Андрусів: Трамп уперше визнання України як складової західного світу | Еспресо

Дійшли руки до нової Стратегії національної безпеки США

Ще раз переконався, що більшість ЗМІ переживає стадію глибокої деградації, нагадуючи учасників ЛГБТ-параду, які свої особисті враження подають як істину в останній інстанції. Перш ніж надати свій аналіз цього документа, хочу ще раз зазначити: я не є прихильником Трампа. Проте, я відчуваю більше симпатії до нього, ніж до лицемірної та нездатної ліволіберальної еліти, що захопила Захід, організувавши "глобальну оргію месіанства" на кошти США, створивши борги в розмірі 38 трильйонів доларів і знецінивши долар на 80%. Саме ця бездумна, сексуально стурбована еліта сприяла формуванню Росії та Китаю, що зрештою призвело до війни.

Я вважаю, що краще мати справу з Трампом, який неприємний, але конкретний, а ніж з облудливими підлими політиками, які на словах стоять за нас горою, а за фактом не спроможні ні зброю нам купити, ні російські активи конфіскувати, ні перестати купляти російські газ і нафту.

Нова стратегія національної безпеки є одним із найбільш детальних стратегічних документів, які я мав можливість ознайомитися за останні 15 років. А я ознайомився з багатьма. Однак, відверта схвальність на адресу Трампа не надає цьому документу належної ваги. У ньому є розділ, присвячений "Трамповому доповненню до доктрини Монро", що відсилає нас до Рузвельта, який у 1904 році вніс свої зміни. Для тих, хто не знає, доктрина Монро закріпила за США контроль над обидвома Америками і окреслила межі між США та Європою. Рузвельт доповнив цю доктрину правом втручання в справи незалежних країн обох Америк на користь США.

Читайте також: А де наша стратегія національної безпеки?

А ось як виглядає доповнення Трампа.

1. У цьому документі окреслено, що зона відповідальності США охоплює Західну півкулю. Це включає Латинську Америку, Європу (без Російської Федерації), Індію (хоча тип відносин ще потребує уточнення), а також країни Західного Тихого океану (зокрема Японію та Південну Корею) та регіон Південного Тихого океану (Тайвань, Австралія). Усі інші території не підпадають під їхню юрисдикцію.

2. США відкидають політику транснаціоналізму, домінування транснаціональних організацій, а визначають головним суб'єктом політики -- нації. Прямим текстом написано -- пріоритет націй. Відповідно, навіть в зоні своєї відповідальності вони хочуть розбудовувати рівноправні, взаємовигідні стосунки з країнами, де всі будуть брати свою частку відповідальності за економічний ріст і безпеку.

3. Стратегія США в Західній півкулі "Залучати й розширяти". Залучати -- це політика активізації союзників в боротьбі з нелегальною міграцією, торгівлею наркотиками та підвищення стабільності на суші й морі. Розширяти -- це будувати нові партнерства в рамках Західної півкулі, підвищуючи роль США як економічного та безпекового партнера.

Досліджуйте також: Стратегія національної безпеки США: Ми маємо значення, проте не є в епіцентрі уваги.

4. Мир через силу -- Трамп переходить до політики стримування на зміну політиці інтервенціонізму. Разом з цим, це не стосується відмови від війни, навпаки при виявленні загрози інтересам США -- військове втручання має бути швидким.

Але здебільшого загроз має бути менше, в умовах, коли США зберігають перевагу над іншими в силі. Баланс сили -- США не можуть допустити, щоб з'явилась сила, яка буде загрожувати американським інтересам.

У документі ще багато цікавого, що змінює політику США на 180 градусів, наприклад, кінець пріоритетності Близького Сходу як джерела енергетичної безпеки. Ключове чому я вважаю даний документ і відповідну політику важливими: всі імперії розвалювались через бажання розширятись, не вирішивши внутрішні дисбаланси. Трамп фактично рятує американську імперію, припинивши розширення, окресливши межі, і сфокусувавшись на вирішенні дисбалансів.

Чому цей документ позитивний для нас? Фактично вперше у світовій історії Україна визнана частиною Західної півкулі, а не Азії. Прямим текстом сказано, що відбудова України і її виживання як держави є в ядрі інтересів США. Щодо РФ, то документ взагалі не визначає нічого, окрім досягнення стратегічної визначеності та стабілізації відносин, але сказано це в контексті посилення Європи.

Витоки

Про автора. Віктор Андрусів — політичний і громадський діяч, аналітик та автор статей.