Анастасія Зазуляк, "24 канал": Ми впевнені, що існує "здоровий клікбейт", який не має жодного стосунку до обману.

Головна редакторка сайту "24 каналу" -- про штучний інтелект, команду та чому важливий Світан.

Чому соціальні мережі втратили свою ефективність у залученні трафіку на сайти? Що таке "здоровий клікбейт" і чому "24 канал" публікує гороскопи та прогнози полковника запасу Романа Світана, які, як правило, не здійснюються? Ці та багато інших питань обговорила "Детектор медіа" з головною редакторкою "24 каналу" Анастасією Зазуляк.

-- У серпні минає три роки, як ви очолили редакцію сайту "24 каналу". Які ключові завдання ви ставили собі, коли стали головною редакторкою? Як змінилася ваша візія за цей час?

Я працюю на сайті "24 каналу" з 2018 року. Офіційно стала головною редакторкою в серпні 2022 року, під час повномасштабного вторгнення, хоча насправді виконувала ці обов'язки ще раніше. З початком великої війни моя відповідальність значно зросла, а серйозні виклики почалися вже в лютому. Найголовніше для мене тоді було зберегти нашу команду, яка налічувала близько 100 осіб. Як і багато інших медіа, ми втратили всі рекламні контракти.

Водночас, критично важливим було швидке інформування населення. Ми настільки погрузилися в цей процес, що протягом перших трьох-чотирьох днів майже не відпочивали. Частину команди евакуювали до Львова, працюючи без вихідних.

На початку своєї кар'єри в ролі головної редакторки я визначила кілька ключових цілей. З часом моя концепція адаптувалася до змін у світі та редакційному середовищі. Проте головна задача залишилася незмінною: зберегти команду. І я пишаюсь тим, що нам це вдалося — ніхто не покинув колектив, ми просто змінили деяким колегам специфіку їхньої роботи.

Зараз моя мета -- зростання й успіх команди, а отже й бренду. Також важливим залишається якісне, оперативне інформування. Але якщо на початку це було просто інформування, то тепер ми займаємось і соціальними проєктами, і журналістськими розслідуваннями. Моя візія лишилася тією ж, просто її межі розширилися відповідно до нашої нової реальності.

Скільки зараз співробітників працює над сайтом? Яким чином вдається управляти таким великим обсягом контенту в умовах стресу? Чи існують у вас програми, які підтримують редакційну команду та допомагають їм відновити сили?

На даний момент у нас вже більше 130 членів команди, і це без врахування фрилансерів та співпраці з іншими журналістами. Ми невпинно розвиваємося, і це приносить мені велику радість.

У нашій команді працює 16 менеджерів, що формують 16 спеціалізованих груп за різними напрямами, які ви можете знайти на нашому веб-сайті: економіка, спорт, технології, розваги, політика, військова сфера та інші. Одна з команд займається підбором ексклюзивного контенту з нашого каналу — ми ретельно відбираємо матеріали, які будуть цікаві нашій аудиторії, адже вона відрізняється від глядачів телебачення чи користувачів YouTube. Наприклад, наші читачі особливо цікавляться військовими темами, зокрема історіями бійців та командирів. Окрема команда адаптує цей контент у текстовий формат для нашого веб-сайту.

Ключ до ефективної роботи з таким обсягом інформації - це досвідчені лідери команд. Усі наші керівники - колишні редактори, які пройшли шлях від новинної стрічки до управлінських позицій. Це дозволяє їм глибоко розуміти всі аспекти процесу: вони знають, де виникають труднощі і де є можливості для вдосконалення. Для нас це має величезне значення; ми завжди віддаємо перевагу менеджерам, які розвинулися в середовищі нашої команди, замість того, щоб залучати фахівців ззовні редакції.

Фото: Команда сайту 24 каналу

Я теж починала як редакторка стрічки новин сім років тому. Потім стала випусковою, заступницею головної редакторки -- і вже згодом очолила редакцію. У нас немає необґрунтованих "стрибків" -- усі проходять поступовий шлях і знають усі деталі процесу.

Ми маємо представників у різних куточках України: в Одесі, Дніпрі, Харкові, Києві та Львові. Завжди в курсі справ наших людей, готові прийти на допомогу. Наприклад, після великої атаки на Київ ми надали можливість отримати оплачуваний вихідний тим, хто цього потребував.

Ми також долучилися до ініціативи Mental Support for Media. Висловлюємо вдячність координатору Андрію Сидоренку — незважаючи на велику кількість учасників, ми знайшли своє місце в цій програмі. Більше 50 наших колег мали можливість прослухати лекції, приєднатися до чату та поспілкуватися з психотерапевтами.

