Чехія зробила аналогію між комуністичним режимом і нацизмом.
Мітинг комуністів на Вацлавській площі в Празі у 2022 році.
Для рішучих супротивників комунізму в Чехії це знаменує завершення тривалого шляху: понад тридцять років після демократичної "Оксамитової революції" в листопаді 1989 року вони висловили вимогу прирівняти комуністів до націонал-соціалістів та інших представників авторитарних ідеологій, закликавши до заборони їхньої діяльності.
Це стало можливим лише зараз: у другій половині липня президент Петр Павел підписав поправку до Кримінального кодексу, яка однозначно прирівнює націонал-соціалізм до комунізму. Новий закон набуде чинності 1 січня 2026 року.
Громадський рух "Листопад ще не закінчився" став ініціатором нової поправки. На чолі цього руху стоїть Мартін Мейстрик, колишній студентський лідер, який відіграв важливу роль під час Оксамитової революції, а згодом став сенатором. До ініціативи також долучилися дослідники з Інституту вивчення тоталітарних режимів (USTR). У весняний період цього року група депутатів та політиків з проєвропейської коаліції, що підтримує прем'єра Петра Фіалу, внесла цю поправку на розгляд обох палат парламенту Чехії.
Ось оновлений варіант вашого тексту: "Особи, які займаються створенням, підтримкою або популяризацією націонал-соціалістичних, комуністичних або інших рухів, що доведено призводять до обмеження прав і свобод людини, а також сприяють розпалюванню расової, етнічної, національної, релігійної чи класової ненависті, або ворожнечі проти інших груп, підлягають покаранню у вигляді позбавлення волі на термін від одного до п'яти років" - це нова редакція 403 параграфу Кримінального кодексу.
Охорона демократичного правового устрою
"Метою законопроєкту було усунути очевидно несправедливу різницю між двома злочинними тоталітарними ідеологіями 20-го століття", - пояснив Каміл Недведицький, перший заступник директора Інституту дослідження тоталітарних режимів після ухвалення парламентом поправки у травні. "Обидва - націонал-соціалізм і комунізм, як доведено, спрямовані на придушення основних прав і свобод, а тому логічно й справедливо, що чеське кримінальне право чітко це відображає", - продовжив Недведицький, - Йдеться не про ідеологію, а про захист демократичної правової держави".
Дивно, але Чехія, з населенням у десять мільйонів, на сьогоднішній день є однією з небагатьох країн Євросоюзу, де комуністична партія продовжує успішно функціонувати протягом більш ніж тридцяти років. Перед останніми парламентськими виборами, що відбулися майже чотири роки тому, ця політична сила не лише мала своїх представників у парламенті, але й декілька її членів займали посаду віцепрезидента парламенту.
Бабіш: "Для мене це не комуністи."
Комуністична партія Чехії та Моравії (КПЧМ) є правонаступницею марксистсько-ленінської Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ), яка до 1989 року здійснювала авторитарне правління в Чехії. Сьогодні партія має кілька десятків тисяч членів і стала ключовою політичною силою в об'єднанні "Stačilo!" ("Досить!"). За підсумками виборів 2024 року вона отримала представництво в Європейському парламенті. Багато соціологічних досліджень вказують на те, що цей рух, імовірно, зможе здолати п'ятивідсотковий бар'єр на парламентських виборах у Чехії, які відбудуться в жовтні 2025 року.
Цілком ймовірно, що це лише початок. Лідер популістського руху ANO і ймовірний фаворит майбутніх парламентських виборів у Чехії, Андрей Бабіш, не відкидає можливості створення нового уряду в партнерстві з блоком "Stačilo!". "Для мене вони не є комуністами", - зазначив Бабіш у своєму інтерв'ю для чеського новинного порталу tn.cz. Основною кандидаткою від цього блоку виступає голова компартії та депутатка Європарламенту Катержина Конечна.
Комуністичні діячі заявляють про спроби "заглушити альтернативні думки".
Фактично, новий закон може стати причиною заборони компартії, подібно до ситуації з Робітничою партією Чехії, яка була розпущена в 2010 році після підтвердження її націонал-соціалістичних поглядів.
Лідерка КПЧМ, Катержина Конечна, наголосила в розмові з DW, що нинішня поправка до закону, який вже було застосовано тоді, є, на її переконання, політичною атакою урядової коаліції на її партію.
"Йдеться про систематичну спробу антисоціального, корумпованого уряду Петра Фіали змусити замовкнути своїх найгучніших критиків. Цьому точно немає місця в демократичному суспільстві", - сказала Конечна. Також "цікавим" вона назвала те, що закон підписав Петр Павел, "який сам був членом Комуністичної партії Чехословаччини, до того ж видатним".
Президент Павло раніше входив до складу комуністичної партії.
Дійсно, президент Чехії, який має військовий досвід, залишався членом правлячої партії до падіння комуністичного режиму в 1989 році. "Це було рішення, яким, озираючись назад і враховуючи мої нинішні знання, я безумовно не можу пишатися," - зазначив Павел, коментуючи цей аспект своєї біографії більше ніж два роки тому перед виборами президента.
"Я вважаю, що минулі три десятиліття, які я витратив на створення безпечнішої Чехії, є своєрідним вибаченням перед суспільством", - стверджував він п'ять років тому в інтерв'ю виданню Denik Blesk. Павел займав посаду начальника Генерального штабу Збройних сил Чеської Республіки з 2012 по 2015 рік, а з 2015 року понад три роки був головою Військового комітету НАТО.
Голова Комітету з питань прав людини Катержина Конечна висловила думку, що уряд має зосередитися на реальних проблемах, що турбують чеських громадян, таких як високі енергетичні витрати та нестача доступного житла. Натомість, на її думку, він витрачає зусилля на ухвалення законодавства, яке має на меті подавити критику. "Але ми не дозволимо себе залякати, навіть якщо нас погрожуватимуть сто разів і намагатимуться кинути у в'язницю!" - зазначила Конечна.
Водночас у Москві висловили свою реакцію на можливість заборони компартії в Чехії. Голова Держдуми РФ В'ячеслав Володін вважає, що такий крок є загрозою для Росії. "Це робиться, без сумніву, з метою піддати сумніву, знищити, а потім ще й звинуватити нашу державу, прирівнявши комуністичну партію та той політичний лад до фашистської ідеології", - наводить слова Володіна російське державне агентство ТАСС від 25 липня 2025 року.
Для представника партії президента Володимира Путіна "Єдина Росія" комуністичний режим, що контролював Чехію з 1945 по 1989 рік завдяки підтримці Радянського Союзу, безсумнівно, є аналогічним сучасній російській державі.
