Як Росія адаптувала свою економічну модель відповідно до вимог війни.
В'ячеслав Бутко, економіст, економічний радник Київського безпекового форуму
За статистичними даними, які вказують на значне погіршення економічної ситуації в Росії, лежить трансформація її економічної моделі, що тепер орієнтована на підтримку військових потреб.
Статистичні показники російської економіки викликають певний оптимізм. У першому кварталі ВВП виріс на 1,4% у річному обчисленні, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 5,4%. Протягом січня-травня бюджетний дефіцит досяг 3,4 трлн. рублів, що на 2,67 трлн. рублів або в 4,7 рази перевищує показники тих же місяців минулого року. Доходи бюджету РФ за січень-травень підвищилися на 3,1%, тоді як витрати зросли майже в сім разів швидше — на 20,7%. Це сталося через значне авансування витрат на військово-промисловий комплекс та зниження доходів від нафти і газу, які за перші п'ять місяців зменшилися на 14,4% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Виробництво цивільної продукції в першому кварталі знижувалося в середньому на 0,8% щомісяця. Спостерігаються ознаки економічної стагнації, не виключений і перехід до рецесії. Це підтвердив міністр економіки Решетніков на Санкт-Петербурзькому економічному форумі 19 червня, зазначивши: "За цифрами ми спостерігаємо охолодження. Виходячи з поточних відчуттів бізнесу та індикаторів, загалом, мені здається, ми вже на межі переходу в рецесію".
Проте те, що відбувається в економіці Російської Федерації, є логічним результатом політики зміни структури економічної моделі, розпочатої три роки тому. Уряд РФ мав на меті:
- підвищити обсяги виробництва в оборонно-промисловому комплексі та суміжних галузях, а також забезпечити перенаправлення ресурсів у ці сфери;
Забезпечити реалізацію цього завдання так, щоб зменшення якості та обсягу споживання залишалося непомітним, а також щоб значна частина відповідальності була перенесена на населення (у певній мірі завуальовано).
Отже, потрібно створити значний бюджетний стимул та здійснити перерозподіл ресурсів на підтримку військово-промислового комплексу. Якщо поглянути на минулі три роки, ситуація виглядала наступним чином:
- відкривається потужне бюджетне фінансування ВПК та деяким інших секторам й водночас знижується ключова ЦБ РФ (в квітні 2022 року - 20%, в вересні - 7,5%);
Зниження процентної ставки сприяє тому, що люди починають оформлювати споживчі, автомобільні та іпотечні кредити, а також здійснюють покупки, використовуючи позикові кошти.
- грошовий потік призводить до сплеску інфляції;
Центральний банк Росії вирішив підвищити процентну ставку. Перший етап відбувся в липні 2023 року, коли ставка була піднята до 8,5%. Далі, через ряд послідовних підвищень, вона зросла спочатку до 16% у січні минулого року, а з жовтня досягла 21%. На початку червня цього року ставку знизили до 20% у символічному жесті.
Влада Російської Федерації, у свою чергу, продовжує фінансувати військово-промисловий комплекс та суміжні галузі за рахунок державного бюджету, а також інвестицій у будівництво. Це призводить до збільшення обсягів виробництва та значного підвищення доходів працівників у цих секторах.
Інфляція залишається на високому рівні, оскільки уряд Російської Федерації активно вливає кошти в економіку. Ці фінансові вливання здебільшого направляються на військово-промисловий комплекс та суміжні галузі, що призводить до браку грошей і інших ресурсів в інших секторах економіки. Як наслідок, цей брак компенсується підвищенням цін.
Підвищення цін "поглинає" додаткові доходи працівників у бюджетних сферах, що, в свою чергу, стабілізує споживчий ринок, адже відсутні будь-які дефіцити товарів.
Така політика в певний момент не могла не призвести до уповільнення або падіння у всіх секторах, за винятком тих, що фінансуються урядом - ВПК та суміжні. Але, це є елементом виконання завдання структурної трансформації. Не повинно було бути ні зростання економіки РФ на довгостроковому обрії, ні зростання добробуту населення - мало бути зростання виробництва у вузькому секторі галузей та випереджаюче продуктивність зростання доходів тих, хто в цьому секторі зайнятий. Ті, хто не працює на ВПК та суміжні сектори, й не може підтримувати звичний рівень життя, а після зростання ставок ще й неспроможний платити кредити, буде вимушений піти працювати на ВПК або шукати другу, третю роботи. Тобто, або збільшувати випуск в ВПК та пов'язаних секторах, або скорочувати споживання (тим самим балансуючи попит та пропозицію на споживчому ринку), якщо немає можливості знайти додаткову роботу.
Економіка РФ розділилася на дві частини - одна частина (ВПК та пов'язані галузі, а також сектори, що їх забезпечують та обслуговують) поглинає ресурси іншої (цивільні галузі) й поглинатиме далі задля фінансування війни. Скорочення невійськових секторів економіки РФ йде на користь військовим потребам - менший попит на ресурси (капітал й труд) в цивільній економіці робить ці ресурси дешевшими для ВПК та суміжних галузей. Й спонукає тих, у кого зменшується дохід, йти до армії або до ВПК.
Зростання економіки РФ протягом двох минулих років сталося переважно завдяки бюджетній експансії, кошти для якої були акумульовані від експорту енергоресурсів - уряд РФ наростив бюджетне стимулювання на тлі експортних доходів, що виросли в 2021-2022 роках. Це призвело до високих темпів зростання в 2023-2024 роках та перегріву економіки, що спровокувало інфляційний сплеск. Перегрів економіки внаслідок потужного бюджетного стимулювання був таким сильним, що повернення на природну траєкторію зростання (для Росії за п'ятнадцять передвоєнних років середньорічне зростання ВВП - 1,1%) невідворотнє вимагатиме сильного уповільнення економіки, її скорочення до попередніх періодів.
Проте, незважаючи на позитивні тренди та статистичні дані, важливо усвідомлювати, що Росія адаптувала свою економіку під військові потреби. Це, м'яко кажучи, не вселяє великого оптимізму. Однак корисніше сприймати реалії такими, якими вони є, аніж піддаватися ілюзіям щодо швидкого економічного падіння РФ.
