Висловлюю своє осудження щодо безвідповідальної грошово-кредитної політики та корупційних практик в Національному банку України.

Екс-член ради НБУ та фінансовий аналітик Віталій Шапран розповів про останні дії Нацбанку
Засуджую безвідповідальну монетарну політику і публічну корупцію в НБУ
6 березня Національний банк України оголосив про підвищення облікової ставки до 15,5% та внесення змін у свою монетарну політику. Це рішення, за словами регулятора, було викликане зростанням річної інфляції, яка у січні досягла 12,9% (в лютому — 13,4%), а також необхідністю наблизити споживчу інфляцію до цільового рівня в 5% та забезпечити стабільність валютного ринку. НБУ сподівається, що зростання ставки підвищить привабливість гривневих депозитів. З 7 березня депозитні сертифікати овернайт при новій ставці 15,5% принесуть банкам 15,5%, сертифікати терміном на 3 місяці — 18%, а кредити овернайт обійдуться в 18,5%. З 4 квітня ці показники для банків становитимуть 15,5%, 19% і 19,5% відповідно. Хоча НБУ намагається стимулювати банки залучати депозити населення на термін більше ніж 3 місяці, ситуація свідчить про недостатню адекватність дій монетарної влади в Україні. Прийняте рішення НБУ знову призведе до:
Роз'яснення НБУ щодо підвищення процентної ставки до 15,5% та змін у монетарній політиці, які нібито мають на меті зробити депозитні ставки більш привабливими для громадян та бізнесу, виглядають несерйозно і призначені для недостатньо обізнаної аудиторії. Справжня проблема полягає в тому, що конкуренція на ринку банківських послуг в Україні залишається досить обмеженою. Станом на 1 січня 2025 року в країні функціонувало 61 банк, з яких близько десяти взагалі не обслуговували фізичних осіб. Відомо також, що на початку року 7 державних банків контролювали 53,63% клієнтських коштів і 63,48% депозитів фізичних осіб. Після переходу одного з невеликих державних банків під управління ДП "Укрпошта" частка державних установ на ринку депозитів для населення зросте до 65-70%. П’ять з семи державних банків мають розгалужені мережі відділень, що охоплюють всю територію України, що дозволяє їм займати ключову позицію на ринку послуг для населення.
Викликає глибоке розчарування, що НБУ намагається донести до суспільства необхідність підвищення облікової ставки для збільшення привабливості гривневих депозитів, проте при цьому ігнорує можливість підвищити цю привабливість через просту бесіду з керівниками п'яти державних банків за підтримки Міністерства фінансів. Натомість, держава продовжує робити вигляд, що в Україні не існує жодної фінансової групи державних банків, хоча для приватних банків з єдиним акціонером така консолідація є обов'язковою.
На сьогоднішній день державні банки пропонують депозити для населення на термін 12 місяців з такими номінальними ставками (з яких слід відрахувати податок на депозитні вклади):
Зміна облікової ставки НБУ та оголошення про можливе підвищення ставок за депозитами НБУ не справили суттєвого впливу на рішення державних банків щодо депозитних ставок для населення. Таким чином, підвищення ставки НБУ та ставок за депозитами НБУ відбувається з метою "викачування" ресурсів з уряду країни, що веде війну, через Міністерство фінансів, а також для того, щоб направити більше фінансових ресурсів у приватний сектор банківської системи України.
Пояснення НБУ, що підняття ставки та дохідності ДС НБУ потрібні для стабілізації валютного ринку, також виглядають нікчемними на фоні режиму плаваючого курсу, до якого не потрібно було поспішати переходити, і значних обсягів міжнародних резервів НБУ. Замість жорсткості на валютному ринку та укріплення довіри населення та бізнесу до курсової політики НБУ за рахунок інтервенцій, НБУ свідомо йшов на курсові коливання, послаблення регуляції та безглузді офіційні курсові прогнози. Тепер після серії власних помилок в регулюванні валютного ринку НБУ пропонує українцям заплатити за свої помилки підвищенням видатків на обслуговування державного боргу, більш дорогими кредитами та втратами бюджетних доходів (наприклад, за рахунок зменшення прибутку НБУ за 2025 рік).
Вся ця безглузда політика НБУ реалізується на фоні неймовірного зростання операцій з регулювання ліквідності банків. Станом на 7 березня 2025 року, обсяг коштів, мобілізованих НБУ від банків, досяг 519 мільярдів гривень. Це "свято ліквідності", фінансоване за рахунок платників податків, триває з початку року, незважаючи на постійні скарги військових щодо нестачі дронів та боєприпасів на фронті. Звичайно, підвищення облікової ставки НБУ та ставок за депозитними сертифікатами НБУ може призвести до подальшого зростання мобілізованої ліквідності, але це ще не гарантує суттєвого впливу на інфляцію. Щодо військових, така ситуація виглядає як саботаж.
Ситуація в українській економіці залишається складною навіть без урахування геополітичних ризиків. Грошові надходження, які українці пересилають з-за кордону, з року в рік зменшуються, а у 2024-му році досягли найнижчого рівня за останні вісім років. Це пов'язано з остаточним інтегруванням наших вимушених мігрантів у європейське суспільство. Час наразі не на нашому боці, і для нас не так важливо, якою буде інфляція – 5%, 10% чи 15% – важливіше, щоб національна економіка відповідала потребам оборони та забезпечувала прогрес у напрямку перемоги.
Просто катастрофою виглядає факт участі голови НБУ Андрія Пишного та його дружини в організації "благодійних аукціонів" з продажу картин, де покупцями виступали банки, які знаходяться під наглядом НБУ. Відчувається прямий і публічний конфлікт інтересів. Пишний з дружиною продає своїм піднаглядним банкірам картини, а вже 6 березня анонсує збільшення виплат банкам фактично за рахунок майбутніх доходів державного бюджету через ДС НБУ.
У цьому випадку залишаються ще два важливі питання:
1. Чи не вплине вартість куплених картин на результати перевірок банків з боку НБУ?
2. Яким чином може поєднуватися комерційна діяльність дружини Андрія Пишного в галузі мистецтва з його посадою на чолі Національного банку України? Відомо, що ринок мистецьких творів є одним із найбільших каналів для відмивання незаконно здобутих коштів. Україна не є винятком у цьому контексті, варто згадати про бізнесменів, які мали тісні зв'язки з Міністерством оборони під час попереднього керівництва.
Закликаю Офіс Президента, депутатів Верховної Ради та всіх небайдужих, хто ще зберігає совість і гідність, а також правоохоронні органи терміново посилити контроль за діяльністю Національного банку України. Його політика продовжує підривати можливості української економіки щодо задоволення оборонних потреб в цей важкий період. Якщо ми й далі будемо закривати очі на цей саботаж і корупцію в НБУ, то не слід ображатися на наших міжнародних партнерів, які під час переговорів називають нас корумпованою державою. На жаль, це правда. Щоб досягти перемоги, необхідні зміни, але в своїй сфері я їх не спостерігаю.