Наша концепція полягає не в тому, щоб працювати зі страхом не досягти KPI, а в прагненні не підвести команду. Це сприяє зміцненню взаємин всередині колективу.

-- Яка наразі місячна відвідуваність сайту?

Ми аналізуємо ці показники, адже саме вони впливають на наші рішення. Хоча ми покладаємось на здоровий глузд, аналітичні дані дозволяють нам визначити, які теми чи категорії користуються найбільшим попитом. Відтак, ми збільшуємо кількість новин у цих сферах.

Наприклад, у червні наш веб-сайт зафіксував 67 мільйонів переглядів сторінок. Однак головним показником є кількість унікальних відвідувачів, яких ми називаємо "уніками". За цей місяць у нас було 15 мільйонів таких читачів, які відвідали сайт і ознайомилися з його контентом.

Середньомісячний трафік становить близько 70 мільйонів переглядів, що в річному вимірі складає приблизно 830 мільйонів. Ці показники варіюються залежно від актуальності новин та різних факторів, таких як зміни в алгоритмах Google, SEO та інші. Щомісяця ми отримуємо приблизно 10 мільйонів унікальних відвідувачів.

-- Як у розвитку сайту допомагають соцмережі та скільки людей над цим працює? Звідки ваш головний трафік?

Соціальні мережі раніше слугували потужним джерелом трафіку, і безліч сайтів формували свої стратегії, спираючись на це. Нині ж ситуація кардинально змінилася: вони перестали бути основним джерелом трафіку і перетворилися на важливу складову бренду — зв'язок між редакцією та аудиторією.

Єдиний, хто ще трохи дає трафік -- це фейсбук. Але навіть він з одного з трьох провідних джерел опустився до шостого-сьомого місця. Нині з фейсбуку ми отримуємо лише близько 5% трафіку на сайт.

Причиною цього є зміни в алгоритмах. Meta та інші соціальні мережі надають пріоритет контенту, що розважає, тоді як політичні та новинні матеріали часто підлягають зниженню видимості або навіть блокуванню. Існували випадки, коли ми втрачали бюджет на рекламу у Facebook на пів року лише через згадку слова "Азов". Ми мали діалоги з Міністерством цифрової трансформації, Meta, Google, оскільки ситуація була абсолютно неадекватною.

Раніше управління соціальними мережами покладалося на 3-4 осіб, причому одна людина могла вести як Instagram, так і Facebook, або ж Instagram і Telegram. Наразі ж команду, яка займається соціальними мережами "24 каналу", складають вже 12 спеціалістів.

Ми представлені на Facebook, Telegram, Instagram, TikTok, Threads, WhatsApp, Viber, SI8 та ще одному каналі на Facebook. Кожен з цих каналів адмініструє окрема особа. Наша команда в соціальних мережах перетворилася на цілковиту диджитал-редакцію під керівництвом Яромира Вдовича.

Снимок: Яромир Вдович

Загалом близько 60 людей займаються соцмережами інших проєктів холдингу. Наприклад, ми перші за кількістю підписників у тіктоку серед українських медіа. У червні -- 38 млн переглядів. Вотсап-канал став першим верифікованим серед українських медіа -- процес складний, але ми це зробили.

Загалом, соцмережі -- це про впізнаваність бренду, про такі окремі великі напрямки, які варто розвивати, на які не можна заплющувати очі, тому що люди черпають усе більше звідти інформації.

А як щодо цих 38 мільйонів переглядів у ТікТок? Чи призводять вони до переходів на сайт?

Ми розмірковували над тим, як можна перетворити популярні перегляди в TikTok на трафік для нашого сайту. Але, на жаль, це не спрацьовує. Це зовсім інша платформа з власними механізмами та алгоритмами.

У TikTok існує специфічна аудиторія, здебільшого молодь до 35 років, яка активно взаємодіє з контентом, хоча серед користувачів є й люди старшого віку. Це створює для нас можливість налагодити більш тісний зв’язок з цією групою. Проте сайт не отримує трафік безпосередньо з TikTok. Команда TikTok адаптує деякі матеріали з нашого сайту у вигляді коротких відео, і це приносить результати, незважаючи на відсутність прямих переходів. Адже ця аудиторія має інші уподобання — більше зосереджена на візуальному контенті.

Яким чином SEO-оптимізація позначається на контенті та структурі новин? Якщо ваш сайт приносить прибуток, поділіться, будь ласка, деталями вашої бізнес-моделі.

