Згідно з дослідженням "Детектора медіа", 69% українців демонструють рівень медіаграмотності, що перевищує середній або є високим.
Частка тих, хто ніколи не перевіряє медіаконтент на достовірність, упала з 37% до 30%.
Громадська організація "Детектор медіа" у рамках проєкту ПРООН "Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні", який фінансується урядом Японії, провела своє щорічне кількісне дослідження під назвою "Індекс медіаграмотності українців 2020-2025". Це дослідження має на меті оцінити рівень цифрових навичок та медіа-компетентності населення. Отримані результати демонструють, як за умов повномасштабної війни змінюється сприйнятливість аудиторії до інформаційних повідомлень та здатність розпізнавати маніпуляції або контент, що був штучно створений.
Це вже шостий етап вивчення індексу медіаграмотності, що реалізується "Детектором медіа". Ознайомтеся з результатами попередніх хвиль досліджень, перейшовши за цими посиланнями: перша, друга, третя, четверта та п'ята хвилі.
Польовий етап, який проходив з 15 по 29 грудня, організувала компанія "New Image Marketing Group". У дослідженні взяли участь 1612 респондентів у віці від 18 до 65 років, які проживають у різних регіонах країни, за винятком тимчасово окупованих територій.
Динаміка показника медіаграмотності на період 2020-2025 років.
На 2025 рік загальний показник медіаграмотності залишився стабільним: 4% українців демонструють низький рівень медіаграмотності, у 27% він нижчий за середній, 60% має рівень вище середнього, а 9% можуть похвалитися високою медіаграмотністю.
Водночас у порівнянні з 2022 роком частка аудиторії з високим рівнем медіаграмотності знизилася з 31% до 9%, однак дослідники пов'язують це з коригуванням методології обчислення показника, з адаптацією аудиторії до поточного медіаландшафту та певною емоційною втомою від важкої інформації.
При цьому зріс субіндекс використання медіа: частка аудиторії з вищим за середній рівнем показника збільшилась із 46% до 59%. Це пов'язано зі збільшенням тривалості огляду новин протягом дня, збільшенням кількості джерел, а також ростом частки аудиторії, яка сплачує доступ до суспільно-політичного контенту (донати, підписка).
Протягом минулого року спостерігалися істотні зміни в субіндексі використання штучного інтелекту. Кількість українців з високим та вищим за середній рівнем цього показника зросла з 24% до 38%.
Дослідження вчергове показало, що рівень медіаграмотності залежить від віку, рівня освіти, добробуту та місця проживання. Таким чином молодь 18-35 років має високий рівень медіаграмотності, а старша вікова група 56-65 років -- здебільшого низький.
Що нижчий освітній статус, то нижчим є й рівень медіаграмотності. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка респондентів із низьким та нижчим за середній показниками складає 46%, а серед тих, хто має повну / неповну вищу освіту, -- лише 17%.
Суттєві відмінності в рівні медіаграмотності спостерігаються між особами з різним матеріальним статусом. Що вищий рівень добробуту, то вищий показник має індекс. Серед категорії тих, кому грошей вистачає лише на їжу, 46% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Тимчасом як серед опитаних, яким вистачає на все і які заощаджують кошти, ця частка становить лише 17%.
Наскільки аудиторія є чутливою до спотвореного контенту
Протягом року частка людей, які виявляють високу чутливість до спотвореного контенту, такого як дезінформація, маніпуляції та замовні матеріали, зросла з 31% до 35%. Особи з високим рівнем освіти та добробуту виявляють більшу чутливість до неправдивої інформації. Серед тих, хто має середню загальну освіту, 55% демонструють вищий за середній і високий рівень чутливості до фейків, тоді як серед осіб з вищою освітою цей показник досягає 79%.
Питання маніпуляцій у медіа стосується більше ніж половини українців (56%). При цьому 16% респондентів вважають цю проблему незначною, оскільки здатні розпізнавати подібний контент, а 17% вперше дізнаються про маніпуляції в медіа.
38% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події, для 36% важливим маркером є брак аргументів, наявність кліше, стереотипних суджень; для третини (34%) -- відсутність посилання на джерело та неповна або неточна інформація (32%).
