Огляд основних подій тижня: інтенсивні атаки з боку РФ та постачання Україні ракет "Томагавк" | Коментарі Україна
Удар по енергетичній системі України. Зображення: з публічних джерел.
Атаки Росії на об'єкти цивільної та енергетичної інфраструктури досягли небаченого рівня, що спонукало українське керівництво переглядати розподіл ресурсів і шукати нові способи забезпечення стійкості. У той же час на міжнародній арені розгорталися активні дипломатичні зусилля: від лобіювання США проти російських союзників до оновлення торгових угод з Європейським Союзом.
Масовані атаки Росії по критичній інфраструктурі України
Напади на важливі об'єкти інфраструктури України стали основною темою тижневих новин, підкреслюючи зусилля Росії з метою ослаблення української витривалості перед початком опалювального сезону.
У ніч на 5 жовтня окупанти провели одну з наймасштабніших атак, націлену на важливі регіони. У Запоріжжі було зафіксовано щонайменше 10 влучень ударних безпілотників "Шахед" та керованих авіаційних бомб, що викликало перебої в електро- та водопостачанні міста. Як повідомляє місцева влада, внаслідок атаки загинула одна людина, дев'ять цивільних отримали поранення, а також було знищено житлові будинки та інфраструктуру.
У ніч на 5 жовтня ворог завдав удару по цивільним газовим об'єктам, що може негативно позначитися на постачанні газу для мільйонів домогосподарств. У Харкові та Чорноморську (Одеська область) міста залишилися без електрики: мер Чорноморська Василь Гуляєв повідомив про руйнування цивільної інфраструктури та приватних осель, а також про розгортання пунктів незламності.
Проте російські агресори не обмежили свої дії лише східними та південними областями України: у Львівській області було зафіксовано використання близько 163 повітряних цілей, серед яких 140 дронів "Шахед" та 23 крилаті ракети. Це робить цю атаку найбільшою за весь час конфлікту в цьому регіоні. Голова обласної військової адміністрації Максим Козицький повідомив про 4 загиблих та 8 поранених. У Львові, після ракетних ударів, спалахнув індустріальний парк Sparrow, що становить серйозну загрозу для промислової інфраструктури області.
Обстріли цього тижня зафіксовано і у Харкові: росіяни знищили дві трансформаторні підстанції, які забезпечували місто електроенергією. Міський голова Ігор Терехов попередив, що прийдешня зима стане найважчою за всі роки війни, з потенційними блекаутами, які можуть тривати годинами.
У Сумах безпілотник атакував перинатальний центр, в якому знаходилося 166 осіб, серед яких 11 дітей та 35 жінок, що потребували медичної допомоги, викликавши загоряння на покрівлі будівлі.
Кульмінаційним моментом тижня стала ніч на 10 жовтня: масований напад з використанням понад 450 дронів та більше 30 ракет, націлений на критично важливу інфраструктуру. Як повідомив Зеленський, у Запоріжжі загинула дитина, 20 осіб отримали поранення, а в дев'яти областях, включаючи Київ, було зафіксовано відключення електрики. На лівому березі столиці люди залишилися без світла та води. Крім того, у Києві сталася пожежа в 17-поверховому будинку, що призвело до евакуації мешканців і травмування 12 осіб від уламків.
Продовжує викликати занепокоєння Запорізька АЕС: 6 жовтня команда МАГАТЕ зафіксувала обстріли поблизу станції, з 2 снарядами за 1,25 км від периметра. Гендиректор Рафаель Ґроссі попередив про ризики для ядерної безпеки, оскільки ЗАЕС два тижні без зовнішнього живлення. Це не лише технічна загроза, а й фактор, що може змусити Європу переглянути енергетичну залежність від східних постачань.
Ситуація на лінії фронту та атаки вглиб території Росії.
У відповідь на ракетні обстріли українські війська нанесли удари по російським об'єктам інфраструктури. У Бєлгороді 5 жовтня ввечері сталося відключення електроенергії через атаку на підстанцію "Луч", про що повідомив губернатор В'ячеслав Гладков. Він зазначив, що енергетична система зазнала пошкоджень, і частина медичних закладів перейшла на резервне живлення, що вплинуло на тисячі місцевих жителів.