SEO займає важливе місце в нашій редакційній структурі. За цю сферу відповідають мої заступниці, Наталя Боднар і Вероніка Гавриленко. Проте, ми дотримуємося принципу, що всі редактори повинні володіти навичками роботи з SEO. Саме тому на етапі стажування кожен проходить навчання та практичні заняття. Ми організовуємо це безкоштовно, щоб кожен зрозумів сутність SEO та його важливість.

Фото: Наталя Боднар

Звісно, SEO впливає на формування новин, але в нас є "червоні" лінії. Ми орієнтуємося на те, що цікавить людей -- що гуглять, що в трендах, і щодня аналізуємо простір. Тому ми публікуємо не лише подієві новини, а й рецепти, інструкції, нагадування, пояснення законодавства.

Проте, ми керуємося не лише попитом, а й здоровим глуздом. Тому на нашому ресурсі ніколи не з'являться прогнози астрологів чи поради тарологів щодо війни, так само як і небезпечні "лікувальні" рекомендації на кшталт "як самостійно видалити кондилому". Існує стереотип, що на сайті "24 каналу" є секція з тарологом, який прогнозує, коли закінчиться війна. Ми не публікуємо інформацію, що може бути небезпечною, навіть якщо це активно шукають користувачі.

Ми створюємо новини, орієнтуючись на різні запити. Наприклад, під час сезону полуниці багато людей шукають інформацію про догляд за нею, і ми намагаємося задовольнити цей інтерес у наших статтях, використовуючи відповідні ключові слова. Проте такі матеріали не публікуються на основному сайті, а розміщуються в окремих рубриках, як-от "Поради".

Раніше основні потоки трафіку надходили з соціальних мереж, але тепер ситуація змінилася, і ми отримуємо їх через Google. Це має велике значення для нас, оскільки наш бізнес повністю залежить від рекламних доходів. Чим більше трафіку, тим більше шансів на заробіток, розширення команди, виплату премій та реалізацію нових проектів. Ми не залучаємо грантові кошти — можливості отримати їх обмежені лише для окремих журналістів через спеціалізовані заявки.

Наша бізнес-стратегія ґрунтується на наявності трафіку, завдяки якому ми пропонуємо простір для комерційних ініціатив і співпрацюємо з партнерами. Таким чином, SEO є для нас ефективним інструментом для залучення аудиторії та встановлення партнерських взаємин.

Яким чином війна змінила цю бізнес-модель?

Ми зазнали втрат приблизно 15 комерційних проєктів, проте мали фінансовий резерв, що дав змогу витримати півроку. Це допомогло нам зберегти команду. Згодом ситуація покращилася: рекламодавці почали повертатися, і ми змогли відновити реалізацію проєктів.

На сьогоднішній день обставини стали навіть сприятливішими, ніж до початку повномасштабного вторгнення: відновили співпрацю давні партнери, а також з'явилися нові.

Я точно не скажу, скільки зараз у нас комерційних проєктів, але їх близько 20, можливо, й більше. Поясню, що для нас комерційний проєкт. Умовно, у нас є рубрика на основному домені, яка відповідає на певні запити. Наприклад, зараз дуже гуглять, де відпочити в Україні. Через мобілізацію менше їдуть за кордон, багато військових із сім'ями хочуть відпочити, тому пошук в межах країни зараз -- топ.

Ми знову запустили нашу рубрику подорожей, яка деякий час не функціонувала, і вже спостерігаємо приріст трафіку на 80%. Це свідчить про те, що потенційні рекламодавці, такі як туристичні агенції або транспортні компанії, можуть зацікавитися цією рубрикою. Ми підписуємо контракт, ведемо рубрику, додаємо інформацію про спонсора, і так реалізується співпраця з усіма комерційними розділами.

Коли термін дії контракту завершується, ми можемо продовжити публікацію рубрики, якщо вона приносить трафік, і залучити нового партнера. Це основа нашої бізнес-моделі. Рекламодавці зазвичай обирають платформи з наявною аудиторією. Проте є випадки, коли партнер бажає мати свою рубрику — в такому разі ми займаємося її створенням, розробляємо контент-плани та підбираємо редактора. Обидва варіанти є ефективними для нас.

Якою мірою слухачі залучені до прослуховування аудіоновин?

Це неймовірно цікава ініціатива. В реалізації проекту активно бере участь моя заступниця Вероніка Гавриленко, яка наразі очолює окремий підрозділ, що займається озвучуванням. Ми були приємно здивовані, дізнавшись, що аудиторія активно споживає новини. Лише в червні ми зафіксували 1 872 540 прослуховувань. Люди слухають наші новини як на сайті, так і через CarPlay. Ми також впровадили можливість "слухати новини" у додатку "24 каналу". Наприклад, 29 червня ми досягли 72 000 слухачів. А з грудня 2024 року ми перевищили 10 мільйонів прослуховувань.

