Де нове покоління – про заходи, які необхідно вжити в Україні для розвитку ринку електричної енергії.
ЧОМУ У 2024 РОЦІ НЕ ВІДБУЛОСЯ БУМ РОЗПОДІЛЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ?
На минулому тижні в інформаційному просторі активно обговорювали питання щодо обсягу будівництва газових електростанцій. Цю дискусію викликав оприлюднений лист-відповідь від оператора системи передачі на запит народних депутатів, що спричинило хвилю публікацій, включаючи й спекулятивні матеріали, у засобах масової інформації та телеграм-каналах.
Після жвавих обговорень та іноді навіть спекуляцій у мережі були надані роз'яснення стосовно оприлюднених даних. Зокрема, зазначалося, що опубліковані відомості не враховують потужності, які бізнес створив для власних потреб, без підключення до об'єднаної енергосистеми. У ситуації з гострим дефіцитом ці потужності зможуть забезпечити потреби певних споживачів, які встановили власні генератори. Також не були враховані потужності, які вже перебувають на стадії будівництва або майже завершені, але ще не введені в експлуатацію, отже, не постачають електричну енергію у мережу. Це може змінитися в будь-який момент, скажімо, завтра чи через тиждень, що вплине на фактичні показники розподіленої генерації.
Крім того, обговорюючи тему розподіленої генерації, важливо не забувати про сонячні електростанції, включаючи дахові установки. Це означає, що на ринку з'явилися сотні мегават нових сонячних панелей. У минулому році бізнес, не підключаючи свої станції до електромережі, ввів в експлуатацію понад 500 МВт. А домогосподарства підключили ще більше дахових сонячних установок. Варто також зазначити, що процес будівництва розподіленої генерації став значно легшим завдяки скасуванню деяких регуляторних вимог, що сприяло швидшому впровадженню нових проектів.
Безумовно, можна вести розмову про те, чи можна було звести більше, на скільки саме і чому не було реалізовано більше проектів. Проте, аналіз причин є набагато важливішим.
Яскраво виражена тенденція спостерігається у комерційних споживачів електроенергії, які створюють власні генераційні потужності для забезпечення своїх потреб без підключення до загальної мережі.
З одного боку, це вказує на те, що існує недостатнє розуміння нюансів підключення до енергетичної мережі та функціонування ринку електроенергії, що ускладнює можливість отримання прибутку від торгівлі електрикою і, відповідно, пришвидшеної амортизації придбаного та встановленого обладнання. Іншими словами, компанії, які не спеціалізуються в цій галузі, не мають чіткого уявлення про те, як здійснити підключення та стати активними учасниками ринку електроенергії.
Проте, очевидним є те, що у разі очікуваних доходів від такої діяльності бізнес швидко б долав цей барʼєр відсутності знань та досвіду. До того ж треба розуміти, що і прайс-кепи на ринку електроенергії не вічні, адже серед умов інтеграції українського енергоринку з європейським є вимога їх фактичного скасування у тому вигляді, в якому вони є зараз.
Проте проблемою та перепоною для дохідної роботи залишаються борги на ринку, зокрема на балансувальному. Складається ситуація, коли продавши електроенергію, можна чекати рік-півтора на отримання коштів. І така ситуація, звісно ж, не стимулює "входити в ринок" навіть тим, хто вже збудував власну генерацію.
У 2024 році заборгованість на балансувальному ринку перед НЕК "Укренерго" зросла на 12,7%, досягнувши 34,5 млрд грн. У свою чергу, борг "Укренерго" перед постачальниками послуг з балансування склав 13,6 млрд грн. Минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який має на меті часткове зменшення цих боргів. Закон передбачає перерозподіл коштів, отриманих "Укренерго" від диспетчерського управління в 2023-2024 роках, для погашення зобов'язань на балансувальному ринку, а також для виплат виробникам електроенергії з відновлювальних джерел, через ДП "Гарантований покупець", і для погашення боргів власникам домашніх сонячних електростанцій. Крім того, наприкінці минулого року регулятор затвердив тариф, що дозволить "Укренерго" уникнути накопичення нових боргів за виплатами "Гарантованому покупцю" у 2025 році (фінансування зелених виробників), хоча ситуація з погашенням боргів минулих періодів залишиться невирішеною.
Проте такі кроки -- половинчасті й не вирішують проблему цілком, адже це -- реактивні заходи в той час, коли ігнорувати проблему боргів уже неможливо. Як видно з наведених вище цифр, борги третіх сторін перед "Укренерго" суттєво перевищують борг самої "Укренерго" на ринку. Тому такий перерозподіл коштів не вирішує проблему цілком. Натомість потрібні проактивні заходи -- системна політика, яка змогла б збалансувати ринок і поступово позбавити його боргів. Це ключова передумова появи нової генерації, вкрай необхідної в умовах, коли ворог регулярно руйнує енергосистему. Адміністративні методи та бюрократичні накази будувати нову генерацію не спрацюють.