Андрусів: Путін розпочне переговори про мир у березні 2026 року | Еспресо
Важливо усвідомити, що те, що ми вважаємо невдачею, кардинально відрізняється від того, як це сприймають росіяни.
Бідність не призведе до катастрофи для росіян, адже вони зможуть витерпіти труднощі. Справжньою катастрофою для них є відсутність можливості впливати на світову політику! Це усвідомлення того, що вони перестали бути глобальною державою, є для них справжнім ударом!
Путін розпочав війну не лише через своє вторгнення, а скоріше через вимогу визнати російські претензії на свій вплив та повернути НАТО до стану 1997 року. У грудні 2021 року він не став висувати вимоги Україні, а адресував їх "колективному Заходу". Це стало відповіддю на травматичний досвід 90-х, коли Росія перебувала в слабкому становищі, і "підступний Захід" скористався цим моментом. Слабкість тут не означала бідність, а вказувала на неспроможність захищати свої національні інтереси.
Дозвольте навести приклад: Британія вийшла з Другої світової війни з статусом переможця, але втратила свою імперську велич. Конфлікт так втомив країну, що вона потрапила в тривалу економічну стагнацію, яка тривала близько тридцяти років. Вершиною цього періоду стали масові відключення електрики в 1973-1974 роках та впровадження триденного робочого тижня на підприємствах через енергетичну кризу. Лі Куан Ю згадував, як він просив британців залишити військовий контингент у Сінгапурі на кілька років, але вони не мали для цього жодних ресурсів. Все це відбувалося на фоні вражаючого економічного зростання в Європі. Британія втратила статус глобальної сили.
Читайте також: Росія не має наміру укладати будь-яку мирну угоду.
Путін опинився на порозі складної ситуації. Економічна криза в Росії далеко не призвела до голоду, і навіть це не зупинить його. Проте всі ознаки вказують на те, що перед нами системна проблема, яка може затягнутися на роки. Санкції дають свої результати, але їхній вплив відчутний лише в довгостроковій перспективі. І ось починають з’являтися перші тривожні знаки. У цьому році економіка Росії зросте максимум на 0,5%, можливо, й на 0,7%. Для порівняння, у 2024 році зростання становило 4%. Найбільша нафтогазова компанія Роснефть зафіксувала чистий прибуток зі зниженням на 14%, а за дев'ять місяців цього року – вже на 70%. Уралвагон, провідний виробник танків, звільняє до половини своїх працівників, що свідчить про значне падіння замовлень. По всій країні скорочують виплати за контрактами в рамках СВО з 2-3 мільйонів до 500-800 тисяч рублів.
Тепер уявіть, що на тлі цих колосальних проблем в економіці, Путін має знову зібрати армію в 300 тисяч, озброїти їх, екіпірувати, виробити десятки тисяч шахедів (ціна одного - 100 тисяч дол.), сотні ракет (ціна від 2 млн дол.), і це все в умовах падіння економіки, росту цін, і кризи нафтогазових доходів. Якщо ми вже завдали йому значної шкоди цього року, то з чим він буде наступний закінчувати? Нагадаю, що в цьому році він якраз і воював завдяки росту у 2024 му, а продовжувати такий масштаб у 2026 на фоні цього падіння? І це ще треба ж буде на сотні мільярдів відбудовувати армію і захоплені території після війни.
Ні, я не хочу сказати, що він недостатньо хворий, щоб продовжити воювати.
Читайте також: О системних недоліках Росії.
Я роз'яснюю, що в березні наступного року він опиниться перед вибором: отримати Донбас і оголосити про успіх, але при цьому стати регіональною державою. Або ж він може обрати мирний шлях, відновивши співпрацю із Заходом.
На відміну від багатьох інших, я вважаю, що Путін найбільше турбується про те, що станеться після його відходу з життя. Для нього усвідомлення того, що Росія знову опиниться в занепаді, є набагато більшою тривогою, ніж те, що він не зміг повністю контролювати Донбас.
Чому саме березень? Я не вважаю, що Путін буде готовий відмовитися від своєї головної вимоги — повернення Донбасу до березня. Наразі частина його стратегії полягає в тому, щоб знищити нашу енергетичну інфраструктуру і змусити нас підкоритися його умовам. Тому він має намір здійснити ці дії до завершення зими. Якщо ми витримаємо, то в березні він втратить ще одне своє сподівання.
Наразі він, напевно, грає на публіку, демонструючи свою готовність боротися до останнього -- адже це елемент переговорного процесу. Проте насправді, питання війни він зможе вирішити лише в березні. Тільки тоді стане зрозуміло, яке рішення він ухвалив.
Витоки
Про автора. Віктор Андрусів – це політичний і громадський діяч, аналітик та автор статей.