Безпечне повернення: які аспекти охоплює Стратегія деокупації та реінтеграції анексованих регіонів.
Головні теми і висновки форуму "Reclaim: Тимчасово окуповані території України -- від стратегії до дії".
Дводенний форум мав на меті узгодження зусиль та посилення співпраці між державними структурами, представниками громадянського суспільства та міжнародними партнерами. У перший день було представлено проект Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а на другий день учасники працювали над формулюванням практичних рекомендацій для Плану дій щодо реалізації цієї стратегії.
Організаторами форуму виступили проєкт "Reclaim" у рамках Програми "Партнерство за сильну Україну" спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування й Міністерством у справах громад, територій і внутрішньо переміщених осіб України.
У заході взяли участь народні депутати, делегати міністерств, керівники обласних і міських військових адміністрацій, фахівці з експертного середовища, активісти громадського сектору та міжнародні партнери.
Однією з умов форуму стало дотримання правила Chatham House, згідно з яким "Детектор медіа" може публікувати зміст сказаного, але не вказувати, кому належить конкретна думка або цитата.
Які аспекти охоплює стратегія повернення та інтеграції окупованих регіонів?
Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території України -- це документ, який визначає, як саме Україна повертатиме законну владу в кожну звільнену громаду. Йдеться передусім про повернення українських територій і людей у спільний правовий, інформаційний, когнітивний, культурний, суспільний простір України.
Учасники конференції вважають, що процес деокупації починається набагато раніше, ніж фактичне звільнення територій, захоплених агресором. Тому важливо, щоб політика деокупації була проактивною. Це означає, що на момент звільнення вже повинен існувати чіткий план, що охоплює питання безпеки, освіти, підготовки кадрів, правових механізмів та активної комунікації з українцями, які залишаються на окупованих територіях.
За час діяльності Робочої групи з розробки національних політик щодо реінтеграції, відновлення влади й української ідентичності на тимчасово окупованих територіях України участь у роботі взяли понад 80 людей, відбулося чотири загальних засідання та десять окремих тематичних засідань регіональних підгруп. Під час них обговорювали як загальнонаціональні виклики, так і специфіку окремих територій: Криму, Донеччини, Луганщини, Херсонщини, Запоріжжя.
Фасилітатором форуму виступає Тимур Мирошниченко.
Стратегія виступає як єдина політична основа для всіх територій, що перебувають під окупацією, без врахування року їхнього захоплення. Документ базується на шести основних напрямках:
* забезпечення безпеки та глобальна координація (демілітаризаційні заходи, обмеження).
* охорона прав людини та механізми перехідного правосуддя (підтримка населення, компенсація, відповідальність злочинців);
* відродження публічного управління (цифрові технології, резерв кадрів);
* інформаційна сфера (запобігання стигматизації, діалог);
* культурна реінтеграція (відновлення національної ідентичності, охорона культурної спадщини);
економічна та екологічна стабільність з обов'язковим оцінюванням впливу на навколишнє середовище.
Оскільки процес деокупації та реінтеграції не може відбуватися миттєво, стратегія складається з кількох етапів, без чітко визначених строків. Різні регіони можуть перебувати на різних етапах одночасно, а тривалість кожного з них буде залежати від ситуації з безпекою та можливостей державних органів.
Підготовчий етап триває в даний момент і продовжуватиметься безперервно до фактичного звільнення територій. Цей процес охоплює дипломатичний тиск у вигляді санкцій, документування правопорушень, оцінку збитків, формування кадрового резерву, стратегічну комунікацію, а також налагодження основ перехідного правосуддя і підтримання зв'язків держави з громадянами на окупованих територіях, особливо з молоддю.
Міністр з питань громад, територій та осіб, що перемістилися в Україні, Віталій Безгін.
Наступною фазою є стабілізаційна. Її головним пріоритетом є забезпечення безпеки, захист відновлення прав і свобод громадян, відновлення правопорядку, гуманітарне реагування, розмінування, ідентифікація громадян.
Наступний етап передбачає введення перехідного правового режиму, який має на меті відновлення доступу населення до адміністративних, соціальних, економічних та інших послуг. Це включає верифікацію документів і реєстрів, реалізацію заходів для когнітивної та сенсової деокупації, а також створення механізмів для відновлення довіри до української держави. Крім того, на цьому етапі буде проходити підготовка до виборів та реалізація реформ у сфері децентралізації та публічного управління.
