"Пропоную в оренду обліковий запис Facebook, також продаю TikTok. Як в Україні здійснюється купівля та оренда акаунтів, а які наслідки можуть бути?"

У соцмережах існує ринок із продажу й оренди акаунтів, який не оподатковується і не регулюється державою та може значно нашкодити користувачам.

"Довгострокова оренда фейсбуку! За 6 міс. отримаєш 2400 грн, без зусиль", "Продам Тікток-канал з віршами, 179$", "Беру в оренду Банк Восток, ПриватБанк, Пумб, терміново!", -- це лише декілька прикладів оголошень, які можна знайти у соціальних мережах. Користувачам пропонують легко і швидко отримати гроші за продаж або оренду особистих акаунтів, пошти та навіть банківських рахунків. Групи з такими оголошеннями є у фейсбуці, інстаграмі, тіктоці, телеграмі й інших платформах. Існують і біржі соціальних мереж -- це окремі сайти-посередники, що заробляють, "гарантуючи" покупцю та власнику акаунту "безпечну угоду".

Які небезпеки загрожують учасникам цього бізнесу, які норми та закони вони можуть порушувати, а також яку відповідальність несуть — читайте в статті "Детектора медіа".

Що до чого.

У соціальних мережах існує безліч груп і сторінок, які займаються продажем або орендою акаунтів. Оренда передбачає, що власник акаунту продовжує ним користуватися, надаючи орендарю доступ до рекламних функцій чи інших можливостей. Подібні пропозиції також можна знайти на платформах для онлайн-оголошень. Наприклад, на OLX можна придбати оптом від 50 акаунтів за ціною 30 гривень за кожен.

Вартість акаунтів коливається в залежності від року їх створення та кількості підписників, починаючи від кількох десятків гривень і досягаючи декількох тисяч доларів. Також доступна оренда ігрових акаунтів, профілів з підпискою на ChatGPT, електронних поштових акаунтів Gmail, а іноді й банківських рахунків.

Схожі оголошення можна зустріти на різних веб-ресурсах. Наприклад, на платформі "Бізнес карусель" виставлено на продаж YouTube-канал з 551 тисячею підписників за 810 тисяч гривень, а кулінарна група в Telegram з майже 500 тисячами підписників оцінюється в 35 тисяч доларів.

"На нашому сайті Ви знайдете оголошення про продаж акаунтів найпопулярніших соцмереж: Вконтакте; Інстаграм; Twitter; Facebook; Однокласники і т.д. Всі пропозиції перевіряються фахівцями, тому ви без зусиль зможете знайти підходящий варіант", -- йдеться в описі сайту (орфографія і стилістика збережені). Нагадаємо, що "ВКонтакте" та "Однокласники" заборонені в Україні з 2017 року.

Однак, на контрасті з анонімними спільнотами в соціальних мережах, ця платформа надає "Умови використання", "Політику конфіденційності" та контактну інформацію адміністрації. Послуги забезпечує ФОП Леженін Євген Сергійович, який, за даними YouControl, активний у галузі інформаційних технологій та комп'ютерних систем, а також спеціалізується на ремонті комп'ютерної техніки, програмуванні та інших суміжних напрямках.

КВЕД ФОП Леженін Євген Сергійович

ФОП існує з 2010 року та брав участь навіть у державних закупівлях, зокрема у 2017 році розробляв сайт для Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву за 113 тисяч гривень, а з 2021 по 2024 встановлює та оновлює програми для КП "Міські автомобільні дороги" Нікопольської міської ради.

На ресурсі "Бізнес Карусель" зазначається, що платформа володіє зареєстрованим брендом і не відповідає за якість та зміст пропозицій, які містяться в оголошеннях.

Пропозиції сайту "Бізнес карусель"

В коментарі для "Детектора медіа" Євген Леженін спочатку зазначив, що на платформі "Бізнес Карусель" не продаються акаунти, а лише онлайн-сервіси. Проте згодом він уточнив, що акаунти все-таки пропонуються на сайті, але їх реалізацією займаються користувачі, які публікують оголошення: "Соціальні мережі допускають такі практики, адже вони надають платформу для того, щоб акаунти могли потрапляти до рук шахраїв. У нас таких оголошень зовсім небагато, 99% з них стосуються бізнесу. В усіх умовах вказано, що перш за все відповідальність лежить на сервісі (соцмережах -- "ДМ"). Якщо особа, яка придбає цей акаунт, почне здійснювати шахрайські дії, то перевірка повинна проводитися саме сервісом".

