Борці за непрозорість: які депутати підтримали ініціативу щодо обмеження доступу до відкритих даних.

З моменту початку повномасштабної агресії доступ до більш ніж 400 важливих публічних наборів даних зазнав серйозних обмежень. Завдяки зусиллям активних громадян, представників медіа та бізнесу, суспільству вдалося домогтися відновлення доступу до таких ресурсів, як Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні злочини, Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також фінансова звітність підприємств від Держстату, реєстр активів, що підлягають арешту в кримінальних справах, а також часткове відкриття реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, нові виклики постійно виникають у цій сфері. Аналітики та юристи компанії YouControl проаналізували останні серйозні обмеження щодо відкритих даних, які можуть сприяти корупції та загрожувати підставам демократичного суспільства.

Що приховується за новими правилами щодо відкритих даних?

Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів №11533 від 29.08.2024.

Статус: затверджено Верховною Радою та підписано Головою держави.

Можливі труднощі: Закон передбачає, що під час дії воєнного стану та протягом року після його завершення чи скасування доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений щодо інформації про юридичні особи та інших даних, що стосуються забезпечення національної безпеки та обороноздатності. Наприклад, у Державному реєстрі прав на нерухоме майно встановлено, що в електронних даних з реєстру може бути відсутня інформація про місцезнаходження об'єкта, кадастрові номери земельних ділянок (для об'єктів, що належать юридичним особам) тощо.

Які ризики Закону. Тимчасове або постійне обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю за діяльністю органів влади, суб'єктів господарювання з державною часткою та осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це позбавить громадян можливості здійснювати перевірку належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів, що прямо впливатиме на реалізацію права на доступ до інформації, гарантованого статтею 34 Конституції України. Така практика суперечитиме також принципу прозорості, закріпленому в міжнародному праві, зокрема, в Директиві (ЄС) 2019/1024 про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору. Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов'язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними суб'єктами, ускладнить процеси комплаєнсу, due diligence та внутрішнього фінансового моніторингу, передбаченого Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Відсутність вільного доступу до публічних джерел унеможливить ефективне виявлення пов'язаних осіб і схем ухилення від оподаткування, ускладнить розслідування правопорушень у сфері економіки та корупції, а також моніторинг перетину інтересів під час публічних закупівель. Це створює додаткове навантаження на державні системи фінансового моніторингу й обмежує потенціал співпраці з міжнародними партнерами у сфері прозорості та антикорупційної політики.

Законопроект №13420, представлений 25 червня 2025 року, передбачає внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів з метою підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу.

Статус: затверджено Верховною Радою та підписано Головою держави.

Потенційні виклики: У період дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування загальний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, Державного реєстру України промислових зразків, Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів, Державного реєстру України винаходів, Державного реєстру України секретних винаходів, Державного реєстру України корисних моделей, Державного реєстру України секретних корисних моделей, Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір, та інших визначених Кабінетом Міністрів України публічних електронних реєстрів обмежується держателем відповідного реєстру в частині інформації (відомостей) про резидентів Дефенс Сіті в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Які загрози несе цей закон. Бізнес-середовище може втратити свою стабільність і рівноправність у конкуренції. Обмеження доступу до інформації про підприємства, які беруть участь у публічних закупівлях, ускладнює процес незалежної перевірки доброчесності партнерів та знижує прозорість використання державних коштів. Це створює умови для недобросовісної конкуренції, збільшує ймовірність корупційних схем і знижує рівень довіри з боку інвесторів.

Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб'єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.

Проект законодавства №7033-д, що стосується внесення поправок до ряду законів України з метою запобігання розголошенню певних відомостей у текстах судових рішень, був представлений 13 січня 2023 року.

Статус: проголосований у першому читанні.