Фото: Вероніка Гавриленко

В нашій роботі ми застосовуємо штучний інтелект, проте контроль над усім процесом залишається за редактором. Нещодавно ми досягли рекорду — озвучено 97% новин (256 з 263). Користувачі, які відвідують наш сайт, мають можливість обирати: читати статті чи слухати їх. Вірогідно, що люди втомилися від великої кількості тексту, тому ми плануємо активно розвивати цей формат.

Щодо впливу на трафік: щоб послухати новину, все одно треба на неї зайти, тож перегляд зараховується. З карплеєм трохи інакше, але загалом ми бачимо інтерес і приріст. Просто ще замало часу для повноцінного аналізу, але це працює.

Спільно з журналістами порталу ви запустили ініціативу "Свої", присвячену переселенцям, але останні оновлення були зроблені ще в 2023 році. Чи планується відновлення цього проєкту, або які інші важливі соціальні ініціативи були реалізовані за цей період?

Проєкт "Свої" став першим масштабним ініціативою, яка з'явилася після початку повномасштабної агресії. Раніше ми обмежувалися лише новинним потоком — всі інші формати, в тому числі комерційні SEO-рубрики, були призупинені. Вся команда редакції зосередилася на оперативному висвітленні подій.

Проект "Свої" зародився у Львові, куди переїхала деяка частина нашої редакції. Ми регулярно зустрічали людей, які залишили свої домівки, і були свідками їхніх різноманітних історій, об'єднаних спільною причиною – війною. Таким чином, виникла ідея цього проєкту – щоб надати голос тим, хто його потребує, привернути увагу до їхніх переживань та запропонувати підтримку.

Було два сезони. Перший ми реалізували у редакційній манері, оскільки прагнули поділитися цими історіями. Другий сезон вже проходив за підтримки міжнародного партнера. Загалом ми представили 87 оповідей з різних куточків країни. Насправді, таких історій могло бути значно більше. Проте в один момент ми усвідомили, що вже охопили велику кількість життєвих нарисів, які так чи інакше переплітаються між собою. Коли нам здалося, що ідеї вичерпалися, ми вирішили завершити цей проєкт. Це не сталося через брак зацікавленості — навпаки, зв'язок із нашими героями залишився, ми продовжуємо слідкувати за їхніми життєвими шляхами. Але цей досвід став основою для нових соціально важливих проєктів, якими ми займаємося сьогодні.

Перший проєкт називається "Війна, любов і терапія". Його творець, Анастасія Лукашевська, є редактором у сфері економіки, проте її активно цікавлять питання психології в умовах війни. У нашому проєкті немає фіксованого графіка публікацій — ми прагнемо випускати один матеріал щомісяця, але це залежить від наших співрозмовників, героїв та психотерапевтів, з якими ми ведемо бесіди.

Фото: Анастасія Лукашевська

Проєкт -- це цикл глибоких інтерв'ю з військовими та психологами про виклики, з якими ми стикаємося під час війни. Ми всі, на жаль, стали травмовані, але не всі йдуть до психотерапевта чи готові говорити з рідними. Люди шукають відповіді в інтернеті, але інколи, щоб знайти щось справді корисне, потрібно багато зусиль.

Ми спілкуємося з військовими та їхніми близькими, а потім звертаємося до психотерапевта, щоб проаналізувати, чому виникають різні емоції. Кожна стаття стає своєрідною терапією для тих, хто не має можливості відвідати спеціаліста, але прагне пізнати себе краще.

Ще один проєкт під назвою "Життя після втрати" реалізується під керівництвом Тетяни Кривішин, яка очолює відділ ексклюзивів. Ця ініціатива виникла в редакції з метою обговорення емоційних переживань людей, які втратили близьких під час повномасштабного вторгнення.

Зображення: Тетяна Кривішин

Ми спілкуємося не лише з родинами військовослужбовців, а й, наприклад, з матерями та батьками, які пережили втрату своїх дітей. Це проєкт, присвячений вивченню того, як люди справляються з горем, як вони переживають цю важку емоцію та які відчуття їх супроводжують. Хоча це морально дуже складна тема, вона знайшла широкий резонанс у суспільстві. У моменти втрати люди зазвичай шукають подібні історії, щоб зрозуміти, що їхні емоції – це нормально, і щоб знайти хоч трохи надії.