За словами Євгена Леженіна, розміщення оголошень на порталі "Бізнес Карусель" є платним, однак комісії з угод вони не стягують. Перед тим, як оголошення публікуються, їхня інформація ретельно перевіряється, щоб виключити фальшиві пропозиції. Проте, як зазначає Леженін, провести детальну перевірку самих продавців і покупців не вдається: "Користувачі повинні зареєструватися, вказати свої дані та підтвердити електронну пошту. Але чи буде 'Розетка' винною, якщо ви купите міксер і почнете ним лякати людей? Чи означає це, що 'Розетка' повинна припинити продаж міксерів? Неправильне використання покупки — це проблема покупця, а не продавця".

Він охарактеризував пропозиції щодо придбання акаунтів у "Однокласниках" або "ВКонтакте" як застарілий SEO-текст, який він обіцяв вдосконалити. "Ми й не припускали, що ці акаунти можуть використовуватися для незаконних цілей. Ми також розглянемо можливості боротьби з цим і внесемо відповідні пункти в наші умови", – зазначив підприємець.

Платформа Madbid спеціалізується на купівлі та продажу сайтів, доменів, каналів, пабліків і груп у соціальних мережах. Тут також доступна можливість придбати акаунти у забороненій мережі "ВКонтакте". Наприклад, сторінка під назвою "Остров необычных фотографий 18+" має ціну 200 доларів. Окрім соціальних мереж, Madbid також пропонує продаж веб-сайтів. Наприклад, сайт "Магия тайны таро", де росіяни замовляють послуги таролога, оцінюється в 7 тисяч доларів.

Пропозиції від Madbid платформи

Є у переліку і телеграм-канали -- "Інсайдер Новини" з 3,5 тисячі підписників продають усього за 80 доларів, "Патрон радар| Повітряна тривога" з аудиторією у 56 тисяч -- за 8 тисяч доларів, а "Україна info", який має 61 тисячу підписників, -- за 10 тисяч доларів.

Як і в попередньому випадку, на цьому веб-сайті викладені умови угод, політика конфіденційності, контактні дані для зворотного зв'язку, а також інформація про ФОП — Беленець Віталій Сергійович. Згідно з даними YouControl, цей підприємець займається наданням трудових ресурсів. До того ж, у КВЕД вказані такі види діяльності, як агентства працевлаштування, туристичні агентства, а також послуги страхових агентів і брокерів.

Код видів економічної діяльності ФОП Віталія Сергійовича Беленця

Веб-ресурс зацікавлює користувачів можливістю простого і "надійного" доходу: "Торгівля каналами з великою кількістю підписників та активною аудиторією перетворюється на вагоме джерело прибутку. Придбати або продати акаунт стало настільки легко, що залишається лише визначити свою стратегію".

На офіційній сторінці Madbid зазначено, що про них публікували матеріали такі видання, як BBC, The Times, Independent, Mirror, The Guardian, MoneyWeek, а також українські "Вести", "Delo.ua" та "Gazeta.ua".

Матеріали українських медіа свіжі та представлені в рубриках на кшталт "Компанійські новини", де традиційно розміщують рекламу. Наприклад, "Gazeta.ua" пропонує ТОП-5 платформ для безпечного придбання YouTube-каналів, тоді як "Delo.ua" інформує про можливості купівлі телеграм-каналів. Водночас, статті закордонних видань, опубліковані між 2008 і 2017 роками, не стосуються українського ринку соціальних мереж. Наприклад, в 2009 році The Times згадував про MadBid як про платформу для аукціонів, де можна придбати телефони й автомобілі "на 98 відсотків дешевше їх рекомендованої роздрібної ціни". А вже у 2015 році The Guardian висвітлював скарги користувачів на MadBid, пов'язані з невдалими ставками, втратою кредитів і труднощами з поверненням грошей. Mirror, у свою чергу, писав про шість аукціонних сайтів, які були заборонені через введення споживачів в оману щодо повної вартості товарів. Ймовірно, ці медіа згадуються на сайті для підвищення довіри до контенту, але з припущенням, що ніхто не стане перевіряти фактичний зміст цих статей.

