Внутрішній противник має більшу силу, ніж зовнішній.
Мій попередній пост про прогулянку американців до Місяця викликав жваву дискусію.
Дехто стверджує, що Касьянов змінив свою позицію на кардинально протилежну і тепер пропонує віддати території в обмін на сумнівний "мир".
А невже це Касьянов веде перемовини?... Невже це я потискаю руку росіянам, випрошую у американців петріоти, у європейців гроші, зброю, обладнання?...
Невже це я не приймаю потрібні закони, не проводжу реформи, не бачу проблем мобілізації і займаюся популістською роздачею грошей?...
На жаль, незалежно від того, які пропозиції висуває Касьянов, це зовсім не змінює стан справ.
Я, до речі, неодноразово закликав, вмовляв і навіть кричав про необхідність підготуватися до війни. З моменту початку вторгнення я взяв у руки зброю. З 2014 року я постійно говорить і пишу про загрозу, яку несуть дрони та роботи, але ніхто не звертав на це уваги, поки війна не постукала в наші двері і не перетворилася на величезну можливість для збагачення еліти.
На жаль, нас не слухають, нам дозволено тільки воювати і вмирати.
Демонстративний ура-патріотизм і блискучий націоналізм перетворилися на знаряддя пропаганди, через які ми часто втрачаємо з поля зору істину. Або ж просто не бажаємо її помічати.
Ось чому поточний стан справ виглядає наступним чином:
Європа бажає, щоб ми ще деякий час продовжили боротьбу, ослабили Росію і надали їй можливість для переозброєння. Однак вона не прагне, щоб війна призвела до цілковитого знищення України, гуманітарної кризи і масового виїзду біженців.
Трамп хоче якнайскорішого завершення нашої війни. Десь до серпня, бажано раніше. У нього є на це внутрішньополітичні причини. Взагалі Америці Трампа не дуже цікаві європейські питання. Але в глобальному протистоянні з росією і Китаєм вони кинути нас не можуть.
Путін прагне зупинити війну, оскільки її тривалість спричиняє дедалі більше економічних і соціальних труднощів. Він має намір вигідно реалізувати цю зупинку, сподіваючись на скасування санкцій та вигідні угоди з США. Його мета полягає в тому, щоб відновити статус російської імперії як важливого геополітичного гравця, постійно створюючи загрози для Європи та маневруючи між Сполученими Штатами і Китаєм.
Я не є фахівцем у галузі геополітики; щоб стати таким, потрібно мати певний статус або відвідувати важливі міжнародні заходи в елегантному костюмі та кросівках. Проте, це моя точка зору.
Я спостерігаю, що в даний момент Сполучені Штати, Європа та Росія чинять тиск на Україну. Цей тиск вже відчувається, і президент про це згадував, намагаючись змусити країну погодитися на мир за умовами Путіна.
Умови зрозумілі: поступитися Донецькою областю, яка є важливою для путіна як символ "перемоги", і в обмін на це американці обіцяють захищати залишки України так само, як підтримують Тайвань.
Зауважимо, що путін не наполягає на Херсонській і Запорізькій областях, які він теж включив до складу імперії, тому що ці території неможливо швидко відібрати з військової точки зору, в нього ледве вистачає ресурсів для тиску на Донеччині.
Путін розуміє, що політика це мистецтво можливого, і подальшу експансію він готовий відкласти, зафіксувавши проміжну "перемогу".
Ось така картина на зовнішньому фронті. Перебуваючи в повній залежності від підтримки Заходу і не займаючись вирішенням власних внутрішніх питань, ми опинилися без альтернатив.
Або ж ми повинні мати це, але для цього необхідно кардинально переглянути наше сприйняття війни, а також змінити підхід держави до нас.
Держава, що переслідує своїх громадян з метою примусити їх захищати Донбас, в той час, як еліти наживаються на війні і насамперед піклуються про власне утримання при владі, не здатна на ефективну боротьбу.
На сьогоднішній день найбільшею загрозою для України є не зовнішній противник, а внутрішні проблеми та кризи.
До речі, так було завжди, во всі часи - ніхто не міг перемогти українців крім них самих.
Внутрішні чвари, популізм, невігластво, космічна жадібність, жахлива жага до влади згубили незалежну Україну сто років тому. І загрожують країні зараз.
Остановитесь!
