Огляд основних подій тижня: агресивні напади на тлі морозів та засідання "коаліції рішучих" | Коментарі Україна
Тижневі підсумки. Зображення: з публічних ресурсів.
У ніч на 5 січня війська Росії здійснили обстріл Києва, що призвело до спалаху в медичній установі та загибелі однієї особи. Ця подія поклала початок новій хвилі агресії.
У понеділок противник здійснив п'ять послідовних атак балістичними ракетами на Харків, завдавши серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі міста. Мер Ігор Терехов зазначив, що жодні укриття не можуть витримати такого тиску, а збитки є значними. Це, в свою чергу, спричинило перебої в електропостачанні.
У Дніпрі російські війська завдали удару по заводу американської компанії "Бунге", що призвело до витоку 300 тонн олії на дорожнє покриття. Міський голова Борис Філатов повідомив, що проїзд Набережною буде закритий на 2-3 дні.
У середу в Кривому Розі відбулася масована атака, внаслідок якої отримали поранення троє людей, згідно з інформацією від голови Ради оборони Олександра Вілкула. Повторна атака сталася ввечері 8 січня, в результаті чого постраждали 13 осіб, а згодом їхня кількість зросла до 23, серед яких були діти. На жаль, також загинула 77-річна жінка. У Запорізькій та Дніпропетровській областях 7 січня противник здійснив атаки на інфраструктурні об'єкти, що призвело до аварійних відключень електроенергії.
В портах "Чорноморськ" і "Південний" в Одеській області внаслідок атаки загинули двоє осіб, а вісім отримали поранення. У Херсонській та Запорізькій областях 7 січня були зафіксовані три загиблі та семеро травмованих в результаті 698 обстрілів по 30 населених пунктах.
Наймасштабніша атака відбулася в ніч на 9 січня, коли російські війська застосували 278 одиниць озброєння, серед яких було 36 ракет і 242 дронів. Внаслідок цього нападу в Києві загинули чотири особи, також відбулись перебої з електропостачанням і водопостачанням. При цьому майже 6 тисяч багатоквартирних будинків залишилися без опалення. Мер міста Віталій Кличко зазначив, що ситуація перебуває під контролем, хоча і є складною, а служби працюють в умовах надзвичайної ситуації. Відновлення тепла для всіх мешканців столиці може зайняти приблизно дві доби.
Атака російських агресорів виявилася не менш небезпечною, ніж попередні, і відбулася у Львівській області, поблизу кордону з Польщею. Вперше в історії було використано балістичну ракету середньої дальності, яка вразила важливий об'єкт інфраструктури. Представники Росії стверджують, що застосували систему "Орєшнік" у відповідь на вигадану атаку на резиденцію Путіна, що нібито сталася наприкінці грудня.
У ніч з 9 на 10 січня агресор знову провів масштабну атаку безпілотниками на територію Дніпропетровської області, внаслідок чого спалахнули пожежі і троє осіб отримали травми.
Українські військові здійснили відповідь: у ніч з 7 на 8 січня були атаковані енергетичні об'єкти в Белгородській та Орловській областях, що призвело до "блекауту" для сотень тисяч жителів обласних центрів. Раніше було знищено нафтобазу в Бєлгородській області Росії та склад у Донецькій, що значно зменшує наступальні можливості противника.
Хоча тиждень не був багатим на значні події на фронті, варто відзначити про значний прогрес у військовому виробництві. Міноборони України повідомило про високі показники постачання зброї: понад 1500 протишахедних дронів на добу в грудні-січні. З лютого, спільно з Британією, виробництво дронів-перехоплювачів Octopus сягне 1000 на місяць, після підписання дорожньої карти з міністром Джоном Гілі.
Міжнародна політика: США переходять у наступ
Минулого тижня світова політика зазнала значних змін, коли Сполучені Штати під керівництвом президента Дональда Трампа активізували свої дії, використовуючи всі доступні ресурси. Зокрема, Трамп оголосив про успішну операцію, внаслідок якої венесуельський президент Ніколас Мадуро разом із дружиною був затриманий і вивезений з країни. Ця акція, здійснена у співпраці з американськими правоохоронцями, стала частиною більшої стратегії тиску на Венесуелу. Президент підкреслив важливість цієї події у своєму пості на Truth Social, акцентуючи на її масштабах.
Продовжуючи обговорення ситуації у Венесуелі, Трамп не обмежився лише попередніми заявами і висловив загрозу віцепрезидентці Делсі Родрігес, яка наразі виконує обов'язки президента. Він зазначив, що їй може загрожувати "дуже висока ціна", якщо вона не підкориться вимогам Сполучених Штатів. Це свідчить про рішучість Вашингтона змінити політичний ландшафт у Каракасі, що може мати серйозні наслідки для світових нафтових ринків, оскільки Венесуела є важливим учасником ОПЕК.
