Безвізовий режим завершився: які перспективи для українського агроекспорту до Європейського Союзу?
Перспективи українського агроекспорту формуються в Брюсселі. Незважаючи на те, що Україні загрожують нові мита, ані Київ, ані Європейський Союз не прагнуть повернутися до "довоєнного" торговельного формату. DW розглянула, чи зможе Україна зберегти свої торгові преференції.
Європейський Союз вирішив не продовжувати спеціальні умови для експорту продовольства з України, які були введені у відповідь на повномасштабну агресію з боку Росії. Натомість Брюссель та Київ працюють над новим вигідним для обох сторін варіантом угоди, що зможе задовольнити інтереси усіх країн-членів ЄС та одночасно сприяти подальшій інтеграції України в європейський ринок. Переговори щодо цієї угоди виявилися настільки чутливими, що учасники відмовляються обговорювати їх з журналістами. Яка ж перспектива чекає на український агроекспорт у рамках Євросоюзу? DW провела розмови з представниками України, ЄС, його країн та фахівцями у цій сфері.
Дія аграрного "безвізу" або автономних торговельних заходів (АТЗ) для України, які передбачали скасування імпортних мит і квот на українські товари, що постачаються до країн ЄС, завершиться 5 червня. Ці заходи були запроваджені Євросоюзом у 2022 році для підтримки України в умовах, коли Росія заблокувала її експортні шляхи. До початку війни близько 94 відсотків аграрного експорту України здійснювалося морським шляхом. За інформацією Києва на квітень 2025 року, цей показник вдалося знизити до 90 відсотків.
З огляду на цей факт, а також на скарги фермерів країн-сусідок України, односторонні ембарго, запроваджені Польщею, Угорщиною та Словаччиною всупереч закону ЄС, і на необхідність щорічного перегляду АТЗ, Євросоюз вирішив відмовитися від "безвізу" для українських продуктів, на які й так уже було накладено обмеження.
Для запобігання "потенційно небезпечному розвитку подій 5 червня, коли закінчиться термін їхньої дії", Європейська комісія розробила тимчасові заходи, які вступлять в силу 6 червня і залишатимуться в дії до укладення нової угоди з Україною.
За словами представників Єврокомісії, перехідні заходи фактично означають відновлення угоди про асоціацію між ЄС та Україною у її "довоєнному вигляді". Це рішення було ухвалене державами-членами Європейського Союзу 22 травня під час засідання Комітету зі спільної організації сільськогосподарських ринків.
Європейський Союз залишається найбільшим торговим партнером України, з яким у 2024 році пов'язано більше половини українського експорту товарів. Наразі на 40 категорій української продукції знову запроваджуються тарифні квоти, що дозволяє українським виробникам безмитно ввозити лише обмежену кількість товарів, як це було до початку повномасштабного вторгнення Росії. У Брюсселі відзначають, що зробили кроки назустріч Києву в питанні ліцензій для імпорту. Тепер українські підприємці зможуть експортувати ряд товарів, які зазвичай потребують ліцензії, за принципом "перший прийшов - перший обслужений".
Але навіть в умовах такого "полегшеного" митного режиму, обсяг вільної торгівлі для України сильно зменшиться, і вона може втратити, за різними експертними оцінками, від 2,8 млрд до 3,5 млрд доларів з 6 червня до кінця 2025 року. Такі дані навів міністр сільського господарства України Віталій Коваль під час свого візиту до Брюсселя 26 травня. Загалом 60 відсотків валютної виручки в країні зараз припадає на агропродукцію, оскільки через війну "впали" інші ключові експортні галузі - металургія та хімпром.
Коваль підкреслив у розмові з невеликою групою журналістів під час перерви між зустрічами з європейськими колегами, що "моральні втрати є важчими за фінансові". Він зазначив, що в аграрному секторі працює кожен п'ятий українець, і в умовах війни мільйони людей сподіваються на підтримку з боку Європейського Союзу.
Тимчасові заходи діятимуть до кінця 2025 року, але в Європейській комісії сподіваються, що цей період не триватиме так довго, оскільки планується укласти нову, вдосконалену угоду з Україною. "Ми налаштовані на швидку та конструктивну роботу для досягнення угоди. Наша мета - добитися значного прогресу та досягти збалансованого, ефективного результату якомога швидше", - зазначила пресслужба DW.
Київ прагне якомога швидше розпочати переговорний процес. Міністр Коваль зазначив, що до цього моменту проходили консультації, а офіційним стартом переговорів вважається його виступ на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 травня. Український уряд має на меті завершити цю процедуру не пізніше кінця липня. "Основною проблемою для нас залишаються вибори в сусідніх країнах, - підкреслив міністр. - Популістські настрої ускладнюють наші дії". Коваль також зізнався, що вже давно вивчив графіки голосувань у країнах Євросоюзу, де питання імпорту української продукції є надзвичайно актуальним.
В Румунії вибори вже відбулися, а 1 червня завершиться другий тур голосування за нового президента Польщі, яка, до речі, головує в Раді ЄС до кінця червня. Чи зможуть тепер провести переговори, не зважаючи на внутрішньополітичну ситуацію, орієнтуючись лише на економічні показники?