Ми також зосереджені на ще двох ключових напрямках. З моменту початку повномасштабної агресії ми активно займаємося створенням аналітичних матеріалів, пояснювальних статей та інтерв'ю, аби роз'яснити складні питання.

Зображення: Костянтин Довгань

У нашій редакції працює команда талановитих авторів: міжнародник Костянтин Довгань, кореспондентка з Брюсселя Софія Назаренко, Іван Магуряк, який спеціалізується на військових питаннях, та Лев Шевченко, експерт у сфері технологій.

Після завершення служби Микита Комар повернувся до редакції "24 каналу". Раніше він працював військовим журналістом на передовій. Наразі Микита аналізує іноземні медіа та вивчає політичні процеси в США, Китаї та на Близькому Сході.

Другий аспект нашої роботи — журналістські розслідування. Протягом останніх двох років наша невелика команда займається вивченням злочинів, скоєних Росією, а також проблемами всередині України. Основна увага зосереджена на аналізі дампів, тобто зламаних електронних поштових скриньок російських громадян. Ми ретельно досліджуємо ці дані, співпрацюємо з українськими спецслужбами та оборонними структурами, передаючи їм важливу інформацію, яку здобуваємо.

Над розслідуваннями працюють двоє анонімних журналістів, а також Мар'ян-Сергій Чупак, який пише на внутрішньоукраїнську тематику -- корупційні ризики, тендери тощо. Він є автором розслідування про підсанкційного Владислава Ряшина. Матеріал викликав резонанс і зараз СБУ розслідує справу щодо нього.

Серед найрезультативніших розслідувань -- матеріал про новий авіаносець, який будує Росія. Ми мали документи, етапи будівництва, відповідальних осіб -- усе це долучено до кримінальних проваджень СБУ. Також ми публікували докази щодо виробництва "шахедів", знімки заводів і передавали цю інформацію Силам оборони.

Зображення: Мар'ян-Сергій Чупак

Які саме види контенту генерують найбільший трафік, і чи відповідає це вашому розумінню того, що є найсуттєвішим?

-- Найбільше читають новини про війну, мобілізацію, погоду, гучні політичні, шоубізнесові чи корупційні скандали. Особливо активно читають про ракетні атаки -- найбільше в Києві та на заході країни, бо там це рідше і ближче до особистого досвіду.

Також аналізуються заяви ключових фігур, але лише ті, що мають важливість. Щодо міжнародних питань, на перший план виходить Трамп. Економічні теми також займають важливе місце: пенсії, соціальні виплати, зарплати. Коли ми обговорюємо ці питання разом з економістами, це викликає великий інтерес у читачів.

Ексклюзивний репортаж 24 каналу з території Курщини.

Існують специфічні теми, які демонструють вражаючі результати. Серед них – спорт, зокрема бокс та постать Олександра Усика. Ми провели оновлення у спортивній редакції, залучивши нового керівника – Михайла Гему – та створивши посаду журналіста для виробництва ексклюзивного контенту. Ця сфера в Україні є недостатньо дослідженою, що робить її дуже перспективною.

Ще одна затребувана рубрика – освітня. Ми започаткували проєкт "Як належить говорити українською", який веде журналістка з філологічним фоном. Щодня ми ділимося короткими порадами – це легко сприймається, але водночас дуже цікаво.

Водночас ми бачимо, що інтерес до воєнної теми знижується. Люди втомилися, психологічно не витримують постійного стресу, і тому повертаються до тем, які цікавили їх до вторгнення: розважальний, порадницький контент, побутові речі. Попри це, війна залишається нашим пріоритетом, але ми не ігноруємо інші потреби аудиторії. Якщо ми не відповімо на запит користувачів, це зробить конкурент.

-- Чому на сайті "24 каналу" досі можна знайти астрологічні матеріали -- гороскопи, передбачення? Або прикмети? Чи вважаєте ви корисною таку інформацію для читачів сайту?

-- У нас немає тарологів, карт чи ворожінь -- ми такого контенту не створюємо. Але гороскопи справді є, і вони публікуються лише у спеціальних рубриках, не на основному домені сайту. Ці тексти -- легкі, позитивні, без страхітливих заголовків. Наприклад, ми можемо написати: "Кому пощастить у коханні наступного тижня", але не "три знаки, яким не вижити".

Кожен гороскоп супроводжується важливим застереженням: він призначений виключно для розваги, не має наукового обґрунтування і не слугує основою для прийняття життєвих рішень. Ця умова є для нас надзвичайно важливою. Подібні матеріали можуть привертати певну увагу, адже гороскопи активно шукають в Інтернеті, але ми чітко розмежовуємо їх від журналістського контенту.

