Вивезення росіян з Боснії та розвідувальні активності в Польщі: ризики для європейської безпеки.
Боснійські стяги. Ассоціації | зображення AP
Два росіяни були депортовані з Боснії і Герцеговини через підозри у терористичній діяльності. 20 жовтня цього року на офіційній Facebook-сторінці Служби у справах іноземців Боснії і Герцеговини з'явилася інформація про те, що з країни видалено двох громадян Росії з Північнокавказького федерального округу, які мають можливі зв’язки із терористичними організаціями.
"Ці особи були ідентифіковані як потенційні загрози безпеці та мають зв’язки з терористичними угрупованнями, що робить їх небезпечними для національної безпеки", - зазначається в офіційній заяві відомства. Згідно з інформацією Служби у справах іноземців Боснії і Герцеговини, громадян Російської Федерації виявили в околицях Сараєва в рамках спільної операції з Агентством розвідки та безпеки БіГ. Вони були депортовані з території країни.
Боснійські спецслужби не надали детальної інформації про причини підозри двох громадян Росії з Північного Кавказу у зв'язках з тероризмом. Відсутність конкретики може бути зумовлена, зокрема, міркуваннями безпеки. Москва вже протягом кількох років намагається зменшити ризики радикалізації в Північному Кавказі, заохочуючи або дозволяючи виїзд місцевих жителів за межі Росії. Це допомагає знизити напруженість у Чечні, Дагестані та Інгушетії, але водночас переносить можливі загрози на території інших країн. Таким чином, Кремль частково "експортує" проблему радикалізму, прагнучи досягти ілюзорної стабільності вдома за рахунок підвищення ризиків безпеки для Європи. Не виключено, що депортовані особи могли мати зв'язки з російськими спецслужбами. Москва не раз використовувала вихідців із Північного Кавказу для проведення диверсійних або розвідувальних операцій у Західній Європі, зокрема проти російських опозиціонерів. У цьому контексті присутність таких осіб у Боснії і Герцеговині могла бути частиною більшої схеми, що поєднує кримінальні, терористичні та розвідувальні аспекти діяльності російських агентурних мереж.
Росія має інтерес до дестабілізації ситуації на Західних Балканах, з метою послаблення солідарності ЄС і НАТО. Використовуючи проросійські групи, інформаційні маніпуляції та розвідувальні структури, Кремль намагається підбурювати внутрішні конфлікти та підірвати довіру до державних інституцій. Створення нових кризових епіцентрів у цьому регіоні дозволяє Москві відволікати увагу західних країн від війни в Україні та підтримувати свій імідж "незамінного посередника" в питаннях безпеки Європи. Дії боснійської влади щодо депортації росіян демонструють її рішучість протидіяти зовнішнім загрозам безпеці та зміцнити контроль над внутрішньою ситуацією. Це також слугує сигналом міжнародним партнерам про те, що Боснія і Герцеговина намагається дотримуватися стандартів ЄС і НАТО, незважаючи на складну політичну обстановку в країні. Однак, Боснія і Герцеговина залишається вразливою до зовнішніх впливів, зокрема з боку Росії, які можуть експлуатувати певні місцеві політичні еліти для створення дестабілізаційних процесів. Європейському Союзу варто врахувати, що Західні Балкани залишаються вразливим сегментом для проникнення осіб, пов'язаних із російськими спецслужбами або радикальними угрупованнями.
Шпигунство в Польщі: нові виклики для безпеки
Національний прапор Боснії повідомив, що подав до Окружного суду в місті Сосновець, розташованому на півдні Польщі, обвинувальний акт проти двох громадян Російської Федерації. Росіянам закидають участь у діяльності російської розвідки та передачу інформації, яка могла завдати шкоди Республіці Польща. Як зазначається в офіційній інформації, йдеться про злочин шпигунства. Слідство з'ясувало, що один з росіян у період з лютого по серпень 2022 року співпрацював із Федеральною службою безпеки на шкоду Польщі. Він збирав та передавав дані про російських опозиціонерів, які перебувають на території Польщі, а також про осіб та організації, що надають їм підтримку. Зібрану інформацію він передав своїй дружині, яка повинна була передати її ФСБ в Росії. Подружжя було затримано в липні 2024 року, після чого до них застосували запобіжний захід у вигляді тимчасового арешту. Матеріали, що стосуються інших осіб, причетних до справи, виділено в окреме провадження, яке продовжується. Розслідування проводилося спільно з відділом Агентства внутрішньої безпеки Республіки Польща в Катовіцах.