4 жовтня на Киришському НПЗ, який є найбільшим у Росії, сталася атака дронів, що призвела до зупинки установки CDU-6. Це може зменшити виробництво нафтопродуктів на 5-7% в умовах паливної кризи.
Вогонь на нафтоналивному терміналі в захопленій Феодосії (Крим) тривав кілька діб, з найбільш інтенсивним осередком на північному сході території бази, згідно з даними супутникових знімків.
У Тюмені, що розташована за 2000 км від кордону, 3 безпілотники здійснили напад на військово-промислове підприємство Росії. Тим часом, 9 жовтня в Котово, у Волгоградській області, було атаковано "ЛУКОЙЛ-Коробківський ГПЗ", що призвело до масштабних пожеж. Ці удари підкреслюють, як асиметрична війна завдає удару по економічним основам агресора, що може суттєво знизити його військові можливості.
На фоні загострення ситуації українські збройні сили проходять етап адаптації. Головнокомандувач Олександр Сирський ухвалив рішення про розформування оперативно-стратегічного угруповання "Дніпро" (раніше відомого як "Хортиця"), яке відповідало за фронтальну лінію від Запоріжжя до Харківської області, зокрема за управління постачанням боєприпасів. Його обов'язки були передані новоствореним корпусам, що, за прогнозами експертів, має забезпечити оптимізацію логістики і підвищити загальну ефективність на 15% завдяки децентралізації.
Ще одним важливим досягненням у сфері української оборони стали власні інновації: за інформацією видання The Economist, Україна щоденно виробляє 2-3 ракети "Фламінго" з метою досягти показника у 7 одиниць до кінця жовтня. Президент Володимир Зеленський підтвердив, що "Фламінго" успішно використовуються в комбінації з ракетами "Нептун", що відкриває нові горизонти для глибоких атак без залежності від постачання з-за кордону. Ці дії свідчать про перехід до асиметричної стратегії, де технологічні розробки стають основним інструментом для стримування агресії.
Дипломатичні відносини та політичні стратегії: маніпуляції, союзи та обмеження.
На цьому тижні міжнародна арена виявилася місцем жорстких політичних маневрів. Президент США Дональд Трамп 6 жовтня заявив, що "майже ухвалив" рішення про постачання ракет Tomahawk Україні, але з застереженнями: "Хочу знати, куди їх скерують, і уникнути ескалації". Заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков відповів, закликаючи Вашингтон "усвідомити наслідки", що підкреслює напругу в переговорах.
Адміністрація Трампа в цей час активно виступає проти резолюції ООН, яка передбачає зняття ембарго з Куби, стверджуючи, що Гавана підтримує Росію. За даними внутрішніх документів Держдепартаменту, з якими ознайомилося Reuters, до 5000 кубинських військових беруть участь у бойових діях на стороні окупантів.
У Сполучених Штатах Сенат ухвалив оборонний бюджет на 2026 рік, підтримавши його 77 голосами проти 20. Загальна сума бюджету становить $925 мільярдів, з яких $500 мільйонів призначено для допомоги Україні.
У Європі Угорщина продовжує блокувати зусилля України: прем'єр Віктор Орбан звинуватив Зеленського в "моральному шантажі", стверджуючи, що Будапешт "не зобов'язаний" підтримувати вступ України до ЄС. Зеленський відповів жорстко під час пресконференції з прем'єром Нідерландів Діком Схоофом 6 жовтня: "Україна буде в ЄС з Орбаном чи без, бо це вибір народу". Він натякнув на зміну процедур ЄС для обходу вето, що могло б прискорити процес на 1-2 роки.
У відповідь на ескалацію Кремля ЄС посилив тиск на Росію: Financial Times повідомило про угоду обмежити пересування російських дипломатів - вони мусять повідомляти про поїздки, реагуючи на зростання диверсій (понад 200 інцидентів за рік, за розвідданими).
Оптимістичні новини для України: 8 жовтня представники Європейського Союзу ухвалили нову угоду про поглиблену зону вільної торгівлі з Україною, котра стане заміною для "торговельного безвізу", термін дії якого закінчився в червні 2025 року. Підтвердження цього рішення міністрами 13 жовтня відкриє двері до нових ринків, що може призвести до зростання експорту на 15%.