Окрім цього, ми досліджуємо традиції, свята та прикмети, надаючи детальні пояснення. Наприклад, до святкувань Івана Купала або Різдва ми готуємо матеріали, які розкривають витоки обрядів, значення символів і багато іншого. Іноді залучаємо експертів, таких як священнослужителі, щоб розмежувати міфи та справжні традиції.

У вітчизняних медіа активно обговорюють тему клікбейту. Наприклад, "24 канал" на YouTube регулярно вдається до заголовків, що містять такі слова, як "Терміново!", "Важлива заява!", а також використовує різноманітні символи, як-от блискавки. Які критерії для вас визначають межу між привабливим заголовком і маніпуляцією?

-- Ми не застосовуємо ті ж заголовки, що й на YouTube -- у нас зовсім інша редакційна політика з власними правилами. Платформа має свої алгоритми, і тому клікбейт там стає вимушеним кроком. Проте я не займаюся YouTube, тому обмежуся лише нашим сайтом.

У нашій редакції ми приділяємо значну увагу розробці заголовків, навчаючи авторів та організовуючи тренінги. Адже якщо заголовки нецікаві, читачі просто не звернуть на них уваги. Ми віримо у "корисний клікбейт", який не має нічого спільного з обманом.

Ми дотримуємося чотирьох основних принципів при створенні заголовків: ясність, зрозумілість, достовірність та інтрига. Інтрига не є маніпуляцією, а лише способом зацікавити читача, не розкриваючи всю інформацію в заголовку, щоб спонукати його ознайомитися з матеріалом. Ми ніколи не обіцяємо в заголовку те, чого не знайдеться у тексті.

Цифри, слова "фото", "відео", формат питання-відповіді -- усе це працює добре. Але це теж частина нормального клікбейту, навіть якщо часто його так не називають. Ми не пишемо "це підірве ваш мозок", але можемо зробити заголовок типу "п'ять способів розв'язати проблему" -- це ок.

Безумовно, не всі новини потребують клікбейтних заголовків. Наприклад, інформацію про ракетні удари чи трагічні події ми представляємо без зайвого драматизму — важливим є лише сам факт. Клікбейт, у свою чергу, ми використовуємо переважно у матеріалах на теми лайфстайлу, порад та аналітики.

Ми спостерігаємо явний зв'язок між привабливістю заголовка та кількістю відвідувачів. Коли заголовки втрачають свою привабливість, знижується й трафік. Проте ми ніколи не дозволяємо собі маніпуляцій; у разі виникнення помилок, ми швидко співпрацюємо з редактором для їх виправлення.

Одна з найпоширеніших форм інформаційного контенту на українських веб-ресурсах – це прогнози різноманітних "експертів" стосовно дій російських військових. Аналітики намагаються спрогнозувати можливі атаки або напрямки наступу, але не завжди їх припущення виправдовуються. Наприклад, "24 канал" також публікує подібні прогнози. Чи це робиться тільки для залучення трафіку?

Ми зазвичай не робимо прогнозів, якщо нас про це не запитують. Однак, коли з'являється нова інформація, наприклад, від ГУР щодо запуску "Орешника", люди починають активно шукати подробиці — що це таке, як функціонує, коли його востаннє застосовували. У такій ситуації ми надаємо не прогнозні оцінки, а роз'яснення на основі фактів. Нещодавно ми опублікували аналітичний матеріал, в якому розглянули можливість запуску "Орешника" Росією, спираючись на думки експертів, яким ми довіряємо, таких як Андрій Коваленко, Анатолій Храпчинський і Валерій Романенко.

Ми не є експертами в галузі ракетної техніки, тому не висловлюємо власні думки з цього питання. Натомість, ми звертаємося до фахівців, які дійсно мають глибокі знання у цій сфері. Найважливіше — уникати передбачень, які не можуть бути підтверджені. Якщо ж експерт спирається на надійні джерела, документи, розвідувальні дані або офіційну інформацію, ми представляємо це як його точку зору.

Будь ласка, прокоментуйте ситуацію з Романом Світаном. Його можна часто побачити як на YouTube, так і на веб-сайтах, але його аналітичні висновки не завжди відрізняються точністю. Крім того, він активно використовує клікбейтні теми, такі як ядерний гриб та великі атаки, у своїх відео на YouTube.

