5 книг, що навчають перетворювати виклики на можливості - рецензія від Ігоря Бондаря-Терещенка.

Клодія Ґолдін, Лоуренс Кац. "Змагання між освітою і технологічними інноваціями". - Київ: Наш Формат, 2025.

У світлі сьогоднішньої петиції, яку подали вчителі проти законопроєкту про закриття сільських шкіл, ця книга стане важливим аргументом. Адже фундаментальне дослідження Клодії Ґолдін і Лоуренса Каца "Перегони між освітою та технологіями" порушує одне з найактуальніших питань сучасності: як суспільство може максимально ефективно використовувати освіту та технології для досягнення стабільного економічного зростання й зменшення нерівності. Автори пропонують нам захоплюючу подорож в історію освіти в США, акцентуючи на її тісному зв'язку з економічним розвитком. Висновки, які вони роблять, є важливими не лише для Америки, але й для України та інших країн, які прагнуть розвивати стійкі економіки в умовах швидких технологічних трансформацій. "Вкладайте в освіту, підвищуйте рівень технологій і продуктивності," – закликають автори, - "і досягайте швидкого економічного зростання та кращого рівня життя". Незалежно від ситуації в Україні, в цій книзі представлена детальна наукова та статистична аргументація, що підкріплює основний висновок: саме американська система освіти і її світове лідерство стали причинами перетворення США на найпотужнішу країну світу. Це також відкриває шлях до вирішення сучасних проблем, таких як економічне зростання, боротьба з бідністю, зменшення доходної та соціальної нерівності, через посилення інвестицій у людський капітал і розвиток всіх рівнів освіти. "Три ключові теми цієї книги," – нагадують нам автори, - "технологічні зміни, освіта і нерівність – тісно пов'язані у вигляді своєрідних 'перегонів'. Протягом перших трьох чвертей ХХ століття зростання числа освічених робітників перевищувало попит, зумовлений технологічним прогресом. Вищі реальні доходи супроводжувалися меншою нерівністю. Однак у останні 20 років ХХ століття ситуація змінилася: нерівність почала різко зростати. Іншими словами, у першій половині століття освіта випереджала технології, але в подальшому технології почали випереджати освітні досягнення. Протягом століття характеристики технологій щодо кваліфікації, а також їхні темпи залишалися відносно стабільними. Водночас різке зростання нерівності стало наслідком занепаду в освіті."

Ця книжка -- майне енциклопедія. Чому "майже"? Бо це ніби й енциклопедія, тобто довідкове видання з певної галузі знань, а ніби й розважальна книжка про інші книжки, яка може розповісти нове, надихнути на читання, здивувати, розсмішити. Важливо, що приклади у цій книжці -- передовсім з української літератури, але так само є в ній і згадки літератур усіх часів і народів. Таким чином, авторка -- літературознавиця, культурна менеджерка, а в минулому вчителька укрліт -- розповідає про жанри, форми, твори й долі митців без сухих фактів і малозрозумілих дат. Натомість показує, як будь-що у світі (навіть погода, час доби і страви в меню) впливає на те, що писали й пишуть наші письменники. Гумор, індивідуальний підхід, незвичні акценти, а водночас максимальна інформативність -- так про українську літературу дітям ще не розповідав ніхто. Наприклад, що таке класика? З чого складається детектив? Як читати комікс? Або, скажімо, вуса української літератури. "Великі й тоненькі, пишні й козацькі, - розповідає авторка. - Вуса -- не просто шар волосся у чоловіків, а й ознака ідентичності, бо українські письменники (особливо в ХІХ столітті) позиціювати себе нащадками козаків. Знаєш співомовку "Запорожці у короля" Степана Руданського? Радимо почитати! Це розповідь про хоробрих козаків, у яких "вуса прездорові", тобто не просто великі, а величе-е-езні. Хоча у самого Степана Руданського вуса були дуже скромні. Українські письменники мали вуса, вусики, професорські борідки, закручені на французький манір чи у формі молодого місяця. Зачинатель моди на вуса -- Tарас Шевченко. На юнацькому автопортреті немає навіть натяку на ті вусища, які ми побачимо на найвідомішому зображенні "старого діда" у смушевій шапці й кожусі. Наявність чи відсутність вусів -- це не лише про стиль, але й про позицію (народницьку чи модерну)". Так само ця нижка пояснює поняття з літератури на прикладах українських творів. А кожна сторінка тут -- ніби захопливий мультфільм, адже ілюстрації створила художниця-мультиплікаторка Софія Мельник.

