Вибори в умовах війни: вимоги Зеленського та вплив Трампа на Україну
Вибори під час війни знову опинилися в центрі українського та міжнародного порядку денного. Володимир Зеленський заявив про готовність іти на голосування за умови гарантій безпеки від США. Фокус з'ясував, навіщо Дональд Трамп наполягає на президентських виборах саме зараз, як вони можуть відбутися в умовах повномасштабної війни та чому експерти вбачають у цьому потенційну вигоду передусім для Кремля.
Президент Володимир Зеленський вперше за кілька місяців чітко висловив своє бачення щодо можливості проведення виборів в Україні під час воєнного стану. Ця заява прозвучала на фоні нової хвилі критики з-за кордону, зокрема від Дональда Трампа, який відкрито закликав українську владу організувати голосування та звинуватив її в затягуванні політичних процесів. У відповідь Зеленський підкреслив, що не має наміру утримуватися за владу і що "завжди готовий" до виборів, однак наголосив, що їх проведення не може відбуватися за будь-яку ціну — безпека громадян і легітимність виборів залишаються пріоритетними питаннями.
Президент зазначив, що рішення щодо проведення виборів не повинно базуватися на політичних емоціях чи зовнішніх ультиматумах. В умовах постійних атак, з мільйонами переселенців і сотнями тисяч військових на фронті, традиційний виборчий процес стає майже неможливим без значної міжнародної підтримки. Зеленський підкреслив, що він проінформував партнерів, зокрема Сполучені Штати, про необхідні гарантії для організації голосування. Це включає захист виборчих дільниць, організацію логістики для військових і громадян, що перебувають за кордоном, роботу міжнародних спостережних місій, а також технічні ресурси, яких Україна не здатна забезпечити самостійно в умовах повномасштабного конфлікту.
"Якщо США і, за необхідності, європейські партнери забезпечать безпеку, Україна буде готова до виборів за 60-90 днів", -- заявив Зеленський, пояснюючи, що це реалістичний термін для підготовки після отримання всіх необхідних гарантій. Він також спростував твердження про те, що нібито уникає виборів або "чіпляється за крісло". За словами глави держави, питання стоїть не у персоналіях, а у відповідальності перед військовими та цивільними, які мають право брати участь у процесі, що визначає майбутнє країни.
Одночасно президент звернувся до законодавців з ініціативою розробити зміни до законодавства, які дозволять організувати вибори в умовах військового стану так, щоб жодна особа не могла поставити під сумнів їхню легітимність або результати. Зокрема, це стосується процесів голосування для військових у зоні бойових дій, механізмів залучення внутрішньо переміщених осіб та українців, які проживають за межами країни, а також адаптації виборчих процедур до загроз, які представляє Росія.
Отже, заява Зеленського стала водночас відповіддю на зовнішній політичний тиск і сигналом для внутрішньої політичної системи. Україна підтверджує свою готовність до проведення виборів, підкреслюючи, що вони можливі лише за умови, якщо не будуть загрожувати життю громадян і матимуть підтримку міжнародної спільноти. Уперше з початку повномасштабної війни питання виборів починає виходити за межі теоретичних обговорень і переходити до практичних аспектів, виконання яких залежить не тільки від Києва, але й від його ключових партнерів.
Вибори в умовах війни: які сподівання має Трамп і що задумав Зеленський?
Політолог Ігор Рейтерович звертає увагу на те, що Дональд Трамп вже не вперше висловлює думку про важливість проведення виборів в Україні. За його словами, подібні коментарі звучали й раніше, проте теперішня активність Трампа пов'язана з тим, що питання виборів чітко зазначено в так званому "мирному плані" США.
Американська логіка виглядає досить просто: щоб укласти мирну угоду, необхідно, щоб у країні був політик з підтвердженою легітимністю – або діючий президент Зеленський, або інша обрана особа. Такий підхід є важливим для Вашингтона, щоб уникнути ситуації, коли наступник, що прийде до влади після підписання договору, може заявити: "Я цього не підписував і не збираюся виконувати". Тому уявлення США про вибори повинно стати невід’ємною частиною більш широкого мирного процесу, -- зазначає політолог у коментарі для Фокусу.