Історія з Романом Світаном є насправді дуже показовою. Варто усвідомити, що не все, що обговорюється в ефірах, з’являється на веб-сайті. Проте, коли Світан виходить з коментарем, це завжди має під собою серйозні підстави — його дійсно активно шукає і довіряє йому аудиторія. Ми стикалися з випадками, коли він кілька днів не з'являвся в студії, і люди починали писати на електронну пошту: "Де ж Світан?". Це не є перебільшенням. Його активно шукають на YouTube, і якщо його не видно, багато хто починає хвилюватися — це свідчить про реальний інтерес до його особистості.

Так, ми можемо скільки завгодно заперечувати, але цифри показують, що є попит, і таких експертів -- не лише Світан -- досить багато. Проблема в тому, що коли в комунікації з боку держави є прогалини, їх заповнюють медіа -- і часто це роблять саме такі експерти. Наприклад, Світан став популярним, говорячи про авіацію, про ситуацію з повітряними силами. Але хіба ми не хочемо, щоб це офіційно комунікували самі Повітряні сили? Хочемо. Ми зверталися до них десятки разів. Але якщо відповідь не надійшла, а новина потрібна зараз, то на це місце приходить хтось, хто готовий пояснити.

Якби держава активніше комунікувала через своїх уповноважених експертів, попит міг би бути задоволений з офіційних джерел. Бо вакуум у медіа ніколи не залишається порожнім -- хтось обов'язково його заповнить.

-- Яким чином редакція застосовує штучний інтелект? Які основи редакційної політики?

Ми активно застосовуємо штучний інтелект, проте не сприймаємо його як альтернативу редакційній роботі. Це всього лише інструмент, який допомагає редактору в його діяльності.

Він оптимізує рутинні процеси, пришвидшуючи їх виконання та дозволяючи зосередитися на важливіших завданнях. Наразі штучний інтелект активно допомагає у розшифровці інтерв'ю, скорочуючи час з півдня до всього лише двох хвилин. Ми також проводимо експерименти з озвученням новин за його участю, а також використовуємо його для генерації коротких резюме новин. В адмінпанелі присутній функціонал рерайтера. Проте ми категорично відмовляємося від написання новин за допомогою штучного інтелекту, оскільки це негативно позначається на результатах у Google. Водночас, якщо потрібно узагальнити офіційні документи чи повідомлення від поліції або Генеральної прокуратури, ШІ може створити чіткий і зрозумілий висновок у чотирьох реченнях.

У нас також доступна функція швидкого створення новин за допомогою голосового введення. Це означає, що в адмінській панелі вам не потрібно вручну вводити заголовок чи лід-матеріал, ви просто можете озвучити їх, і штучний інтелект оперативно опублікує новину. Крім того, в адмінці є SEO-асистент, який може допомогти вам згенерувати відповідні ключові слова на основі вашого запиту.

Також у нас є дуже прикольна штука -- автоматичний підбір тегів у адмінці. ШІ аналізує текст і ті теги, які у нас є, і сам підбирає теги, а редактор просто клікає, підходить чи не підходить. Також ШІ генерує варіанти заголовків, до тих, що ти вже придумав. Буває таке, що заголовок вийшов задовгим або треба замінити якесь слово, то ШІ пропонує свої п'ять інших варіантів.

Це все стосується рутини, швидкості та підтримки. Проте він не приймає рішення щодо публікацій, адже виконує роль лише помічника. Якщо є можливість щось полегшити, ми це робимо.

На сайті представлена секція, присвячена зборам. Які результати вже вдалося досягти редакції, чи є значні суми? Чи маєте намір після інциденту з Назарієм Гусаковим збільшити кількість звітів і переглянути свої методи зборів?

Наш холдинг підтримує збройні сили з 2014 року, і не завжди це відбувалося на виду. Після початку повномасштабної агресії багато з редакторів стали волонтерами, що дало нам зрозуміти — ми можемо використовувати нашу широку аудиторію для допомоги. Спочатку ми організовували збори конкретних речей для знайомих, публікуючи їхні запити, і помітили, що люди реагують дуже активно. Це спонукало нас не втрачати цю можливість, і ми заснували Фонд 24 каналу.

Фонд має власний веб-сайт, на якому розміщуємо запити на донати та звіти про використання коштів. Ми завжди публікуємо звіти про зібрані кошти. Спочатку наша допомога була адресована лише тим, кого ми знали особисто — редакторам та їхнім родинам. Згодом ми почали підтримувати підрозділи, з якими співпрацювали під час інтерв'ю та репортажів. Таким чином, всі отримувачі нашої допомоги — це ті, з ким у нас є особистий контакт, і це для нас принципово важливо. Ми щиро переживаємо, щоб уникнути будь-яких обманів. Якщо у нас виникають сумніви або ми не знаємо людину, ми можемо швидше відмовити. Усі закупівлі, обладнання та транспортування ми організовуємо самостійно.