У четвертій частині опитаних (25%) виникає підозра, що автори прагнуть маніпулювати свідомістю аудиторії, коли повідомлення є надто емоційно насиченим. Крім того, 25% респондентів визначають маніпулятивність повідомлення на інтуїтивному рівні.
Як українці оцінюють роль медіа в суспільстві?
Найбільша частка аудиторії вважає, що головною місією медіа є інформування громадян про суспільно значущі події. Але цього року вона становить лише 55% у порівнянні з 70% в минулих хвилях.
Українці все частіше сприймають медіа як важливе джерело корисної інформації та інструмент для навчання і саморозвитку, що відзначається зростанням до 44% у 2025 році порівняно з 35% у 2024-му. Крім того, медіа функціонують як платформа для комунікації та діалогу між різними учасниками: державними структурами та суспільством (зростання з 29% до 41% за останні три роки) та між звичайними громадянами (16% у 2025 році проти 11% у 2024-му).
Частка людей, які зазначають вплив медіа на свій емоційний стан, суттєво зменшилася і наблизилася до довоєнних показників: у 2025 році вона становила 40%, тоді як у 2024 році цей показник дорівнював 47%.
Науковці відзначають, що в порівнянні з попередньою хвилею, українці більше акцентують увагу на впливі медіа на їхнє сприйняття суспільно-політичної ситуації (35% проти 26%), ставлення до відомих особистостей (24% проти 19%) та вибір політичних кандидатів (22% проти 17%). На їхню думку, це пов'язано з активним обговоренням теми майбутніх президентських виборів у медіа-просторі країни.
Найбільш значна частина аудиторії (43%) вважає, що медіа в Україні працюють в інтересах влади, 32% -- в інтересах їхніх власників та інвесторів, а 29% упевнені, що у власних. Лише 19% зазначили, що засоби інформації працюю на користь суспільства в цілому, і 14% -- в інтересах своїх аудиторій.
Кому віддає перевагу публіка?
Дослідження виявило, що українці виявляють значну недовіру до більшості медіа. Найбільшу довіру викликають авторські матеріали відомих блогерів у соціальних мережах та месенджерах (78%). Крім того, позитивно сприймаються сайти та канали офіційних органів і організацій (таких як Офіс Президента, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, міські адміністрації тощо) та міжнародні медіа, зокрема BBC, "Радіо Свобода", CNN та інші.
Зміни в медійних уподобаннях
У 2025 році спостерігається зростання кількості людей, які споживають суспільно-політичний контент через месенджери, порівняно з 2024 роком (62% проти 71%). 30% українців цікавляться ефірами національного телемарафону "Єдині новини", що відображає певне підвищення в порівнянні з попереднім роком (26% у 2024 році). Крім того, 18% населення дивляться телеканали, які не беруть участі у марафоні.
Кожен п'ятий українець (22%) звертається до контенту національнийх інтернет-медіа ("УП", "Цензор", "Обозреватель" тощо) на різних платформах; 19% використовують новинні сервіси (ukr.net, Unian.ua, "РБК-Україна" тощо); 14% слухають комерційні радіостанції; 11% споживають продукти Суспільного мовлення.
37% аудиторії завжди звертають увагу на те, хто створив матеріал — чи це журналіст, чи блогер або коментатор подій. 30% не вважають авторство важливим, а 31% змінюють свою думку в залежності від ситуації.
Головною перевагою журналістів у порівнянні з блогерами є відповідальне ставлення до точності сказаного та достовірності інформації. На думку аудиторії, блогери / коментатори у порівнянні з журналістами подають інформацію більш яскраво, емоційно (так вважає 48%), оприлюднюють непублічну (інсайдерську) інформацію (45%), є незалежними у виборі тем і способу подачі матеріалів (44%). Крім того вони презентують свій власний погляд на події (52%). При цьому і журналісти, і блогери надають інформацію максимально оперативно, аналізують подію, пояснюють її причини та наслідки, можуть презентувати маніпулятивну інформацію. Але журналісти викликають трохи більше довіри, ніж блогери: 25% проти 22%.
