Диктаторські норми, судові інстанції та санкційна політика Андрія Портнова.

У середу, 21 травня, у Мадриді застрелили проросійського політика, адвоката та колишнього радника президента-втікача Віктора Януковича Андрія Портнова. ZAXID.NET розповідає біографію скандального нардепа та про скандали, якими він запам'ятався.

Андрій Портнов народився 27 жовтня 1973 року у Луганську. У 1991-1992 роках проходив строкову військову службу у збройних силах СРСР та України. 1999 року здобув юридичну освіту в Східноукраїнському держаному університеті, 2002 року став кандидатом економічних наук, а 2009 - доктором юридичних наук. 2004 року отримав звання заслуженого юриста України.

У період з 1993 по 1994 рік Портнов виконував обов'язки юрисконсульта в луганському товаристві з обмеженою відповідальністю "Юрліт Лтд", а до 1996 року працював юристом в агрофірмі "Луганська нафтобаза". У 1996 році, поки ще навчався, він став керівником луганської юридичної компанії "Укрінформправо".

У 1997 році Портнов вирішив переїхати до Києва, де зайняв кілька посад в тодішній Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (сучасна назва — Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку). У 2001 році він залишив комісію та заснував юридичну компанію "Портнов і партнери", яка зосередила свою діяльність на інвестиційних послугах, приватизації та ринку цінних паперів. Пізніше ця компанія, що була перейменована на "Корпоративні технології", стала об'єктом уваги журналістів через скандали з рейдерськими захопленнями майна в період з 2002 по 2010 роки.

У 2003 році Портнов знову приєднався до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, де обіймав посаду першого заступника виконавчого секретаря і був членом комісії. Однак його перебування там було недовгим, і він знову зайнявся адвокатською практикою. Зокрема, у 2005 році він представляв інтереси тодішнього держсекретаря Олександра Зінченка в суді, який звинуватив голову РНБО Петра Порошенка та його команду у корупційних діях. Важливо зазначити, що у цій справі перемогу здобув саме Порошенко.

У 2009 році Портнов був призначений до складу Вищої ради юстиції України, представляючи юридичні навчальні заклади.

Напередодні парламентських виборів 2006 року Андрій Портнов увійшов до списку Блоку Юлії Тимошенко та був обраний народним депутатом Верховної Ради V скликання. У 2007 році під час дострокових парламентських виборів знову пройшов до Верховної Ради та став членом парламентського комітету з питань правосуддя.

Вже 2008 року він став заступником голови Блоку Тимошенко та за її дорученням працював над спільними законопроєктами із "Партією регіонів" Віктора Януковича. Крім того, Портнов займався супроводом газових контрактів у Москві.

Після поразки Тимошенко на президентських виборах 2010 року, Андрій Портнов прийняв пропозицію Віктора Януковича стати заступником глави Адміністрації президента, якою керував Сергій Льовочкін, та очолив Головне управління з питань судової реформи та судоустрою. Однак вже у 2011 році, внаслідок оптимізації штату, Портнов отримав посаду керівника головного управління з питань судоустрою в адміністрації Януковича.

У 2013 році Віктор Янукович видав указ, яким призначив Андрія Портнова своїм радником. Це рішення надало Портнову значний вплив на всі аспекти, що стосуються правоохоронних структур та системи юстиції. Вже в січні 2014 року його підвищили до посади першого заступника голови адміністрації президента.

Андрія Портнова розглядають як одного з головних архітекторів так званих "диктаторських законів", ухвалених Януковичем 16 січня 2014 року. Ці закони значно обмежували права громадян України та стали каталізатором для ескалації конфліктів під час Революції Гідності. Закони, спрямовані проти учасників Євромайдану, були прийняті з серйозними порушеннями регламенту, але все ж отримали підпис Януковича.

Після втечі Віктора Януковича з України в лютому 2014 року, Андрій Портнов також залишив країну, стверджуючи, що на його життя було вчинено замах. Протягом кількох наступних років він проживав у Підмосков'ї разом із дружиною Анастасією Валяєвою, яка отримала російське громадянство у 2014 році. Як повідомив депутат Микола Княжицький, Портнов також став громадянином Росії. За інформацією журналістів, одним із співвласників компаній, пов'язаних з родиною Валяєвої, був Анатолій Торкунов, близький соратник міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова.

У лютому 2014 року Генпрокуратура України скерували вимогу до МВС та СБУ затримати людей, які причетні до масових вбивств активістів у Києві 18-22 лютого 2014 року. Серед них - Віктор Янукович та Андрій Портнов. Але вже в серпні того ж року суд задовольнив позов Портнова про захист честі та гідності та визнав "недостовірною" інформацію про його причетність до вбивств за браком доказів.