Наступний етап -- це повноцінна реінтеграція, повне відновлення українського правового і політичного, інформаційно-освітнього просторів. Це супроводжується проведенням виборів, але лише після припинення воєнного стану та законодавчо визначених умов, досягнення усіх безпекових індикаторів, переходу до роботи постійних органів державної влади.
Депутатка Верховної Ради України Таміла Ташева
Стратегія окреслює низку напрямків державної політики, зокрема у сферах безпеки та міжнародних відносин. У цих блоках передбачено активізацію співпраці та координації дій з міжнародними партнерами, посилення санкційного тиску, демілітаризацію, а також систематичну протидію ворожому інформаційно-психологічному впливу.
Другий компонент полягає у захисті та відновленні прав людини, що включає в себе всебічну стратегію перехідного правосуддя. Ця стратегія враховує не тільки відповідальність за міжнародні злочини, але й підтримку осіб, які перебувають під окупацією, вирішення проблем, пов’язаних із документами та освітою, компенсацію завданих збитків, деколонізацію, меморіалізацію, а також забезпечення невідворотності покарання за міжнародні злочини.
Наступний етап охоплює публічне управління, відновлення діяльності державних установ, підготовку кадрів, а також забезпечення роботи військових і військово-цивільних адміністрацій. Крім того, важливим є створення умов для майбутнього повернення до демократичного врядування, зокрема через впровадження цифрових послуг за допомогою сервісів "Дія".
Також окремим блоком є інформаційна сфера. Стратегія передбачає підтримку комунікацій зі звільненими громадянами, повернення регіональних медіа, розбудову суспільного діалогу та запобігання будь-якої стигматизації.
Ще одним важливим аспектом є культурна реінтеграція, яка включає охорону спадщини та відновлення ідентичності, підтримку місцевих спільнот, збереження культурних традицій, захист прав корінних народів та розвиток політики пам'яті.
Стратегія також охоплює аспекти економічної реінтеграції та екологічної безпеки. Це передбачає розробку законодавчих ініціатив, спрямованих на створення спеціальних умов для стимулювання економічного відновлення, перевірку прав власності та відновлення банківської системи. Крім того, планується провести аудит значних екологічних збитків, що дозволить залучити інвестиції для реалізації проектів у сфері зеленої трансформації.
Відзначається, що український Уряд підготує та затвердить уніфікований план дій, згідно з яким державні органи в межах своїх повноважень зможуть впроваджувати зазначені заходи. У цьому плані будуть окреслені терміни виконання, відповідальні особи, а також кількісні та якісні показники, а також ресурси, необхідні для реалізації.
Було також піднято питання щодо критеріїв, які мають визначати межі колабораційної діяльності. Це питання варто врегулювати окремим законодавчим актом та внести зміни до Кримінального кодексу, адже не можна карати людей лише за те, що вони проживають на території, що підлягає окупації.
Також передбачено заснування Аналітичного центру, який буде займатися питаннями, пов'язаними з тимчасово окупованими територіями, на основі Ради національної безпеки і оборони України.
Зображення: Дар'я Свиридова, партнерка адвокатського об'єднання Azones, разом із Віталієм Бєлобровим, заступником міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України. Також на фото присутні Ольга Куришко, постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим, народна депутатка Таміла Ташева, адвокаційна директорка Центру прав людини Zmina Альона Луньова, а також голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Ключові пункти панельних обговорень: Відновлення та підготовка до звільнення територій.
На думку учасників, стратегія має бути спільною для всіх територій, але конкретні заходи повинні враховувати особливості кожного регіону та тривалість окупації. Жителі окупованих територій мають бути не просто отримувачами допомоги, а повноцінними учасниками формування державної політики. Важливо підтримувати з ними зв'язок, вивчати їхні потреби й усувати перешкоди, з якими вони стикаються після виїзду з окупації.
Заступник міністра з питань громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Бєлобров.
Пряма мова:
При розробці стратегії важливо усвідомлювати, що сценарії деокупації можуть бути непередбачуваними. Вона може відбутися як через військові дії, так і через дипломатичні переговори. В результаті такого процесу ми можемо лише пересунути лінію фронту або ж досягти стійкого миру. Кожен з цих чотирьох можливих варіантів вимагає від нас різних інституційних підходів на територіях, що повертаються під контроль.