Позиція США щодо Гренландії викликала чимало суперечок. Заступник голови адміністрації Стівен Міллер озвучив, що Вашингтон наполегливо прагне інтегрувати острів у свою систему безпеки, не виключаючи й військовий варіант. Речниця Білого дому Керолайн Левітт підтвердила, що розглядаються різноманітні можливості придбання, включаючи й силовий сценарій. Це викликало напруженість у НАТО, де для задоволення інтересів Трампа обмірковують спеціальну місію в Гренландії. Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен застерегла, що такі кроки можуть загрожувати єдності Альянсу.
Тим часом, у Карибському морі Берегова охорона США захопила два танкери - Bella 1 (перейменований на "Марінера") та "Софія" - за порушення санкцій. Операція відбулася за присутності російських військових кораблів, включаючи підводний човен, що додає геополітичного напруження. Ці дії є частиною тиску Трампа на Венесуелу, але також сигналізують про посилення контролю над морськими шляхами, незважаючи на військову присутність Росії.
У європейському контексті в Парижі відбулася зустріч "коаліції рішучих", на якій лідери країн зобов'язалися підтримати Україну за п’ятьма основними напрямками, зокрема, через розміщення багатонаціональних військових контингентів. Президент Володимир Зеленський провів окремі переговори з Емманюелем Макроном, а згодом зустрівся зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Підсумком цих переговорів стала декларація про наміри щодо розгортання військових сил в Україні після укладення мирної угоди, яку підписали Макрон, Кір Стармер і Зеленський.
Однак, з фінального тексту Паризької декларації зникла фраза про зобов'язання США підтримати багатонаціональні сили у разі повторного вторгнення Росії. Це може вказувати на обережність Вашингтона. Спецпосланець Стів Віткофф висловив оптимізм щодо прогресу в протоколах безпеки, наголошуючи, що вони забезпечать Україні стале мирне майбутнє. Водночас, Італія відмовилася відправляти війська, тоді як Іспанія вперше допустила участь у миротворчій місії.
Зеленський оголосив, що угода про гарантії безпеки між Україною та США вже майже готова до завершення з Трампом. Існує можливість, що зустріч відбудеться наступного тижня в США або в Давосі, що могло б пришвидшити процес. Трамп також зазначив, що США зможуть компенсувати всі витрати на допомогу Україні, а можливо, й більше, що акцентує увагу на економічному вимірі американської зовнішньої політики.
На тлі цих подій сенатор США Ліндсі Грем повідомив, що Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроекту про санкції проти Росії. Крім того, Білий дім оголосив про припинення фінансування 66 міжнародних організацій, з яких 31 - у складі ООН. Це рішення може перерозподілити глобальні ресурси, впливаючи на дипломатію.
Внутрішня політика: зміни в урядових структурах та громадські настрої
В Україні останній тиждень відзначився значними кадровими перемінами у державному апараті. Президент Зеленський сподівається на затвердження Верховною Радою кандидатури Дениса Шмигаля на позицію віцепрем'єр-міністра та міністра енергетики. Це призначення має потенціал зміцнити увагу на питаннях енергетичної безпеки, особливо у світлі недавніх атак на інфраструктурні об'єкти.
Ще однією значущою подією стало звільнення керівника СБУ Василя Малюка. Як повідомляють джерела, він самостійно вирішив залишити свою посаду, а на його місце, ймовірно, призначать керівника "Альфи" Євгена Хмару. Ця зміна відбувається в надзвичайно важливий час, коли питання безпеки країни є пріоритетом.
Зеленський також зазначив, що серед пріоритетів новопризначеного голови Офісу президента Кирила Буданова немає інформаційної політики. Це може означати зсув акцентів на оперативні питання, як-от оборону та дипломатію.
Суспільні настрої відображає опитування Київського міжнародного інституту соціології з 26 листопада по 29 грудня 2025 року. Лише 10% українців вважають, що вибори потрібно проводити до припинення вогню, порівняно з 11% у вересні.
Новини економіки
Економічна ситуація в Україні піддається значному тиску внаслідок війни. Станом на 9 січня, офіційні валютні курси досягли нових максимумів: долар коштує 42,99 грн, а євро - 50,17 грн. Ці зміни свідчать про інфляційний тиск та загальну нестабільність.
Погіршення погодних умов створило нові виклики для українців та національної економіки: уряд радить призупинити особисте навчання школярів і студентів до 19 січня та перейти на дистанційний формат для підприємств. Прем'єр-міністр Юлія Свириденко підкреслила терміновість цих заходів.
