Активи Росії в Україні: які ризики готовий прийняти Європейський Союз?
Застосування заморожених активів Росії може суттєво знизити довіру інвесторів до євро, у той час як їх невикористання може призвести до нестачі фінансування для оборони України та створити умови для перемоги Росії. Про наслідки цього для Європи вели дискусії у Брюсселі.
Яке з двох лих Євросоюз вважатиме меншим - ризикнути довірою світових інвесторів до євро чи допустити перемогу Росії в Україні? Використання заморожених російських активів може, як побоюються критики, підірвати довіру іноземних інвесторів до європейської валюти. Відмова ж від цього кроку може залишити Україну без необхідних коштів на оборону та призвести до перемоги Росії, що загрожувало б наслідками для безпеки всієї Європи.
Ці ризики були предметом обговорення 28 вересня в брюссельському аналітичному центрі European Policy Centre. У дискусії взяли участь міністр фінансів України Сергій Марченко, депутатка Європарламенту Наталі Луазо, один із розробників нової пропозиції стосовно заморожених російських активів Г'юго Діксон, а також як прихильники, так і противники цієї ініціативи.
Україні необхідно залучити до 80 мільярдів доларів.
Питання нагальне: фінансові потреби України зростають швидко й непередбачувано. За оцінкою Марченка, у 2027 році поки що не забезпечене фінансування приблизно на 32,6 млрд доларів для покриття цивільної частини бюджету. Ще близько 45 млрд доларів знадобиться на військові потреби. Таким чином загальна потреба у зовнішньому фінансуванні може наблизитися до 78 млрд доларів.
Захист від агресії з боку Росії, як зазначив міністр, вимагає значно більше фінансових ресурсів, ніж це передбачали економічні прогнози Києва та його міжнародних союзників. Додатково, удари російських ракет і дронів завдають шкоди українській економіці, що призводить до зменшення надходжень до бюджету. Зокрема, сектор металургії та аграрії стикаються з серйозними труднощами у виробництві та експорті своєї продукції.
У грудні 2025 року держави-члени ЄС уклали угоду про надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро, який буде використано для фінансування бюджетних та оборонних витрат у 2026-2027 роках. З цієї суми приблизно 30 мільярдів євро призначено для підтримки економіки, в той час як 60 мільярдів євро планується витратити на оборонні цілі. Проте, за словами українського міністра фінансів, з урахуванням зростаючих витрат на війну, зазначеного кредиту вже недостатньо для покриття всіх потреб.
Навіть після виділення Україні всіх 90 мільярдів євро, дефіцит може становити близько 45 мільярдів євро, про що визнала Єврокомісія під час брифінгу 29 вересня. У Брюсселі сподіваються, що інші міжнародні партнери зможуть допомогти у його покритті.
Стара ідея і нове бачення
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Українукраїни ЄС заморозили активи Центробанку РФ на суму близько 210 млрд євро. Приблизно 185 млрд з них зберігаються у брюссельському депозитарії Euroclear. Нині Євросоюз використовує для підтримки України лише відсотки від цих активів.
Один з нових способів використання російських активів отримав назву The Russian Transfer. Цю концепцію розробили журналіст і аналітик Г'юго Діксон, юрист Лі Буххайт та економіст Даліп Сінгх. Раніше Буххайт ділився з DW своїми думками щодо ідеї використання російських активів як своєрідного авансу для покриття майбутніх репарацій Україні. Він тоді акцентував увагу на політичному виборі, зазначаючи, що питання полягає в тому, хто має фінансувати підтримку України — європейські платники податків чи Росія.
The Russian Transfer передбачає передачу всіх заморожених російських рахунків на території ЄС із депозитаріїв, де вони перебувають, під управління спеціальної структури Євросоюзу. Разом з активами під управління Євросоюзу мають перейти й відповідні зобов'язання перед російським Центробанком.
Діксон проводить аналогію між цим механізмом і процесом переведення рахунку з одного банківського закладу до іншого: при цьому не лише гроші переходять, а й відповідальність перед власником рахунку також переноситься до нового банку.