Потенційні виклики: значно ускладнюють вже існуючі проблеми з необґрунтованим та непропорційним обмеженням доступу до судових рішень. Незважаючи на те, що Закон України "Про доступ до судових рішень" чітко визначає, що обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади можливе лише в тих випадках, коли це необхідно для захисту інформації, що підлягає конфіденційності внаслідок рішення суду про проведення закритого засідання, автори пояснювальної записки посилаються на існуючу практику обмеження загального та повного доступу до судових рішень на основі постанов слідчих органів. Таке застосування норм не відповідає вимогам законодавства.

Ризики ухвалення законодавчого акту. Запропоноване в законопроекті обмеження на публікацію даних в текстах судових рішень ставить під загрозу реалізацію конституційного принципу відкритості правосуддя. Відсутність вільного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень ускладнить громадянам стеження за судовою практикою, що, в свою чергу, підірве довіру до судової системи і обмежить право на отримання інформації про здійснення правосуддя. Неможливість перевірки судової історії потенційних партнерів значно ускладнить процеси комплаєнсу, управління ризиками та юридичної експертизи перед укладенням комерційних угод. Це підвищить ймовірність співпраці з особами, які мають непогашені зобов'язання або були причетні до зловживань у минулому, що негативно вплине на інвестиційну привабливість країни. Обмеження доступу до судових рішень знизить ефективність антикорупційних та фінансових розслідувань, унеможливить аналітичний огляд судової практики та моніторинг рішень у справах, пов'язаних із економічними злочинами. Це також матиме негативні наслідки для співпраці з міжнародними організаціями, які використовують відкриті судові дані для оцінки верховенства права в державі.

Законодавчі ініціативи в галузі захисту персональних даних. В Україні триває процес оновлення законодавства, щоб привести його у відповідність до європейських стандартів у сфері захисту персональних даних. Проте, запропоновані до розгляду в Парламенті законопроекти № 8153 "Про захист персональних даних" та № 6177 "Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації" мають суттєві недоліки. Вони передбачають створення спеціалізованого органу з надмірно широкими повноваженнями, включаючи можливість втручання у сферу відкритих даних та накладання величезних штрафів: до 20 млн грн для фізичних осіб і до 150 млн грн або 8% від річного обороту для юридичних осіб. Це суперечить основним принципам Загального регламенту Європейського Союзу щодо захисту персональних даних 2016/679, з якого ці проекти були невдало скопійовані, оскільки під виглядом "захисту персональних даних" можуть бути впроваджені необґрунтовані обмеження на доступ до важливої суспільної інформації.

Ризики впровадження законодавчих ініціатив. Створення надцентралізованого органу, відповідального за нагляд за захистом персональних даних, може обмежити доступ до критично важливої інформації, зокрема відкритих даних про суб'єкти владних повноважень, публічні закупівлі та власність. Таке обмеження суперечить принципу пропорційності, закладеному в статті 5 GDPR, і може знизити рівень підзвітності держави перед громадськістю. Введення надмірних регуляцій підвищить адміністративне навантаження на підприємства, особливо на малі та середні бізнеси, які не мають достатніх ресурсів для впровадження складних процедур дотримання вимог. Це може призвести до ризиків накладення штрафів і нерівних умов конкуренції, а також зменшити інвестиційну привабливість України через непередбачуваність регуляторних змін. Відсутність чіткої межі між захистом персональних даних і обігом публічної інформації може ускладнити доступ до важливих даних, необхідних для розслідування злочинів, моніторингу фінансових потоків і боротьби з корупцією. Це викликатиме правову невизначеність і можливі конфлікти між нормами про приватність і принципами прозорості, що може негативно вплинути на ефективність державного управління та правозастосування.

Наприклад, правоохоронцям і засобам масової інформації буде значно важче розслідувати справи на кшталт "Міндіча".

13 листопада 2025 року Президент України підписав указ, що реалізує рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про накладення санкцій на Тимура Міндіча, який є одним із основних бенефіціарів ТОВ "КВАРТАЛ 95". Аналітики компанії YouControl провели аналіз відкритих даних щодо осіб, залучених у справи про корупцію в енергетичному секторі, проти яких були запроваджені санкції. Тимур Міндіч зареєстрований як фізична особа-підприємець, його діяльність охоплює розповсюдження кіно- та відеопродукції (код 59.13), і він має зв'язки з 17 юридичними особами в Україні.

