Андрій Парубій з молодості взяв собі прізвисько "Вовк".
31 січня Андрій Парубій мав би відзначити свій 55-й день народження. Це знакова дата, але, на жаль, він не дожив до неї...
За кілька тижнів до трагічного інциденту я зустріла Андрія на вулиці Єфремова. Того дня я йшла пішки на роботу, а він повертався зі спорткомплексу, де займався плаванням. Як згодом дізналася від його батька, Андрій нещодавно страждав від серйозних проблем зі спиною і проходив лікування, а лікар порадила йому займатися плаванням. Тому, коли він був у Львові, часто відвідував басейн, розташований неподалік від його дому.
Ми поспілкувались декілька хвилин, адже давно не зустрічались, і вирішили, що згодом проведемо інтерв'ю...
...Новина про вбивство Андрія вразила до глибини душі. Це була субота, останній уікенд літа. Я чітко пам'ятаю свої відчуття, коли дізналася про цю жахливу подію: ніби зупинився час, відчуття безвиході, справжній шок. Мій розум відмовлявся сприймати реальність. Як таке можливо?! У світлий день, на затишній вулиці Львова, в місті, що знаходиться за тисячу кілометрів від лінії фронту, жорстоко вбивають видатного українського політика...
Я не сумніваюся, що за цим вбивством стоїть Росія. Андрій став символом двох революцій, втіленням боротьби проти диктатури Януковича та здачі України під вплив Кремля. Як голова Верховної Ради України, він зумів ініціювати ухвалення ключових законів, які стали основою для побудови незалежної держави.
Цей фільм-спогад я присвячую світлій памʼяті великого українця.
Батько Андрія, а також його рідний брат згадують найпамʼятніші епізоди з його дитячих та юнацьких років. Адже саме дитинство та атмосфера, в якій зростав, значною мірою формують особистість. Андрій з юності був безстрашним і справедливим. Він мав далекоглядне, стратегічне мислення. Коли сталося "ГКЧП", Андрій разом із побратимами зі "Спадщини" ходив по Карпатських селах і піднімав людей на партизанську боротьбу... Коли Україна здобула незалежність, Андрій казав: "За справжню Україну нам ще довго доведеться боротися". Все своє життя він присвятив цій боротьбі. Україна була для нього найвищою цінністю. Ворог не міг йому цього пробачити.
Андрій Парубій також творив прекрасні вірші, захоплювався збором грибів у Карпатських лісах та мріяв разом із братом заснувати сироварню.
Як це зазвичай трапляється, лише після відходу з життя українці починають усвідомлювати, яку виняткову особистість ми втратили. Невиправна втрата...
Підписуйтесь на канал, щоб не пропустити нові відео!
