Андрусів: Ключовим є не кількість Збройних Сил України, а структура суспільства для забезпечення оборони | Еспресо
Попри те, що переговори про мирний план є не більше чим "струшуванням повітря" - одне питання особливо викликає в мене здивування: це битва за чисельність ЗСУ
У цьому питанні так мало раціонального, що іноді аж не віриться. Спочатку ніби-то, Трамп пропонував 600 тисяч, зараз ніби стало 800 тисяч, і це ніби перемога?
Отже, яка має бути чисельність Збройних Сил України?
По-перше, обговорення чисельності військ виглядає абсурдним з самого початку. Ми стартували конфлікт з армією, що налічувала близько 250 тисяч, а протягом чотирьох років мобілізували понад мільйон нових рекрутів (насправді, можливо, ця цифра ще більша).
Війна -- це не питання кількості регулярної армії, а питання мобілізаційного потенціалу, і швидкості розгортання військ. Тому ключовим для нас є не чисельність, а система ЗСУ та мобілізація.
Я вважаю, що після завершення війни кожен українець призовного віку та здоров'я повинен мати базову військову підготовку. Вони повинні бути закріплені за певними бригадами, проходити щорічні навчання та бути готовими до мобілізації з можливістю виїзду на виконання завдань протягом двох тижнів. При цьому лише невелика частина з них повинна становити діючу військову службу, в той час як решта повинні продовжувати жити в цивільному житті. На мою думку, чисельність Збройних Сил України після війни повинна повернутися до рівня 250-300 тисяч, з потенціалом розгорнути до мільйона підготовлених бійців у разі потреби протягом двох тижнів.
Ознайомтеся також: Щодо внутрішньополітичних перспектив.
По-друге, зберігати чисельність ЗСУ на рівні 800 тисяч після завершення війни є величезним ризиком для нашої економіки та державності. До початку конфлікту чисельність робочої сили складала приблизно 21,6 мільйона осіб. Враховуючи, що близько 10 мільйонів людей покинули країну, переважно з числа працездатного населення, а також великий відсоток поранених та загиблих, постає питання: хто ж буде відновлювати країну? Чи можемо ми розраховувати на допомогу з Бангладешу?
По-третє, всі забувають, що середнє "грошове забезпечення" військовослужбовця складає 20 тисяч грн. Все інше є преміями й надбавками в значних розмірах. Без бойових дій -- ця сума впаде до базової. Чи буде бажання в 800 тисяч служити за орієнтовно 500 дол.? Маю великий сумнів.
По-перше, наша війна відкриває абсолютно нові горизонти у веденні бойових дій — це ера дронів і роботизованих систем. Хоча люди залишаються важливим елементом військових операцій, їхня роль поступово знижується. Отже, суть питання полягає не в чисельності військ, а в технологічних можливостях і рівні забезпечення. Вісімсот тисяч військових без належних систем протиповітряної оборони, авіації та далекобійної артилерії — це не вирішує проблеми. Тому необхідно формувати бачення Збройних Сил України на наступні 10 років після війни, а не зосереджуватись на кількісних показниках.
На завершення варто підкреслити: ключове значення має не кількість, а ефективність організації суспільства задля забезпечення захисту. Важливо, скільки людей готові швидко стати до лав. У зв'язку з нашим ворогом, ми повинні бути постійно готовими до оборони та протистояння, залучаючи все суспільство. Саме так ми і діємо в даний момент.
Джерело можна перефразувати як "витік" або "початок". Якщо вам потрібно більш детальне переформулювання або контекст, будь ласка, уточніть!
Про автора. Віктор Андрусів — політичний і громадський діяч, аналітик і автор статей.