Це дасть змогу захистити Бельгію, Euroclear та інші фінансові установи від можливих наслідків. Якщо обов'язкова передача рахунків призведе до фінансових втрат, наприклад унаслідок дій Росії у відповідь, компенсувати їх має Євросоюз.
При цьому The Russian Transfer сам по собі ще не дає можливості передати російські кошти Україні. За словами Діксона, це лише перший крок, після якого ЄС знадобиться окреме рішення про те, як використати рахунки, що перебуватимуть під його управлінням, для фінансування України.
Чому ця угода є ризикованою?
Експерт із фінансової інженерії та управління ризиками з Левенського католицького університету Вім Схаутенс оцінює The Russian Transfer насамперед з погляду ризиків для міжнародних фінансових ринків. На його думку, інвестори за межами Європи можуть сприйняти передачу російських рахунків як економічну конфіскацію незалежно від того, як це рішення офіційно назвуть і юридично обґрунтують.
"Ключовим аспектом є те, як учасники ринку сприймуть це рішення, оскільки фінансові ринки базуються на довірі", - підкреслив Схаутенс. Він зазначив, що інші країни можуть почати вважати свої резерви, що зберігаються в Європі, під загрозою у випадку політичного конфлікту з ЄС. Експерт вважає це тривожним сигналом: "Ваші резерви вважаються захищеними в Європі, поки сама Європа не вирішить інакше".
"Це не свідчить про те, що євро відразу ж впаде в ціні або відбудеться масовий відтік капіталу. Мова йде про довгострокові негативні наслідки, які будуть накопичуватися повільно і практично непомітно," - зазначив Схаутенс. Наприклад, іноземні інвестори можуть почати вимагати вищу премію за ризик, що передбачає збільшення дохідності як компенсацію за зростаючі ризики, зменшувати свої інвестиції в європейські активи і шукати інші фінансові можливості.
Довіра до валюти та фінансової інфраструктури формується десятиліттями, а відновити її після втрати вкрай складно, підсумував експерт.
Отже, противники цієї ініціативи ставлять питання про те, що відбудеться з євро, якщо російські активи будуть передані Євросоюзу. У той же час, її прихильники закликають розглянути можливі наслідки для Європи, якщо цього кроку не здійснити.
Перемога Росії буде небезпечнішою для євро?
Французька євродепутатка Наталі Луазо не погодилася з тим, що використання російських активів неминуче підірве довіру до європейської валюти. За її словами, саме заморожування активів у 2022 році стало тим сміливим кроком, який міг би сколихнути ринки. Тоді європейців також лякали судовими позовами, фінансовим хаосом і можливим виходом іноземних інвесторів, однак цього не сталося.
Діксон підкреслив, що ініціатива The Russian Transfer не передбачає вилучення російських активів. Право власності Центрального банку Росії залишається недоторканим, а разом із рахунками до європейської структури перейдуть і відповідні зобов'язання. Ця передача має бути тимчасовою і триватиме до тих пір, поки Росія не зупинить військові дії, не здійснить виплату репарацій та не усуне свою економічну загрозу для Європейського Союзу.
За словами Діксона, ця нова пропозиція кардинально відрізняється від плану, який не зміг знайти підтримки серед лідерів ЄС на саміті в кінці 2025 року, відомого як "репараційна позика". Тоді Єврокомісія планувала взяти в борг російські активи, які знаходилися в Euroclear, залишивши депозитарію зобов'язання перед Центробанком Росії. Це вимагало б додаткових фінансових гарантій з боку країн Євросоюзу для Бельгії. Натомість, проект The Russian Transfer передбачає передачу Євросоюзу не лише рахунків, а й зобов'язань, тому, згідно з Діксоном, додаткові гарантії від окремих держав ЄС більше не будуть потрібні.
Луазо поставила питання ширше. За її словами, Європа підтримує Україну не лише з почуття морального обов'язку, а й заради власної безпеки. "Україна сьогодні є нашою найкращою гарантією безпеки, - заявила вона. - Так звана гібридна війна, яку вже відчули на собі майже всі країни ЄС, - це ще квіточки порівняно з тим, що Росія може зробити далі". При цьому, визнала євродепутатка, європейської допомоги Україні вистачає лише для продовження опору, але не для перемоги.