Аналітики компанії YouControl з’ясували, що 201 депутат Верховної Ради дев'ятого скликання підтримали законопроекти, які обмежують доступ до відкритих даних (№11533 та №13420). Зокрема, 164 представники партії "Слуга Народу" проголосували "за", а також по 9 депутатів з партій "Платформа за життя та мир" та "Відновлення України". Ще 8 позафракційних депутатів також висловили свою підтримку. Кількість голосів на підтримку обох законопроектів з боку "Партії "За майбутнє" дорівнює 8, а три голоси надійшли від представників "Довіри".

Примітка: Корпоративна група -- у загальному сенсі це сукупність компаній із фінансової та/або промислової сфер, які належать до одного чи групи кінцевих бенефіціарних власників та здійснюють взаємодію між собою для досягнення спільних цілей, таких як отримання фінансової вигоди чи оптимізація виробничих процесів (надалі вживатимемо "корпоративна група" або "група"). Є аналітичною інформацією YouControl.

Ініціаторами законопроекту, що передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законів щодо специфіки надання інформації з публічних електронних реєстрів, які адмініструє Міністерство юстиції України, стали троє представників партії "Слуга Народу". Сергій Демченко висловив підтримку обом законопроектам під номерами 11533 та 13420. Володимир Ватрас також був серед тих, хто ініціював обидва документи та проголосував за них. Натомість Ігор Фріс, один із співавторів законопроекту №11533, утримався від голосування за нього, проте став ініціатором законопроекту №13420 і підтримав його голосуванням.

Цікаво, що в проекті закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, що стосується підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу під номером 13420, датованого 25 червня 2025 року, вказано наявність 128 ініціаторів. Серед них 125 співавторів – це представники фракції "Слуга Народу", з яких 100 осіб підтримали обидва законопроекти №11533 та №13420. Також у списку є один представник "Партії "За майбутнє" – Богдан Торохтій, а також двоє позафракційних ініціаторів: голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і його перший заступник Олександр Корнієнко.

Ініціаторами законопроекту №7033-д, що стосується внесення змін до деяких законів України з метою запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень, виступили шість народних депутатів з фракції "Слуга Народу" та один представник від "Відновлення України", Анатолій Гунько, який підтримав обидва законопроекти №11533 та №13420. Важливо зазначити, що чотири депутати з "Слуги Народу" – Денис Маслов, Іван Калаур, а також Микола Стефанчук і Павло Павліш – також долучилися до ініціативи щодо законопроекту №13420.

Ініціювали й не проголосували

Депутати з фракції "Служитель Народа" Павло Якименко, який представляє корпоративну групу "Група родини Якименко", Вікторія Кінзбурська, Артем Нагаєвський та Георгій Мазурашу стали співавторами законопроекту №13420 від 25.06.2025, що стосується змін до Податкового кодексу з метою підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, однак цей проект не отримав їх підтримки. Водночас, ці четверо парламентарів проголосували за законопроект №11533 від 29.08.2024, який передбачає внесення змін до Цивільного кодексу щодо доступу до інформації з публічних електронних реєстрів Міністерства юстиції.

Народні депутати та їхні зв'язки з корпоративними структурами

Фахівці YouControl з'ясували, що серед парламентарів, які проголосували за обидва законопроекти, є такі, що входять/мають відношення або пов'язані з 37 корпоративними групами в системі YouControl. Зазначимо, що кілька осіб можуть входити або відноситися до однієї корпоративної групи, або одна особа може входити до кількох груп одночасно.

