Посилки з Temu та Aliexpress стануть дорожчими: комітет Верховної Ради затвердив нові податкові норми.
Профільний комітет Верховної Ради схвалив до другого читання законопроєкт, який передбачає запровадження ПДВ (податок на додану вартість) на дистанційні покупки вартістю до 150 євро через іноземні електронні платформи (Temu, Aliexpress), причому нараховувати та сплачувати податок мають продавці або маркетплейси. Нові правила наразі не діють - їх ще має остаточно ухвалити Верховна Рада, а пільги планують зберегти, зокрема, для некомерційних відправлень між фізичними особами вартістю до 45 євро.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк ("Голос"). Законопроєкти має ухвалити Верховна Рада у другому читанні та в цілому, після чого вони мають пройти подальші законодавчі процедури та набути чинності.
Що затвердив комітет Верховної Ради
Мова йде про два тісно пов'язані документи – урядовий законопроєкт №15460 і депутатський №16051-1. Їх мета полягає в реформуванні системи оподаткування для товарів, які українські споживачі замовляють з-за кордону, зокрема через популярні онлайн-платформи та маркетплейси.
Основна зміна стосується товарів, вартість яких не перевищує 150 євро. Зараз для малих міжнародних відправлень існує пільговий режим, проте планується його фактичне скасування для комерційних онлайн-покупок, що означає, що такі товари підлягатимуть оподаткуванню ПДВ.
При цьому конструкція нової системи передбачає, що покупцеві не доведеться самостійно розраховувати податок і окремо сплачувати його після прибуття посилки в Україну. Обов'язок нарахувати та перерахувати ПДВ планують покласти на продавців або електронні платформи, через які відбувається продаж.
Насправді, податок слід враховувати вже на стадії оформлення покупки. Цей підхід нагадує європейську модель IOSS (Import One Stop Shop), що забезпечує адміністрування ПДВ у процесі дистанційної торгівлі.
Які зміни чекають на покупки до 150 євро?
Цей аспект реформи має прямий вплив на мільйони українців, які здійснюють покупки одягу, електроніки, товарів для дому, аксесуарів та інших товарів через іноземні інтернет-платформи.
На сьогоднішній день поріг у 150 євро дозволяє без сплати ПДВ отримувати міжнародні посилки. Однак із впровадженням нової системи, покупки через електронні платформи не зможуть користуватися цією пільгою.
Базова ставка ПДВ в Україні становить 20%. Однак це не означає, що абсолютно кожен товар після реформи механічно стане дорожчим рівно на 20%. На остаточну суму для покупця можуть впливати політика конкретного маркетплейсу, ціна продавця, знижки, комісії та те, яким чином платформа врахує податкове навантаження.
Для покупця головна зміна полягатиме в іншому: податок на дешеву онлайн-покупку з-за кордону більше не можна буде уникнути лише тому, що її вартість не перевищує 150 євро.
Не всі вантажі вартістю до 150 євро підлягають оподаткуванню.
Одночасно стверджувати, що всі міжнародні відправлення позбудуться пільги у 150 євро, було б неправильно. Законотворці роблять чітке розмежування між комерційними онлайн-покупками та іншими формами ввезення товарів. Зокрема, планується зберегти цю пільгу для ввезення товарів фізичними особами в несупроводжуваному багажі, дотримуючись встановлених обмежень.
Окреме правило передбачене для посилок між фізичними особами. Безоплатні відправлення вартістю до 45 євро пропонують і надалі не оподатковувати, якщо одна фізична особа надсилає товар іншій не в межах комерційної операції, а для особистого чи сімейного використання. Тобто умовний подарунок від родича з-за кордону та купівля товару на іноземному маркетплейсі розглядатимуться по-різному.
Чому влада взялася за дешеві міжнародні посилки
Одна з основних причин - стрімке збільшення обсягів електронної торгівлі та відповідно вартості товарів, які потрапляють в Україну без сплати ПДВ. У 2025 році загальна вартість міжнародних посилок сягнула 167,3 млрд грн. Із них близько 92,9 млрд грн припало на відправлення, які не оподатковувалися.
Тенденція збереглася і у 2026 році. У перші сім місяців загальна вартість міжнародних посилок, що були ввезені в Україну, досягла 136,3 млрд грн, з яких 56,8 млрд грн склали відправлення без сплати податку на додану вартість.
У 2023 році обсяги неоподатковуваного імпорту в рамках зазначеної пільги становили близько 40 мільярдів гривень. Це свідчить про те, що мова йде не просто про незначну частину приватних закупівель, а про величезні суми імпорту, що щорічно досягають десятків мільярдів гривень.