З моменту початку вторгнення ми організували більше 200 зборів, зібравши 102 млн грн, що стало суттєвою підтримкою для численних підрозділів. На нашому сайті ви знайдете розділ з актуальними зборів: інформацію про отримувачів, мету збору та реквізити. Після завершення кожного збору ми публікуємо звіти з фото та відео. Якщо ми не розкриваємо особи, це пов'язано з характером підрозділів, проте обов'язково покажемо, що саме було передано.

Волонтерство -- важлива частина нашої роботи. Багато чого робимо і коштом компанії. Донати впали, люди втомилися, але все ще допомагають. І ми дуже вдячні кожному, хто донатить, бо саме вони відправили ті автівки, дрони, РЕБи й урятували сотні життів.

"24 канал" час від часу з'являється у звітах медіамоніторингу ІМІ або "Детектора медіа" з окремими коментарями про дотримання журналістських стандартів. Яка ваша реакція на цю критику та чи враховуєте ви її в своїй роботі?

Ми усвідомлюємо, що об'єктивна оцінка власної діяльності є складним завданням, тому звертаємо увагу на дослідження, проведені ІМІ та "Детектором медіа". Ми завжди відкриті до конструктивної критики і готові вислухати відгуки, проте не сприймаємо їх беззаперечно. Існують аспекти, які ми не можемо змінити через нашу бізнес-модель: оскільки наш дохід формується за рахунок реклами, трафік залишається для нас важливим. Однак ми враховуємо частину висловлених зауважень. Наприклад, після аналізу ІМІ ми впровадили дисклеймери та покращили прозорість інформації про медіавласність. Також, зокрема, в гороскопах з'явився новий дисклеймер.

Ми намагаємося налагодити діалог із ІМІ та "Детектором медіа", але не завжди вдається передати нашу позицію. Часто ми не отримуємо відповідей на наші запити щодо деталей досліджень. Навіть пропонували провести тренінг для редакційної команди, але отримали лише список матеріалів без жодних пояснень. Хоча ми не завжди поділяємо їхні оцінки, у нас немає можливості надати детальні коментарі.

Наприклад, ІМІ виявив ознаки прихованої реклами в матеріалах нашої рубрики "Здоров'я", оскільки ми згадали лікаря та медичний заклад. Однак наявність імен і назв є необхідною для Google, адже без них матеріали можуть бути заблоковані. Ми роз’яснили цю ситуацію ІМІ, але поки що не отримали відповіді.

Ми відкриті до критики, переглядаємо підходи, додаємо дисклеймери, але хочемо діалогу, а не монологу. Медіа мають слухати моніторингові групи, але й ці групи повинні розуміти специфіку роботи редакцій і бізнес-моделей.

-- Які проєкти плануєте реалізувати найближчим часом?

Ми плануємо продовжувати реалізацію існуючих соціальних практик, оскільки вважаємо їх надзвичайно важливими. Проте на 25-й рік ми визначили три ключові напрямки для нашої діяльності.

Перший -- інновації. Ми продовжимо активно залучати ШІ для роботи редакції та для зручності читачів. Упроваджуватимемо нові формати, бо побачили, що навіть неочевидні речі можуть бути затребуваними.

Другий -- комʼюніті, яким займається зокрема наша бренд-менеджерка Юля Бабич. Ми вже працюємо над запуском. Воно не буде платним, не плануємо комерційної основи. Хочемо зібрати однодумців, більше з ними комунікувати, чути їх і створювати контент, який їм справді цікавий. Якщо хтось має змогу підтримати, то є фонд "24 каналу" -- краще задонатити туди.

Третій аспект — це геополітика. Вперше озвучую цю новину. Ми розпочинаємо тестування нової рубрики (навіть можна сказати, що це окремий сайт), присвяченої міжнародним новинам — як актуальним подіям, так і аналітичним матеріалам, інтерв'ю та думкам експертів. Керівником цього проєкту є Емал Набі. Ми будемо висвітлювати не лише події в Європі, а й у США, Африці, Китаї, Тайвані та на Близькому Сході. В українському медіапейзаже відчувається потреба в такій інформації, тому ми прагнемо заповнити цю прогалину.

Ось наші три ключові напрямки, а також ми продовжимо реалізовувати всі ті ініціативи, що вже запроваджені. Сподіваюся, ми зуміємо викрити росіян через розслідування, які підтримають оборонні сили.