Чи надасть Німеччина Україні ракети Taurus? Колонка Сергія Згурця.
Вночі було завдано удару по кількох об'єктах російського оборонного сектору. Українські безпілотники дальнього радіусу дії успішно вразили підприємство "Кронштадт", розташоване в Дубнах, на півночі Московської області. Варто зазначити, що це новозбудоване підприємство, яке відкрило свої двері у 2022 році. Йдеться про сучасні виробничі потужності акціонерного товариства "Кронштадт".
Компанія зосереджена на розробці безпілотних літальних апаратів, серед яких виготовляються такі моделі, як "Оріон", "Іноходець", "Молнія", "Гром", "Геліос", "Сіріус" та різноманітні системи управління.
Також на підприємстві розпочали виготовлення дальнобійних засобів для ураження, зокрема крилатої ракети "Бандероль". Про цей новий і доступний зразок ракетного озброєння звітувало наше Головне управління розвідки, зазначаючи, що російська сторона планувала інтегрувати його з "Оріоном". Власне, цей вид озброєння також вироблявся на даному заводі.
Місцеві жителі зафіксували кілька влучних атак на завод "Кронштадт" з використанням наших дронів "Лютий", які продемонстрували вражаючу точність. Крім того, з'явилося відео, що показує результати цього удару: конструкції заводу вигнуті назовні, що свідчить про вибух, який стався всередині будівлі.
В цьому ж населеному пункті, в Дубні, розташовано ще одне російське підприємство, це завод "Радуга". Його вразили дрони Служби безпеки, а це досить близько від підприємства "Кронштадт". "Радуга" виготовляє крилаті ракети Х-101, Х-59, Х-69, а також модернізує ракети Х-32. Підрозділи Сил оборони вразили ще одне підприємство "Ангстрем", також у Московській області.
"Ангстрем" - це компанія, яка виготовляє мікроелектронну компоненту бази, яка використовується в різних зразках російського озброєння. Таким чином можна стверджувати, що цілком реалістично виглядає концепція вже не стільки полювання на російські ракети, як можливість зниження саме промислових потужностей ворога. Тим більше, що, як бачимо, протиповітряна оборона Росії не є такою ефективною.
Але тут є певний нюанс, окрім підготовки якісної розвідувальної інформації, де саме треба вражати найбільш вразливі ланцюжки російського виробництва. Якщо "Кронштадт" - це нове і не достатньо потужне підприємство з точки зору будівель, то якраз "Радуга" - це старий радянський зразок низки будівель, які треба вражати засобами, які повинні мати потужну бойову частину, більшу, ніж у наших дронів. Потрібне далекобійне ракетне озброєння.
У цьому контексті важливо відзначити події, що мали місце сьогодні в Німеччині, де відбулася зустріч між президентом України та канцлером Німеччини. Під час цього заходу обговорювалися можливості подальшої співпраці з Україною, і Мерц оголосив про намір продовжити військову підтримку Україні.
Оголошено, що цього року обсяги військової допомоги досягнуть 5 мільярдів євро. Мерц також запевнив, що значна частина витрат на систему Starlink буде покрита. Крім того, він повідомив про намір Німеччини укласти меморандум з Україною щодо закупівлі далекобійних систем, вироблених в Україні, що стане новим етапом у співпраці між цими країнами.
Про ці моделі далекобійних ракет інформація відсутня. Варто зазначити, що раніше в газеті Bild з'являлися статті, в яких говорилося про ракету, що має дальність 2,5 тисячі км. В Україні подібних ракет немає; наш арсенал включає "Нептун" з максимальною дальністю понад 800 км.
Однак, у будь-якому випадку, цілком ймовірно, що цей напрямок співпраці з Німеччиною охоплюватиме не лише фінансування різних наших ініціатив, але й передачу певних компонентів технічного обладнання. Це може дати можливість для розробки нових крилатих ракет, доповнюючи вже наявний арсенал в Україні.
Також обговорювалося питання передачі ракет Taurus, але на даний момент це виглядає малоймовірним, оскільки Німеччина має обмежений запас цих озброєнь. У будь-якому випадку, фінансування нових проектів для Німеччини виглядає більш реалістичним варіантом, ніж передача вже наявних ракет.
А далі ми будемо говорити про те, як всі ці зміни впливають на європейську, американську й українську спільноти, коли ми говоримо якраз і про нашу кооперацію із закордонними партнерами і дії Російської Федерації на лінії фронту.