Згідно з даними англомовної Вікіпедії, MadBid представляв собою платформу електронної комерції та онлайн-аукціонів, зареєстровану у Великобританії під назвою Marcandi Ltd ще в 2008 році. Проте, у серпні 2018 року MadBid припинив свою діяльність і завершив усі продажі. Незважаючи на це, посилання в зарубіжних медіа продовжують вести на цю платформу соціальних мереж. Таким чином, український ресурс функціонує на основі сайту давно закритої британської компанії.

Ми зателефонували Віталію Беленцю за номером, зазначеним у YouControl, але він запевнив, що це не його контакт, і відмовився вести бесіду.

Навіщо придбати облікові записи?

Експертка з цифрової безпеки ГО "Інтерньюз-Україна" Аліна Елєвтєрова розповіла, що акаунти купують, а не створюють нові, бо до нових акаунтів платформи можуть ставитися "підозріло": "Акаунти, які існують довго та мають позитивну історію взаємодії, мають більше довіри з боку алгоритмів соціальних мереж, рекламних платформ і навіть інших користувачів. Також уже наявні акаунти можуть мати велику кількість друзів, підписників чи клієнтів, що робить їх значно ефективнішими для маркетингових цілей. І ще -- іноді людям потрібна ціла мережа акаунтів, і це набагато простіше реалізувати, викупивши їх.

Чому взагалі комусь може знадобитися оренда акаунтів? Це може бути з метою реклами. Припустімо, що рекламний кабінет певної компанії заблокували, а процес верифікації нового, порожнього акаунта займає багато часу і є незручним. У такому випадку можна скористатися вже існуючим обліковим записом для проведення рекламної кампанії.

За її словами, новий власник акаунту може кардинально переробити його наповнення. Наприклад, група називалася "Квіти" і завдяки красивим фото квітів набрала багато підписників, а потім там починають з'являтися дописи про тугу за Радянським Союзом або взагалі відверта дезінформація про ситуацію в країні. Також таким чином можуть рекламувати акаунти у телеграмі, залишати посилання на них у коментарях після публікації шок-контенту.

Продаж через публічні платформи є дещо легшим, оскільки немає необхідності передавати дані з особистого профілю. Як зазначила експертка, це знижує ризики для продавців. Окрім того, використання орендованих акаунтів надає зловмисникам можливість залишатися анонімними та уникати відповідальності за розповсюдження дезінформації, пропаганди або неправдивих новин. Такі акаунти можуть бути використані для створення груп або сторінок, які просувають певні політичні чи соціальні ідеї, часто маніпулюючи почуттями аудиторії.

Приклад шок-контенту в анонімних групах на фейсбуці

Також, за її словами, орендовані акаунти використовують для масового розсилання фішингових посилань або іншої шкідливої інформації. Якщо власник акаунту здає його в оренду, він може навіть не підозрювати, що його акаунт використовують для обману інших людей. Деякі зловмисники орендують акаунти, щоб створювати рекламні кампанії з використанням фальшивих платіжних даних або публікувати рекламу, яка не відповідає правилам платформи. Використовуючи чужі акаунти, вони намагаються уникнути відповідальності та втрат у випадку блокування.

Аліна Елєвтєрова зазначила, що в певних ситуаціях акаунти можуть бути задіяні для маніпуляцій із рейтингами, наприклад, шляхом генерації підроблених відгуків на товари чи послуги. Це здійснюється в великих масштабах з метою впливу на репутацію компаній або продуктів.

Акаунти використовують також для створення підставних сторінок банків або інших фінансових установ. Це можуть використовувати у шахрайських схемах, де зловмисники орендують акаунти, щоб видавати себе за фінансові установи й обманювати людей, просячи їх надати особисті дані або гроші.

Оренда акаунтів надає можливість отримувати доступ до контенту або послуг, що доступні лише в окремих країнах. Наприклад, особи з регіонів з обмеженим доступом можуть орендувати акаунти з інших територій, щоб скористатися сервісами, забороненими в їхній країні.