Зростання активності російської розвідки в Європейському регіоні.
У останні роки Росія значно посилила свою шпигунську активність у країнах Європейського Союзу та НАТО. Москву цікавлять не лише військові та політичні дані, а й інформація про комерційні та критично важливі інфраструктури, такі як енергетика, транспортні мережі та технологічні системи. Окрім цього, російські спецслужби здійснюють диверсії, що створює значні загрози для безпеки громадян і стабільності держав. Основна мета російських операцій в ЄС і НАТО полягає в підриві внутрішньої стабільності, економічної витривалості та обороноздатності країн-учасниць. Ці дії намагаються викликати хаос, підірвати довіру до державних інститутів і зібрати критично важливу інформацію. Диверсії також використовуються як засіб гібридної війни, метою якої є залякування та обмеження підтримки України.
Для виконання диверсій та саботажу в європейських країнах Росія здебільшого використовує "одноразових" виконавців, яких наймають через Інтернет, зокрема через Telegram, з обіцянкою оплати в криптовалюті. Серед таких завербованих осіб можуть бути місцеві злочинці, мігранти або навіть підлітки, яких задіюють для атак на критично важливу інфраструктуру, військову логістику та об'єкти, пов'язані з підтримкою України. Ця стратегія дозволяє російським спецслужбам діяти, зберігаючи при цьому заперечення своєї безпосередньої участі, незважаючи на зростаючу кількість затриманих виконавців у різних країнах. На початку жовтня у Польщі був затриманий агент російської військової розвідки (ГРУ), який планував здійснити диверсії за допомогою вибухівки, прихованої в банках із кукурудзою, а також задіючи дрони. Польські спецслужби заявляють, що плани щодо диверсій розроблялися не лише в Польщі, але й у сусідніх Литві та Німеччині.
Нещодавно міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський повідомив, що критична інфраструктура держави стикається із зростаючою загрозою кібератак з боку Росії. Голова Бюро національної безпеки Польщі Славомір Ценцкевич підкреслив, що "якщо говорити про кіберпростір, то Польща фактично перебуває у стані війни з Росією; це вже не лише ризик". У відповідь на посилення російської розвідувальної активності, ЄС та НАТО активізували свої контррозвідувальні дії, що призвело до безпрецедентної кількості викриттів і висилок російських дипломатів і осіб, підозрюваних у шпигунстві. За останні роки десятки людей, підозрюваних у зв'язках з російськими спецслужбами, були вислані з різних європейських країн.
Британська служба безпеки MI5 представила нові рекомендації, спрямовані на захист демократичних структур Великої Британії від іноземного впливу та шпигунських загроз. Зокрема, MI5 попередила парламентарів про те, що вони можуть стати цілями російських шпигунів, які прагнуть підірвати демократичні основи Сполученого Королівства. Як зазначила служба, ці рекомендації допоможуть депутатам, їхнім асистентам, співробітникам та кандидатам у депутати усвідомити існуючі загрози і вжити простих, але дієвих заходів для захисту своїх команд і стабільності демократії у Великій Британії. Зокрема, MI5 закликала політиків звертати увагу на незвичайні соціальні взаємодії, зокрема на часті запити про приватні зустрічі.
Генеральний директор MI5, сер Кен МакКаллум, підкреслив, що крадіжка важливих даних Великої Британії та втручання іноземних держав у її демократичні процеси завдають не лише короткострокового удару по безпеці країни, але й загрожують основам її суверенітету та здатності захищати інтереси громадян. Нові рекомендації від MI5 з'явилися через тиждень після слухань у справі колишнього члена Європейського парламенту Натана Гілла, який визнав, що регулярно отримував фінансування від російських джерел. Нещодавно Космічне командування Великої Британії повідомило про численні спроби Росії шпигувати за британськими військовими супутниками, намагаючись їх глушити та перехоплювати зв’язок. У сфері кібербезпеки Великобританія виявила використання російською військовою розвідкою складних шпигунських програм, що діяли на її теренах, про що також підтвердив генеральний секретар НАТО, Марк Рютте. У відповідь на цю загрозу країни-члени НАТО вирішили збільшити фінансування на захист критичної інфраструктури та кібербезпеку. Проте Росія продовжує, а навіть посилює свою розвідувальну діяльність.
