18-й пакет санкцій: поки що не надто жорсткі, але все ж завдають удару по економіці Росії.
Європейський Союз затвердив свій 18-й пакет обмежувальних заходів проти Росії. Для України це не просто черговий політичний жест, а результат тривалої, аргументованої та системної роботи — адвокації, яка дійсно приносить плоди. Кожне таке рішення є наслідком місяців аналітичної роботи, переговорів, формування коаліцій та діалогу з міжнародними партнерами. Важливо усвідомлювати, що коли ми спілкуємося з іншими на основі фактів, санкції набувають ваги і стають суттєвим ударом по можливостям Кремля продовжувати війну.
Новий пакет санкцій містить 55 нових фігурантів: 14 фізичних осіб та 41 юридичну структуру. Таким чином, загальна кількість осіб і компаній, що підпадають під санкції ЄС, перевищила 2500. У сфері енергетики введено динамічний механізм: максимальна ціна на російську нафту знижена до 47,6 долара за барель з можливістю коригування кожні шість місяців – новий ліміт визначатиметься як 85% від середньої ринкової ціни. Крім того, блоковано ще 105 суден "тіньового флоту", що загалом складає 444, і вперше до санкційного списку потрапив капітан одного з суден.
З 21 січня 2026 року в Європейському Союзі почне діяти заборона на імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської нафти в третіх країнах, за винятком США, Канади, Великої Британії, Швейцарії та Норвегії. Чехія позбудеться винятку на імпорт російської нафти через трубопровід. Крім того, запроваджується повна заборона на діяльність, пов'язану з газопроводами "Північний потік" 1 і 2, а також на імпорт російського зрідженого природного газу через термінали, які не інтегровані в газову мережу ЄС. У фінансовій сфері запроваджується повна заборона на надання послуг ще 22 російським банкам (всього 45), забороняються транзакції з фінансовими установами, які використовують російську систему SPFS (аналог SWIFT), а також блокуються операції з криптосервісами, які сприяють обходу санкцій.
Діяльність Російського фонду прямих інвестицій була повністю зупинена. Експортні обмеження значно посилилися: під заборону потрапили 26 компаній, які підтримують військово-промисловий комплекс Росії, з них 11 знаходяться в Китаї, Гонконгу та Туреччині. Також введено заборону на експорт чутливих технологій, хімічних речовин і обладнання на суму понад 2,5 мільярда євро.
Країни-учасники отримали можливість призупиняти експорт у випадках, коли існують підозри, що кінцевим отримувачем є Росія. Окремим рішенням було встановлено юридичний захист для санкційної політики: рішення судів інших країн щодо санкцій не визнаються в межах ЄС, а збитки можуть бути стягнуті з російських компаній, які ініціюють позови. Також під санкції потрапила Білорусь: обмежено діяльність 8 оборонних підприємств, введено ембарго на постачання зброї, а також фінансові та торговельні обмеження.
У травні 2025 року доходи Російської Федерації від експорту нафти та газу зменшилися на 35% у річному вимірі, становивши 512,7 млрд рублів (близько 6,55 млрд доларів). Це найнижчий щомісячний рівень з липня 2023 року. Сьогодні фінансування військових можливостей країни здійснюється за рахунок ресурсів, які були вилучені з інших критично важливих секторів економіки, включаючи металургію та соціальні витрати.
Це насправді ілюструє системність кризи та вразливість російської економіки, яка опинилася на межі колапсу. Ціни на комплектуючі стрімко зростають, імпорт стає все більш ускладненим, а експорт до Китаю також поступово зменшується. Якщо заглянути за зовнішній вигляд, створений Росією як військова сила, ми можемо побачити справжню економічну кризу — і саме це ЄС може використати для завдання ще більшого економічного удару.
