Цей київський заклад став втіленням свободи та протесту: де він розташовувався (фото)
Це невідомі глави історії Києва.
На перетині вулиць Прорізної та Хрещатика, у будівлі за адресою Прорізна, 4, колись знаходився знаковий бар "Хрещатий яр". Це заклад залишив по собі незгладимий слід в історії Києва, ставши не лише популярним місцем для насолоди смачною кавою та якісним коньяком, але й важливим центром культурного опору в часи радянської влади.
Цей куточок став справжньою оазою для творчих особистостей, де мистецтво органічно поєднувалося з духом політичного інакомислення, створюючи неповторну атмосферу. "Телеграф" поділиться більш детальною інформацією про це місце.
Однією з найяскравіших особливостей "Хрещатого яру" є його інтер'єр, розроблений під керівництвом видатного художника Бориса Плаксія та його команди. Вітражі, витончене карбування та панно на стінах створюють захоплюючу оповідь про Київ, починаючи з часів Київської Русі і до сучасності. Кожен елемент мистецтва виступає як окремий розділ з історії міста, демонструючи символи хрещення Русі, образи видатних особистостей і сцени з життя киян в різні епохи. Цей художній ансамбль перетворює простір на своєрідний музей, відкритий для всіх відвідувачів.
"Хрещатий яр" відігравав важливу роль у поширенні самвидаву -- забороненої літератури, що циркулювала в кулуарах радянського суспільства. Попри постійну увагу КДБ, бар залишався місцем, де збиралися поети, художники, журналісти та дисиденти, щоб обговорити ідеї, обмінятися забороненими книжками і просто відчути смак свободи. Серед постійних гостей був і відомий телеведучий Петро Вексляров (знаменитий Дід Панас), який не раз заходив сюди, щоб "похмелитися" і поспілкуватися з однодумцями -- цей факт став частиною міської легенди.
Сам район, де знаходилося кафе, має глибоке історичне коріння. Урочище Хрещатий яр -- це невеликий яр на правому березі Дніпра, який, згідно з деякими історичними джерелами, пов'язаний із хрещенням киян у 988 році, подією, яка вважається народженням християнства на Русі.
Хрещатий яр був частиною широкої мережі культових місць Києва, де збиралася творча еліта. У безпосередній близькості були такі знакові заклади, як "Оксамит", улюблений для режисерів Сергія Параджанова та Василя Шукшина, а також "Світлиця" на Андріївському узвозі -- центр тяжіння художників та письменників. Водночас ці місця створювали унікальну атмосферу культурного опору та свободи думки, попри тиск радянського режиму.
"Хрещатий яр" — це не лише заклад, а й втілення цілого етапу, де зливаються історичні події, мистецькі прояви та прагнення до свободи. Його стіни пам’ятають таємні зустрічі, дискусії про заборонені книги та творчі експерименти. Спогади про цей місце продовжують жити в серцях киян і всіх, хто шанує культурну спадщину столиці.
Раніше "Телеграф" ділився історіями про забуті київські ресторани, які в 1950-х роках були популярними серед не тільки столичної еліти, але й широкого загалу.
