Яким чином визнання анексії Криму Сполученими Штатами може змінити підходи до санкційної політики щодо Російської Федерації?
Переговори про укладення мирної угоди, заплановані на сьогодні в Лондоні, були знижені до офіційного рівня і проведені без участі ЗМІ. Напередодні стало відомо, що державний секретар США Марко Рубіо не візьме участі в цій зустрічі, а сьогодні, згідно з інформацією Sky News, міністри закордонних справ Великої Британії, США, Франції, Німеччини та України вирішили відкласти переговори. Причиною цього стало обговорення можливих змін статусу Криму.
Одна із найбільш дражливих тем, яка мала сьогодні обговорюватись - визнання Вашингтоном півострова російським. Що така тема на столі - раніше розповіли журналісти The Washington Post. Їхні джерела твердять: цей факт йде "в комплекті" зі скасуванням санкцій, накладених на Росію за захоплення півострова. Якщо скасування підтвердиться, то це може вплинути на всю архітектуру обмежень проти Росії, яку Україна та світ відбудовували 11 років (але, відверто кажучи, системно - із початку повномасштабного вторгнення).
У 2014 році Сполучені Штати запровадили програму санкцій, пов'язану з Росією та Україною (The Ukraine/Russia-related sanctions program), як реакцію на анексію Криму та збройний конфлікт на сході України. Першим кроком стало підписання президентом Бараком Обамою указу № 13660, який оголосив надзвичайний стан у зв'язку з загрозою, яку становили дії та політика окремих осіб, що підривали демократичні процеси та інститути в Україні. Ці дії ставили під загрозу мир, безпеку, стабільність, суверенітет та територіальну цілісність країни. У подальшому в тому ж році було видано ще три укази, які розширювали рамки надзвичайного стану.
До яких осіб чи груп вони були спрямовані і які саме обмеження накладали? Санкції вводилися:
Також ці документи дозволили запровадити санкції щодо суб'єктів господарювання, які працюють у певних секторах економіки РФ, а ще заборонили імпорт або експорт товарів, послуг або технологій до або з Криму. А також нові інвестиції у півострів громадянами Сполучених Штатів.
Укази перетворилися на основні документи, які забезпечили юридичну базу для введення санкцій проти Російської Федерації та надали Міністерству фінансів США необхідні інструменти для подальших дій. У 2014 році під обмеження потрапили 461 особа та організація, серед яких банки "Россия" та РНКБ, а також структури, пов’язані з самопроголошеними "ЛНР" та "ДНР", і приватна військова компанія "Вагнер".
Сполучені Штати наклали санкції на кілька військових компаній, які згадуються у дослідженні НАКО, присвяченому іноземним компонентам у російських керованих авіаційних бомбах. Серед них - НВО "Базальт" та корпорація "Тактическое ракетное вооружение". Ці укази також стали основою для впровадження секторальних санкцій проти важливих галузей російської економіки, таких як фінансовий, енергетичний та оборонний сектори.
У 2018 році Дональд Трамп, а в 2022 році Джо Байден підписали нові укази, які базувалися на чинному надзвичайному стані та розширювали його. У лютому 2025 року, під час своєї нової каденції, президент Трамп вирішив продовжити надзвичайний стан, встановлений указом 13660, ще на один рік.
І що матимемо тепер, за умови що американці усе ж визнають Крим російським? Якщо президентські укази скасувати - усі санкції, накладені на їхній основі, можуть втратити чинність. І це потенційно вплине не лише на обмеження, що запроваджувались через анексію Криму, а й усю санкційну політику США щодо Росії.
Президент України Володимир Зеленський та головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас вже висловили свою позицію: вони не визнають Крим частиною Росії. Каллас підкреслила, що визнання окупованого півострова було б серйозною помилкою і створило б небезпечний прецедент, що суперечить міжнародному праву і може заохотити агресію. У Білому домі поки що не коментують ситуацію з Кримом, лише зазначаючи, що адміністрація Трампа запропонувала "справедливе рішення як для України, так і для Росії".
