Ядерна небезпека посилюється: напади на іранські об'єкти та амбіції Північної Кореї підштовхують світ до потенційної катастрофи.
У Сполучених Штатах намагаються визначити відповідальних за конфлікт з Іраном.
Через постійні обстріли та загрозу вибухів на атомних об'єктах ситуація на Близькому Сході стає критичною. Своєю чергою, світові лідери та міжнародні організації попереджають про ризик глобальної катастрофи та незворотні наслідки для екології.
Поки дипломати шукають шляхи вирішення конфлікту, ситуація на Близькому Сході продовжує негативно впливати на глобальну безпеку та економічну стабільність.
Детальніше -- читайте у матеріалі ТСН.ua.
Іран заявляє про влучання снаряда по території Бушерської АЕС, звинувачуючи у нападі Сполучені Штати Америки та Ізраїль. За офіційними даними Тегерана, руйнувань, технічних пошкоджень чи постраждалих немає.
Незважаючи на це, іранська влада охарактеризувала напад як порушення міжнародних стандартів і попередила про ризики для безпеки всього Перського затоки.
У сусідньому Кувейті військові закликали населення зберігати спокій, зазначивши, що реактор знаходиться на відстані 240 км від кордону, що суттєво знижує ймовірність небезпечних викидів. Проте, мешканцям порадили, на випадок непередбачених ситуацій, залишатися вдома, щільно закривати вікна й двері, а також слідкувати лише за офіційними новинами.
Варто зауважити, що подібні повідомлення про "удари" по АЕС з'являються не вперше. Раніше Іран та Росія заявляли про влучання снаряда поблизу робочого енергоблока АЕС у Бушері. За даними "Росатому", удар прийшовся на територію біля метрологічної служби. Тоді Тегеран також звинувачував в атаці США та Ізраїль, готуючи черговий етап евакуації своїх партнерів.
Тоді Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило отримання інформації про інцидент від іранської сторони, зауваживши, що пошкоджень критичних об'єктів не зафіксовано.
Крім того, 21 березня Іран заявив про напад США та Ізраїлю на завод із збагачення урану в Натанзі. Проте Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) спростувала ці звинувачення, зазначивши, що їй "нічого не відомо про будь-яку атаку ЦАХАЛ на цей об'єкт".
Іран, своєю чергою, здійснив напад на місто Дімона, розташоване на півдні Ізраїлю, де знаходиться основний ядерний об'єкт держави, який вважається критично важливим для її оборонної системи. Згідно з попередніми оцінками аналітиків, саме в цьому місці виготовляється плутоній для таємної програми ядерної зброї.
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин звернувся до ситуації в Ірані, щоб обґрунтувати свою ядерну програму, повідомляє Sky News. У своїй промові перед Народною асамблеєю він підкреслив, що події на Близькому Сході лише підтверджують його рішення відмовитися від усіх угод із Західними країнами.
Як стверджує Кім Чен Ин, сучасні глобальні обставини свідчать про те, що єдиним надійним засобом забезпечення безпеки країни є власний ядерний арсенал, адже обіцянки супротивників — це всього лише ілюзія.
За його словами, Північна Корея "вже не є країною, яка відчуває загрозу". Натомість, він попередив, що КНДР володіє "можливостями, які можуть уявляти загрозу". Окрім того, він зазначив, що уряд режиму "продовжить активно укріплювати свої позиції як ядерної держави".
Водночас тривожні сигнали надходять із боку Китаю. США стверджують, що Піднебесна готується до ядерної війни, пише The Washington Post.
У Сенаті США висловлюють припущення, що Китай та Росія могли здійснювати секретні випробування ядерної зброї низької потужності. Зокрема, американські розвідувальні служби зафіксували підозрілу сейсмічну активність на китайському ядерному полігоні Лоп-Нур у червні 2020 року.
Попри те, що міжнародні моніторингові системи не змогли чітко визначити причини цих вибухів, Пекін досі не дозволив незалежним інспекторам провести перевірку на об'єкті.
Фахівці підкреслюють, що Китай активно збільшує свій ядерний потенціал, будуючи нові шахти для міжконтинентальних балістичних ракет, що робить цю країну лідером у темпах нарощування арсеналу.
Згідно з оцінками американських аналітиків, така стратегія може вказувати на те, що Китай планує розширення свого ядерного арсеналу не лише з метою стримування, а й для можливого ведення ядерних бойових дій, що викликає все більшу стурбованість у США та їхніх партнерах.
У Всесвітній організації охорони здоров'я (ВООЗ) заявили, що розглядають найгірший сценарій розвитку подій у війні між США, Ізраїлем та Іраном -- можливу ядерну катастрофу.
"Найбільш небезпечний варіант — це ядерна катастрофа, і саме це викликає у нас найбільше занепокоєння. Її наслідки можуть бути руйнівними не лише для регіону, а й для всього світу, і відчуватимуться протягом багатьох десятиліть", — підкреслила регіональна директорка ВООЗ для Східного Середземномор'я Ханан Балхі.
