інформацію про склад сім’ї та вимагатиме оформлення страхування вашої пічки за умовами КАСКО. Звісно, така пропозиція вас не влаштує, і ви, напевно, вирішите шукати іншу фінансову установу.
На сьогоднішній день Міжнародний валютний фонд нагадує мені кредитора, який не зовсім відображає реальність наших потреб. Програма EFF, про яку нам так захоплено розповіли, на жаль, не відповідає нашим актуальним викликам. Згідно з інформацією на сайті МВФ, ця програма призначена для країн, що стикаються з серйозним платіжним дефіцитом через структурні проблеми, які потребують тривалих зусиль та суттєвих реформ для їх вирішення. Іншими словами, вона створена для держав, які опинилися в складному фінансовому становищі через економічні кризи або невдалі рішення своїх урядів. Проте, офіційно в Україні немає економічної кризи (зверніться до Національного банку України). Таким чином, звідси випливає, що єдиною причиною для звернення України за кредитами в рамках програми EFF є невдала політика уряду, яку необхідно терміново коригувати.
Незалежно від нашого ставлення до політики уряду, важливо усвідомити, що на сьогоднішній день основною проблемою України є агресивна війна, ініційована Росією. Цю ситуацію не можна вирішити лише через внутрішні реформи.
Однак і рішення наших проблем МВФ пропонує занадто стандартні: нарощуйте дохідну частину бюджету (збільшуйте податки) та зменшуйте державний борг. Ну, зі зменшенням держборгу Фонд нам принаймні трохи допомагає, стоячи десь за спиною наших урядовців, які домовляються про чергове списання приватних кредитів. Але МВФ не дає відповіді на запитання: як нам допоможе додаткове оподаткування всіх і всього? Адже лише за дев'ять місяців цього року фактичні видатки державного бюджету України перевищують внутрішні доходи бюджету в два рази.
Тож я не бачу адаптації програми МВФ під наші вимоги та наші потреби. А якщо дивитися більш детально на фінансові параметри цієї програми (про це -- нижче), то стає ще очевидніше, що нам вона не підходить.
Протягом багатьох років Міжнародний валютний фонд утримував репутацію вимогливого, але доступного кредитора, пропонуючи свої позики за досить вигідними процентними ставками. Однак цей імідж став частиною далеких часів до війни, коли єдиною альтернативою кредитам МВФ були запозичення урядів на міжнародних фінансових ринках під 6-8% у іноземній валюті. У такому контексті кредити від МВФ під 2-3% виглядали справжньою вигодою.
На сьогоднішній день Україна не має можливості залучати кошти на міжнародних фінансових ринках, тому єдиним джерелом фінансування бюджетного дефіциту залишаються міжурядові кредити, які надаються під ставку 0-1,5%. Проте через зростання процентних ставок у всіх твердих валютах Міжнародний валютний фонд, який визначає вартість своїх ресурсів на основі ринкових умов, пропонує нам кредити під 5-7%. Так, ставка за новими кредитами від МВФ наразі становить 6,1%. Щодо того, чи може Україна витримати такі високі витрати на обслуговування боргів, це питання залишається відкритим.
Тут ще можуть виникнути питання в українських банків: чому уряд так охоче позичає в МВФ під 6,1% у твердій валюті у той час, як на внутрішньому ринку він позичає у валюті під 3-4%. До того ж геть неохоче (з початку 2022 року обсяги внутрішніх валютних запозичень уряду впали на 26%). І це при тому, що нашим банкам просто немає куди складати іноземну валюту: станом на початок листопада вони тримали на рахунках за кордоном еквівалент у майже 11 млрд дол. Але це вже питання до боргової політики уряду та валютної політики Нацбанку, тож повернемося до МВФ.
Згідно з новою програмою EFF, Фонд планує надати Україні до 5,94 мільярдів спеціальних прав запозичень (СПЗ), що еквівалентно приблизно 8,4 мільярдам доларів за поточним курсом, протягом найближчих чотирьох років. Хоча ця сума виглядає значною, варто зазначити, що вона відповідає величині зобов'язань України перед МВФ на період з 2026 по 2029 роки, включаючи погашення раніше отриманих кредитів, відсотків і інших платежів. Таким чином, можна стверджувати, що програма МВФ не розширює фінансові можливості нашого уряду, а лише забезпечує наявність коштів для виконання зобов'язань перед Фондом.
Правда, і тут МВФ дещо прорахувався, бо нам цих грошей не вистачить. Адже, крім уже погоджених платежів на 8,4 млрд дол., Україні ще доведеться платити відсотки за кредитами за новою програмою. За обслуговування кредитів нової програми за чотири роки ще набіжить приблизно один мільярд доларів.
Іншими словами, протягом наступних чотирьох років МВФ нам позичить (у кращому разі) 8,4 млрд дол., а забере десь 9,4 млрд.
Чи можемо ми дозволити собі витрачати додатковий мільярд доларів не на зміцнення нашої оборони, а на погашення боргів, навіть якщо вони взяті у поважного кредитора?
Звичайно, Україні не можна відмовлятися від співпраці з Міжнародним валютним фондом, як це зробив персонаж з фільму "Слуга народу-2", який став основоположним для нашої нинішньої влади. Справа в тому, що наявність активної угоди з МВФ, незалежно від її умов, є важливою передумовою для отримання фінансової допомоги від інших міжнародних партнерів. Таким чином, співпраця з МВФ є свого роду "знаком якості" та сигналом для всіх, що країна рухається в правильному напрямку. Крім того, більшість вимог МВФ щодо реформ, які насправді є зобов'язаннями української влади, виявляються дуже корисними для нашої держави.
Проте це не означає, що ми повинні приймати будь-яку програму, запропоновану Міжнародним валютним фондом. У нас є свої представники в цьому Фонді, які повинні більш чітко висловлювати наші потреби та наполягати на виконанні того, що сам МВФ проголошує: гнучкості та адаптації до специфічних вимог країн-членів. Таким чином, якщо МВФ пропонує нам співпрацю за програмою EFF, яка не є оптимальною для нас, це не провина Фонду, а наслідок наших власних недоліків.
Не слід вважати, що Міжнародний валютний фонд є абсолютно негнучкою організацією. Приклади таких же бюрократизованих структур, як Європейський Союз, підтверджують, що навіть їхні програми допомоги можуть бути адаптовані до конкретних потреб і можливостей країн. Крім того, МВФ вже має розроблену програму ECF, яка пропонує лояльні умови для позичальників: кредитні ставки варіюються від 0 до 1,9% із пільговим періодом до п'яти років. Хоча ця програма може не зовсім відповідати нашим вимогам, оскільки вона орієнтована на країни з нижчими доходами, її наявність свідчить про можливість МВФ бути відповідальним і гнучким кредитором. Головне — вести з ним відкритий і конструктивний діалог.
