Без ВООЗ та ООН: як Трамп змінює правила глобальної гри на шаховій дошці.

Дональд Трамп, перебуваючи на посаді президента США лише три тижні, вже встиг зробити кілька резонансних заяв та прийняти ряд важливих рішень. Серед них – рішення про вихід країни з ряду міжнародних організацій.
Трамп підписав указ про вихід США із Всесвітньої організації охорони здоров'я у перший день другого президентського терміну. Серед причин зазначено "погане управління організацією під час пандемії Covid-19 та інших глобальних криз у сфері охорони здоров'я, нездатність запровадити терміново необхідні реформи та нездатність продемонструвати незалежність від неприйнятного політичного впливу країн-членів ВООЗ".
Офіційно США покинуть ВООЗ і припинять усі фінансові внески через 12 місяців. Експерти вважають, що такий крок, ймовірно, поставить під загрозу програми організації. Бо американці були найбільшими донорами програми.У трійку топ-спонсорів ВООЗ також входять Німеччина, Фонд Білла та Мелінди Гейтс.
Експерти оцінили, що у період з 2022 по 2023 роки Сполучені Штати внесли найбільшу частку - 1 мільярд 284,3 мільйона доларів, що становить понад 16% від загального бюджету. Прогнозується, що внески США на 2024-2025 роки досягнуть приблизно 958 мільйонів доларів, що складе 15% від загального фінансування організації.
Вихід США з ВООЗ став несподіваним поворотом подій і викликом для цієї міжнародної організації. По-перше, внески США мають вирішальне значення для фінансування програм ВООЗ, особливо у сфері реагування на спалахи захворювань, таких як епідемії вірусу Марбург та лихоманки Ебола. Головний фінансовий директор ВООЗ Джордж Кіріаку застеріг, що якщо ситуація залишиться без змін, організація може опинитися в небезпечному фінансовому становищі вже до 2026 року.
По-друге, існує ймовірність, що й інші держави можуть приєднатися до виходу з організації. Після Трампа президент Аргентини Хавʼєр Мілей оголосив про намір вивести свою країну з ВООЗ. Це рішення прийнято через "значні розбіжності в підходах до управління системою охорони здоров'я".
Третє, США можуть втратити своє світове лідерство в охороні здоров'я, зазначає доктор Ашіш Джа, колишній координатор з реагування на COVID-19 в адміністрації Байдена. У своєму інтерв'ю CNN він охарактеризував рішення Дональда Трампа як "стратегічну помилку".
"Всесвітня організація охорони здоров’я відіграє ключову роль, і після виходу США з її складу виникає політичний вакуум, який може бути заповнений лише однією державою — Китаєм," — зазначає доктор Ашіш Джа.
Він прогнозує, що за відсутності американських фінансових вливань, персоналу й досвіду, особливо у відстеженні глобального грипу, який досі залишається однією з найбільших світових інфекційних загроз, ВООЗ ослабне, а Китай, скориставшись ситуацією, отримає більше політичного впливу у світі.
Проте існує сподівання, що США можуть змінити своє рішення. За інформацією Reuters, адміністрація Трампа вивчає варіанти реформування Всесвітньої організації охорони здоров'я. Зокрема, план передбачає пошук нового керівника з числа американських фахівців.
Трамп офіційно висловив думку, що Сполучені Штати можуть знову приєднатися до ВООЗ, якщо організація "приведе справи до ладу", але не розкрив конкретні умови, які для цього знадобляться.
Президент США також має намір "покласти порядок" в ще одній організації - Організації Об'єднаних Націй.
4 лютого Трамп ухвалив рішення про вихід США з Ради ООН з прав людини та продовжив призупинення фінансування Організації Об'єднаних Націй для палестинських біженців (UNRWA).
У інформаційному бюлетені Білий дім зазначив, що Рада з прав людини "не справляється зі своїми обов'язками та продовжує служити як щит для держав, які вчиняють серйозні порушення прав людини". Вашингтон також висловив своє засудження щодо її позиції стосовно Ізраїлю.
Як і у випадку із ООН, за США одразу почали повторювати інші. Ізраїль теж вийшов з Ради з прав людини, а фінансування UNRWA призупинили Велика Британія, Німеччина, Італія, Нідерланди, Швейцарія, Фінляндія, Австралія, Канада, Естонія.