На думку експерта, реакція Зеленського на ці сигнали обумовлена тим, що відмовитися від цього аспекту фактично неможливо: він присутній у всіх варіантах запропонованого "мирного плану", і Трамп лише згадав про нього публічно. У такій ситуації, зазначає Рейтерович, президент прагне перехопити ініціативу та продемонструвати, що Україна не заперечує проти проведення виборів, але лише за однієї важливої умови — забезпечення безпеки. У цьому контексті безпека означає або перемир'я, або хоча б повне припинення вогню. Логіка проста: "Ви даєте гарантії припинення вогню — ми готові розглянути можливість виборів".
Політолог підкреслює, що в деякому сенсі проведення виборів в даний час може бути вигідним для Зеленського, якщо він має намір знову балотуватися. В умовах війни адміністративні ресурси та обмеження, які поширюються на всі політичні сили, автоматично створюють переваги для чинної влади. Проте Рейтерович зазначає, що важко сказати, чи справді президент має такий стратегічний план. Він більше схиляється до думки, що це спроба не поступатися ініціативою американським партнерам і не виглядати як сторона, що ігнорує їхні вимоги.
Зеленський, по суті, заявляє: "Немає жодних труднощів, ось список вимог. Якщо ви їх виконаєте, ми відкриті до переговорів". Тепер, як зазначає експерт, "тепер ініціатива на стороні Сполучених Штатів".
Водночас він попереджає, що в нинішній ситуації такі вибори можуть грати на користь Росії. Путін може сподіватися, що виборчий процес посіє внутрішню напругу, відволіче суспільство від оборони, а сам Кремль тим часом готуватиметься до нової ескалації -- навіть якщо формально діятиме перемир'я.
Президентські вибори: які особливості їх проведення в умовах війни
Запитання щодо можливих опонентів Зеленського, які могли б реально взяти участь у виборах, Рейтерович не вважає критичним: потенційні кандидати можуть з'явитися в будь-який момент. Інші політичні діячі також можуть висунути свої кандидатури. Однак експерти вважають, що справжні суперники можуть не мати можливості провести повноцінну виборчу кампанію в умовах війни. У такому разі вибори можуть перетворитися на умовний плебісцит — спробу швидко підтвердити легітимність чинного президента в одному турі та рухатися далі. За словами політолога, цей сценарій також може бути частиною певних розрахунків, але він не вважає, що ініціатива виходить з України: "Ми скоріше підхоплюємо те, що пропонують США".
Втім, як зазначає Рейтерович, ключове питання полягає в тому, чи зможуть США насправді надати ті гарантії безпеки, про які йдеться. Він висловлює сумнів щодо технічної здійсненності цього процесу. Якщо це виявиться правдою, то вся дискусія ризикує залишитися на рівні декларацій. Однак, експерт підкреслює, що звинуватити Україну у небажанні проводити вибори буде неправильно – позиція Києва є цілком зрозумілою та обґрунтованою.
Рейтерович, коментуючи історичні випадки, зазначає, що під час Другої світової війни у США та Великій Британії проходили вибори. Проте ці приклади не можна безпосередньо зіставляти з українською ситуацією: Сполучені Штати голосували в умовах відсутності бойових дій на своїй території, тоді як в Британії вибори відбувалися на завершальному етапі війни, коли нацистська Німеччина вже була майже знищена. Так, Черчилль відправився на Потсдамську конференцію разом з конкурентом Еттлі, але змушений був залишити захід, дізнавшись про свою поразку на виборах.
Втім, наголошує експерт, ситуація України унікальна: жодна країна у сучасній історії не проводила вибори у таких масштабних бойових умовах. Це, за його словами, "абсолютний нонсенс" -- і ще один аргумент на користь того, що вибори в Україні можливі лише після реального забезпечення безпеки.
Вибори президента України -- гра Кремля та вигода США
Політолог Віктор Таран висловлює різку критику на адресу реакції цивілізованого світу на російську агресію та інформаційні маніпуляції з боку Москви. Він вважає, що Росія вміло змушує західні столиці, а також Україну, діяти відповідно до своїх інтересів, що створює небезпечну тенденцію.
