Військовий збір для фізичних осіб-підприємців: чи не підриваємо ми суть спрощеної системи?
З другого кварталу 2025 року фізичні особи-підприємці (ФОПи), які працюють за спрощеною системою оподаткування, зобов'язані подавати оновлену форму декларації та сплачувати додатковий платіж - 1,5% військового збору з усього обсягу доходу (обороту). Формально це частина адаптації податкової системи до реалій війни. Але якщо подивитися глибше, то ця новела суттєво змінює базову філософію спрощеного оподаткування в Україні та породжує низку запитань як щодо справедливості, так і щодо прогнозованості фіскальної політики.
Спрощена система: основні аспекти та її вплив на економіку України
Спрощена система оподаткування створювалася як простий та зрозумілий інструмент для малого бізнесу: фіксована ставка з обороту або дохідного ліміту, мінімальна звітність, прозорі правила. Саме це дало змогу мільйонам українців легально працювати, не створюючи надмірного адміністративного навантаження на себе і на державу. Вона була й залишається однією з найуспішніших реформ, орієнтованих на підприємців-початківців, фрилансерів, самозайнятих осіб. У цьому сенсі сплата єдиного податку - це був "все-включено"-платіж: просто, стабільно, передбачувано.
Згідно з інформацією, наданою Державною податковою службою України, у 2024 році загальний обсяг надходжень до державного бюджету від платників податків становив 1 133,5 млрд грн. Хоча конкретні дані про внесок фізичних осіб-підприємців (ФОП) у цю суму відсутні, малий бізнес традиційно відіграє значну роль у формуванні бюджетних доходів. Запровадження нових податкових зобов’язань може негативно вплинути на кількість зареєстрованих ФОПів та сприяти зростанню тіньової економіки.
Військовий збір: додатковий тягар для фізичних осіб-підприємців.
Тепер ця логіка зміщується. Військовий збір у розмірі 1,5% стягується не з чистого доходу, а з усього обороту. Це означає, що підприємець платить навіть із тієї частини, яку витратив на закупівлю товарів, оренду, логістику або оплату праці. Таким чином, податкове навантаження для ФОПа де-факто збільшується - без зміни самого єдиного податку, але за рахунок додаткового навантаження. Наприклад, для ФОПа на 2-й групі, який працює з маржинальністю 10-15%, нове зобов'язання може з'їсти значну частину прибутку.
Більш того, з початку другого кварталу нова форма декларації вимагає більш детального зазначення обсягів доходу, а також окремого відображення нарахування військового збору, який тепер необхідно сплачувати щоквартально. Це означає, що одна з основних переваг спрощеної системи оподаткування – легкість ведення обліку та звітності – стає менш вираженою. Підприємцям доведеться витрачати більше часу або ж коштів на послуги бухгалтера, щоб коректно заповнити звітність і уникнути штрафів. Крім того, зростає ймовірність помилок, затримок і плутанини, що суперечить ідеї "ліберального" оподаткування.
У рамках пошуку нових джерел бюджетних надходжень, замість запровадження нового податку для фізичних осіб-підприємців, доцільно розглянути варіант збільшення ставки податку на додану вартість (ПДВ). Цей непрямий податок сплачується кінцевими споживачами, а його адміністрування вже має налагоджену систему. Підвищення ПДВ на 1-2% могло б суттєво поповнити бюджет, не створюючи додаткового тягаря для малого бізнесу та зберігаючи цілісність спрощеної системи оподаткування.
Іншою можливістю є активізація боротьби з тіньовою економікою. За різними оцінками, тіньова економіка України становить приблизно 43,4% від валового внутрішнього продукту, що є одним із найвищих рівнів у Європейському контексті. Замість того, щоб збільшувати податкові зобов'язання для добросовісних платників, державі варто зосередитися на протидії тіньовому сектору. Це передбачає підвищення контролю за великими платниками податків, боротьбу з контрабандою і ухиленням від сплати податків, а також сприяння легалізації бізнесу шляхом спрощення процедур та зменшення адміністративного тиску.
Висновки і пропозиції
Запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців фактично підриває принципи спрощеної системи оподаткування, яка слугувала ефективним механізмом підтримки малого бізнесу та зменшення тіньової економіки. Натомість, державі варто розглянути інші можливості для поповнення бюджету, такі як підвищення ставки ПДВ, та зосередитися на протидії тіньовій економіці. Це допоможе зберегти довіру з боку малого бізнесу, уникнути масового скорочення підприємницької активності та не створювати додаткових спонук для повернення до "тіні".
Спрощена система оподаткування не є податковою пільгою, як це часто намагаються подати в суспільному обговоренні. Це ретельно продуманий механізм, спрямований на зменшення витрат на транзакції, підвищення добровільності у виконанні податкових зобов'язань та стимулювання самозайнятості. Її основна цінність полягає не лише в зручності звітності чи низьких ставках, а й у формуванні великої кількості платників, які готові сплачувати податки, оскільки держава не розглядає їх як потенційних порушників. Нинішня форма військового збору ставить під загрозу цей баланс.
Парадокс полягає в тому, що намагаючись отримати більше коштів від тих, хто вже сплачує податки, держава може зазнати значних втрат через демотивацію, недовіру та зменшення податкової бази. Тому навіть у найскладніші часи фіскальна політика повинна бути спрямована не лише на збільшення доходів, але й на встановлення партнерських відносин. У зв'язку з цим, усі нововведення — особливо ті, що кардинально змінюють основи системи — мають бути реалізовані лише після громадського обговорення, оцінки можливих наслідків та визначення чітких термінів реалізації.
Для підтримки легальної самозайнятості як ключового елемента економічної стабільності в Україні, ми рекомендуємо:
ФОПи не є тягарем для державного бюджету. Це мільйони громадян, які в умовах війни, без будь-яких субсидій і підтримки, забезпечують робочі місця, сплачують податки і підтримують економіку країни. Якщо держава не зможе зберегти цей сектор в рамках легального поля, це стане не лише економічною, але й стратегічною невдачею.