Серед депутатів, які висловили підтримку законопроектам №11533 та №13420, знаходиться Данило Гетманцев, член фракції "Слуга Народу" і Голова Комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань. Він є центральною фігурою "Групи родини Гетманцевих". Його колега по фракції, Артем Ковальов, у 2018 році був одним із учасників ТОВ "ТРК "СТУДІЯ 1+1", яке пов'язане з корпоративною групою "Приват". Згідно з інформацією "Детектор медіа" в статті "Як канали групи '1+1' стають приватним бізнесом без Коломойського" від 9 листопада 2023 року, після входження в політику частка пана Ковальова була передана фінансовій компанії. Ще одна представниця фракції "Слуга Народу", Ольга Руденко, раніше працювала менеджером з маркетингових комунікацій та спеціалістом зі зв'язків з громадськістю у ТОВ "Квартал 95", яке є частиною корпоративної групи "Квартал 95".

Ірина Борзова із фракції "Слуга Народу" є пов'язаною особою з "Групою родини Баруля". За інформацією видання "Радіо Свобода" "Російський слід у "Лізі сміху". Давній соратник Зеленського виявився громадянином РФ із бізнесом у Криму" від 20.12.2023 року, Ірина Борзова є дочкою продюсера гумористичного шоу "Ліга сміху" Наума Барулі, який має громадянство російської федерації. Член депутатської фракції "Слуга Народу" Олександр Сова є ключовою особою "Групи родини Сова". До цієї корпоративної групи входять ТОВ "СОВА ДЖЕВЕЛРІ ХАУС" та ТОВ "ЮВЕЛІРНИЙ ДІМ "СОВА", що сукупно за 2024 рік заробили 19,4 млн грн. Про це йдеться в дослідженні YouControl "Ринок ювелірних виробів в Україні: 1,23 млрд грн виручки, лідери, географія, ймовірні зв'язки з рф" від 21.10.2025 року. Представниця фракції "Слуга Народу" Ганна Лічман раніше була начальницею управління з корпоративних комунікацій у торговельній корпорації "АТБ".

Член депутатської групи "Платформа за життя та мир" Віталій Борт є ключовою особою "Групи родини Борт". Пан Борт два роки поспіль був найзаможнішим в депутатській групі "Платформа за життя та мир". Торік Віталій Борт мав 43 млн грн сукупного доходу, що на 3 млн більше, ніж у 2023-му. Таке зростання відбулось за рахунок збільшення доходу від дивідендів його дружини Ольги Борт. Про це йдеться в дослідженні YouControl "Найзаможніші депутати 9 скликання: детальний аналіз декларацій за 2024" від 19.05.2025 року. За інформацією видання zaxid.net "Дружина нардепа з реєстру зрадників купила землю під забудову на Львівщині" від 02.01.2025 року, землю за 8,601 млн грн в Городку викупило ТзОВ Логістична компанія "Захід ресурс", співвласницею якої є Ольга Борт, дружина народного депутата Віталія Борта. Колега Віталія Борта по фракції -- Юлій Іоффе є пов'язаною особою з "Групою Юрія Бойка". За інформацією видання "ЧЕСНО" "Перше засідання Ради відкриє нардеп з партії Бойка-Рабіновича" від 23.07.2019 року, Юлій Іоффе - давній соратник співголови ОПЗЖ Юрія Бойка. Власне, Юрій Бойко є ключовою особою однойменної корпоративної групи. Крім того, Олександр Качний є ключовою особою "Групи родини Качних", а Сергій Ларін -- ключовою особою "Групи Сергія Ларіна".

Микола Кучер, член депутатської групи "ДОВІРА", має тісні зв'язки з корпоративною групою "Миронівський хлібопродукт" (МХП). Згідно з інформацією видання NV у статті "Микола Кучер. Всі депутати нової Ради" від 27 вересня 2019 року, у пана Кучера є дочка Лариса Білозір, яка є дружиною Андрія Білозіра (сина співачки та колишнього народного депутата Оксани Білозір) і також працює в Раді. Лариса Білозір, яка є його дочкою та колегою по депутатській групі, також має зв'язки з "МХП" і належить до "Групи родини Білозір".