Бельгія дала згоду на отримання кредиту на репарації в розмірі 140 мільярдів євро з активів Росії, із розподілом ризиків на суму 170 мільярдів євро серед країн Європейського Союзу.
Для українських біженців цей тиждень приніс невтішні новини. Швейцарія обмежила статус захисту для біженців із семи західних областей (Волинь, Рівне, Львів, Тернопіль, Закарпаття, Івано-Франківськ, Чернівці) з 1 листопада, вважаючи повернення туди "прийнятним", попри загрози. Німеччина скасувала прискорену натуралізацію: термін проживання для паспорта зріс з 3 до 5 років, ускладнюючи інтеграцію мігрантів.
Суперечливі висловлювання екс канцлера Німеччини не залишають у спокої європейських політиків: міністр Естонії Маргус Тсахкна розкритикував Ангелу Меркель за натяки на провину Польщі та Балтії в ескалації: "Справжня причина - небажання Путіна визнати розпад СРСР і умиротворення Заходу".
Цього тижня РФ вирішила покращити стосунки із одним із своїх сусідів: у Таджикистані Путін зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, пояснюючи збиття AZAL-рейсу в грудні 2024-го: ракети ППО "вибухнули за кілька метрів", нібито відбиваючи українські дрони. Це дипломатичний жест, але не змінює напругу.
Міжнародна підтримка України посилилася: 10 жовтня посли G7 обговорили з міністром енергетики Світланою Гринчук допомогу після ударів по енергетичній інфраструктурі.
Економічні новини: від руйнування до шляхів адаптації та виживання.
У відповідь на інтенсивні атаки, уряд України затвердив зимову програму, що включає створення антикризових штабів у регіонах для охорони об'єктів та накопичення ресурсів. За словами прем'єр-міністра Юлії Свириденко, ці заходи мають на меті уникнути масових відключень електроенергії.
Цього року Україна активно впроваджує новітні технології: Wall Street Journal повідомляє про мережу акумуляторних систем, розроблену американською компанією Fluence. Ці батареї розташовані у засекречених місцях і здатні підтримувати роботу енергетичної інфраструктури протягом кількох годин під час атак. Важливо зазначити, що це не просто резервні джерела живлення: згідно з інформацією видання, ці акумулятори можуть компенсувати до 20% енергетичних втрат, що суттєво зменшує ризик виникнення блекаутів.
Проте, не всі регіони України виявились готові до опалювального сезону в умовах війни. У Львові мер Андрій Садовий відклав початок запуску опалення на тижні через брак газу - місто отримало лише 8 млн кубометрів замість потрібних 18 млн, тому тепло подають лише в школи, садки та лікарні.
Економічна ситуація в Україні зараз є досить важкою: Світовий банк переглянув свій прогноз зростання ВВП на 2026 рік, знизивши його до 2%. Це враховує значні втрати інфраструктури, які оцінюються на рівні 30-40% у порівнянні з довоєнними показниками.
7 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив корективи до бюджету на 2025 рік, виділивши додаткові 324,7 мільярда гривень на потреби оборони. Серед цих коштів 202 мільярди призначено для підтримки військових, 100 мільярдів — на закупівлю озброєнь (включаючи FPV-дрони на оптоволокні та моделі "діпстрайк"), а 8 мільярдів — на логістичне забезпечення. З цієї суми 310 мільярдів становить загальний фонд, переважно для Міністерства оборони.
Громадські та значущі події
Цього тижня Верховна Рада прийняла кілька суттєвих рішень: у першому читанні було затверджено законопроект №12349, що стосується Кіберсили Збройних Сил України (за нього проголосували 255 депутатів), а також ухвалено постанову, яка забезпечує безперебійну діяльність органів місцевого самоврядування.
В Україні боротьба з корупцією на найвищому державному рівні набрала нових обертів: Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) виявила факти підкупу на суму $3,5 млн, що включали прокурора Офісу генерального прокурора та адвокатів, які намагалися закрити справу Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Крім того, журналісти Bihus.Info оприлюднили розслідування, яке розкриває факти збагачення родичів співробітників кіберполіції, які з 2019 року стали власниками нерухомості на десятки мільйонів гривень.
Ще однією значущою подією стали обшуки в Почаївській лаврі УПЦ (МП) на Тернопільщині, де керівництво релігійної організації підозрюють у скоєнні шахрайства в особливо великих масштабах.
