Бюджет-2026: баланс між військовими викликами та необхідністю відновлення -- Delo.ua
Україна стикається з тривалою та виснажливою війною. У цій ситуації раціональний розподіл фінансових ресурсів і обґрунтована бюджетна політика стають не лише питанням економіки, а й ключовим фактором для зміцнення обороноздатності Збройних Сил України, підтримки економічної стабільності держави, а також здатності бізнесу і суспільства витримувати тягар військового стану. Це також є основою для майбутньої перемоги і відновлення країни після війни.
Оприлюднений проєкт Державного бюджету на 2026 рік містить низку позитивних рішень, які заслуговують на підтримку. Зокрема, йдеться про:
В той же час аналіз проєкту, проведений економічними аналітичними центрами, виявляє низку ризиків, які потребують негайного перегляду та доопрацювання.
Пріоритети, визначені урядом, такі як оборона, боротьба з корупцією, відновлення та європейська інтеграція, не отримали належного відображення у бюджетній структурі.
Справжнє зменшення фінансування оборонного сектору: на 2026 рік витрати на оборону заплановано на рівні 1 923,6 млрд грн, що є лише на 0,6% більше, ніж у 2025 році. З огляду на прогнозовану інфляцію, це призводить до фактичного зниження фінансування в сфері безпеки та оборони. Таке скорочення під час активних бойових дій є абсолютно неприйнятним і, безумовно, вимагатиме додаткових фінансових ресурсів та коригувань у державному бюджеті протягом року.
Недофінансування ключових реформ: реформи Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Митниці не отримали належного фінансування. Наприклад, на перезавантаження БЕБ, яке передбачає переатестацію всього персоналу, набір нових співробітників та встановлення гідної заробітної плати, кошти не передбачені. Це ставить під сумнів як виконання міжнародних зобов'язань, так і очікувані надходження від детінізації економіки (заплановані на рівні 60 млрд грн). Без належного фінансування ці амбітні фіскальні цілі можуть залишитися лише на папері.
Частина видатків є неефективними, їх скорочення може бути внутрішнім резервом для скорочення дефіциту.
Розподіл на основі застарілої інформації: деякі бюджетні розділи сформовані виходячи з довоєнних показників населення, які значно змінилися внаслідок міграційних процесів. Існує потреба у зменшенні витрат, що залежать від чисельності населення, особливо в державних сервісах, де реальна кількість користувачів зменшилася.
Витрати на освіту без чіткої стратегії: значне збільшення заробітних плат для педагогів (+53,8 млрд грн) повинно бути узгоджене з комплексними стратегічними рішеннями. Це передбачає оптимізацію шкільної мережі, перевірку освітніх витрат, зменшення адміністративного навантаження на вчителів та підвищення їхньої кваліфікації, відповідно до сучасних викликів і найкращих міжнародних практик. В іншому випадку, ми ризикуємо отримати зростання витрат без суттєвих поліпшень у якості освітнього процесу.
Програма "кешбек на українське", згідно з оцінками Міністерства економіки, забезпечує приріст валового внутрішнього продукту у 0,001%, що фактично знаходиться в межах статистичної погрішності. Тому її ефективність викликає сумніви, і вона може спотворювати конкурентне середовище, що робить її скасування доцільним. Варто зазначити, що ця програма не охоплює малий бізнес, що є дискримінаційним ставленням до тисячі підприємців.
У проєкті бюджету на 2026 рік передбачено значне зростання зовнішніх фінансових вливань до $45,5 млрд. Ці ресурси відіграють ключову роль у підтримці макроекономічної стабільності.
Водночас, така значна залежність створює певні ризики. У разі виникнення труднощів із отриманням необхідних фінансових траншів, можуть виникнути потреби в трудному перегляді наявної економічної стратегії. Уряд повинен активно взаємодіяти з міжнародними партнерами для забезпечення стабільних фінансових ресурсів, сумлінно виконувати умови кредитних угод і максимально раціонально використовувати отримані кошти.
Водночас виявлення внутрішніх резервів для зменшення дефіциту залишається головним пріоритетом. Це, перш за все, передбачає зменшення неефективних та другорядних витрат, а також подолання тіньової економіки.
Передусім важливо скоординувати Державний бюджет з реальними пріоритетами урядової політики: безпека, боротьба з корупцією, розвиток людських ресурсів та забезпечення економічної стабільності.
Важливим є перегляд другорядних видатків. Варто переглянути ефективність витрат на другорядні напрями, зокрема надмірне зростання фінансування ДБР чи проєкти на кшталт Національного кешбеку. Вивільнені кошти треба перенаправити на потреби оборони.
Важливо розробити конкретні KPI - уряд повинен окреслити ясні, вимірювальні (а не лише формальні) цільові показники та критерії для оцінки ефективності діяльності основних державних органів (таких як ДПС, ДМС, БЕБ) та систем (зокрема, СМКОР). Ці показники повинні сприяти зменшенню штучних бар'єрів для бізнесу та детінізації економіки.
Національна стратегія доходів 2030 (згадки про яку відсутні у Програмі уряду 2026) має якнайшвидше виконуватись у тих пунктах, які сприяють детінізації, додатковим надходженням до держбюджету та не шкодять бізнесу, зокрема:
Водночас, небажані аспекти Національної стратегії, такі як радикальне обмеження спрощеної системи, надання Державній податковій службі повноважень без судового рішення накладати арешти на рахунки та блокувати їх, а також отримання ДПС безперешкодного доступу до інформації про обсяги та потоки коштів усіх платників податків на їх банківських рахунках (без судових рішень і кримінальних розслідувань) - потребують перегляду та заміни на реальні завдання щодо зменшення податкових схем.