Діксон наголосив, що головний ризик для євро полягає не у передачі російських рахунків. Якщо Європа не забезпечить фінансування України, а та програє війну, Росія відновить свої сили й зможе створити пряму загрозу вже країнам Євросоюзу. "Якщо Росія потім нападе на країну ЄС, а Євросоюз не зможе її захистити, це, на мій погляд, і буде по-справжньому серйозним ризиком для євро", - заявив Діксон.
Що перемога Росії означала б для Європи
Навіть у разі поразки України російська загроза для Європи не зникне, український міністр фінансів Марченко. За його словами, Росія може розпочати нову агресивну кампанію проти іншої європейської країни або окупувати Україну й використати її територію та ресурси як плацдарм для подальшого просування.
Значну загрозу представляє накопичений Росією досвід у сфері сучасних бойових дій. Характер збройних конфліктів швидко трансформується завдяки широкому використанню безпілотних літальних апаратів та штучного інтелекту. Водночас, як зазначає український міністр, європейські армії не готові до війни з такою інтенсивністю та технологічними вимогами.
"Що швидше ми відреагуємо, то краще для всіх нас", - заявив Марченко. За його словами, досі Європа не вжила настільки вагомих заходів, щоб змусити Володимира Путіна припинити війну.
Чи готовий Європейський Союз взяти участь у новій ініціативі?
З кінця 2025 року, коли обговорення щодо російських активів було призупинено, виникли нові події. Зокрема, Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща об'єднали свої зусилля, закликавши Європейську комісію створити нові правові та технічні рішення, які дозволили б використовувати ці фінансові ресурси на підтримку України.
На підтримку передачі російських рахунків спеціалізованій структурі Європейського Союзу виступили 122 депутати Європарламенту з різних політичних фракцій. Як зазначила Луазо, така значна підтримка демонструє, що ця ініціатива отримала визнання не лише в окремих країнах, але й серед різних партій.
Вона знову підняла тему, хто ж має фінансувати підтримку України. На її думку, ультраправі сили у Франції та Німеччині вже висловлюють думку, що подальша допомога Києву є занадто великою фінансовою负担ом для європейських платників податків. "Цей аргумент зрозумілий. Давайте змусимо Росію покривати витрати!" - зазначила вона.
Проте, Бельгія поки що не змінила свого ставлення. Влада країни стурбована можливими судовими позовами від Росії, ризиком конфіскації бельгійських активів у відповідь, а також потенційними втратами для Euroclear. Діксон зазначає, що уряд Бельгії отримував інформацію про The Russian Transfer на різних етапах, але досі не розпочав серйозних переговорів щодо цієї пропозиції.
За його словами, навколо цієї ініціативи вже сформувався певний рух, однак наразі вона не досягла рівня, на якому Європейська комісія або держави-члени ЄС будуть готові її офіційно підтримати.
Російських ресурсів вистачить лише на короткий термін.
Навіть якщо держави Європейського Союзу дійдуть згоди щодо використання російських активів, це не стане остаточним вирішенням питання довгострокового фінансування України, зазначив виконавчий директор і головний економіст Європейського політичного центру Фабіан Цулег. Хоча російські кошти можуть відіграти певну роль у вирішенні проблеми, їх кількість є обмеженою, тоді як фінансові потреби України залишатимуться актуальними і після завершення конфлікту.
На думку Цулега, Євросоюзу необхідно створити постійний механізм спільного фінансування України, заснований на спільних європейських запозиченнях. Це дало б змогу уникнути щорічних політичних суперечок і забезпечити Києву передбачувану підтримку, навіть якщо в окремих країнах ЄС до влади прийдуть сили, які виступають проти подальшого фінансування України.
На його думку, російські активи можуть слугувати інструментом для зменшення ризиків інвесторів під час відновлення України, не вимагаючи при цьому негайних фінансових витрат. Однак це не звільняє Європу від необхідності взяти на себе довгострокові фінансові зобов'язання.