Юристка Катерина Рашевська, яка представляє Регіональний центр прав людини (RCHR) і є членом Квебекської спільноти міжнародного права, проводить аналіз рішення Трампа.
Вона зазначила, що вихід США спричинив значний резонанс у міжнародній спільноті. Проте це не призведе до саморозпуску або фінансових труднощів організації. Основним джерелом підтримки Ради можуть стати узгоджені дії її учасників, наприклад, внесення пропозицій до резолюцій та консультації з її структурами, як зазначає Рашевська у своєму блозі на 24 каналі.
Вона також підкреслює цікаву особливість.
Перед підписанням указу 4 лютого США шукали альтернативні варіанти, які, на думку деяких високопосадовців, могли б підвищити ефективність роботи РПЛ та ООН як міжнародної організації. Хоча суть цих пропозицій не є публічною, можна помітити, що низка країн, включаючи Україну, виявляє чітке прагнення вивести ООН з кризи інституційного розвитку, - зазначає Рашевська.
І саме про реформу ООН слід поговорити окремо.
Реформа ООН стала нагальною та зріла до необхідності. Організація повинна була запобігати глобальним конфліктам, але, на жаль, вони все ж виникли. Політолог Володимир Фесенко у бесіді з Укрінформом підкреслив основні виклики, з якими стикається ООН: це брак єдності щодо реформування Ради безпеки та суттєві геополітичні суперечності між її постійними членами. Не менш важливим є й статус цих постійних членів, які, користуючись правом вето, можуть зупинити будь-які зміни в ООН, якщо вони суперечать їхнім інтересам.
Проте організація виявляє готовність до змін. 22 вересня 2024 року ООН затвердила інноваційний план реформ. А 28 січня 2025 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, що закликає до реформування Ради Безпеки ООН. Цей документ передбачає розширення складу членів, новий підхід до використання права вето та перегляд функцій Генеральної асамблеї ООН.
Проте виглядає на те, що президент Дональд Трамп прагне здійснити суттєві та оперативні трансформації в ООН. Під час підписання закону про вихід з Ради з прав людини він висловив своє невдоволення щодо діяльності цієї організації.
"Вона має значний потенціал, і, враховуючи це, ми будемо й надалі її підтримувати, але їй потрібно зібратися з силами. Якщо бути відвертим, управління її справами не справляється належним чином, і вони не виконують свої обов'язки," - підкреслив він.
Голос Америки повідомляє, що, за словами президента США, Організація Об'єднаних Націй повинна приносити більш відчутні вигоди для Сполучених Штатів, і його позицію підтримують республіканці.
"Я вважаю, що є сенс оцінити роботу кожного агентства ООН та визначити, чи приносить воно користь Америці, і щоб вони прозвітували перед нами та показали, що так, приносить.[...]США повинні серйозно розібратися, чи наші подальші внески в ООН чи навіть членство в ООН є корисними для американського народу",- сказав під час слухань голова Сенатського комітету з міжнародних відносин сенатор-республіканець Джим Ріш.
Республіканці разом із Дональдом Трампом без особливих зусиль збурили світову спільноту, що змусило навіть Організацію Об'єднаних Націй перейти до нового етапу постійної тривоги, зазначає в своєму блозі для Главкому кандидат історичних наук Сергій Климовський.
"Трамп одним рухом руки повернув Америку до величі, як і обіцяв. Цієї осені він вимагатиме реформування ООН та її Ради Безпеки на Генеральній асамблеї, на що Байден натякав протягом чотирьох років," - впевнений Климовський.
Як зазначає аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Ялі, президент Штатів не вірить в ефективність міжнародних організацій. Трамп неодноразово критикував як ООН, так і НАТО, а тим більше підрозділи ООН, такі як ВООЗ, особливо під час пандемії коронавірусу, нагадує експерт в розмові з УНН.
"Отже, в даний момент ми будемо свідками подальшого процесу розбирання міжнародної системи та тих установ, які не зуміли підтвердити свою ефективність або стали помітно менш результативними, ніж у своїх початкових етапах, такими як, наприклад, Рада Безпеки або ООН в цілому," - зазначив Ялі.
Кандидат філософських наук Валентин Гладких у програмі каналу Ісландія висловлює думку, що Сполучені Штати можуть вийти за межі лише реформування ООН у своїй зовнішній політиці.