Висока вартість газу збільшує політичний тиск на європейські уряди: AfD зміцнює свої позиції на фоні енергетичної кризи.

Вартість енергоресурсів стимулює інфляційні процеси, змушуючи уряди шукати шляхи для заспокоєння суспільного невдоволення.

Європа вступає в зимовий період з запасами газу, які значно нижчі за середні показники останніх років, а також з різким зростанням цін на енергоресурси. Це сприяє посиленню інфляційного тиску, змушуючи Європейський центральний банк розглядати можливість нових підвищень процентних ставок і створюючи додаткові виклики для урядів країн. Найбільш відчутно ця ситуація позначається в Німеччині, де високі енергетичні ціни стали важливим політичним чинником, про що повідомляє інформаційна агенція Reuters.

Європейські уряди зіштовхуються з посиленим економічним і політичним тиском у зв'язку з повільним поповненням запасів природного газу та майже рекордними цінами на дизель і інші нафтопродукти. На минулому тижні партія "Альтернатива для Німеччини" здобула перемогу на земельних виборах, виступаючи, зокрема, за мирні переговори з Москвою та відновлення угод на постачання дешевшого російського газу. Подальше посилення впливу AfD на виборах може створити додатковий тиск на канцлера Фрідріха Мерца, який розглядає дорогі заходи для зниження вартості пального.

Станом на сьогодні, європейські газові сховища, що повинні забезпечити стабільність постачання та контролювати цінові коливання під час зимового пікового споживання, заповнені лише на 69%. Це значно нижче середнього рівня за останні п'ять років, який становить 85%. Німеччина та Нідерланди, які разом мають 35% від загальних потужностей для зберігання газу в Європейському Союзі, демонструють значне відставання від необхідних показників заповнення.

Високі ціни на енергію, спричинені перебоями через американо-ізраїльську війну проти Ірану, стримували приватні компанії від закупівель, а уряди -- від жорсткішого виконання національних цілей щодо заповнення сховищ. Аналітики зазначають, що розрахунок полягав у швидкому завершенні війни, подальшому зниженні цін і можливості закупити газ дешевше, але цей сценарій виглядає дедалі менш надійним.

"Кожен місяць, коли Європа відкладає поповнення своїх запасів, створює додатковий тиск на ціни, оскільки наближається період найвищого зимового споживання", — зазначив стратег UniCredit Джонатан Шроер.

На фоні енергетичної кризи 2022 року, коли Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, нинішня ситуація в ряді аспектів виглядає менш загрозливою. Європейські країни успішно розширили свої джерела постачання енергії, а зменшений попит на робочу силу знижує можливості працівників вимагати істотного підвищення заробітної плати, що сприяє стримуванню інфляційних процесів. Проте, уряди все ще сподіваються на м'яку зиму. Європейський центральний банк нещодавно підвищив процентні ставки, і його представники попереджають, що можливе подальше підвищення стане необхідним, якщо тиск з боку цін на енергоресурси не знизиться.

Світові ціни на нафту піднялися вище 100 доларів за барель через загострення конфлікту на Близькому Сході. Унаслідок цього бензин у ЄС коштує на 24% дорожче, ніж рік тому, а дизель -- на 38%. Частково зростання вартості дизеля пов'язане також з ударами України по російській енергетичній інфраструктурі. Авіаційне паливо подорожчало більш ніж удвічі.

Аналітики також не виключають сильного виснаження сховищ навіть за звичайної холодної зими. Джек Шарплз з Oxford Institute of Energy Studies зазначив, що для цього не обов'язково потрібен екстремально холодний сезон. Якщо запаси суттєво скоротяться, у 2027 році Європі доведеться активно відновлювати їх за рахунок імпорту. Це може зробити світовий ринок скрапленого природного газу напруженим ще протягом кількох місяців.

Такий розвиток ситуації створює специфічні ризики для економіки Європи. Дослідження, проведене Банком Італії і опубліковане в червні, виявило, що шоки на нафтовому ринку зазвичай призводять до короткочасного зростання інфляції, в той час як різкі коливання цін на газ мають більш значний і тривалий вплив. Ці коливання також позначаються на основних показниках інфляції, за якими Європейський центральний банк приділяє особливу увагу.

Економісти вказують на те, що новий енергетичний шок може найбільше вплинути на авіаційний сектор, хімічну промисловість, автомобільну галузь та виробників будматеріалів. У той же час, енергетичні компанії, комунальні служби та фінансові установи можуть отримати певні вигоди, хоча високі процентні ставки зазвичай обмежують зростання кредитування. Німеччина, з її значною часткою енергоємних виробництв, є особливо вразливою, тоді як інші країни мають менше можливостей для підтримки споживачів через незадовільний стан своїх державних фінансів.

В Італії консервативна коаліція, яка наразі програє в опитуваннях, оголосила про плани скасувати дорожній податок для 14,5 мільйонів автомобілів і мотоциклів з наступного року. Цей захід обернеться для бюджету країни витратами понад 2 мільярди євро. Раніше уряд уже зменшив акциз на дизельне паливо, що коштувало ще 2,8 мільярда євро. Хоча такі рішення можуть тимчасово знизити рівень незадоволеності серед населення, вони також сприяють зростанню державного боргу.

На фоні низьких запасів та високих цін, Євросоюз суттєво збільшив імпорт російського скрапленого природного газу. У червні цього року країни ЄС закупили на 14% більше СПГ з Росії в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, що призвело до збільшення доходів Москви від продажу до 60 мільйонів євро щодня. Франція залишалася найбільшим імпортером. Більшість російського СПГ, що постачається до країн ЄС, надходить з термінала на Ямалі, де в першій половині 2026 року було імпортовано рекордні 136 партій, що дорівнює 9,97 мільйона тонн.

Окрім того, Європа розраховує отримати нове джерело газу у 2028 році після запуску кіпрського родовища "Хронос". Міністр енергетики Кіпру Міхаель Даміанос заявив, що перші поставки можуть початися вже у березні 2028 року. Проєкт TotalEnergies та Eni передбачає будівництво приблизно 105-кілометрового трубопроводу від "Хроносу" до єгипетського родовища Зохр. Звідти газ транспортуватимуть до заводу Damietta, де його зріджуватимуть і відправлятимуть танкерами до Європи.