Держава планує залучити мільярди гривень.
У Міністерстві фінансів сподіваються, що нові правила сприятимуть значному зростанню бюджетних доходів. Первісні оцінки додаткового фінансового ефекту від впровадження нової системи становлять близько 10 млрд грн протягом наступного року.
Водночас звучали й значно вищі оцінки фінансових втрат бюджету внаслідок дій чинної влади. Як зазначив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, через існуючі пільги бюджет може втрачати близько 33 мільярдів гривень. Окреме пропонування передбачає, що надходження від ПДВ з міжнародних поштових і експрес-відправлень будуть спрямовані до спеціального фонду державного бюджету для забезпечення потреб Збройних сил України.
Ще один важливий аспект, на який вказують автори реформи, - це змагання між українськими підприємствами та іноземними постачальниками. Підприємство, яке легально виробляє або імпортує продукцію в Україну, зобов'язане сплачувати встановлені законом податки, забезпечувати працевлаштування співробітників, а також покривати витрати на логістику, оренду приміщень, електроенергію та інші витрати.
Одночасно, подібний недорогий продукт від іноземного постачальника може бути доставлений безпосередньо до українського споживача через міжнародну посилку без сплати ПДВ, якщо його ціна не перевищує встановлений ліміт. З цієї причини уряд вважає існуючу модель такою, що створює дисбаланс між внутрішнім та зовнішнім бізнесом.
Перевагу можна було застосовувати для імпорту товарів в комерційних цілях.
Існує ще одна проблема - поділ великих комерційних партій на безліч дрібних відправлень. Пільговий поріг дозволяє розподілити товари на окремі пакунки так, щоб вартість кожного з них не перевищувала 150 євро. Як наслідок, режим, що спочатку призначався для приватних покупок громадян, може бути використаний для організованого ввезення товарів на комерційний продаж.
Представники влади раніше повідомляли про випадки, коли комерційні товари оформлювали на значну кількість різних отримувачів саме для використання пільгового режиму. Запровадження ПДВ безпосередньо на рівні електронних платформ має, серед іншого, ускладнити використання такої схеми для товарів, придбаних через маркетплейси.
Пропоновані зміни не повинні бути універсальними для всіх типів продукції. Для деяких товарів, що мають важливе значення для обороноздатності, безпеки та енергетичного сектору, планується зберегти податкові пільги. Це стосується, зокрема, товарів, імпорт яких вже звільнений від ПДВ згідно з положеннями Податкового кодексу. Уряд повинен розробити чіткі правила щодо застосування цього звільнення.
Від рішення щодо посилок залежить міжнародне фінансування України
Зміна податкових норм для міжнародних онлайн-транзакцій впливає не тільки на внутрішні доходи держави. Прийняття відповідних законодавчих ініціатив також зумовлено міжнародними фінансовими зобов'язаннями України.
Міністерство фінансів раніше заявляло, що виконання цих умов пов'язане з можливістю отримання близько 4 млрд євро міжнародної фінансової підтримки. Реформа входить до зобов'язань України в межах співпраці з міжнародними партнерами, зокрема програми МВФ та макрофінансової підтримки Європейського Союзу.
Окрім цього, впровадження моделі, за якою адміністрування ПДВ з дистанційних продажів здійснюється продавцями або електронними платформами, має сприяти приведенню українських норм у відповідність до європейських стандартів.
Коли можуть набути чинності нові норми?
Незважаючи на ухвалене рішення комітету, ПДВ на всі відповідні покупки до 150 євро поки що не введено. Підтвердження документа комітетом для другого читання свідчить лише про готовність законопроєктів перейти до наступного етапу в парламентському процесі.
Верховній Раді ще належить провести голосування за документи в другому читанні і в цілому. Тож, до завершення законодавчого процесу, діючі правила для покупців залишаються в силі. Термін впровадження системи під час підготовки реформи змінювався: спочатку планувався 1 січня 2027 року, а потім - не раніше липня 2027 року. Остаточна дата буде відома після ухвалення парламентом остаточної версії законів.
Як раніше повідомляв OBOZ.UA, Україна переживає найскладніший етап у залученні зовнішніх інвестицій з моменту початку повномасштабного вторгнення. Необхідність у зовнішньому фінансуванні оцінюється в $29 мільярдів до кінця цього року та $53 мільярди на наступний. Однак, незважаючи на ці виклики, народні обранці навряд чи погодяться на введення нових податків.
