Війна не терпить експериментів у сфері управління силовими структурами, - зазначив член комітету Ради з питань національної безпеки.
Війна не терпить експериментів у керуванні та політичної нестабільності в силових структурах, переконана Ірина Фріз, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки від фракції "Європейська солідарність".
"Перепризначення в Міністерстві оборони, службі зовнішньої розвідки та СБУ під час повномасштабної війни -- це не "кадрові новини". Це рішення з прямими наслідками для фронту й тилу... Війна не пробачає управлінських експериментів і політичної турбулентності в силових інституціях", - сказала Фріз агентству "Інтерфакс-Україна" у середу.
Згідно з думкою депутатки, оновлення кадрів можуть бути як можливими, так і необхідними, проте ключове питання полягає в тому, як реалізувати ці зміни без порушення роботи інститутів.
За словами Фріз, кадрові ротації у силових структурах несуть у собі такі ризики, як просідання керованості, збій координації між органами, деморалізація всередині країни та підігравання ворогу.
"Зміна керівництва завжди супроводжується перехідним етапом: перерозподілом обов'язків та оновленням команд. У спокійний час це викликає певний дискомфорт, але під час війни такі процеси можуть призвести до трагічних наслідків," - підкреслила народна депутатка.
Вона акцентувала увагу на важливості злагодженої роботи Міністерства оборони (ресурси та оборонна політика), служби зовнішньої розвідки (збирання інформації та прогнозування) і Служби безпеки України (контррозвідувальна діяльність, внутрішня безпека, захист від диверсій та агентурних мереж) у щоденній координації.
"Фріз підкреслила, що коли одночасно активуються кілька важливих вузлів, ймовірність виникнення системних збоїв значно зростає."
На її думку, хаотичні кадрові зміни без чіткої логіки створюють враження внутрішньої нестабільності, що підриває довіру серед населення і надає ворогові шанси для активізації своїх агентів та інформаційних кампаній.
На думку народної депутатки, зараз пріоритетом держави повинні бути безперервність управління, спадкоємність команд (зміни не повинні ламати робочі ланцюги, які дають результат), процедурна легітимність (у силовому блоці це критично: обхід правил сьогодні, завтра стає нормою), оцінка за результатом (що саме не працює і який результат має дати заміна).
"Висновок простий: перезавантаження можливі -- але так, щоб не зупинити машину під час руху. Українська безпека тримається на інституціях, які мають працювати 24/7 -- незалежно від прізвищ", - підсумувала Фріз.