Оголошення про купівлю або оренду банківських рахунків стали популярним методом пошуку "дропів" — осіб, які за певну винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських карток. Ці платіжні інструменти використовуються як проміжні ланки для проведення фінансових операцій між різними рахунками на різні суми. Такі дії дозволяють злочинцям "засекретити" свої сліди, ускладнюючи завдання правоохоронців під час розслідування кримінальних справ.

Начальник відділу протидії різним видам онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Національної поліції України, підполковник поліції Олександр Ульяненков, у розмові з "Детектором медіа" зазначив, що багато дропів навіть не усвідомлюють, кому насправді передають свої дані. Він підкреслив, що кіберполіцейські регулярно вживають заходів для виявлення адміністраторів таких груп, оскільки саме через них відбувається торгівля платіжними інструментами — засобами, які використовуються для проведення фінансових операцій (до цього поняття входять не лише акаунти, криптогаманці чи кредитні картки). Ці інструменти в подальшому застосовуються для злочинних дій. Зазвичай, шахраї для збереження анонімності створюють закриті групи або оголошення на різних онлайн-платформах (таких як закриті форуми, соціальні мережі та месенджери), де можна вказувати вигадані дані під час реєстрації. Таким чином, вони приховують свою справжню особу не лише від правоохоронних органів, але й від дропів, які передають їм свої платіжні дані. Часто замовники обманюють самих дропів, наприклад, викрадаючи гроші з їх рахунків, збільшуючи кредитні ліміти або оформлюючи онлайн-кредити. У деяких випадках адміністратори цих груп навмисно збирають фінансову інформацію для використання в різних шахрайських схемах, перепродажу або легалізації незаконно отриманих коштів.

На думку експертів, дропи, які пропонують винагороду, відкривають злочинцям можливість отримати доступ до фінансових ресурсів своїх жертв, включаючи приватні дані (таких як прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, ідентифікаційний код тощо), пін-коди та прямий доступ до інтернет-банкінгу. Деякі люди можуть свідомо продавати свої банківські реквізити і доступи, тоді як інші стають жертвами шахрайства. Винагорода, яку отримують дропи, залежить від способів використання їх банківського рахунку: це можуть бути перекази між рахунками, зняття готівки в банкоматах або поповнення рахунків через платіжні термінали.

"Зазвичай дропам сплачують символічну винагороду, порівняно з вигодою зловмисників і персональними ризиками. Нерідко організатори груп дропів (так звані дроповоди), використовуючи спеціальне програмне забезпечення, значною мірою автоматизують процес переказів коштів між підконтрольними рахунками. Такий підхід дозволяє зловмисникам здійснювати фінансові операції по всьому світу без розкриття особистих даних. Водночас це містить додатковий ризик для номінальних власників платіжних засобів бути замішаними в особливо небезпечних злочинних схемах (торгівля людьми або зброєю, міжнародний тероризм, наркозбут тощо)", -- пояснив Олександр Ульяненков.

Чи дозволяють продаж акаунтів політики соцмереж

У політиках конфіденційності платформ зазвичай заборона на продаж акаунту не прописана прямо. Проте в Умовах користування, з якими погоджується користувач, коли створює акаунт, ідеться, що будь-яка передача даних третім особам -- особиста відповідальність користувача.

У контексті політики TikTok існує подібний підхід: "Хоча ми зобов'язуємося вжити всіх необхідних заходів для захисту ваших персональних даних, наприклад, за допомогою шифрування, ми не можемо забезпечити абсолютну безпеку інформації, що передається через нашу платформу; будь-яка передача даних відбувається на ваш власний ризик".

Користувачам TikTok слід пам'ятати, що платформа має можливість передавати їхню інформацію третім особам. Це може статися під час продажу або купівлі будь-якого бізнесу чи активів TikTok, коли дані користувачів можуть бути розкриті потенційним покупцям чи продавцям. Крім того, у випадках злиття, придбання TikTok іншими компаніями чи формування партнерських відносин, а також при продажу частини або всіх активів TikTok, інформація користувачів може бути також передана стороннім.

Відповідно до правил YouTube, на цій платформі суворо заборонено представляти себе як іншу особу або наслідувати канал іншого творця. Це означає, що орендар не має права розповсюджувати контент чи рекламу від імені справжнього власника каналу. Крім того, YouTube здійснює контроль за дотриманням прав на торгові марки. У випадку порушення цих норм платформа має право заблокувати канал.