Говорячи про дискусію щодо виборів в Україні, Таран наголошує: справжня позиція цивілізованого світу мала б бути однозначною -- вибори можливі лише після настання миру та підписання відповідного договору. Будь-які інші формати, на його думку, -- або популізм, або пряме підігрування російському сценарію.
"Організовувати вибори в ситуації, коли все ще йдуть бойові дії, — це безглуздо. Цю думку має висловлювати Україна, а не показувати готовність за будь-яку ціну. Подібна позиція виглядає як танці під дудку Росії," — зазначає політолог у коментарі для Фокусу.
Він підкреслює, що в країні існує зруйнована інфраструктура, а також проблеми з електропостачанням і водою, тож в таких обставинах говорити про "готовність" до виборів є не тільки некоректно, але й небезпечно.
На його переконання, цю позицію мали б чітко озвучувати не лише Київ, а і Європа та Сполучені Штати: вибори можливі тільки після встановлення безпекових умов, повернення біженців і забезпечення сталого перемир'я.
"Без цього це неможливо. І всі це чудово розуміють", -- додає він.
Таран вважає, що вимога щодо проведення виборів є складовою більш масштабної стратегії: роз’яснити, чому Захід не здатний швидко надати Україні мир. На його думку, справжня причина полягає в економічних інтересах.
"Війна приносить їм вигоду. Росія намагається стабілізувати свою економіку для тривалої перспективи: у них є ресурси для мобілізації, промисловість функціонує, а 40% бюджету виділено на військові потреби. Створюються нові навчальні центри, зокрема й для 'корпорацій БПЛА'. Вони готуються до затяжного конфлікту", — зазначив експерт.
У цьому контексті Таран вважає, що Україні слід відверто спілкуватися з власними громадянами: війна, за його прогнозами, затягнеться щонайменше на півроку або навіть більше, і країну очікує важкий час до літа. Однак такі висловлювання не користуються популярністю, тому уряд намагається їх уникати.
Політолог також пояснює, чому Трамп активно підігріває тему виборів. Він звертає увагу на різницю між українською та американською корупцією: коли в Україні фігурантів резонансних справ звільняють і порушують кримінальні провадження, то в США, за його словами, частина найближчого оточення Трампа веде переговори з росіянами щодо створення спільних корпорацій -- "елітної корупції", яка фактично передбачає "продаж України" в обмін на майбутні бізнес-преференції.
"Американці хочуть якнайшвидше сісти за стіл переговорів і торгувати. В погоні за грошима вони не бачать ні інтересів України, ні Європи", -- каже Таран.
Він зазначає, що така стратегія не усуває основні причини конфліктів, а лише призводить до нових загострень. Як ілюстрацію він наводить ситуацію в Таїланді та Камбоджі, де після "замороження" економічної війни конфлікт знову спалахнув, а також Ізраїль, який відновив удари по ХАМАСу у зв'язку з невиконанням угод.
"Політолог звертає увагу на те, що дві з 'восьми конфліктів', про які стверджував Трамп, нібито були припинені, знову спалахнули."
У випадку України, каже Таран, зупинити ескалацію та перейти до реальних переговорів можливо лише після стабілізації фронту. Для цього, на його думку, необхідно виконати три кроки.
Перший -- чесно заявити суспільству, що війна триватиме щонайменше пів року або й більше.
Другий етап полягає у розширенні військових сил принаймні на 500 тисяч осіб, що передбачає заборону неконтрольованого виїзду молоді та впровадження ефективних заходів для боротьби з ухиленням від служби.
Третій етап – ініціювати переговори з європейськими країнами щодо репатріації українців.
"Фронт потребує нових кадрів. У нас є необхідна техніка для боротьби, але часто не вистачає людей. Якщо ми не вживаємо заходів, ситуація буде погіршуватися, і фронт продовжить просуватися до Дніпра. Це відбувається щодня, і Путін спостерігає за цим з задоволенням," -- зазначає експерт.
На цій пресконференції Зеленський підкреслив, що він відкритий до досягнення енергетичного миру з Росією, якщо й російська сторона має таке бажання.
