Володимир Богатир: Як територіальна невизначеність безпосередньо впливає на шанси на вступ до Європейського Союзу та НАТО.

У попередньому огляді я проаналізував фактори, які заважають Україні завершити процес визначення та позначення своїх державних кордонів. Це питання має не лише внутрішньодержавне значення, але й суттєво впливає на перспективи вступу країни до Європейського Союзу та NATO. Невизначеність кордонів негативно позначається на регіональній стабільності та безпеці, що є основоположним принципом для обох організацій.

Європейська Спільнота

Процес приєднання до Європейського Союзу регулюється статтею 49 Договору про Європейський Союз, яка stipulates, що будь-яка європейська країна, що дотримується цінностей, викладених у статті 2, має право подати заявку на членство. Хоча в цих положеннях не вказується вимога чітко окреслених і міжнародно визнаних кордонів, на практиці ЄС враховує наявність територіальних суперечок під час розгляду заявок. Це підтверджується досвідом країн Західних Балкан, де ЄС підкреслював важливість вирішення двосторонніх питань і підтримки стабільності в регіоні як невід'ємної частини процесу вступу.

Спільна безпекова та оборонна політика дозволяють ЄС підтримувати мир, запобігати конфліктам та зміцнювати міжнародну безпеку згідно з принципами Статуту ООН.

Отже, на практиці Європейський Союз віддає перевагу країнам, що не стикаються з територіальними спорами чи, тим більше, з конфліктами, адже такі ситуації можуть негативно позначатися на добросусідських відносинах, стабільності та безпеці в регіоні.

NATO

Стаття 10 Північноатлантичного договору stipulates, що за умови одностайної згоди всіх членів Альянсу, будь-яка європейська країна, яка може внести свій внесок у забезпечення безпеки Північноатлантичного регіону, має право на запрошення до приєднання до цього договору.

Формально в Договорі немає прямої вимоги щодо визначеності кордонів, але на практиці NATO враховує наявність територіальних суперечок, оскільки вони можуть впливати на колективну безпеку та стабільність Альянсу.

Наприклад, у випадку з Північною Македонією її вступ до NATO був затриманий через спір з Грецією щодо назви країни, який було вирішено лише після підписання Преспанської угоди.

У 2009 році Хорватія вступила до NATO, хоча мала незначні прикордонні питання зі Словенією, а їх вирішення було умовою членства. У 2017-му Чорногорія теж вирішила територіальні претензії з сусідами перед вступом.

Тож, на практиці NATO не приймає держави з активними територіальними конфліктами, оскільки це суперечить політичним критеріям та загрожує стабільності Альянсу і може спровокувати застосування статті 5 Вашингтонського договору.

У 1995 році NATO розробило документ під назвою Study on NATO Enlargement, де було уточнено критерії вступу. Цей, документ містить такі положення, за яких кандидати мають:

* розв'язати етнічні чи зовнішньополітичні суперечки мирним шляхом;

* дотримуватися принципу верховенства права та міжнародних норм;

мати ясно визначені кордони, які визнані на міжнародному рівні.

Таким чином, невизначеність кордонів України або окуповані території (Крим, Донбас, а тепер і інші регіони) - є ключовою перепоною для вступу, яка вперше виникла у 2014 році.

ДЕРЖАВНИЙ ІНТЕРЕС В СУДОВИХ СПОРАХ

Варто підкреслити, що Україна активно захищає свою територіальну цілісність у міжнародних судах. Давайте розглянемо два міждержавних конфлікти, що були предметом розгляду в Міжнародному суді ООН.

Одразу після підписання українсько-румунського Договору про відносини добросусідства та співробітництво у 1997 році сторони розпочали переговори про розмежування морських просторів у Чорному морі. Однак після 24-х раундів переговорів, які тривали до 2004 року, згоди так і не дійшли. Україна вважала доцільним продовжувати переговори, але Румунія вирішила звернутися до Міжнародного Суду ООН.

Спір виник, головним чином, через острів Зміїний і був зумовлений виявленням родовищ нафти та газу, що знаходяться за 40 кілометрів від цього острова.

У 2009 році суд виніс одностайне рішення, підтримавши позицію України. В умовах сьогодення варто відзначити, що основною причиною цього конфлікту стали природні ресурси.

Іншим прикладом є справа Україна проти Російської Федерації, розгляд якої триває.

* * *

Єдиною основою для розробки зовнішньої політики держави та захисту від можливих загроз повинна стати відданість принципам міжнародного права.

Договори про делімітацію кордонів є юридично зобов'язуючими відповідно до принципу pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися), і жодна держава не може їх змінювати в односторонньому порядку, без згоди іншої сторони.

Отже, завершення процесу делімітації та демаркації державних кордонів відповідно до міжнародних стандартів - є невід'ємною складовою зміцнення територіальної цілісності, національної безпеки й відданості принципам міжнародного права та мирного співіснування.

Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, дайте нам знати.