Політика конфіденційності Meta поширюється на всі продукти Meta Platforms, Inc., тобто: Facebook, Messenger, Instagram, враховуючи додатки Boomerang і Threads, Meta Horizon Worlds, Meta Quest, бізнес-продукти, як-от Meta Business Tools і Meta Business Suite тощо.

У своїх правилах компанія забороняє передавати обліковий запис у користування іншою людиною. Згідно з політикою конфіденційності, користувачі фейсбуку мають зазначати те саме ім'я, яким вони користуються в повсякденному житті, надавати достовірну інформацію про себе, створити лише один обліковий запис і користуватися ним в особистих цілях, не надавати свій пароль і доступ до свого облікового запису іншим особам, а також не передавати свій обліковий запис будь-кому без дозволу Meta.

Користувачам заборонено використовувати імена користувачів або паролі продуктів, запитувати їх або збирати, а також незаконно присвоювати маркери доступу. Використання продуктів Meta для незаконних, оманливих, дискримінаційних чи шахрайських дій не допускається.

Також забороняється продавати, передавати на підставі ліцензії або купувати будь-які дані, отримані від Meta або з сервісів Meta, окрім випадків, передбачених Умовами платформи.

Відповідно до правил розміщення реклами в Meta, користувач несе відповідальність за захист свого рекламного рахунку. Наприклад, якщо особа орендує свій акаунт, і орендар використовує його для реклами товарів чи послуг, але потім не здійснює оплату, то обов'язок повернути кошти та сплатити штраф за затримку лягає на плечі власника акаунту.

Meta також забороняє матеріали, що пропонують інвестиційні можливості, які мають ознаки "швидкого збагачення" або стверджують, що незначні вклади можуть призвести до значних прибутків.

Юрист і заступник директора ЦЕДЕМ Ігор Розкладай розповів, що Meta діє не дуже проактивно щодо реклами оголошень про продаж акаунтів, але повідомлення про них вона приймає і видаляє таку рекламу: "Що таке взагалі акаунт? Ви як фізична особа приходите до певної юридичної особи, яка вам надає сервіс власне оцієї платформи спільного доступу до інформації. Відповідно, ви погоджуєтеся на ті умови, які передбачаються цією платформою, і ви несете відповідальність за все, що відбувається в акаунті, незалежно від того, хто має до нього доступ. Будь-яка оренда -- це по суті шлях до втрати акаунту в кращому випадку, в гіршому випадку -- заборгованість перед платформою. Позиція платформ: ваша кібербезпека -- це ваша особиста відповідальність".

Реклама послуг оренди акаунтів у Facebook.

Які небезпеки чекають на продавців та орендодавців акаунтів?

Голова напряму "Цифрові права" громадської організації "Лабораторія цифрової безпеки" Максим Дворовий пояснив, що будь-яка оренда акаунтів або карток ставить під ризик персональні дані користувачів, адже ті, хто "орендує" акаунти, отримують доступ до всієї інформації про людину, що є на платформі -- наприклад, історію листувань. А також отримує можливість розсилати рекламу і спам, використовувати акаунти в протиправних цілях, зокрема для шахрайства.

"Прямо продаж облікового запису навряд чи можна вважати шахрайством, проте, якщо з його допомогою будуть скоєні незаконні дії, існує ймовірність, що особу можуть залучити до відповідальності за співучасть. Однак довести це буде непросто — завжди можна стверджувати, що ви стали жертвою фішингу або що вашу карту вкрали, а ви не встигли її заблокувати, або щось на кшталт цього," — зазначив Максим Дворовий.

Аліна Елєвтєрова підкреслює, що здача акаунта в оренду несе в собі ризики, пов'язані з можливістю просування незаконних або неетичних бізнесів. Вона зазначає: "Це може включати рекламу підроблених фінансових пропозицій (як, наприклад, вигадані державні виплати), заборонених речовин або сумнівних телеграм-каналів. Крім того, реклама може бути спрямована на іноземну аудиторію, що передбачає просування секс-чатів або нестандартних продуктів, таких як чаї для схуднення."