Незважаючи на всі труднощі, за останні три роки Росія витратила понад 1 трильйон доларів на ведення війни. Водночас країна продовжує отримувати мільярди від експорту нафти. Скоординовані санкції між Європейським Союзом і США можуть зупинити цю військову агресію, але лише за умови їхнього комплексного та безальтернативного впровадження. Ми чітко визначили наші пріоритети в санкційній стратегії. Важливим досягненням є створення динамічного механізму для перегляду максимальної ціни на нафту, що дозволяє забезпечити його ефективність. Це суттєвий крок уперед, особливо в поєднанні з новими обмеженнями на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти і ввезених з більшості третіх країн.
Проте якби така заборона була запроваджена ще під час перших пакетів санкцій, ми б не стали свідками настільки швидкого нарощування військового потенціалу Росії. Адже саме експорт нафти й досі становить третину доходів російського уряду.
Перша й найважливіша вимога зараз -- це посилити швидкість ухвалення рішень та закрити прогалини у функціонуванні вже чинних пакетів санкцій.
Друга важлива вимога -- це повна блокада так званого тіньового танкерного флоту, яким Росія намагається обходити санкції. Йдеться про сотні суден, що приховують маршрути, вимикають транспондери, змінюють прапори й вивозять нафту за "сірими" схемами. Ці танкери обслуговуються страховими, логістичними та портовими компаніями в різних юрисдикціях.
Наступним важливим кроком для Європейського Союзу має стати введення заборони на проходження підсанкційних суден через територіальні води ЄС. Данія, яка наразі головує в ЄС, має унікальні можливості для впровадження такої норми, адже вона контролює проходи через Балтійське море. Саме ця країна може обмежити рух так званих "порожніх" російських суден, що насправді є частиною тіньового флоту танкерів, які ухиляються від санкцій.
Третій, не менш важливий аспект — це вторинні санкції, які передбачають посилення обмежень щодо компаній та держав, що допомагають Росії уникати вже встановлених санкцій. Це набуває особливої актуальності у випадках, коли йдеться про постачання компонентів для російського військово-промислового комплексу через посередницькі країни. Цю практику слід негайно зупинити.
Не менш важливо запустити повноцінний механізм конфіскації заморожених російських активів та їх використання для озброєння та відновлення України. Це не лише юридично можливо, а й морально виправдано. Уже зараз 14,7 млрд дол. використано для підтримки бюджету України. Але ми очікуємо більшого -- щонайменше 50 млрд дол. із заморожених прибутків мають бути спрямовані на відновлення та безпеку. Росія, як країна-агресор, що грубо порушує норми міжнародного права, має бути відсторонена від впливу в міжнародних організаціях.
Держава, що порушила всі основи Гельсінських угод, не має права залишатися в ОБСЄ чи утримувати постійне місце у Раді Безпеки ООН. Це не просто риторичне питання — це питання довіри до міжнародного порядку. Сьогоднішні рішення ЄС є результатом зусиль українських дипломатів, активістів громадянського суспільства та аналітичних організацій. Окрім того, Україні необхідно зробити рішучий крок — зупинити транзит російської нафти через нафтопровід "Дружба". Це стане потужним сигналом не лише для агресора, але й для наших союзників, що компроміси з терором є неприпустимими.
Санкції -- це не фініш, а інструмент, який має ставати точнішим і сильнішим щодня. ЄС, США та країни G7 повинні діяти синхронно. Для України вкрай важливо, щоб ці рішення не були розрізненими, а доповнювали одне одного, створюючи максимальний тиск на всі ключові джерела фінансування російської війни.
Україна очікує координації дій між ЄС, США та G7, особливо щодо вторинних санкцій, які обмежують обхід. Ми також очікуємо, що Конгрес США підготує рішення щодо конфіскації російських активів, а не лише перерахування відсотків. Такий крок посилив би глобальне лідерство Заходу й ефективність санкційної політики. Ми дякуємо ЄС, але підкреслюємо: потрібна стратегія на тотальну ізоляцію РФ і удар по її вразливих місцях.
