Візит Сі Цзіньпіна підтвердив, що Росія стала підлеглою Китаю - Новини Весь Харьків.

Отже, парад у москві й загалом візит Сі Цзіньпіна (чи Дзіньпіна, за новим українським правописом) зафіксували політичну реальність: росія є васалом Китаю, сателітною країною, яка існує виключно в орбіті старшого брата.

На відміну від Орбана та Фіцо, котрі здатні маневрувати між Брюсселем, Москвою та Вашингтоном, а також від країн Центральної Азії, що можуть шукати баланс між Москвою та Пекіном, Путін опинився в ситуації без виходу. Йому бракує простору для маневру і можливостей для балансування. Гра у багатополярний світ для Росії завершилася глухим кутом.

Як і прогнозувалося ще в 2022 році, на сцену виходить учасник, котрий має всі козирі в рукаві. Ці карти вже давно перебували на столі, але довелося пережити три роки насильства. Китай готовий висловити свою думку, але яка вона буде?

Стратегічна мета Китаю полягає у досягненні світового лідерства, прихованого під концепцією "Спільнота спільної долі людства". Ця ідея, що стала основою офіційної зовнішньої політики Китаю, базується на усвідомленні глобальних викликів, які потребують спільних зусиль для їх вирішення. Замість індивідуальних зусиль, пропонується колективна робота під проводом "старшого брата", якого вважають найсильнішим і наймудрішим. Хто ж цей "старший брат"? Відгадати не важко.

Китайська перспектива на світ ґрунтується на уявленні, що країна завжди займала позицію провідної цивілізації, але в останні 200 років була принижена і відсунута з цієї ролі. Наразі, на думку китайських ідеологів, вона повертається до свого законного місця. Проте це бачення не зовсім коректне: Китай дійсно був значущою цивілізацією протягом приблизно 1200 років, від 550 до 1750, але в решту часу своєї більш ніж 15-тисячолітньої історії він здебільшого перебував на периферії світової історії.

Яка позиція Китаю стосовно війни між Росією та Україною?

Чи має Китай інтерес у перемозі Росії? Ні, це йому не вигідно, оскільки така перемога призведе до зміцнення Росії, підвищення її міжнародного статусу та легітимації практики, за якою сильні країни можуть змінювати кордони слабших. Китай не зацікавлений у такій ситуації.

Чи вигідно Китаю, щоб Росія зазнала поразки? Ні, адже це призвело б до посилення західних країн, серед яких безумовно є і Україна. Прорахунок Москви може також вказувати на ризик розпаду Росії, після чого різні її регіони спробують дистанціюватися від Китаю (тюркські та монгольські народи його побоюються і не люблять), хоча деякі інші частини, можливо, із задоволенням потягнуться до Китаю.

То, може, Китаю потрібно безкінечне продовження війни? Ні, бо це збільшує ризики на тлі негативної економічної динаміки.

То який же варіант є найкращим для Китаю? А той, що маємо зараз. Війна продовжується, але ніхто не перемагає. Війна продовжується, але ресурси для ведення війни вичерпуються. А водночас всі бояться ескалації, і це штовхає слабких в обійми Китаю, а сильних примушує робити помилки. В інтересах Китаю росія слабка, але агресивна; цілісна, але цілковито залежна; війна безкінечна, але не гаряча; можливість керувати невизначеністю й позбавити інших такої можливості; можливість використовувати росію як таран, але залишатися за лаштунками, збираючи здобич.

З цієї перспективи, ситуація для Китаю розвивається найсприятливішим чином.

1. Росія не має можливості досягти перемоги.

2. Росія не має можливості зупинитися і продовжить свої дії.

Китай не бере участі у війні відкрито, але Росія не в змозі продовжувати без його підтримки. Пекін здатний адаптувати рівень своєї активності відповідно до розвитку ситуації.

4. Росія не має можливості маневрувати і підтримувати баланс між Китаєм та іншими країнами.

5. російські союзники, васали й сателіти переходять до Китаю всі разом.

6. Сполучені Штати зазнають поразки в цьому етапі без шансів на успіх. Європа в паніці.

7. Весь світ розуміє, з ким тут треба домовлятися.

Ключові китайські проблеми:

- уповільнення економічного зростання, збільшення рівня безробіття,

-- суттєва орієнтація на експорт,

— пастка середнього доходу: зарплати підвищуються, тепер це вже не бюджетна майстерня.

-- старіння населення, зупинка приросту населення,

— значний дисбаланс між представниками чоловічої та жіночої статі,

-- невпинна необхідність у доступних ресурсах.

Отже, стратегія Китаю стосовно Росії буде включати в себе:

-- поступове отримання контролю над російськими ресурсами: реальний контроль без політичної відповідальності, що можна забезпечити через китайські компанії та спільні проєкти,

-- демографічне проникнення в російські регіони,

-- безпосередній політичний контроль над окремими регіонами без вторгнення, шляхом концесій тощо.

Яким чином тоді можна окреслити українські інтереси? Ми прагнемо, щоб Росія зазнала краху і перестала бути інструментом у руках Китаю, але важливо, щоб цей процес відбувався плавно і без надмірного хаосу, перш ніж Китай зможе встановити повний контроль.

Джерело інформації: https://www.facebook.com/valerii.pekar