Використання фемінітивів продовжує бути темою дискусій, стверджують фахівці.

Учасники пресконференції "Чому важливо використовувати фемінітиви", яка проходила в Укрінформі, акцентували на цьому питанні.

Ольга Дунебабіна, менеджерка з стратегічних комунікацій громадської організації "Ла Страда-Україна" та докторка філософії в сфері філології, підкреслила, що відновлення фемінітивів не лише мовна практика, а й має глибше символічне значення.

"Ми повертаємо в мову правницю, професорку чи редакторку. І ми не просто слідуємо мовній моді. Ми здійснюємо акт мовної реституції. Ми повертаємо жінкам їхню видимість у професіях в прямому просторі, яку в них відібрали радянські термінологічні бюлетені", -- підкреслила вона.

За словами Дунебабіної, ключовими питаннями залишаються статус фемінітивів у державній політиці, роль медіа у подоланні стереотипів, а також особиста відповідальність громадян за доброчесну комунікацію.

Урядова представниця з питань гендерної політики Катерина Левченко підкреслила важливість мови у процесі формування держави.

Впровадження фемінітивів у ділову мову є суттєвим і важливим аспектом для формування державної політики. "Цей процес уже почав набувати офіційного характеру", – підкреслила вона.

Левченко зазначила, що у 2024 році Міністерство оборони ухвалило рекомендації стосовно використання гендерно чутливої мови, в яких фемінітиви прописані як один з інструментів. Проте, за її словами, потенціал для змін залишається недостатньо реалізованим.

Ольга Гриценко, представниця Національної комісії зі стандартів державної мови, підкреслила, що в наш час українська мова активно проходить етап фемінітивізації.

Вона акцентувала увагу на ряді важливих моментів, які слід враховувати при розгляді використання фемінітивів.

По-перше, за її словами, важливо усвідомлювати, що йдеться не використання фемінітивів в Україні "з нуля", адже така традиція вже існує і має відповідні історичні свідчення.

По-друге, вона підкреслила важливість готовності мови медіа до цих змін: "Мова медіа має найширшу аудиторію, саме вона пропагує мовну норму і формує мовну поведінку, зокрема культуру гендерно коректного мовлення", -- зазначила спікерка, додавши, що суспільство має отримувати якісний мовний продукт.

По-третє, йдеться про готовність самого суспільства вживати фемінітиви, змінювати мовні звички та позбавлятися небажаного емоційного забарвлення окремих форм.

По-четверте, вона акцентувала увагу на важливості застосування форм множини замість "штучного поєднання" паралельних іменників для осіб жіночої та чоловічої статі.

Членкиня комісії Наталія Мазур підкреслила, що на даний момент використання фемінітивів не є обов'язковим.

"Відсутність вживання фемінітивів не є порушенням. Ті, хто їх використовує, не порушують ніяких норм, так само як і ті, хто їх не використовує. Це особистий вибір кожної людини," -- зазначила вона.

Свою думку висловила також Катерина Пономаренко, членкиня комісії, яка акцентувала увагу на важливості обережного підходу.

"Запроваджувати фемінітиви в мову слід обережно і з урахуванням певних аспектів. Необхідно звертати увагу на мовні традиції, фонетичні особливості та природність української мови," – підкреслила вона.

На її думку, тільки спільні зусилля мовознавців, державних установ та громадських організацій зможуть забезпечити єдині підходи до вирішення цієї проблеми.

Народна депутатка Євгенія Кравчук також наголосила, що фемінітиви не є мовною помилкою, але й не є обов'язковими.

Кравчук зазначила, що раніше парламент зробив важливий крок у напрямку використання фемінітивів, зокрема в професійних назвах, ухваливши закон, який змінив назву державного свята на "День захисника і захисниці України". Цей крок став символічним визнанням внеску жінок у суспільство.

Учасники приділили особливу увагу аспектам інформаційної безпеки та ідентичності. Лариса Компанцева, завідувачка кафедри стратегічних комунікацій та прикладної лінгвістики Національної академії СБУ, підкреслила, що мовна політика є важливою складовою боротьби з інформаційними впливами.

"Фемінітиви слугують своєрідним знаком, що відокремлює нас від агресора," -- зазначила вона.

Вона також висловила думку, що необхідно створити робочу групу, куди увійдуть науковці, представники безпеки, державних інституцій, громадських організацій, аби поступово виробити норми використання фемінітивів.

"Можливо, слід розпочати з вибору професії. Це справді аспект, який можна узгодити. Це буде нелегка праця, непроста взаємодія, але все ж це важливо, адже саме так ми виділяємося серед росіян", - зазначила вона.

Як раніше зазначалося, Юлія Чернобров, яка очолює Національну комісію зі стандартів державної мови, в коментарі для Укрінформу зазначила, що відсутність використання фемінітивів не порушує вимог "Українського правопису".

Фото: Володимир Тарасов / Укрінформ