З експертом Національного інституту стратегічних досліджень та засновником Консорціуму оборонної інформації, який об'єднує різні аналітичні центри України, Олексієм Їжаком, було обговорено, чи свідчить візит Зеленського до Німеччини про те, що Європа наразі має узгоджену позицію у відповідь на дії Російської Федерації. Чи можна також стверджувати, що Німеччина поступово бере на себе роль лідера в Європі, виступаючи прикладом і забезпечуючи необхідну підтримку як для Європи, так і для України?
"Якщо врахувати, що Німеччина впровадила постійне розміщення бригади у Литві на тлі нових загроз з боку Росії, можна стверджувати, що її політичний курс зазнав значних змін. Німеччина почала сприймати себе як провідну країну Європи, відповідальну за забезпечення колективних інтересів у сфері безпеки як в межах ЄС, так і для всієї Європи загалом. Не можна стверджувати, що лише Німеччина займає цю позицію. Приємно відзначити, що в Європі є кілька країн, які також прагнуть стати лідерами, готовими, незважаючи на існуючі труднощі у відносинах зі Сполученими Штатами, об'єднати свої зусилля та шукати конструктивні рішення у відповідь на російську загрозу," - зазначив він.
Олексій Їжак відзначив, що, крім Німеччини, до числа країн також входять Польща, Велика Британія та Франція.
"Принаймні, ці країни ведуть європейський континент у напрямку, де він стає більш здатним до самооборони. Що стосується заяв та коментарів з боку Німеччини, то в них присутній звичайний політичний елемент. Складається враження, що, незважаючи на певні спроби переконати росіян, навіть з боку найбільш проросійських західних політиків, таких як Дональд Трамп, вони все ж більш схильні продовжувати війну, плануючи новий масштабний наступ, щоб добитися того, чого ще не досягли через військові дії. У цьому контексті позиція Німеччини створює додаткову невизначеність для Росії, особливо на фоні наближення саміту НАТО. Таким чином, це може сприяти миру, навіть якщо реальні поставки та матеріальні аспекти цих заяв не будуть значними чи швидкими", - зазначає експерт.
Мерц згадував про меморандум, який має визначати умови припинення вогню і таке інше. Він сказав про те, що "Москва хоче виграти час, а ми досі чекаємо на меморандум, який Росія обіцяла запропонувати ще минулого тижня, його немає". І виникає питання, яка взагалі йде гра з меморандумом, насамперед з російського боку.
"Я хочу зберегти на своєму боці Дональда Трампа і частину політиків, які бажають Росії певного успіху. Але, мені здається, Росія просто боїться сказати те, що вона хотіла б сказати. Тут ще залишається певна територія для переговорів, тому що таке враження, що після кількох скасованих дедлайнів з боку Сполучених Штатів, спочатку, нагадаю, вони говорили: "Тут ми тільки ведемо переговори сепаратні з Росією". Потім виявилось, що вони не дуже готові, почали звертатись до європейців, до Сі Цзіньпіна, до Реджепа Ердогана. Потім сказали, що перемир'я, якщо не завтра, то санкції. Потім виявилось, що і це скасовано. І от зараз ця історія з меморандумом - останній рубіж, за яким вже не може бути відкладання. Він може бути або реалістичний, або ні. Як сказав Дональд Трамп Путіну. І Путін це визнав, що Трамп попросив, щоб цей меморандум був реалістичним. Росіяни намагаються знайти таку формулу в цьому меморандумі, щоб Дональд Трамп зміг сказати, що він нереалістичний", - вважає Олексій Їжак.
На його думку, схоже, що росіяни все ж хочуть повторити ті документи, які вони вже написали і представили у грудні 2021 року перед повномасштабним вторгненням в Україну.
"Вони прагнуть дій, але все ще відчувають страх. У цьому контексті Сполучені Штати повідомили, що Україна подала свої пропозиції під час прямих переговорів з ними. Що стосується змісту російського меморандуму, інформація про нього залишається обмеженою. Як зазначає Reuters, Росія не змінила свої вимоги. З огляду на те, що відбувається з дронами та концентрацією військових сил, вони, здається, все ще налаштовані на спробу ще одного масштабного нападу", - зазначив він.
Отже, можна припустити, що політичні рішення про припинення конфлікту виглядають абсолютно нереалістично. Росія продовжить проводити наступальні дії або, принаймні, намагатиметься це робити принаймні до осіннього періоду. Лише з настанням осені ми, ймовірно, зможемо перейти до нового етапу більш реалістичних переговорів з агресором за участі європейських чи американських партнерів.
