Вибори під впливом Трампа: Чи оберуть румуни нового Орбана поруч із Україною?
Кандидати мають протилежні погляди на підтримку України.
У неділю, 4 травня, в Румунії відбудеться повторний перший тур президентських виборів. На тлі сусідніх держав, таких як Угорщина під керівництвом Віктора Орбана та Словаччина, де уряд очолює Роберт Фіцо, Бухарест залишається надійним союзником України.
На території Румунії розташовані важливі логістичні шляхи для Києва, що охоплюють гуманітарні, військові та експортні вантажі. Наприклад, порт Констанца за останні три роки обробив близько 30 мільйонів тонн зерна з України.
Окрім безперешкодного транспортування військового обладнання, восени минулого року Бухарест самостійно надав Україні систему ППО Patriot. Це було не перше постачання важливої техніки від румунських партнерів, адже підтримка надається з початку російської агресії. Проте багато з цих передач залишається засекреченими через міркування безпеки.
Румунія відіграє ключову роль у забезпеченні стабільності в Чорноморському регіоні, виступаючи як захисник проти впливу Росії на кордонах з Україною та Молдовою. Оскільки саме президент формує зовнішню політику країни, від нового лідера залежатиме позиція Бухареста щодо підтримки Києва, а також його зобов'язання перед НАТО та Європейським Союзом.
Яка небезпека нависла над країною через вибори цього разу -- розповідає "Телеграф".
Це вже не перша ініціатива румунів у виборах президента. Попередні вибори відбулися в листопаді 2024 року і завершилися перемогою Келіна Джорджеску - кандидата з ультраправими поглядами, проросійського і антизахідного спрямування. Незважаючи на те, що за кілька днів до голосування його рейтинг підтримки становив лише 5%, він несподівано отримав 23%, значно випередивши своїх опонентів.
Розкриті розвідувальні матеріали вказують на можливу причетність Росії до цього явища: зафіксовано понад 85 тисяч кібернападів на системи електронного голосування та 25 тисяч неактивних акаунтів у TikTok, що підтримували програму Джорджеску.
Вибори були скасовані через два тижні після їх проведення. У лютому 2025 року Джорджеску опинився під слідством за шістьма обвинувальними пунктами, серед яких фальсифікація фінансування виборчої кампанії, несанкціоноване використання цифрових технологій та поширення фашистських ідей.
У березні цього року Верховний суд Румунії ухвалив рішення, яке підтвердило заборону Джорджеску брати участь у повторних виборах, запланованих на травень.
Цікаво, що за цими подіями уважно стежили з Вашингтона. Члени команди Дональда Трампа висловили різку критику на адресу Бухареста через його рішення щодо Джорджеску. Віцепрезидент США Джей Ді Венс зазначив, що Румунія відмінила вибори, спираючись на "сумнівні підозри розвідувальних служб та значний тиск з боку сусідніх країн".
"Ви не можете говорити про спільні цінності, якщо відміняєте вибори лише через незадоволеність їх результатами, як це сталося в Румунії. Якщо ви настільки налякані своїм народом, що намагаєтеся змусити його мовчати, це свідчить про вашу слабкість," - підкреслив Венс у лютому. "Тож давайте об'єднаємось навколо спільних цінностей. Захищаймо демократію. Підтримуймо свободу слова не лише в США, а й у всьому західному світі."
Днями в Румунії побував син президента США -- Дональд Трамп-молодший, який також висловлював обурення рішенням румунського суду:
"Неймовірно, що відбувається в Румунії! Конституційний суд щойно анулював перший тур президентських виборів. Це ще одна спроба, яка має ознаки маніпуляцій з боку соросо-марксистських сил, щоб підробити результати та ігнорувати голос народу," – зазначив він у грудні.
Відомо, що Дональд Трамп-молодший взяв участь у закритій бізнес-конференції під назвою Trump Business Vision 2025, яка проходила в рамках його подорожі по Східній Європі.
Хоча офіційно візит американця носить економічний характер, на діловій конференції у Бухаресті був присутній незалежний кандидат у президенти Віктор Понта.
Тільки чотири з одинадцяти кандидатів на повторних виборах мають значні рейтинги: це лідер ультраправої партії AUR Джордже Сіміон, мер Бухареста Нікушор Дан, представник коаліційного уряду Крін Антонеску та колишній прем'єр-міністр Віктор Понта.
Згідно з новітніми соціологічними дослідженнями, 33,1% потенційних виборців висловлюють підтримку Сіміону. На другому місці розташувався Крін Антонеску з 21%, а за ним іде Нікушор Дан, який має 19,4% підтримки. Віктор Понта отримав 9,6% голосів серед опитаних.
Згідно з іншим соціологічним аналізом, якщо Сіміон потрапить у другий тур, він програє як Дані, так і Антонеску.
Джордже Сіміон — 33,1%
Лідерство політика на цьому етапі виглядає скоріше як стривожливий сигнал.