У цьому випадку існує ризик не лише отримати блокування акаунту, якщо Meta вирішить, що користувач порушує правила спільноти, але й накопичити борги. Орендуючи акаунти, деякі користувачі можуть попросити прив'язати свою картку до рекламного кабінету, обіцяючи поповнювати баланс. Однак у певний момент вони можуть перестати це робити. Facebook дозволяє спочатку запускати рекламу, а потім здійснювати оплату. Таким чином, можна легко опинитися у ситуації, коли борг перед корпорацією стрімко зросте.

Ігор Розкладай зазначає, що платформи не допускають купівлю чи оренду акаунтів. Внаслідок цього, якщо доступ до акаунту отримує третя особа, це трактується як шахрайство, що може призвести до видалення акаунту. "Люди самостійно продають або здають в оренду свої акаунти, – пояснює юрист. – Якщо вони бажають зазнати обману і втратити свої кошти, вони можуть отримати такий досвід".

На його думку, з позиції платформ, оренда та продаж не відповідають встановленим правилам, а з державної точки зору виникає питання щодо можливого ухилення від сплати податків. "Якщо ви отримуєте дохід і не сплачуєте податки, це вже викликає питання щодо вашої відповідальності перед державою. Однак держава не в змозі контролювати кожен аспект діяльності та всі події, які відбуваються навколо."

Чи треба регулювати цей ринок? Тут незрозуміло, що саме регулювати. Якщо ми говоримо про тих, хто орендує акаунти, то що вони порушують зрештою? Якщо це рекламна агенція, яка просто платить людям за якісь послуги, то тут знову ж таки може бути тільки необліковування грошей. Сама агенція використовує наявні рекламні інструменти. Держава, як правило, ці відносини регулює винятково в контексті заборонених товарів, чи товарів з обмеженою дистрибуцією, чи вимог по мові. Але ж вона не регулює, як має рекламуватися печиво або самокати, тобто це все вільний ринок, де ви самі несете відповідальність за те, що ви купуєте. Є певні правила захисту прав споживачів, які говорять про належність товару, маркування і так далі, але щоб регулювати кожну одиницю товару, я, напевно навіть був би проти, тому що це вже надто сильне втручання держави в економіку. А з точки зору платформ люди мають просто знати, що за таку діяльність вони рано чи пізно можуть втратити профіль, особливо якщо буде поширюватися щось недозволене. І ніхто їм не допоможе відновити цей профіль, вони просто його втратять", -- пояснив Ігор Розкладай.

Які наслідки передбачає законодавство за купівлю та продаж банківських рахунків?

Олександр Ульяненков зазначив, що ступінь відповідальності буде залежати від способу скоєння злочину, рівня обізнаності та наміру щодо спільної участі. Хоча наразі продаж або оренда банківських рахунків не вважаються кримінальним правопорушенням, це може змінитися в найближчому майбутньому. "Запропоновано внести зміни до Кримінального кодексу України, що дозволить притягувати до кримінальної відповідальності власників платіжних засобів за передачу електронних платіжних систем чи особистої облікової інформації третім особам. Санкції можуть складати штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі терміном до трьох років, або ж позбавлення волі на той же строк. Також хочу нагадати, що Національний банк України встановив обмеження на місячні обсяги операцій за банківськими картками в сумі 150 тисяч гривень. У разі перевищення цього ліміту власники карток повинні будуть пояснити банківським установам джерела своїх коштів. Якщо буде виявлено невідповідності, на власників рахунків можуть накладатися штрафи, які значно перевищують вигоди від сумнівної діяльності. Таким чином, покарання може бути як за співучасть у порушенні кримінального законодавства, так і за відповідними нормами податкового кодексу", -- зазначив правоохоронець.

Він додав, що для боротьби з інтернет-злочинами кіберполіція разом із банками ініціює створення бази дропів. Відповідно до ініціативи, інформацію про власників скомпрометованих карток будуть автоматично додавати до відповідної бази. Надавачі платіжних послуг матимуть доступ до цього списку та зможуть на законних підставах відмовляти або обмежувати таким клієнтам надання платіжних послуг.

Фото Максима Поліщука, "Детектор медіа", а також надані Ігорем Розкладєм та Аліною Елєвтєровою, фейсбук Максима Дворового. Колаж на головній: freepik.com