Експерт зазначив, що ми спостерігаємо підготовку масштабного, можливо, гібридного наступу, оскільки активізувалися російські інформаційні канали. Водночас діють контрканали, які попереджають про необхідність бути готовими: літають безпілотники, концентруються війська. Однак важко уявити, що Росія здійснить подібну операцію, адже у них немає достатньо сил для швидкого досягнення успіху. Це особливо складно у контексті наближення саміту НАТО, який відбудеться менш ніж за місяць, коли Дональд Трамп відвідає Європу. Невідомо, яку стратегію може обрати Росія в цій ситуації. Можливі рішення, які раніше не розглядалися, якщо в умовах такого великого європейського трансатлантичного форуму Росія спробує розпочати масштабну військову операцію.
Одночасно аналітик з Національного інституту стратегічних досліджень підкреслив, що якщо ця операція не стартує до саміту НАТО, залишаються невизначеними результати цього заходу та можливі умови, які там можуть бути обговорені.
"Цілком ймовірно, що Росія взагалі не наважиться на активні дії. Наразі Москва демонструє готовність до конфлікту, оскільки не має чіткої стратегії для завершення війни. Для неї зупинка бойових дій сприймається як поразка. Це, власне, було озвучено під час прямих переговорів з Україною. Росія прагне домогтися капітуляції України, продовжуючи бойові дії. Однак, з огляду на зростаючу невизначеність, зумовлену європейськими та американськими постачаннями озброєння, виникає питання, як вони планують реалізувати свої наміри. Тим більше, що рішення навіть таких лідерів, як Дональд Трамп, можуть виявитися непередбачуваними для Москви. До того ж, наближається саміт НАТО — важлива подія для європейської безпеки, тому важко спрогнозувати, коли саме вони наважаться на такі дії", - зазначив аналітик.
Олексій Їжак прокоментував, чи є можливість очікувати певних рішень від Сполучених Штатів, які б дозволили придбати американську зброю за кошти з Європи. Або ж, можливо, ймовірність того, що Конгрес або Трамп ініціюють свої власні програми військової підтримки для України.
Власні пакети - я не впевнений, але в оборонно-промисловій сфері відбуваються значні зміни. По-перше, з початку вересня розпочалося формування нового бюджету на наступний рік. Тут відбувається певна гра, яка стосується фінансування різних оборонних програм, включаючи як нові технологічні компанії, так і вже наявні, а також проекти, пов'язані з винищувачами п'ятого і шостого поколінь. З огляду на те, що Європа зробила кроки до подальшого озброєння України, виглядає так, що досягнуті певні домовленості зі Сполученими Штатами щодо переозброєння європейських країн. Якщо подивитися з загальної перспективи, можна згадати, що під час другого президентського терміна Дональда Трампа звучали слова про те, що європейці повинні більше вкладати в оборону, при цьому ці кошти мають йти на придбання американської військової техніки. Проте європейські країни, звісно, наголошували на тому, що якщо вони витратять більше на оборону, то ці кошти мають йти на європейське озброєння, - підкреслив експерт.
Проте, як показала практика, оборонно-промислові можливості європейських країн виявилися не такими значними.
"На мою думку, тут відбувається щось надзвичайно важливе, що відкриває можливості для переозброєння Європи з американською підтримкою. Це означає, що вся зброя, яка буде замінена, може бути передана Україні. Ми вже починаємо отримувати перші сигнали про те, що відносно старі, але дуже ефективні ракети Taurus, скільки б їх не було, можуть бути надіслані в Україну, і, можливо, це не єдине, що нас чекає", - зазначає Олексій Їжак.
Він також роз'яснив, чи існує можливість передачі Україні ракет Taurus, незважаючи на різні думки щодо того, що Німеччина не планує постачати це озброєння через обмежену кількість ракет, необхідних для потреб Бундесверу та НАТО.
Не можу сказати, що їх недостатньо, навіть якщо з шести сотень лише 100-200 у хорошому стані. Вони пройшли модернізацію та дооснащення. Наявність 100 ракет Taurus означає, що для кожної цілі, ймовірно, буде використано кілька десятків, можливо, по три ракети. Хоча ефективність може бути не ідеальною, але три ракети на одну ціль означають, що можна уразити кілька десятків об'єктів, таких як мости, аеродроми та захищені бункери. Це бетонобійні ракети, можливо, єдині у західному арсеналі. Їх розробка базувалася на досвіді холодної війни, коли Німеччина повинна була взяти участь у стримуванні великого радянського наступу, знищуючи їхні логістичні ланцюги та задні ешелони.