У березні 2014 року Європейський Союз і Канада ввели санкції щодо Андрія Портнова та осіб, пов'язаних з Віктором Януковичем. Проте вже в наступному році Портнов був виключений із цього списку. Крім того, колишній радник Януковича подав скаргу до Європейського суду, в результаті якої домігся визнання санкцій проти себе неправомірними.

Невдовзі Портнов переселився до Відня, столиці Австрії, де відновив свою адвокатську практику. У цьому місті він також отримав 100% акцій забороненого в Україні проросійського телеканалу NewsOne від Мураєва і очолював його до 2018 року.

У 2019 році, напередодні другого туру президентських виборів, де змагалися Порошенко та Зеленський, Андрій Портнов зробив повернення в Україну. Всього через кілька днів після його прибуття, він подав нову скаргу до Державного бюро розслідувань проти Порошенка, звинувачуючи його у "державній зраді, спробі захоплення влади, перевищенні службових повноважень". В загальному, після свого повернення, Портнов ініціював відкриття численних справ стосовно Петра Порошенка, Андрія Парубія, а також представників Генпрокуратури, Міністерства юстиції, Міністерства закордонних справ і Кабінету Міністрів.

У червні того ж року Портнов знову отримав посаду професора на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що викликало протестні акції серед студентів. Під час одного з мітингів ректор університету Леонід Губерський анулював своє розпорядження про призначення Портнова.

У липні 2019 року Генеральна прокуратура України звернулася до Канади з проханням скасувати санкції щодо Портнова, аргументуючи це тим, що проти нього більше не проводяться кримінальні справи. Проте, канадська сторона вирішила залишити санкції в силі. У той же час, у серпні Печерський районний суд Києва задовольнив його вимогу про захист честі та гідності, постановивши, що з державного бюджету має бути виплачено майже 7 мільйонів гривень на його користь.

У травні 2020 року етичний комітет Національного агентства забезпечення якості освіти виявив ознаки плагіату в докторській дисертації Андрія Портнова.

У 2021 році Сполучені Штати запровадили санкції проти Андрія Портнова, висунувши звинувачення в його причетності до серйозних корупційних схем та підриву судової системи й правоохоронних органів в Україні. Як наслідок, йому був заборонений в'їзд до США, а також були заблоковані всі його активи на території цієї країни.

Андрій Портнов став відомим завдяки участі у ряді резонансних судових процесів, де йому вдалося здобути перемогу або уникнути покарання. Крім згаданих справ, його також підозрюють у можливій причетності до анексії Криму російськими військами та до вбивств активістів. Портнова інкримінують:

Окрім цього, Портнов кілька разів ініціював судові процеси проти розслідувачів. У квітні 2023 року йому вдалося виграти справу проти журналістів з "Схем", які висвітлили його можливу причетність до підпалу автомобіля водія цієї програми в 2020 році. Раніше, у 2019 році, поліція розпочала кримінальне провадження за скаргою Портнова на журналістів "Схем", звинувачуючи їх у перешкоджанні його "журналістській діяльності". В результаті суд зобов'язав журналістів сплатити Портнову 52 тисячі гривень.

У грудні 2024 року Київський апеляційний суд зобов'язав редакцію Hromadske прибрати з доступу розслідування "Як віджимали Крим: ексклюзивні записи", що стосується Андрія Портнова. Варто зазначити, що в 2023 році журналісти отримали аудіозаписи, у яких йдеться про можливу роль Портнова як куратора окупаційних процесів у Криму в 2014 році.

У липні 2022 року журналісти програми "Схеми" повідомили, що Андрій Портнов втік за межі країни через пункт пропуску "Чоп (Тиса)" на Закарпатті. Прикордонники відмовилися надати деталі його виїзду, посилаючись на політику конфіденційності персональних даних. Згодом стало відомо, що Львівська обласна військова адміністрація дала дозвіл синові Портнова, Ігорю, виїхати за кордон у статусі волонтера.

У грудні 2024 року на веб-сайті Кабінету Міністрів була опублікована петиція, що вимагала введення санкцій РНБО проти Портнова. У січні 2025 року петиція зібрала необхідні 25 тисяч підписів для розгляду. У відповідь на це прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд не бачить підстав для застосування санкцій. За його словами, в петиції не надано інформації, яка могла б слугувати основою для введення санкцій відповідно до чинного законодавства.

У 2024 році журналісти програми "Схеми" виявили, що Андрій Портнов знаходиться в Мадриді, Іспанія, де він займається вирішенням питань, пов'язаних із майном, зокрема, переводячи українську нерухомість на своїх дітей.

21 травня 2025 року в Мадриді, в престижному районі, стався трагічний інцидент: 51-річного Андрія Портнова застрелили біля американської школи. Зловмисник зробив п'ять пострілів, з яких один влучив у голову, що стало фатальним. За попередніми даними, причиною цього злочину можуть бути фінансові труднощі. Іспанські правоохоронці розглядають версію про можливе замовне вбивство, пов'язане з діяльністю організованої злочинності.