Читайте також: Перед другим туром: інтрига на виборах президента Польщі
Перед своїм головуванням у Раді ЄС Варшава вже була провідником серед країн, які підтримують протекціоністські тенденції та консервативний підхід до імпорту українських продовольчих товарів. Які перспективи угоди з Києвом має на увазі польський міністр, що очолює Раду ЄС у сфері сільського господарства? За словами Чеслава Шекерського, Європейський Союз продовжить надавати підтримку Україні, але не за рахунок конкурентоспроможності європейського агросектору, особливо у сусідніх державах.
За його словами, під час переговорів про нову торговельну угоду буде враховано ситуацію з війною в Україні, а також те, що експорт до Європейського Союзу є критично важливим джерелом фінансування для українського бюджету. "У контексті України це має велике значення для наших фінансових ресурсів, оскільки необхідно забезпечити оборону та закупівлю військової продукції", — підкреслив він. — "Ми всі одностайно заявляємо, що Україні потрібна допомога, і ми готові її надати, але існують різні думки щодо того, як ця допомога повинна фінансуватися". Міністр також зазначив, що підтримка України не повинна обтяжувати фермерів у ЄС, оскільки витрати на українську продукцію значно нижчі завдяки родючим чорноземам і масштабам виробництва.
"На цих переговорах ми також плануємо звернутися до української сторони щодо прогресу реформ і дотримання європейських стандартів: наприклад, Україна все ще застосовує пестициди, які в ЄС вже давно заборонені. Це, в свою чергу, може негативно вплинути на конкурентоспроможність європейських фермерів", - підкреслив Шекерський.
В Європейському Союзі існує й інша позиція: Іспанія, Португалія, Італія, Греція, Нідерланди та Німеччина виявляють значний інтерес до імпорту українських товарів. Україна є постачальником круп і олійних культур, які мають велике значення для багатьох європейських країн, таких як Іспанія, а також для держав, розташованих поза межами Європи, зазначив міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас.
"Ми усвідомлюємо, що деякі країни-члени ЄС, особливо ті, що мають спільний кордон з Україною, стикаються з серйозними викликами через негативний вплив на їхні аграрні ринки. Однак важливо не забувати про тяжке становище самої України, яка зазнала агресії з боку Росії. Тому необхідно надати Україні політичну підтримку", - зазначив він перед засіданням Ради ЄС, пообіцявши внести пропозиції до Єврокомісії щодо створення ефективних механізмів допомоги Україні "в цій складній ситуації".
Майбутні правила торгівлі повинні бути ретельно продумані з урахуванням усіх зацікавлених сторін, зазначають у Брюсселі. "Крайня необхідність полягає в досягненні балансу між підтримкою України, яка страждає від агресії, та захистом нашого власного виробництва", – підкреслила міністр сільського господарства Франції Анні Женевар.
Український міністр Коваль, спілкуючись із кореспонденткою DW, нагадав, що в Євросоюзі, членом якого готується стати Україна, існує спільна аграрна політика. "Ми хочемо прийти в ЄС не знекровленими, а як країна, яка розвивається в агросекторі. Якщо спільна аграрна політика передбачає зберегти Україну і допомогти їй вижити, то баланс дуже легко знаходиться і приймається правильне рішення", - переконаний він.
Ознайомтеся також: Міністр аграрної політики України Коваль заявив: Ми знайдемо і покараємо кожного, хто викрадає українське зерно.
Київ готовий знайти компроміс щодо певних товарів, які в Європейському Союзі вважаються "чутливими". Серед них - куряче м'ясо, цукор, мед, крупи, яйця, овес і кукурудза, на які ЄС встановив обмеження навіть у рамках аграрного "безвізу" для України. Віталій Коваль підкреслив, що основною метою переговорів є створення умов для лібералізованої та безперешкодної торгівлі "неделікатними" товарами. Він також зазначив, що як кандидат на вступ до ЄС, Україна повинна мати пріоритет у постачаннях для блоку в порівнянні з третіми країнами, що не завжди відображається у практиці. Наприклад, після введення обмежень на імпорт українського меду, його місце на ринку ЄС швидко зайняв мед з "третьої країни", додав він.
Повернення до попередніх умов є неприпустимим, вважає аналітик Європейського політичного центру в Брюсселі Світлана Таран. Вона підкреслює: "Україна тепер є кандидатом на вступ до ЄС, що суттєво змінило її статус і торговельні зв'язки з Європейським Союзом, який став ключовим торговим і стратегічним партнером. Тому неможливо, щоб обсяги торгівлі відновилися до рівня, який існував до 2022 року".
Експертка вважає, що Україні потрібно відмовитися від квот і якомога швидше адаптуватися до нових умов торгівлі. На її думку, компроміс, який враховує інтереси всіх учасників, може стати "певним балансом між нинішніми значними преференціями та дуже низькими квотами, які діяли до вторгнення". "Це стане важливим політичним сигналом як для наших партнерів, так і для супротивників, демонструючи, що Україна та країни ЄС здатні досягати угод і знаходити консенсус навіть у найскладніших ситуаціях", - зазначила Світлана Таран.
"Євросоюз буде підтримувати міцні відносини з Україною, що б не сталося і чого б це не коштувало, це цілком зрозуміло", - наголосив єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен. За його словами, нова угода зміцнить зв'язки між ЄС і Україною та допоможе країні досягти відповідності критеріям для майбутнього вступу до Євросоюзу, а також забезпечить передбачуваність, якої так прагнуть оператори обох сторін.