Ця оригінальна і нестандартна п'єса автора змушує ще раз замислитися над суттю життя. У творі Жоеля Поммера "Возз'єднання двох Корей" відсутні традиційні структурні елементи: вступ, кульмінація та розв'язка. Кожна сцена є самостійним оповіданням, радше миттєвістю з потоку життя, освітленою автором і адаптованою до театральної мови. Іноді сцени наповнені численними персонажами, але всюди центральною темою залишається розуміння любові: від комічного до піднесеного. Наприклад, один з діалогів: "ЖІНОЧИЙ ГОЛОС: Ви вже повідомили чоловікові про намір розлучитися? ЖІНКА: Так, звісно. Ще п'ятнадцять років тому! Я тоді сказала, що більше не хочу жити з ним, адже між нами немає любові. Він зрозумів, але попросив почекати, поки діти виростуть. Тепер, коли вони стали дорослими і залишили дім, я нарешті можу розлучитися. ЖІНОЧИЙ ГОЛОС: А що на це відповів ваш чоловік? ЖІНКА: Він попросив ще подумати. Сотні разів запитував, що не так між нами. Я сказала, що неможливо жити без любові. Тоді він запитав, що таке любов. А я... я не знала, як це пояснити, бо не знайома з цим почуттям. ЖІНОЧИЙ ГОЛОС: Який жах". Загалом, автор не намагається зробити висновки чи моралізувати, він пропонує нам "вибрані" моменти з соціального чи внутрішнього життя, а далі вже залежить від нас — відчути, проаналізувати та замислитися. До речі, автор п'єси — один із небагатьох французьких режисерів, чия кожна нова постановка протягом останніх років незмінно привертає увагу. Його ключова особливість полягає в тому, що він ставить виключно свої власні твори. Авторський театр Поммера — це завжди актуальний коментар до сучасного світу, оформлений в оригінальну художню форму, що відповідає його ідеям.

Як відомо, існує поезія споглядання, рефлексії й поезія дії, чину, а наразі ще й помсти. А як ще назвати ці вірші, які, на думку, видавців творять нову культурну реальність? "В світі із браком віри і справедливості, / віри й надії / лишається тільки / помста", - нагадують у цій збірці. Крім того, зауважують видавці, "ми не матимемо іншого часу, аби бути собою й робити те, що вважаємо за потрібне". І справді, саме в період найвищої напруги - у слові та в наших справах - випадає нагода і дається шанс не на ліричне промовляння, заклинання, завивання, а на слово конкретної дії. Як у збірці Саші Кладбіще "Складно. Слова війни та любові": "О, так, поплачте. Плачте і схиліться / перед героїв легендарних міццю, / ридайте біля кожної труни / за тих, хто віддає за нас останнє. / А після встаньте, злі та невблаганні, і завершіть, що почали вони". І, так само як за часів "Ostмодерну", за яким після розпаду української радянської системи мав загомоніти кожен - український - регіон, видавці книжки прагнуть надати право голосу своїм місцевим авторам. Вірячи, що культура - і зокрема поезія! - є невіддільною частиною опору перед агресором. І, так само як у всі часи, коли право на слово і чин нарешті отримують патріоти (далі воно скасовується чиновниками), не буде іншого часу, аби бути собою й робити те, що вважаєш за потрібне. Про що й мова у цій книжці. "Історія, безжальна та невпинна, / мотає нас на колесо війни. / Давно сирена не тривожить сни, / ракета долетіти не повинна. / Сьогодні не зачепить, пронесе.. / Ми всі давно вже мертві, мої любі. / Як там було в Бійцівському, у Клубі, - / лише коли ти втратиш геть усе, / тоді відчуєш істинну свободу. / Стікає час, як кров тече у воду, / та лютий на годиннику завмер. / Історіє, твої ми потерчата. / Нема чого боятись / і втрачати, / крім люті і ненависті тепер".

У цій книжці автор зібрав відповіді на більш ніж 150 запитань, які виникають чи можуть виникнути у кожної людини. Чи здатна людина змінити своє життя? А може їй просто упокоритися та плисти за течією? Хай там як, але "Перетворюй проблеми на рішення" Олега Хомяка - для тих, хто здатен взяти на себе відповідальність і стати автором, творцем свого життєвого шляху. У чому унікальність, практичність і важливість цієї книжки? По-перше, як ми вже казали, книга побудована за принципом питання-відповідь (на найважливіші питання), по-друге, у книзі представлені шість практичних вправ, які можуть допомогти змінити своє мислення і стати творцем власного життя. Нарешті, всі матеріали книги були протестовані великою бізнес-командою з погляду розуміння та практичності інформації. Автор книжки - політичний психолог та консультант з лідерства і психології мас - багато років досліджує викривлення у мисленні людей, які заважають їм створити те життя, до якого вони прагнуть. Ці люди - різного віку, різної статі, соціального статусу, професії тощо. Таким чином, перед очима автора та за його підтримки пройшли трансформацію сотні людей. Ну й, зрозуміло, перетворень проблем на рішення, про що мова у нашій добірці новодруків.