В Національній стратегії у сфері прав людини вже тривалий час існує нагальна потреба у створенні адміністративної процедури, що стосується реєстрації народжень і смертей. Ми поки що не досягли значного прогресу в цьому напрямку. Це підкреслює важливість збору інформації від громадян про їхні труднощі, пов'язані з окупацією, походженням із захоплених територій, а також про їх зв'язки з цими територіями. Важливо не тільки збирати, а й аналізувати ці проблеми та шукати шляхи їх вирішення, адже навіть наявність стратегії з планом дій не гарантуватиме покращення ситуації. Люди з окупованих територій можуть сприйматися певними державними органами як потенційна загроза.
Основне послання полягає в тому, що реалізація цієї Стратегії повинна відбуватися відповідно до концепції форуму "Від стратегії до дії". Нам потрібно спільно розробити ефективний механізм для втілення конкретних заходів.
Альона Луньова, яка обіймає посаду директорки з адвокації в Центрі прав людини ZMINA.
Збереження української ідентичності на окупованих територіях
Обговорення зосереджувалося на тому, якими способами Росія систематично прагне викорінити українську ідентичність на захоплених територіях, використовуючи освіту, культуру, інформаційну ізоляцію та військову пропаганду серед молоді.
Зображення: Марія Суляліна, керівниця Центру громадянської просвіти "Альменда", Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу, Анаїт Хоперія, в.о. керівника Центру протидії дезінформації РНБО України, Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту, Матвій Бідний, міністр молоді та спорту України, та Катерина Рашевська, експертка з міжнародного правосуддя та юридичного аналізу Регіонального центру прав людини.
Пряма мова:
"Деколи міжнародні інституції, деколи державні інституції таврують людей на окупованих територіях, що там нібито живуть колаборанти чи російські громадяни. Я закликаю всіх перестати дивитися на наших людей як на тих, які, маючи умовно російський паспорт, представляють російську державу. І це одна з найбільших проблем у роботі щодо тимчасово окупованих територій, бо величезна кількість ініціатив там проросла спочатку через підтримку громадських організацій в Україні. А зараз вони це роблять тільки своїми зусиллями.
Я абсолютно не бажаю, щоб наше повернення додому нагадувало варязьке, ніби ми прибули зі своїми правилами. Я прагну, щоб ми поверталися як близькі, свої серед своїх, і тільки через освіту, культуру та роботу з дітьми і молоддю ми зможемо знайти відповідь на це питання.
Очільниця Центру громадянської просвіти "Альменда" Марія Суляліна та лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Наша головна мета полягає в тому, щоб створити для молоді міцну підтримку та чіткий план дій. Ми повинні довести молодим людям, які покидають окуповані території, що вони важливі для України і можуть стати невід’ємною частиною українського суспільства. Ця молодь є нашими найкращими представниками та ефективними комунікаторами.
Баланс між державною безпекою і захистом прав людей у та з окупації
Учасники дискусії розглядали питання, як після звільнення територій забезпечити відповідальність осіб, які свідомо співпрацювали з загарбниками, при цьому уникаючи застосування колективних покарань до тих, хто залишався на тимчасово окупованих землях.
Фото: Заступниця голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова, виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова, начальник відділу прокуратури АР Крим та Севастополя Єгор Рєбров, заступник голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Уле Солванг, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко та директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара
Особливу увагу було приділено законодавству, що регулює колабораційну діяльність, а також практиці його реалізації і необхідності розрізняти дії осіб, які могли зазнати фізичного чи психологічного тиску. Кожен випадок повинен розглядатися окремо, враховуючи конкретні обставини та можливості примусу. Це означає, що Україна повинна гарантувати неминучість покарання за справжні злочини, проте водночас важливо дотримуватися принципів правової держави і не відштовхувати своїх громадян, які пережили окупацію.
Заступниця голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова
Є професії, такі як прибиральниці, медики та кухарі, які працюють у навчальних закладах. Міжнародні правові норми чітко вказують, що території, які перебувають під окупацією, мають право на існування до моменту їхнього звільнення. Основна мета держави полягає в забезпеченні реалізації прав і свобод кожного громадянина. Наша боротьба спрямована на захист прав людей і громадян на всій території України, а не лише на запобігання втратам. Тому в контексті справ про колаборацію важливо пам'ятати, що їх перегляд буде неминучим у майбутньому. [...]
Люди на окупованій території -- навіть якщо вони злі, стресовані чи непоінформовані -- це громадяни України у вразливому стані. Чи є серед них люди, які щось конкретне зробили, щоб Україні було важче повернути контроль? Так, є. Ми маємо чітко розуміти і за кордоном пояснювати, що закон про колаборацію -- це не просто політична маніпуляція, як це робить Росія. Нам треба пояснювати різницю між тим, як це робить Україна та як це робить Росія".