Член депутатської групи "Відновлення України" Валерій Гнатенко займає важливу позицію в "Групі родини Гнатенко". Згідно з інформацією, опублікованою виданням "Апостроф" 28 березня 2025 року, Гнатенко отримав у подарунок квартиру в Донеччині, а його дружина заснувала бізнес і отримувала фінансову підтримку як внутрішньо переміщена особа. При цьому, вона задекларувала дохід, що перевищує 5 мільйонів гривень, але водночас продовжувала отримувати допомогу для переселенців.

Ще один член "Відновлення України" Євген Яковенко виступає важливою фігурою в "Групі родини Яковенко".

Ігор Молоток, який є членом депутатської групи "За майбутнє" та займає посаду заступника голови Комітету, а також очолює підкомітет з питань державного фінансового контролю і діяльності Рахункової палати в Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету, виступає важливою фігурою в "Групі Ігоря Молотка та Андрія Комара". Як повідомляє видання "Слово і Діло", 7 серпня 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) провело обшук у нардепа Молотка та його партнера, в рамках розслідування справи, що стосується можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування активів. Обшук відбувся в серпні 2025 року в домівках Молотка та його родичів.

Депутатська група, до складу якої входить Юрій Шаповалов, має тісні зв'язки з "Групою родини Мовчан". Ірина Мовчан відіграє важливу роль у цій групі, будучи її ключовою фігурою. Згідно з даними видання "ЧЕСНО", у статті "Двоє нардепів передали свій бізнес в управління родичам", опублікованій 1 квітня 2020 року, Ірина є сестрою Юрія Шаповалова, тоді як Олексій Мовчан, племінник Шаповалова та нардеп від "Слуги Народу", також має зв'язки з цією сім'єю. Олексій Мовчан, до речі, є одним з авторів законопроекту №13420, що стосується змін до Податкового кодексу України, для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, який було представлено 25 червня 2025 року, однак він не був присутній на голосуванні. Згідно з інформацією, опублікованою 28 жовтня 2024 року в informator.ua, Шаповалов підозрюється у сприянні бізнес-партнеру в ухиленні від сплати податків. Він, користуючись своїм корупційним впливом, зокрема, через зв'язки з міським головою Кременчука Малецьким, допомагав підприємствам "VM-Groupe", що належать Марченку, отримувати вигідні контракти на постачання нафтопродуктів.

Ось альтернативний варіант: "У підсумку"

Команда YouControl переконана, що відновлення довіри суспільства до влади є можливим лише через прозорість у її діяльності та підзвітність. Відкриті дані виступають не лише як інструмент для контролю, але й як засіб співпраці між громадянами, бізнесом і державними установами. До того ж, надмірні обмеження можуть призвести до виникнення сумнівів і підозр з боку стратегічних міжнародних партнерів і донорів, що ставить країну під загрозу.

Сьогодні необхідно вжити заходів для налагодження зв'язку з суспільством, відновивши можливість отримання публічної інформації про:

* Місцезнаходження та кадастрові ідентифікатори нерухомості, яка не відноситься до ОПК, - для контролю за доброчесністю державних службовців.

* Податкові дані -- для забезпечення фінансової прозорості бізнесу;

* Екологічні відомості -- для контролю впливу на довкілля;

* Повне відкриття ЄДР -- для верифікації, аналізу та моніторингу зареєстрованих компаній.

Україна має впроваджувати стандарти GDPR, дотримуючись принципів гармонії між правом на конфіденційність та прозорістю публічної інформації. Для цього необхідно відмовитися від прийняття законопроектів №6177 і №8153 в їх нинішньому вигляді, оскільки їх реалізація може призвести до надмірного державного контролю в інформаційній сфері та бути використаною для необґрунтованого обмеження доступу до відкритих даних. Важливо розробити нову версію законодавства за участю експертів та громадських організацій, з акцентом на європейську модель незалежного нагляду, а не на адміністративному регулюванні.

Такі кроки продемонструють готовність держави до співпраці та спільного досягнення мети – відновлення довіри та ефективного управління. Без цього жодна антикорупційна ініціатива не зможе бути тривалою.