"Перемога Сіміона, який виступає проти військової допомоги Україні, критикує керівництво ЄС і підтримує президента США Дональда Трампа, може призвести до ізоляції Румунії за кордоном, підриву приватних інвестицій і дестабілізації східного флангу НАТО", -- прогнозують західні медіа.
"Якщо переможе Сіміон, це матиме масштабний вплив на політику всього ЄС: новий лідер, схожий на Віктора Орбана, очолить країну, вдвічі більшу за Угорщину, підсилюючи націоналістичні настрої в європейській політиці", -- аналізує Politico.
Сіміон проводить виборчу кампанію під девізом "Румунія на першому місці", натякаючи на відомий слоган Трампа "Америка на першому місці". Він підтримує консервативні цінності, виражає євроскептицизм і прагне до тісної співпраці з американським рухом MAGA.
"Я вірю, що так само як MAGA отримала владу в Сполучених Штатах, так і рух "Зробимо Європу знову великою" матиме більшість в європейських інституціях", -- казав Сіміон під час нещодавньої конференції.
Колись він виступав за повернення кордонів Румунії, які діяли до Другої світової війни, охоплюючи землі, що нині належать Болгарії, Молдові та Україні. Це стало причиною його оголошення персоною нон-грата в цих двох державках.
Крім того, у 2023 році колишній міністр оборони Молдови Анатолій Шалару розкрив дані про те, що Джордже Сіміон мав зустрічі з агентами російської ФСБ, а також з особою, яка в Молдові отримала прізвисько "людина росіян".
Крім того, Сіміон нібито проводив зустрічі з московськими агентами в українських Чернівцях. За словами Шалару, це підтвердили радник голови Офісу президента Михайло Подоляк і заступник глави СБУ, а також колишній прем'єр-міністр Молдови Влад Філат, який мав прямий доступ до досьє, підготовленого владою.
Через оприлюднення цієї інформації Сіміон подав судовий позов проти Шалару "про захист честі, гідності та професійної репутації", але програв у першій інстанції.
Політик повідомив, що у випадку своєї перемоги на виборах він розкриє інформацію про те, яку частину ресурсів Румунія витратила на військову підтримку України, і як це вплинуло на державні субсидії для румунських дітей та пенсії для літніх громадян.
На запитання про можливе зменшення фінансової підтримки українським біженцям у Румунії, відповідь була чіткою: "Доки ми не піднімемо рівень життя румунських громадян до прийнятного стандарту, я не маю наміру надавати допомогу іншим націям в Румунії".
Хоча Сіміон поділяє позицію MAGA щодо того, що Україна має сама давати собі раду, він не асоціює себе з Росією та називав Володимира Путіна військовим злочинцем.
"Як нація, що зазнала шкоди від німецького та російського імперіалізму в минулому, ми прагнемо, щоб цей план миру включав нові механізми безпеки на період 30-50 років, щоб Росія більше не могла здійснювати подібні дії, порушуючи міжнародні угоди", — зазначив політик.
"Я не вірю, що оборонні сили під проводом Франції та Великої Британії можуть стати альтернативою рішенню у сфері безпеки, яке діяло з часів Другої світової війни -- формулі Pax Americana", -- додавав він.
На думку політика, держави НАТО зобов'язані слідувати закликам Трампа та підвищити свої витрати на оборону.
У разі обрання Сіміон, ймовірно, створить нову парламентську більшість, зосереджену навколо своєї партії, і може призначити свого соратника, проросійського Келіна Джорджеску прем'єр-міністром.
Крін Антонеску — 21 відсоток.
Антонеску балотується за підтримки керівних партій: лівоцентристської Соціал-демократичної партії, правоцентристської Націонал-ліберальної партії та партії угорської нацменшини -- Демократичного союзу угорців Румунії.
У минулому Антонеску -- один із найвпливовіших політичних лідерів Румунії, який 2012 року понад місяць виконував обов'язки президента. Після понад десятирічної перерви він вирішив повернутися у велику політику.
Під час виборчої кампанії Антонеску підтвердив, що Румунія залишатиметься на підтримку України як у політичному, так і в логістичному аспектах. Проте він рішуче виступає проти розміщення румунських військових сил на території України.
"Ні солдат, ні миротворців. Я сказав це три роки тому, я не передумав ні на міліметр. Якщо я стану президентом Румунії, ми не відправимо війська в Україну", -- писав він.
"Не варто квапитися і кидатися звинуваченнями щодо післявоєнних зобов'язань, коли навіть угода про припинення вогню ще не укладена. Розсудливість і спокій — ось єдині шляхи, які допоможуть нам подолати цю кризу," — резюмував Антонеску.
У своїй програмі Антонеску закликає до нового бачення ролі Бухареста в стосунках з Брюсселем, прагнучи, щоб Румунія "додавала свої ідеї та перспективи до дискусій з основних питань Європейського Союзу". Він запевняє, що під його керівництвом країна стане "центральною фігурою на європейській арені".
