Чи має Трамп намір здійснити агресію щодо Гренландії та з ким він бажає поділити глобальну владу?
У понеділок на офіційному сайті Державного департаменту США було опубліковано повідомлення: "Ця півкуля належить нам, і президент Трамп не дозволить жодним загрозам поставити під сумнів її безпеку".
Згодом, під час розмови з журналістами на своєму літаку, Дональд Трамп повідомив, що це є частиною нової зовнішньої політики Сполучених Штатів.
"Тепер це явище отримало назву 'доктрина Донро'. (Вона стверджує, що) американська влада в Західній півкулі ніколи не буде піддана сумніву", - зазначив президент США.
Про зміни, що стали наріжними у зовнішній політиці США, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Півкуля Дональда Трампа. Як США готують новий поділ світу та якими будуть наслідки. Далі - стислий її виклад.
"Європейська правда" вже не вперше відзначає, що Доктрина Монро є одним із ключових принципів, які направляють Дональда Трампа та його команду.
Ця доктрина, яка, до речі, вже згадувалася в американських документах за часів Трампа, стала офіційним орієнтиром для зовнішньої політики США.
Джеймс Монро - це п'ятий президент Сполучених Штатів Америки, який у 1823 році у Конгресі оголосив, що Західна півкуля, де розташований американський континент, відтепер стає територією виключного інтересу США.
А європейські держави повинні триматися від Америки подалі.
Тоді США були молодою державою, що не так давно проголосила незалежність від Великої Британії і стереглася європейського впливу. Утім, дуже скоро Доктрина Монро, як її назвали, набула нового змісту та перетворилася на один з фундаментальних принципів американської дипломатії. Тепер вже йшлося не лише про конкуренцію з Європою.
Головним стало те, що США мають в Америці особливу роль "міжнародного шерифа", якою вони самі себе наділили.
У 2013 році, під час президентства Барака Обами, державний секретар Джон Керрі з гордістю заявив, що "епоха Доктрини Монро підійшла до свого кінця".
Однак, це тривало всього 12 років. До другого терміну президентства Трампа.
Події у Венесуелі - наочна ілюстрація того, що США знову вважають себе "старшим братом" поміж інших американських держав. А якщо у когось і лишався сумнів, то Трамп розвіяв його особисто.
Стрімка активація Штатами Доктрини Монро - і у діях, і у риториці - не обмежилася Венесуелою.
Окрилений успіхом у Венесуелі, Дональд Трамп знову заявив, що анексія Гренландії лишається у його планах.
"Гренландію оточують судна з Росії та Китаю," - без надання доказів стверджував він, підкреслюючи, що ніхто інший не зможе впоратися з цією ситуацією. "Данія не зможе це зробити," - зауважив президент США.
На завершення, Сполучені Штати підходять до питання Гренландії з нової перспективи, вважаючи її невід'ємною частиною своєї території, і це безперечно. Тим часом, Данія, країна, що знаходиться в східній півкулі, вважає Гренландію своєю власністю. Згідно з Доктриною Монро, такі претензії з боку Данії трактуються як посягання на американський суверенітет, а не навпаки, як це сприймають європейці.
В Європі відразу сприйняли нові сигнали максимально серйозно.
"Реінкарнація" Доктрини Монро та рішення Сполучених Штатів про те, що їхня політика на американському континенті базується на принципі сили, разом із визнанням "Західної півкулі" як сфери їхнього впливу, свідчить про те, що адміністрація Трампа не заперечує ідею поділу світу на сфери впливу. Це не стало несподіванкою. Американські та міжнародні аналітики попереджали про такі тенденції ще з початку року.
Тепер ця політика стала невід'ємною реальністю. Вона надіслала сигнал, що був почутий іншими регіональними та міжнародними акторами, такими як Китай, Росія та багатьма іншими.
До речі, якщо 200 років тому США хотіли ізолювати Америку від європейців, а тепер - передусім від китайців.
Китай, який Трамп, за чутками, намагається стримати, може зайняти провідну позицію серед країн, що виграють від зміни стратегій США.