ВООЗ попереджає, що небезпеку становлять не лише ядерні удари, а й атаки на АЕС, які можуть спричинити викид радіації. Хоча зараз забруднення немає, подібні аварії загрожують тяжкими хворобами легень, шкіри та онкологією на десятиліття вперед, як це було після Чорнобиля.
Збройні сили США готуються розгорнути щонайменше 1000 військовослужбовців з 82 повітряно-десантної дивізії на Близькому Сході. Як пише Associated Press, цей армійський підрозділ може бути розгорнутий у стислі терміни. До складу сил входитиме батальйон бойової групи 1 бригади.
Прес-секретарка Білого дому Анна Келлі, висловлюючи думку щодо можливого розміщення військових сил, підкреслила, що "президент Трамп завжди має доступ до всіх військових ресурсів".
Своєю чергою в Ірані натяккають на можливе знищення американських десантників. Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф в мережі Х заявив, що військові США можуть стати "жертвами марення Нетаньягу", натякнувши на провідній ролі Ізраїлю в операції проти Ірану.
"Не намагайтеся перевірити нашу готовність захищати рідну землю," -- зазначив Галібаф у своїх соціальних мережах.
В Ірані ухвалили рішення не вести переговори з деякими членами адміністрації президента США Дональда Трампа. Згідно з інформацією, опублікованою CNN, це стосується Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Натомість іранські представники висловили бажання співпрацювати з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом.
Журналісти підкреслюють, що це рішення викликане відсутністю довіри, яка виникла після невдачі попередніх переговорів перед початком військових дій з участю Ізраїлю та США. Тегеран вважає, що переговори з чинними представниками не мають майбутнього.
Тим часом Сполучені Штати направили Ірану план із 15 пунктів для припинення війни на Близькому Сході. Про розробку цього документа повідомляє The New York Times, посилаючись на власні джерела серед високопосадовців.
Посередником у передачі плану виступив головнокомандувач збройних сил Пакистану Саїд Асім Мунір. Окрім цього, Туреччина та Єгипет також закликають Тегеран до продуктивного діалогу. Таким чином, Білий дім прагне знайти дипломатичне рішення конфлікту, який вже завдав істотної шкоди глобальній економіці.
Проте в Ірані відмовляються прийняти пропозиції США та підкреслюють, що військові дії триватимуть доти, поки не будуть виконані всі умови, зокрема, остаточне припинення нападів і вбивств.
Завдяки регіональному посереднику, Іран заявив про своє бажання продовжувати оборонні дії. Окрім того, уряд країни акцентував увагу на тому, що не дозволить Дональду Трампу встановлювати терміни завершення конфлікту.
23 березня під час свого заходу в Теннессі президент США Дональд Трамп намагався перекинути відповідальність за ініціацію операції "Епічна лють" на міністра оборони Піта Гегсета. Трамп підкреслив, що саме глава Пентагону був першим, хто виступив за військовий варіант, щоб зупинити Іран від здобуття ядерної зброї.
Незважаючи на те, що адміністрація США оголосила про усунення аятоли Алі Хаменеї як значне досягнення, журналісти видання The Independent звертають увагу на серйозні наслідки цього кроку: загибель 13 американських військових та паливна криза, викликана блокадою Ормузької протоки.
У той же час Тегеран рішуче заперечив заяви Трампа про нібито успішні мирні переговори, охарактеризувавши їх як маніпуляцію, спрямовану на стабілізацію ринкової ситуації.
У той же час, згідно з опитуванням, яке провів Центр досліджень суспільних відносин Associated Press-NORC, значна частина американців вважає, що конфлікт, ініційований президентом Дональдом Трампом з Іраном, зайшов занадто далеко. При цьому 45% опитаних висловили серйозне занепокоєння щодо прогнозованого зростання цін на бензин у найближчі місяці.
Ця тема стала однією з небагатьох, яка об'єднує прихильників республіканської та демократичної партій, хоча представники демократів виявляють більше занепокоєння стосовно цін на паливо, ніж їх республіканські колеги.
Попри критику методів, дві третини громадян погоджуються, що недопущення появи ядерної зброї в Ірану має бути пріоритетом зовнішньої політики США. Проте такий самий відсоток опитаних наголошує на важливості стабільних цін на енергоресурси. Питання зміни іранського уряду на лояльніший до Вашингтона підтримують лише 30% респондентів.
Попри це, рейтинг довіри до Дональда Трампа залишається стабільним: його діяльність схвалюють близько 40% американців. При цьому половина опитаних зізналися, що мають низький рівень довіри або зовсім не довіряють президенту в питаннях застосування військової сили за кордоном.
Нагадаємо, Іран почав стягувати плату за прохід суден Ормузькою протокою. Експерти наголошують, що такі дії іранського режиму ще посилюють напруженість у ключовому енергетичному коридорі світу.