Політик має намір активно займатися відновленням зв'язків зі Сполученими Штатами, щоб пом’якшити напруженість, викликану скасуванням виборів.
"Між Румунією і США є багато спільних інтересів", -- сказав він, вказавши на енергетичний і оборонний сектори, а також на значну військову присутність Америки на румунських базах біля узбережжя Чорного моря.
Нікушор Дан -- 19,4%
Мер Бухареста, який має прозахідні погляди, вважає, що підтримка України в військовому плані є ключовою для забезпечення безпеки Румунії.
"Я хотів би зазначити, що конфлікт в Україні є критично важливим для забезпечення безпеки Румунії та Молдови. Я високо оцінюю ті кроки, які вже вчинила румунська влада; їхня стратегія була вірною і повинна тривати в тому ж дусі," — підкреслив Нікушор Дан в інтерв'ю для Reuters.
На переконання політика, Румунія повинна продовжувати підтримувати експорт українського зерна, однак важливо, щоб вона також враховувала думки румунських виробників, щоб уникнути їхньої невигідної ситуації.
Нікушора Дана висловлює занепокоєння щодо того, що Дональд Трамп виявляє надмірну лояльність до Володимира Путіна, тому вона закликала президента США переглянути свою стратегію у веденні переговорів.
"Стремлення до миру в Україні є абсолютно обґрунтованою метою. Це бажання поділяє кожен," -- зауважив Дан. "Оглядаючись на дії адміністрації США, можна помітити, що на українську сторону чиниться значний тиск, тоді як аналогічного тиску на Росію не спостерігається. Якщо ви представляєте адміністрацію США й прагнете вплинути на Росію, то є можливості запровадження фінансових санкцій, обговорення цін на нафту та інші заходи. Але я цього не спостерігав."
"Те, як завершиться війна в Україні, має величезне значення для безпеки Румунії та Європи в майбутньому... Тиск на обидві сторони був нерівномірним, і, як на мене, Путін зараз перебуває у кращому міжнародному становищі, ніж місяць тому", -- нарікав він.
Дан також зазначив, що зовнішньополітичний курс держави є "ключовим питанням, яке стало предметом обговорення після цих виборів", підкресливши, що лише він або Антонеску здатні забезпечити подальшу прихильність країни до Європейського Союзу та НАТО.
У числі контроверсій, пов'язаних із Нікушором Даном, варто відзначити його стосунки з Матеєм Пауном, підприємцем, що має зв'язки в Білорусі та Росії, якого раніше підозрювали у проросійських симпатіях. Згідно з інформацією медіа, Паун "супроводжував Нікушора Дана під час низки важливих подій після оголошення його кандидатури".
За словами самого кандидата у президенти, банкір не фінансував його кампанію і не має жодного впливу на неї. У свою чергу, Паун спростовує звинувачення у своїй проросійській позиції.
Віктор Понта — 9,6%.
Понта займав пост прем'єр-міністра Румунії з 2012 по 2015 роки, поки не вирішив піти у відставку через масові демонстрації, що спалахнули після трагедії в нічному клубі, яка забрала життя 64 людей.
Нещодавно Понта втрапив у скандал, через який його закликають знятися з передвиборчих перегонів. Він зізнався, що 2014 року, коли Сербія постраждала від найсильніших у своїй історії повеней, на посаді премʼєра він віддав перевагу затопленню румунських сіл біля Дунаю, щоб захистити сербську столицю Белград. Водночас він запевнив, що тоді влада переселила людей і виділила компенсації.
За своє рішення згодом Понта отримав сербське громадянство.
Як і Сіміон, Понта підтримує концепцію "Румунія на першому місці" та пропагує розвиток міцних відносин зі Сполученими Штатами. Він переконаний, що безпека Румунії неможлива без участі США, а орієнтація на Європу всупереч Америці є "серйозною помилкою".
Якщо Понт буде обраний, він планує призупинити експорт українського зерна через чорноморські порти, щоб забезпечити захист для місцевих аграріїв.
"В останні роки було вжито заходів на підтримку українського зерна в контексті доступу до портових потужностей, що негативно вплинуло на румунське зерно, і румунські аграрії зазнали значних втрат", -- зазначив Понта в розмові з Reuters.
Він зобов'язався підтримувати інші ініціативи, що сприяють Україні, зокрема, транспортування озброєння та навчання українських пілотів.
Він підтримує збільшення оборонних витрат Румунії до понад 3% від ВВП 2026 року, порівняно з запланованими 2,5% цього року, і планує зосередитися на розвитку військової авіабази "Міхай Когелнічану", яка приймає американські війська.
Крім того, обіцяє підтримати Молдову в разі російської агресії. "Реалістично, Румунія не може підтримати іншу країну, хай то буде Україна чи інша. Але вона має здатність зробити це для Молдови", -- казав Понта.
