Чому Польща може відмовитися від європейського кредиту на модернізацію своїх збройних сил і які наслідки це може мати?
13 лютого польський парламент ухвалив закон, що дозволяє країні брати участь у програмі Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe). Цей механізм надасть Варшаві можливість отримати доступ до десятків мільярдів євро у вигляді пільгових кредитів для розвитку власної оборонної промисловості.
Незважаючи на це, результати голосування щодо підтримки цієї ініціативи виявили суттєвий політичний розкол. За законопроєкт висловилися 236 народних обранців, тоді як 199 виступили проти, а ще четверо вирішили утриматися.
Дослідження причин, чому польські праві, які раніше підтримували цю ініціативу, тепер рішуче виступають проти неї, а також можливість президентського вето, можна знайти в статті міжнародного експерта Станіслава Желіховського та редактора "Європейської правди" Юрія Панченка. Темою обговорення є ризик втрати Польщею фінансування ЄС на модернізацію збройних сил. Пропонуємо короткий огляд їхніх думок.
Програма SAFE, що останніми тижнями стала важливим елементом політичних дебатів у Польщі, має на меті значну підтримку оборонного сектору країн Європейського Союзу.
Загальна сума цього фінансового механізму становить 150 мільярдів євро, з яких Польща має намір отримати близько третини — 43,7 мільярда євро, що є найбільшим відсотком серед усіх країн-членів ЄС. Прем'єр-міністр Дональд Туск зазначив, що ці кошти Польща може залучити на унікальних умовах, включаючи 10-річні "кредитні канікули" та термін погашення до 45 років.
Крім того, щонайменше 80% коштів за механізмом SAFE мають безпосередньо потрапити до польської оборонної промисловості, що робить його не лише безпековим, а й економічним проєктом.
Відповідно до заяви заступника міністра оборони Павела Бейди, уряд вже ухвалив рішення щодо типу техніки та місць замовлення, скориставшись коштами SAFE, але ці деталі залишаються під грифом конфіденційності.
Однак навіть найпривабливіші фінансові умови не можуть забезпечити відсутність напружених дебатів у парламенті, а в майбутньому - також між президентом і кабінетом міністрів.
Проти ініціативи виступила права опозиція: "Право і справедливість" та "Конфедерація", які зрештою й не підтримали законопроєкт під час голосування у нижній палаті парламенту.
Це виглядає досить незвично, оскільки всього кілька місяців тому члени "ПіС" високо оцінювали ініціативу SAFE.
Для національно-консервативного табору SAFE стає символом іншої тенденції - поступового розширення компетенцій Брюсселя у сфері, яку традиційно вважали виключною прерогативою держави.
Критики даної програми висловлюють занепокоєння не лише щодо ризиків, пов’язаних із заборгованістю, але й піднімають важливе питання: чи не стає оборонна стратегія ще однією сферою для європейської централізації?
Лідер партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський виступив з проханням до президента застосувати вето на запропонований законопроєкт. Він підкреслив, що ця програма несе в собі не тільки фінансові, але й політичні аспекти.
Попри вигідні кредитні умови, "ПіС" вбачає ризик політичного тиску на Польщу через механізми ЄС, а також пов'язав SAFE з нібито ширшим планом посилення німецького впливу в Європі.
Окрім цього, програма SAFE виявилася одним із трьох основних аспектів нещодавньої наради Ради національної безпеки Польщі, де президент Навроцький охарактеризував цю ініціативу як "значний борг, який польська держава змушена буде погашати протягом багатьох років".
Отже, можливість президентського вето виглядає досить реальною.
Після того, як у Сеймі відбулося голосування, прем'єр-міністр Дональд Туск виступив з публічним попередженням на адресу президента щодо можливого блокування закону. Він чітко висловив думку, що вето на програму SAFE стане "незворотною втратою" для Польщі.
Фактично, прем'єр-міністр вивів конфлікт на загальний огляд, чітко поставивши ультиматум: або Польща повною мірою використовує свої європейські можливості для укріплення обороноздатності, або внутрішньополітичні суперечки переважають над стратегічними інтересами.
На жаль, політичні суперечки стали причиною того, що не лише оборонна промисловість Польщі опинилася під загрозою, але й майбутня військова допомога, яку Варшава надає Києву.
Сценарій, при якому Польща швидко нарощує виробництво оборонної продукції, безсумнівно, приносить вигоду Україні.
Однак, дещо несподівано, втілення цього сценарію стало елементом політичної боротьби в Польщі.