Post scriptum

Депутати Верховної Ради, які підтримали законопроект про внесення змін до Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів стосовно особливостей надання інформації з публічних електронних реєстрів, які адмініструє Міністерство юстиції України, а також про зміни до Податкового кодексу та інших законів України, спрямовані на підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу:

"Служитель Народа"

Давид Георгійович Арахамія

Бабак Сергій Віталійович

Олександр Сергійович Бакумов

Віталій Юрійович Безгін

Березін Максим Юрійович

Ганна Вячеславівна Бондар

Ірина Наумівна Борзова

Брагар Євгеній Вадимович

Ігор Володимирович Василів

Васюк Олександр Олександрович

Веніславський Федір Володимирович

Вірастюк Василь Ярославович

Дар'я Артемівна Володіна

Гайду Олександр Васильович

Галушко Микола Леонідович

Герасименко Ігор Леонідович можна переписати як: Ігор Леонідович Герасименко.

Андрій Михайлович Герус

Горбенко Руслан Олександрович

Горобець Олександр Сергійович

Оксана Анатоліївна Гринчук

Тетяна Миколаївна Грищенко

Максим Васильович Гузенко

Олександр Анатолійович Дануца

Дирдін Максим Євгенович

Ананченко Михайло Олегович

Олег Олексійович Арсенюк

Бардіна Марина Олегівна

Андрій Ростиславович Боблях

Єлізавета Петрівна Богуцька

Олександр Валерійович Божков

Олег Володимирович Бондаренко

Сергій Валерійович Бунін

Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна

Васильєв Ігор Сергійович

Володимир Антонович Ватрас

Вінтоняк Олена Василівна

Воронов Володимир Анатолійович

Вадим Сергійович Галайчук

Володимир Леонідович Гевко

Денис Вадимович Герман

Данило Олександрович Гетманцев

Олександр Олександрович Горенюк

Гривко Сергій Дмитрович

Юлія Миколаївна Гришина

Дмитро Олександрович Гурін

Демченко Сергій Олексійович

Юлія Олександрівна Діденко

Артем Васильевич Дубнов

Олексій Сергійович Жмеренецький

Олександр Михайлович Завітневич

Задорожний Андрій Вікторович

Максим Валентинович Заремський

Зуб Валерій Олексійович

Іванов Володимир Ілліч

Кабанов Олександр Євгенійович

Сергій Віталійович Кальченко

Роман Володимирович Каптєлов

Кицак Богдан Вікторович

Юрій Григорович Кісєль

Олександр Володимирович Ковальчук

Козир Сергій В'ячеславович

Колєв Олег Вікторович

Копиленко Олександр Любимович

Короленко-Усова Валентина Юріївна

Сергій Володимирович Кострійчук

Крейденко Володимир Вікторович

Юрій Михайлович Кузбит

Кузьміних Сергій Володимирович

Артем Юрійович Кунаєв

Михайло Михайлович Лаба

Драбовський Анатолій Григорович

Андрій Вікторович Жупанін

Задорожній Микола Миколайович

Юрій Іванович Заславський

Здебський Юрій Вікторович

Зуєв Максим Сергійович

Сергій Костянтинович Іонушас

Калаур Іван Романович

Юрій Олександрович Камельчук

Геннадій Олександрович Касай

Дмитро Давидович Кисилевський

Андрій Андрійович Клочко

Ковальов Артем Володимирович

Ігор Володимирович Копитін

Костюх Анатолій Вячеславович

Олексій Ігорович Красов

Олена Володимирівна Криворучкіна

Михайло Валерійович Крячко

Олексій Олександрович Леонов

Литвиненко Сергій Анатолійович

Олександр Миколайович Літвінов

Локтіонова Наталія Валентинівна

Сергій Володимирович Мандзій

