Ясна стратегія в умовах нестабільності: як захистити державу в сучасному світі.

Україні необхідно мати чіткий стратегічний план, а не лише емоційні висловлювання в соціальних мережах. Слова не замінять дій; вони лише можуть вести до ілюзій. Однак реальність завжди знайде спосіб нагадати про себе. Тож, варто діяти.
1. Внутрішня політика: відмова влади від домінування і перехід до партнерства. Любові не буде, буде необхідна кооперація для порятунку. Вся система влади негайно перебудовується з потреб персони-лідера на потреби захисту спільноти. Уряд лояльних змінюється урядом фахових на коаліційній основі всіх проукраїнських сил. Всі ресурси йдуть на поточні потреби безпеки. Дипломатія посилюється професіоналами, які зараз поза процесом.
2. Європейський курс: якщо Україна досягне єдності, вона стане взірцем для Євросоюзу та сусідніх країн, таких як Британія та Норвегія, які наразі не можуть визначити єдину безпекову стратегію. Нам слід зосередитися на кількох ключових аспектах: повна відмова від будь-якої економічної співпраці з Росією, яка досі триває; конфіскація всіх російських активів для фінансування спільної оборони, з акцентом на максимальну підтримку Збройних Сил України; формування європейської оборонної спільноти з належним матеріально-технічним забезпеченням і спільним військово-промисловим комплексом.
3. Американський підхід: заміна вербальних конфліктів на професійні переговори, що відповідають духу сучасної адміністрації США. При детальному аналізі Project2025, за яким працює команда Трампа, можна розробити стратегію взаємодії з новими реаліями, незалежно від того, як вони можуть виглядати. Ми не маємо можливості створювати нові фронти конфлікту. Основні меседжі: зміцнення Росії призводить до ослаблення США, а плани відокремлення її від Китаю є приреченими; підтримка у боротьбі з агресією є наслідком вимог США до України відмовитися від ядерної зброї та зменшити звичайні арсенали, тому питання про оплату за вже надану допомогу не підлягає обговоренню; переговори щодо економічних інтересів Америки повинні проходити в контексті надійних гарантій безпеки та постачання зброї.
Це далеко не повний план, але терміновий. Його можна і треба розвивати і доповнювати. Але передусім, треба припинити безрезультатні оди, відкинути емоції і амбіції, увімкнути холодний розрахунок чи хоча б інстинкт самозбереження і перейти до справ. Якщо хочемо не просто вижити, а й перемогти.
Згадаємо, що нещодавно президент США Дональд Трамп висловив впевненість у тому, що нова адміністрація зможе укласти угоду з Росією для припинення конфлікту в Україні.
Одночасно президент Сполучених Штатів висловив різку критику на адресу Володимира Зеленського, обвинувачуючи його у встановленні диктаторських методів правління та в розкраданні фінансової допомоги з США.
Як повідомлялося раніше, Джон Болтон, який колись обіймав посаду радника президента Трампа з питань національної безпеки, висловив думку, що пропозиція американського президента про мирну угоду щодо завершення конфлікту в Україні "майже відповідає капітуляції".
Слід зазначити, що Сполучені Штати не підтримують застосування терміна "агресор" стосовно Росії в комюніке G7, яке приурочене до третьої річниці її вторгнення в Україну.
Крім того, згідно з інформацією, отриманою з американських ЗМІ, команда Трампа має намір організувати окремі двосторонні переговори: спершу з Росією, а згодом з Україною. Лише після завершення цих зустрічей можливе проведення спільної сесії переговорів за участю Києва, Москви та Вашингтона.
Також слідкуйте за "Прямим" у Facebook, Twitter, Telegram та Instagram.