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при ГУР МОУ Петро Яценко
Велика стратегія повинна пережити цей парламент, цього президента та всіх бюрократів — це план на багато років вперед. Можливості потрібно формувати вже сьогодні. Наприклад, у навчальних програмах спецслужб та правоохоронних органів вже відбувається підготовка фахівців, які вміють аналізувати регіональні особливості та історію. Щодо несправедливості: я виявив близько півтора десятків випадків, коли людей засуджували за колаборацію, що не завдала шкоди співгромадянам і не допомогла Росії (наприклад, працівники комунальної сфери чи водії). Статтю 111-1 слід переглянути, щоб чітко розрізняти функції та підтримку окупації України, завдану шкоду та обставини, які змусили до дій. Наприклад, у 2014 році жителі Криму не мали можливості уникнути переходу на російське громадянство. Також необхідна диференціація за рівнем посад і прозорість щодо власності та реституції. Важливо, щоб спецслужби та громадянське суспільство спільно працювали над створенням бази даних осіб, які справді скоїли злочини, щоб зменшити навантаження на суди та провести попередню фільтрацію людей, які повертаються.
Олександра Романцова, яка займає посаду виконавчої директорки Центру громадянських свобод.
Пропозиції для програми дій, спрямованої на втілення цієї Стратегії.
Учасникам форуму було запропоновано спільно розробити рекомендації за трьома основними напрямками: "Управління та відновлення публічної влади", "Політика безпеки та гуманітарна допомога для тимчасово окупованих регіонів" і "Освіта та молодь з тимчасово окупованих територій".
Зокрема, учасники казали, що підготовчий етап Стратегії має бути чітко відображений в операційному плані, а частину заходів потрібно розробляти вже сьогодні, адже від переддеокупаційної підготовки залежатимуть формат деокупації та подальша реінтеграція населення. Також лунали вимоги визначити конкретних виконавців заходів, насамперед у безпековій сфері, адже військові адміністрації формально відповідальні за безпеку, але на практиці не мають затверджених штатів і спроможності.
Також рекомендували врахувати різні сценарії, зокрема можливість розширення окупації, і специфіку регіонів, зокрема Крим і території, окуповані з 2014 року, мають різні особливості. Також для реалізації Стратегії потрібні ресурсне забезпечення й оцінка ризиків: нестача кадрів, дефіцит матеріальних ресурсів, руйнування інфраструктури, можливе незадоволення чи спротив населення після деокупації.
Учасники також наголошували на важливості розробки єдиної комплексної комунікаційної стратегії з боку держави, яка забезпечить регулярний діалог з мешканцями тимчасово окупованих територій. Це повинно включати інформування їх про актуальні політики, практики, процедури, місії та доступну допомогу.
Лунали пропозиції розвивати житлову інфраструктуру для тих, хто виїжджає, узгоджуючи це зі спроможностями громад, і підтримувати територіальні громади, зокрема релоковані, що зберігають зв'язок із ТОТ. Додатково учасники вказували на необхідності узгодити цю Стратегію зі Стратегією державної політики щодо внутрішнього переміщення, щоб вони не суперечили одна одній і враховували переселенців.
Також пропонували розвивати радіомовлення, диверсифікувати канали та технологічні рішення для інформування, а також спростити вступ до закладів освіти, відмовившись від ризикованих практик верифікації: "Під час вступу для підтвердження того, що діти вступають саме з тимчасово окупованих територій, просять прислати фото з чеком біля (російського) магазина. Вам потрібно щось пояснювати, як може виглядати ця фотографія під час фільтраційних заходів, коли в дитини взяли телефон, наприклад, у Сімферополі? Де буде та молода людина, якій Україна запропонувала довести, що вона з окупованих територій? Це біль просто. Дуже важко зараз молоді достукатися до підконтрольної території".
Також висловлювалися ідеї, що під час розробки операційного плану в освітній сфері варто залучити діючих директорів та вчителів, які протягом всього часу війни залишалися на своїх місцях. Ці фахівці мають глибоке розуміння особливостей дистанційного та змішаного навчання, а також знають про ситуацію і стан справ колег, які залишилися на окупованих територіях і не зрадили своїм принципам. Вони краще усвідомлюють потреби та переживання дітей, які наразі перебувають у цих умовах.
Виникло бажання спочатку співпрацювати з виконавцями, а лише потім представляти результати роботи над Стратегією тим, хто приймає рішення.