Марусяк Олег Романович

Марчук Ігор Петрович

Олександр Борисович Матусевич

Марія Сергіївна Мезенцева-Федоренко

Сергій Васильович Мельник

Юрій Михайлович Мисягін

Андрій Вікторович Мотовиловець

Мулик Роман Миронович

Дмитро Олександрович Нальотов

Негулевський Ігор Петрович

Павло Васильович Павліш

Максим Васильович Павлюк

Максим Ігорович Пашковський

Арсеній Михайлович Пушкаренко

Радуцький Михайло Борисович

Вячеслав Володимирович Рубльов

Олег Валерійович Семінський

Олександр Георгійович Сова

Ганна Василівна Лічман

Дмитро Валерійович Любота

Маріковський Олександр Валерійович

Марченко Людмила Іванівна

Маслов Денис Вячеславович

В'ячеслав Анатолійович Медяник

Мельник Павло Вікторович

Олександр Олександрович Мережко

Михайлюк Галина Олегівна

Мошенець Олена Володимирівна

Сергій Володимирович Нагорняк

Владлен Михайлович Неклюдов

Нікітіна Марина Вікторівна

Овчинникова Юлія Юріївна

Анатолій Дмитрович Остапенко

Олександр Станіславович Пасічний

Максим Вікторович Перебійніс

Євген Павлович Пивоваров

Подгорна Вікторія Валентинівна

Дмитро Сергійович Припутень

Анна Анатоліївна Пуртова

Елла Анатоліївна Рєпіна

Ольга Сергіївна Руденко

Салійчук Олександр В'ячеславович

Тетяна Василівна Скрипка

Дмитро Вікторович Соломчук

Валерій Олександрович Стернійчук

Андрій Петрович Стріхарський

Тарасенко Тарас Петрович

Тимофійчук Володимир Ярославович

Галина Миколаївна Третьякова

Олександр Павлович Федієнко

Фролов Павло Валерійович

Олена Вікторівна Хоменко

Єгор Володимирович Чернєв

Антон Олексійович Швачко

Остап Ігорович Шипайло

Шуляк Олена Олексіївна

Юраш Святослав Андрійович

Яременко Богдан Васильович

Стефанчук Микола Олексійович

Тарарін Микола Олександрович

Ростислав Ярославович Тістик

Олександр Михайлович Ткаченко

Олегович Устенко Олексій

Халімон Павло Віталійович

Циба Тетяна Вікторівна

Степан Миколайович Чернявський

Шинкаренко Іван Анатолійович

Маргарита Віталіївна Шол

Штепа Сергійович Сергiй

Янченко Галина Ігорівна

Єлизавета Олексіївна Ясько

"Непарафракційні"

Олена Костянтинівна Кондратюк

Дмитро Сергійович Костюк

Мар'яна Володимирівна Безугла

Юрій Іванович Загородній

Олександр Сергійович Корнієнко

Муса Сергоєвич Магомедов

Руслан Олексійович Стефанчук

Яцик Юлія Григорівна

"Платформа для гармонії та злагоди"

Борт Віталій Петрович

Юлій Якович Іоффе

Качний Олександр Сталіноленович

Сергій Миколайович Ларін

Мати Григорія Миколайовича

Василь Іванович Німченко

Суто Чолоєвич Мамоян

Павленко Юрій Олексійович

Микола Леонідович Скорик

"ВІРА У ДОВІРУ"

Арешонков Володимир Юрійович

Кучер Микола Іванович

Лариса Миколаївна Білозір

"Реновація України"

Анатолій Петрович Бурміч

Валерій Сергійович Гнатенко

Олег Євгенійович Воронько

Анатолій Григорович Гунько

Іванісов Роман Валерійович

Євген Геннадійович Яковенко

Олександр Анатолійович Лукашев

Антоніна Керимівна Славицька

Олександр Миколайович Юрченко

"Партія "За майбутнє":

Тарас Іванович Батенко

Віктор Ничипорович М'ялик

Сергій Ярославович Рудик

Торохтій Богдан Григорович

Ірина Мирославівна Констанкевич

Ігор Федорович Молоток

Анна Костянтинівна Скороход

Шаповалов Юрій Анатолійович